1.3. Принципи формування системи оподаткування.

Податкова система в кожній країні є однією з стрижневих основ економічної системи.

Вона, з одного боку, забезпечує фінансову базу держави, а з іншого виступає головним знаряддям реалізації її економічної доктрини. Податки - це об’єктивне суспільне явище, а тому при створенні податкової системи слід виходити з реалій суспільноекономічного стану країни, а не користуватися побажаннями, можливо і найкращими, але нездійсненними.

Кожна держава для виконання своїх функцій повинна мати відповідні кошти, які концентруються в бюджеті. Джерелами формування цих коштів можуть виступати:

1) власні доходи держави, котрі вона отримує від виробничої та інших форм діяльності у формі надходженнь платежів за ресурси, які згідно з діючим законодавством належать державі;

2) податки, які сплачують юридичні і фізичні особи із своїх доходів.[9]

Співвідношення між зазначеними джерелами визначається рівнем розвитку державної і приватної власності. Перехід до ринкових відносин насамперед передбачає зміну форми і відносин власності. Розвиваються приватна і колективна форми, що означає втрату державою значної частини власних доходів. Основним методом формування доходів при провідній ролі приватної і колективної форм власності є податки, що й визначає їх місце в ринковій економіці. Адже податки - це не тільки метод формування бюджету, це й інструмент впливу на різні сторони діяльності їх платників.

Науковий підхід до створення системи оподаткування передбачає:

1) системність;

2) встановлення визначеної бази цієї системи;

3) формування правової основи і вихідних принципів.

Податкова система - це сукупність встановлених в країні податків.

Системний підхід означає, що повині реалізуватися обидві функції податків: регулююча і фіскальна.

Визначальною базою побудови податкової системи є обсяг бюджетних видатків - перевищення видатків над доходами призводить до інфляції, тобто знецінення грошей. При створенні нової податкової системи не слід забувати, що бюджет як фінансовий план держави повинен бути обов’язково балансом доходів і видатків. Правову основу системи доходів бюджету становлять відносини власності. Необхідність встановлення рівноцінних прав і обов’язків усіх форм власності перед бюджетом визначається тим, що оподаткування доходів, в нашому випадку, юридичних осіб має ставити всіх в однакове початкове становище.

Податкова політика являє собою діяльність держави у сфері встановлення і стягнення податків. Головним критерієм податкової політики є економічна ефективність і соціальна справедливість. З одного боку, податки мають забезпечити сталу фінансову базу держави, з іншого - залишити достатньо коштів підприємствам з метою збереження максимальної заінтересованності в результатах діяльності. Податкова політика провадиться виходячи з певних принципів, що відображають її завдання. Основними принципами побудови системи оподпакування є:

1) стимулювання науково-технічного прогресу, технологічного оновлення виробнтцтва, виходу вітчизняного товаровиробника на світовий ринок високотехнічної продукції;

2) стимулювання підприємницької виробничої діяльності та інвестеційної активності;

3) обов’язковість;

4) рівнозначність і пропорційність;

5) соціальна справедливість;

6) економічна обгрунтованість;

7) стабільність;

8) рівність;

9) компетенція;

10) рівномірність сплати;

11) єдиний підхід;

12) доступність .

Сучасний стан системи оподаткування України можна охарактеризувати як закладання фундаменту.

Зроблено за короткий час дуже багато. Здійснено перехід до системи формування доходів бюджету на податковій основі, реформована сама податкова система, шляхом впровадження податків, характерних для країн з розвинутою ринковою економікою. Розроблено і впроваджено (хоча й не досконале) законодавство з питаннь оподаткування його інструктивне забезпечення, створена податкова служба із сучасною організаційною структурою.

 

1.4. Класифікація податків та їх елементи.

Податкова система країн з розвинутою ринковою економікою включає різні види податків.

В основу їх класифікації покладені різні ознаки:

1)   в залежності від об’єкта оподаткування: прямі та непрямі;

2)   в залежності від органу, який стягує податок: державні та місцеві;

3)   в залежності від їх використання: загальні та спеціальні.[10]

Основну групу складають прямі та непрямі податки.

Прямі податки – це обов’язкові нормативні платежі з прибутку або доходу працівника, спадщини, землі, будівль, тощо. Ці податки стягуються в процесі придбання та накопичення матеріальних благ.

Непрямі податки – це податки, які включаються в ціну товарів або тарифів на послуги. Для них характерна простота вилучення, вони забезпечують регулярність надходженнь до бюджету.

За формою стягнення податки бувають грошовими і натуральними. На сьогодні в Україні діють в основному грошові податки.

Кожний податок вміщює наступні елементи: суб’єкт, об’єкт, джерело податку, одиницю обкладання, ставку податку (або квоту), пільги, строк сплати.

Суб’єкт податку (платник податку) – фізична або юридична особа, на яку законом покладено обов’язок сплатити податок. Це особи, що займаються підприємницькою діяльністю, службовці, робітники, підприємства та інші. Основна ознака суб’єкту – наявність власного джерела доходу.

Об’єкт податку – все те, що підлягає обкладенню податком (доход або майно) : заробітна плата, прибуток, доход, будівлі, транспортні засоби та інше.

