Визначаємо пасажирообіг на маршрутах

2.2.7. Визначаємо пасажирообіг на маршрутах.

Пасажирообіг на маршруті № 41

Таблиця 8

Визначаємо пасажиропотік між зупинками при русі в прямому напрямку:

-     на 1^й зупинці автобус стояв, тому в колонці "Їхало" ставимо прочерк;

-     від першої до другої зупинки проїхала та кількість пасажирів, що ввійшла в автобус на зупинці (першій), тобто 3 905 пасажирів;

-     на 2^й зупинці з проїхавших 3 905 пасажирів вийшло 395 (мінусуємо) та 1 655 ввійшло (додаємо), тоді

Q_1-2 = 3 905 пас.

Q_2-3 = 3 905 - 395 + 1 655 = 5 165 пас.

Q_3-4 = 5 165 - 1 865 + 1 535 = 4 835 пас.

Q_4-5 = 4 835 - 2085 + 615 = 3 365 пас.

Так само визначаємо пасажиропотік між зупинками при русі в зворотньому напрямку:

Q_5-4= 3 570 пас.

Q_4-3 = 3 570 - 585 + 1 510 = 4 495 пас.

Q_3-2 = 4 495 - 1 195 + 2 025 = 5 325 пас.

Q_2-1 = 5 325 - 1 095 + 245 = 4 475 пас.

Складаючи пасажиропотік між зупинками, отримуємо пасажиропотік по цілому маршруту в прямому та зворотньому напрямках.

∑Qпр = 3 905 + 5 165 + 4 835 + 3 365 = 17 270 пас.

∑Qзв = 3 570 + 4 495 + 5 325 + 4 475 = 17 865 пас.

Середній пасажиропотік між зупинками:

де а - кількість зупинок на маршруті.

Визначаємо коефцієнт нерівномірності пасажиропотоків по напрямках:

Визначаємо коефіцієнт нерівномірності пасажиропотоків по дільницях в прямому та зворотньому напрямках:

Як бачимо, нерівномірність пасажиропотоку, по дільницях маршруту в прямому та зворотньоу напрямках пратично однакова.

Визначаємо пасажирообіг на маршруті в прямому напрямку:

Р_1-2 = Q_1-2^. l_1-2 = 3 905 ^.  4,8 = 18 744 пас.км

Р_2-3 = 5 165 ^.  4,4 = 22 726 пас.км

Р_3-4 = 4 835 ^.  5,7 = 27 559,5 пас.км

Р_4-5 = 3 365 ^.  5,9 = 19 853,5 пас.км

Так само визначаємо пасажирообіг в зворотньому напрямку:

Р_5-4 = Q_5-4^. l_5-4 = 3 570 ^.  5,4= 19 278 пас.км

Р_4-3 = 4 495 ^.  6,2= 27 869 пас.км

Р_3-2 = 5 325 ^.  4,4= 23 430 пас.км

Р_2-1 = 4 475 ^.  4,8= 21 480 пас.км

Визначаємо пасажирообіг в цілому на маршруті в прямому та зворотньому напрямках:

Рпр(зв) = Р_1-2 + Р_2-3 + ……… + Р_n-i-n

Рпр = 18 744 + 22 726 + 27 559,5 + 19 853,5 = 88 883 пас.км

Рзв = 19 278 + 27 869 + 23 430 + 21 480 = 92 057 пас.км

Р = Рпр + Рзв = 88 883 + 92 057 = 180 940 пас.км

Визначаємо середню відстань поїздки одного пасажира:

Визначаємо коефіцієнт змінності пасажирів на маршруті:

Середня довжина перегону:

Визначаємо річний пасажирообіг:

Рріч = Qріч ^. lсп

Рріч = 5 496 900 ^. 5,14 = 28 254 066 пас.км

Пасажирообіг на маршруті № 66

Таблиця 10

Визначаємо пасажиропотік між зупинками при русі в прямому напрямку:

-     на 1^й зупинці автобус стояв, тому в колонці "Їхало" ставимо прочерк;

-     від першої до другої зупинки проїхала та кількість пасажирів, що ввійшла в автобус на зупинці (першій), тобто 1 200 пасажирів;

-     на 2^й зупинці з проїхавших 1 200 пасажирів вийшло 790 (мінусуємо) та 700 ввійшло (додаємо), тоді

Q_1-2 = 1 200 пас.

