Коротка бесіда з учнями про значення спілкування у житті та про різні ступені близькості спілкування

1. Коротка бесіда з учнями про значення спілкування у житті та про різні ступені близькості спілкування.

2. Проведення дослідження.

Результати дослідження оформлені в таблиці № 1.

Таблиця 1

де:

SKT- суб'єктивний коефіцієнт товариськості, який розраховується за формулою:

О

М - середній показник товариськості у групі

В залежності від співвідношення показників ОКТ, SКТ та М можна розподілити учнів на п'ять підгруп за критерієм активності у спілкуванні:

1. Показники ОКТ та SКТ вищі за середній (М) - Соловей, Панкевич та Лобода. У таких осіб нема труднощів у спілкуванні, вони легко встановлюють контакти з іншими членами групи, тому вони легко можуть виконувати різні доручення. Ці характеристики були помітні ще на першому моєму відвідуванні цього класу. Лобода Андрій перший підійшов до мене на перерві після уроку та розпочав розмову.

Соловей Тетяна є лідером серед дівчат своєї групи та водночас займає посаду старости класу. При проведенні гри вона зайняла роль капітана своєї команди. Це відповідає загальній характеристиці цієї групи.

2. Показник SКТ вищий за середній (М), а показник ОКТ - нищий. До цієї групи належать Клименко, Кукалець, Літвінов, Мацепа та Ярошенко. Це особи активні у спілкуванні, але не користуються взаємністю, тобто вони не прагнуть до контактів, але однокласники з якихось причин не обирають їх у партнери. Вони добре виконують термінові, але не дуже важливі доручення. Кукальцю Вові було доручено підготувати дошку до заняття, він швидко та з великим задоволенням виконав це доручення. Володимір також активно приймав участь у проведенні гри, обговорення питань.

3. Показник SКТ нищий або дорівнює середньому (М), а показник ОКТ - вищий за середній. До цієї групи належать такі учні: Алексієнко, Башинська, Демчук, Олійник, Пискун, Пристайко та Швець. Такі особи відрізняються товариськістю, але дещо стримані у спілкуванні з іншими людьми. Вони схильні відповідати взаємністю, але самі не ініціюють дружніх стосунків. Проаналізувати таку групу дуже важко. На мій погляд, Демчук Володимир є найбільш яскравим представником цієї групи. Він охоче приєднується до розмови зі своїми друзями, але якщо з'являється нова людина (хтось з іншого класу), то він починає вести себе стримано.

4. Показники ОКТ, SКТ та М приблизно однакові у Боргуленко, Бугрової, Калейник, Полулях, Шевеля та Штака. Ця група характеризується помірною товариськістю. Такі особи не дуже яскраво демонструють своє ставлення до однокласників, не схильні до розгалуження контактів, їм більше подобається спілкування з обмеженим колом осіб.

5. Показники ОКТ та SКТ менші за середній (М). До цієї групи належить лише Гордиєнко. Він дуже замкнута людина (при тестуванні він визначив лише 3 друга та 4 товариша). На уроках він теж веде себе пасивно не бере участі у обговорюванні питань та проведенні гри.

Залучати його до проведення гри можливо було лише даючи йому окреме питання та схвалювати його відповідь, але це схвалення повинно бути об'єктивне.

Висновок:

За допомогою методики «Роль вчителя в дослідженні особливостей спілкування у класі, товариськість учнів та керівництво спілкуванням» я вивчив особливості взаємовідносин учнів у класному колективі, визначив рівень близькості у спілкуванні між членами класу та товариськості як характерологічної риси особистості й проаналізував отримані результати.

б) актуалізації особистості за Маслоу

Мета:

- навчитися користуватися опитувальником «Самоактуалізаційний тест»;

- вивчити риси своєї особистості, тобто рівень самоактуалізації за допомогою опитувальника «Самоактуалізаційний тест»;

- проаналізувати отриману характеристику та зробити відповідний висновок.