Джерело податку – це фонд, за рахунок якого здійснюється сплата податку. Співпадає об’єкт з джерелом податку в прибутковому податку з громадян (заробітна плата), в податку на прибуток підприємств (прибуток) та інше.

Одиниця обкладання – це одиниця виміру об’єкту податку та його частина, на яку встановлено податкову ставку. Наприклад, в земельному податку одиницею обкладання буде 1га по землям сільськогосподарського призначення і 1м² земельної ділянки в населеному пункті.[11]

Ставка податку – розмір податку на одиницю обкладання. Система ставок враховуючи вид діяльності платника податку, включає: базову ставку, занижену або підвищену ставку.

Базова (основна) ставка – це ставка без обліку особливостей суб’єкта або вида діяльності. В Україні прийняті базові ставки по податку на прибуток – 30% , по податку на додану вартість – 20%.

 Занижена податкова ставка враховує визначні особливості платника та скорчує податковий тягар на нього.

Підвищена податкова ставка враховує специфічну форму діяльності або отримання прибутку та перевищує основну, базову (наприклад, застосування повної ставки мита).

В залежності від побудови податків Розпутенко І.В. розрізняе:

1)                тверді ставки – встановлюються в абсолютній сумі на одиницю об’єкта;

2)                дольові ставки – виражаються у визначених долях об’єкта обкладання. У сучасних умовах, в основному, суб’єкти податку, застосовують ставки виражені у відсотках.[12]

Характеристика ставок податку нероздільна з методами їх формування, що може лежати в основі виділення різновидів ствавок податку:

1)               пропорційні ставки;

2)               прогресивні ставки;

3)               регресивні ставки;

4)               змішані ставки.

Пільги - це повне або часткове звільнення юридичних осіб і громадян від сплати податків. Пільги можуть надаватись у вигляді зменьшення оподаткованого доходу, зменьшення податкової ставки або повного звільнення від податку.

Строк сплати податку- встановлена в законі дата, до якої податок повинен бути сплаченим. Порушення строку сплати карається стягненням пені, штрафом.

Важливим податком в Україні є – податок на прибуток. Податок на прибуток з юридичних осіб справляється, виходячи з прибутку підприємства, одержуємий як різниця валових доходів і валових витрат підприємства. В даний час прямі податки складають основу податкових систем держав з розвинутою ринковою економікою.

Непряме оподаткування переважеє в країнах, що розвиваються, для яких це основна форма мобілізації податкових надходженнь до бюджету. В Україні за рахунок непрямих податків формується близько 45 % доходів бюджету.

При стягненні непрямих податків виникають правовідносини, в яких приймають участь три суб’єкти: суб’єкт податку, носій податку і податковий орган.

Суб’єкт податку – це виробник або продавець товару , який згідно закону виступає в якості юридичного платника податку, тобто вносить до бюджету суму податку від реалізованого товару чи наданих послуг. Його можна кваліфікувати як збирача податків.

Носій податку – це фізична особа, споживач товару, в ціні якого міститься непрямий податок. Купуючи товари, споживач стає фактично платником податку. Таким чином відбувається пререкладання податків від суб’єкта до носія податку.

Перекладення податків – це слідство введення непрямого оподаткування, вкючення податків в ціни товарів, що реалізуються (послуг, що надаються), внаслідок чого податковий тягар несуть не суб’єкти податку, а споживачі товарів.[13]


Информация о работе «Податки з юридичних осіб»
Раздел: Финансы
Количество знаков с пробелами: 101663
Количество таблиц: 4
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
263814
4
0

... державної податкової служби здійснюється працівниками підрозділів обліку платників податків відповідно до структури, яка затверджується Державною податковою адміністрацією України. 3.2. Узяття на облік платників податків органами державної податкової служби здійснюється за принципом організаційної єдності реєстраційних процедур, що провадяться державними реєстраторами, та процедур узяття на обл ...

Скачать
213951
5
4

... фінансових операцій та надання у встановленому порядку відповідної інформації до регіонального підрозділу боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом; 5 КОНТРОЛЬ ЗА СПРАВЛЯННЯМ ПРЯМИХ ПОДАТКІВ. ПОДАТОК НА ПРИБУТОК   Справляння податку на прибуток підприємств в Україні регулюється наступними законодавчими актами : а) Основні : -  Закон України “Про систему оподаткування в ...

Скачать
213352
6
7

... прибутку підприємств в Україні в 1994–2007 роках та відносного рівня надходження прямого податку на прибуток підприємств в державний бюджет України в% ВВП (виключення фактору інфляції) 3. Шляхи вдосконалення прямого оподаткування в Україні в системі фінансового регулювання ринкових відносин 3.1 Зарубіжний досвід регулювання ринкових відносин прямими податками В науково-теоретичному плані в перші ...

Скачать
95075
2
0

... року, який визначає правові, економічні, та соціальні основи забезпечення пожежної безпеки. 12.2 Організація і структура охорони праці. Система управління охорони праці в Болградській ДПІ У сучасних ринкових умовах господарювання діяльність у галузі охорони праці в Україні передбачає багаторівневу систему управління охороною праці (СУОП), функціональними ланками якої є відповідні структури ...

0 комментариев


Наверх