Q_2-3 = 1 200 - 790 + 700 = 1 100 пас.

Q_3-4 = 1 100 - 800 + 640 = 950 пас.

Q_4-5 = 950 - 720 + 770 = 1 000 пас.

Q_5-6 = 1 000 - 640 + 790 = 1 150 пас.

Так само визначаємо пасажиропотік між зупинками при русі в зворотньому напрямку:

Q_6-5= 990 пас.

Q_5-4= 990 - 710 + 690 = 970

Q_4-3 = 970 - 560 + 620 = 1 030 пас.

Q_3-2 = 1 030 - 520 + 580 = 1 090 пас.

Q_2-1 = 1 090 - 690 + 560 = 960 пас.

Складаючи пасажиропотік між зупинками, отримуємо пасажиропотік по цілому маршруту в прямому та зворотньому напрямках.

∑Qпр = 1 200 + 1 100 + 950 + 1 000 + 1 150 = 5 400 пас.

∑Qзв = 990 + 970 + 1030 + 1 090 + 960 = 5 040 пас.

Середній пасажиропотік між зупинками:

де а - кількість зупинок на маршруті.

Визначаємо коефцієнт нерівномірності пасажиропотоків по напрямках:

Визначаємо коефіцієнт нерівномірності пасажиропотоків по дільницях в прямому та зворотньому напрямках:

Як бачимо, нерівномірність пасажиропотоку, по дільницях маршруту в прямому та зворотньоу напрямках пратично однакова.

Визначаємо пасажирообіг на маршруті в прямому напрямку:

Р_1-2 = Q_1-2^. l_1-2 = 1 200 ^.  3 = 3 600 пас.км

Р_2-3 = 1 100 ^.  3,4 = 3 740 пас.км

Р_3-4 = 950 ^.  3,5 = 3 325 пас.км

Р_4-5 = 1 000 ^.  4,4 = 4 400 пас.км

Р_5-6 = 1 150 ^.  4,6 = 5 290 пас.км

Так само визначаємо пасажирообіг в зворотньому напрямку:

Р_6-5 = Q_6-5^. l_6-5 = 990 ^.  4,6 = 4 554 пас.км

Р_5-4 = 970 ^. 4,4 = 4 268 пас.км

Р_4-3 = 1 030 ^.  3,5 = 3 605 пас.км

Р_3-2 = 1 090 ^.  3,4 = 3 706 пас.км

Р_2-1 = 960 ^.  3 = 2 880 пас.км

Визначаємо пасажирообіг в цілому на маршруті в прчмому та зворотньому напрямках:

Рпр(зв) = Р_1-2 + Р_2-3 + ……… + Р_n-i-n

Рпр = 3 600 + 3 740 + 3 325 + 4 400 + 5 290 = 20 355 пас.км

Рзв = 4 554 + 4 268 + 3 605 + 3 706 + 2 880 = 19 013 пас.км

Р = Рпр + Рзв = 20 355 + 19 013 = 39 368 пас.км

Визначаємо середню відстань поїздки одного пасажира:

Визначаємо коефіцієнт змінності пасажирів на маршруті:

Середня довжина перегону:

Визначаємо річний пасажирообіг:

Рріч = Qріч ^. lсп

Рріч = 2 752 100 ^. 3,88 = 10 678 148 пас.км

Дані розрахунків по маршрутам зводемо в таблицю.

Таблиця 11

2.3 Вибір та обгрунтування типу рухомого складу. Коротка технічна характеристика автобуса ……

При організації руху автобусів на маршрутах одним з основних завдань є вибір типу та визначення необхідної кількості транспортних засобів. Правильно підібраний по місткості тип автобусу і вірно виконаний розрахунок потрібної кількості автобусів на маршруті має великий вплив на якість обслуговування пасажирів та ефективність роботи автобусів.

При виборі автобусів необхідної місткості для окремого маршруту необхідно враховувати:

-     потужність пасажиропотоку в одному напрямку на найбільш завантажиній дільниці в години "пік";

-     нерівномірність розподілення пасажиропотоків по годинам доби та дільницям маршруту;

-     доцільний інтервал слідування автобусів по годинам доби;

-     дорожні умови руху автобуса та пропоскну здатність вулиці;

-     провізну здатність, тобто максимальну кількість пасажирів, яку може бути перевезено автобусами за 1 год. в одному напрямку;

-     собівартість автобусних перевезень.