Обробка результатів:

1. Орієнтування в часі - 13.5 90%

2. Цінності - 12.0 80%

3. Погляд на природу людини - 6.0 40%

4. Потреба в пізнанні - 7.5 50%

5. Креативність - 12.0 80%

6. Автономність - 8.0 53%

7. Спонтанність - 10.0 67%

8. Саморозуміння - 7.5 50%

9. Аутосимпатія - 10.0 67%

10. Контактність - 6.0 40%

11. Гнучкість в спілкуванні - 9.0 60%

Аналізуючи отриманні результати можна побачити, що найбільший процент я набрав по шкалі орієнтування в часі, креативність та цінності (80-90%). Найменший процент відповідає шкалі контактність та погляд на природу людини і станове лише 40%. Всі інші показники займають середнє положення.

Характеристика отриманих показників:

1.Шкала орієнтацій характеризує те, що я не намагаюсь відкласти своє життя на «потім», а прагну отримати насолоду та задоволення сучасним моментом.

2.Шкала цінностей вказує на те, що я прагну до гармонійності, чесних відношень з людьми, не намагаюсь маніпулювати їми в своїх інтересах.

3. Погляд на природу людини. Рівень балів, які я набрав складає лише 40%.Цей показник вказує на ступінь довіри до інших людей, доброзичливість та чесність. На мій погляд, такий незначний рівень, який я отримав обумовлений настроєм та суперечкою, яка відбулася недавно. Взагалі, я би охарактеризував цей рівень вище середнього.

4. Потреба в пізнанні. Лозунг мого життя сам по собі може охарактеризувати моє ставлення до бажання пізнавати щось нове та цінити те, що є. Цей лозунг виглядає так: «Проживи день так, щоб його запам'ятати».

5. Креативність характеризує прагнення до творчості, до творчого підходу до життя. В мене цей показник становить 80%, тобто я прагну весь час створити щось нове, цікаве, щоб прикрасити життя.

6. Автономність. Показник автономності характеризує автономність людини, її незалежність та свободу. Рівень цього показника в мене не дуже високий, хоча на мій погляд, він повинен бути вищий. Мені треба намагатися розвивати ці характеристики. Я вже зробив багато на цьому шляху. Раніше я дуже була залежна від поглядів та думок інших людей, але зараз я став більш незалежним та вільним у виборі.

7. Спонтанність. З одного боку це дуже гарна характеристика , а з іншого мені дуже важко було на початку навчання в університеті планувати свій день, так як я дуже часто приймав спонтанні рішення, тим самим змінював свій графік. Зараз я просто залишаю годину чи більше у розпорядку дня на спонтанні рішення.

8. Саморозуміння. Цей показник, як і попередній, тісно пов'язано з показником автономність. Він вказує на рівень психологічного захисту від думки «ззовні», орієнтування на власні бажання та потреби. Як я вже і казав раніше, я прагну збільшити свою незалежність.

9. Аутосимпатія. Цей показник становить 67% та вказує на сприйняття самого себе як особистість та слугує джерелом стійкої та адекватної оцінки самого себе.

10. Контактність. За даними тестування рівень цього показника нижче середнього. Це може бути пояснено дуже високим навантаженням, що спричинило мабуть у всіх студентів виникненню бажання відпочити на одинці без будь-якого спілкування.

11. Гнучкість в спілкуванні. Шкала гнучкості в спілкуванні вказує на наявність або відсутність соціальних стереотипів, здібність до адекватного самовиразу. Середній рівень цього показника можна інтерпретувати як, з одного боку, наявність високої оцінки особистого спілкування, а з іншого боку --- схильність до використання стратегії маніпулювання людьми.

Висновок: Самоактулізація для мене ще не є в достатній мірі образом життя, я лише намагаюсь зробити її такою. Здається, що це мені вдається.

Міністерство освіти України

Київський національний економічний університет

Кафедра психології та педагогіки.

ЗВІТ ЗА ПРОГРАМОЮ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ

Студентки IV курсу

фінансово-економічного факультету

спеціальності фінанси і кредит

групи №

Керівник практики від бази практики:

Керівник практики від університету:

Музичко Л.В.

м.Київ-1998

План звіту по педагогічній практиці у школі № 216

Розділ І

1.1. Аналіз організації учбової програми у школі № 216

1.2. Аналіз відвіданих уроків.

1.3. Аналіз проведених уроків

Розділ ІІ Психологічне дослідження

а) особливості спілкування у класі

б) актуалізації особистості за Маслоу

Відгук

Розділ І

1.1. Аналіз організації учбової програми у школі №

Практику проходила в київській середній школі №216. Ця школа була створена в 1978 році. На даний момент школа складається з таких блоків:

Молодша школа (1-4 класи). Перший клас засновано на базі дитячого дитсадку. Це зроблено з метою введення поступового переходу від умов дитсадка до школи. Прийом учнів здійснюється на основі співбесіди, яка допомагає виявити рівень знань малюка, його психологічні особливості. При подальшому навчанні періодично проводиться тестування знань учнів. За результатами тестування учнів формуються класи різних рівнів успішності навчання. Так, учні з найвищими досягненнями направляються в клас "А", з трохи нижчим рівнем – "Б", і так далі. Додатково до програми, яка існувала раніше в останні роки учні навчаються хореографії, ін.

2.Середня школа (4-9 класи). Зберігається поділ класів за рівнем знань, як і в попередньому блоці. Примітним є те, що учнів вже з п'ятого класу починають навчати двом іноземним мовам: англійській та іспанській мові. Але ця практика розпочалась недавно, до цього викладалась лише англійська мова.

3. Старша школа (10-11класи). Прийом до старшої школи проводиться на основі співбесіди. Існує дві спеціалізації навчання – математична та історична. Кожній спеціалізації відповідає клас. Математична спеціалізація передбачає поглиблене вивчення математики, фізики, програмування. Історична передбачає поглиблене вивчення історії. Цей розподіл був зроблений умовно, реально дирекція школи розділила всіх випускників 9-х класів на сильних та слабких. В школі відсутній інформаційний клас і тому учням треба їздити до Навчально-виробничого комп'ютерного центру Мінського району. В перший рік навчання вони вивчають там мову програмування, а наступного року вивчають пакети прикладних програм. Після закінчення вони виконують випускну роботу, здають іспит та, в разі успішного складання іспиту, отримують свідотство користувача ЕВТ.

Економічна дисципліна «Основи економіки» вивчається лише в 11 класі. Викладач цієї дисципліни Малахова Аліфтина Михайлівна. Дисципліна розрахована на 30 академічних годин, тобто 1 заняття в неділю.

В школі є і проблеми. З одного боку є проблема підбору вчителів. Адміністрація школи намагається створити сприятливе оточення для навчання і розвитку особистості учнів, але не всі вчителі можуть створити сприятливий настрій для навчання на своїх уроках ( за першу чверть в 11 класах змінилося п'ять викладачів англійської мови). А з іншого боку існує нестача кваліфікованого педагогічного персоналу, особливо викладачів економіки.

Ще одною проблемою є різні здібності до навчання у учнів, це пов'язано з психологічними особливостями кожної людини. Проблема вирішується розподіленням учнів по класах з різним рівнем знань і здібностей до навчання (у молодшій і середній школі), періодичного тестування результатів навчання (у всіх класах школи кожну чверть учні повинні скласти іспити).

Характеристики сучасного учня обумовлені сучасним оточуючим середовищем. Сучасний світ швидко змінюється і учню необхідно швидко пристосовуватися до цих змін. Ще один фактор, що формує характеристики сучасного учня – це акселерація (швидке, порівняно з нормами, фізіологічне дорослішання дитини). Таким чином сучасний учень має такі характеристики: часто просліджується дисбаланс між фізіологічним і психологічним віком учня, підвищена активність, можливість швидко пристосовуватися до нових умов існування. Наслідком цих характеристик є психологічне напруження, де-яка агресивність, максималізм в оцінках. Психологічне напруження тут часто гаситься через спілкування з друзями, тобто дуже висока роль групи, до якої входить учень.

Навчання в школі проводиться здебільшого з застосуванням класно-урочної системи. Але вчителі намагаються як можна частіше застосовувати активні методи навчання (особливо при викладанні економіки).