Визначаємо час оберту згідно даних:

tрух = Stрух + Stпр

tрух (41) = 6,5 + 35,8 + 6,6 + 37,4 = 86,3 хв

tрух (66) = 6,8 + 31,8 + 7,6 + 31,6 = 77,8 хв

Знаючи час оберту та інтервал руху автобусів, визначаємо експлуатаційну кількість автобусів:

Приймаємо інтервал руху 12 хв.

На міських маршрутах можна використовувати автобуси:

І – ЛАЗ-695Н – q = 67 пас

ІІ – Ікарус-260 – q = 72 пас

ІІІ – ЛАЗ-4202 – q = 69 пас

Визначаємо кількість рейсів на годину:

Визначаємо годинну продуктивність кожної марки автобусу в годину “пік:

Qгод = qзаг ^. γн ^. ηзм ^. Zргод

де qзаг – загальна місткість автобусу

γн – коефіцієент наповнення автобусу в годину «пік» = 1

Zргод – кількість рейсів за годину

Маршрут № 41:

Qгод_І = 67 ^. 1 ^. 4,05 ^. 1,4 = 379,9 пас.

Qгод_ІІ = 72 ^. 1 ^. 4,05 ^. 1,4 = 408,2 пас.

QгодІІІ = 69 ^. 1 ^. 4,05 ^. 1,4 = 391,2 пас.

Маршрут № 66:

Qгод_І = 67 ^. 1 ^. 4,87 ^. 1,5 = 489,4 пас.

Qгод_ІІ = 72 ^. 1 ^. 4,87 ^. 1,5 = 525,9 пас.

Qгод_ІІІ = 69 ^. 1 ^. 4,87 ^. 1,5 = 504 пас.

Визначаємо потрібну кількість автобусів на маршруті № 41:

Визначаємо потрібну кількість автобусів на маршруті № 66:

Визначаємо інтервал руху для кожної марки автобусу:

Маршрут № 41

Маршрут № 66

В даному випадку підходять автобуси – ЛАЗ-695Н, Ікарус-260, ЛАЗ-4202. Вибираємо з них один по собівартості:

де Сзм – змінні витрати на 1 км пробігу

Спост – постійні витрати на 1 годину роботи

Приймаємо γн одного з автобусів = 1 (з більшою пасажиромісткістю). Наприклад, Ікарус-260 γн = 1, тоді для ЛАЗ-695Н

А для ЛАЗ-4202

Похожие работы

Организация перевозок и управление на транспорте

Скачать

281894

9

0

... за две-три недели. Во время обследований необходимо избегать нарушений в работе других видов транспорта четкой координацией управления ими. Изучение пассажиропотоков позволяет выявить основные закономерности их колебания для использования результатов обследований в планировании и организации перевозок. Иначе говоря, характер изменения пассажиропотоков на маршрутах и в целом по конкретному ...

Организация перевозок пассажиров на междугородном автобусном маршруте №220

Скачать

23728

6

0

... , конструктивно соответствующие условиям и требованиям эксплуатации. Выбор автобуса для перевозки пассажиров на междугороднем автобусном маршруте определяется дорожными условиями и протяженностью маршрута, мощностью пассажиропотока, условиями и удобствами проезда пассажиров, методами организации труда водителей экономической эффективностью и рентабельностью эксплуатации автобусов той или другой ...

Лекции по пассажирским перевозкам

Скачать

201252

15

12

... обслуживания пассажиров при минимальных расходах на эксплуатацию. При анализе рассматривают и сопоставляют расчетные показатели работы подвижного состава с фактическими показателями. Транспортный процесс в пассажирских перевозках – это перемещение пассажиров, включающий в себя продажу билетов, подачу транспортных средств, посадку и высадку пассажиров, возврат автомобилей к месту ...

Организация перевозок и управление движением

Скачать

79670

0

0

... в перевозках грузов по этому маршруту Д) нет правильных ответов 175. Основными задачами маршрутизации являются А) организация движения; минимизация сроков доставки грузов; Б) безопасность движения; эффективное использование транспортных средств; В) выполнение планов и графиков перевозок; Г) оперативность в реагировании на изменение дорожных условий Д) все ответы верны 176. Для решения ...