1.1 Оподаткування зовнішньоекономічної діяльності.
1.1.1 Принципи оподаткування суб’єктів зовнішньоекономічної
діяльності на Україні.
Оподаткування суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України здійснюється за такими принципами :
Україна самостійно встановлює і скасовує податки і пільги для суб”єктів зовнішньоекономічної діяльності України ;
Ставки податків встановлюються і скасовуються Верховною радою України за поданням Ради Міністрів України ;
Рівень оподаткування встановлюється виходячи з необхідності досягнення та підтримання самоокупності та самофінансування суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та з метою бездефіцитності платіжного балансу України ;
Забороняється встановлювати податки крім тих, що встановлені Верховною Радою України ;
Ставки податків є однаковими для всіх суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та визначаються за товарною ознакою : для одного товару діє єдина ставка податку ;
Заохочення експорту продукції
Податкові пільги згідно з законами України надаються суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності , які відповідають таким критеріям :
експорт перевищує імпорт за фінансовий рік
обсяг експорту становить не меньше 5 % від обсягу реалізованих за фінансовий рік товарів .
стабільна реалізація науових а наукоємких товарів , а також товарів в яих часта доданої вартості становить не меньше 30 %
Зазначеним суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності надаються пильги по строках амортизації основних виробничих фондів у вигляді :
норм прискореної амортизації основних виробничих фондів , що використовуються для виробництва експортних товарів
пільгових норм амортизації основних фондів , створених за рахунок нових інвестицій , що використовуються для виробництва експортних товарів.
норм амортизації на імпортне обладнання , яке використовується для виробництва експортних товарів , не меньших ніж ті , що встановлені в країні походження такого обладнання.
Зазначені пільги застосовуються Міністерством зовнішньоекономічних зв’язків України за поданням суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності . Прицьому Міністерство зовнішньоекономічних зв’язків приймає відповідне рішення , яке є обов’язковим для державних фінансових та податкових органів України.
1.1.2 Мито , як податковий інструмент регулювання експорту імпорту країни.
Мито є непрямим податком , що стягується з товарів , які переміщуються через митний кордон країни , тобто ввозяться , вивозяться або прямують транзитом . Введення мита може мати на меті декілька цілей серед яких фіскальні , економічні , політичні . На відміну від інших податків стігнення мита переслідує не стільки фіскальні цілі ( формування доходної частини бюджету ) , митна політика здебільшого спрямована на формування раціональної структури експорту-імпорту в умовах відсутності прямого втручання держави у цю сферу . Введення мита може мати на меті здійснення економічного тиску на відповідні держави чи надання їм режиму найбільшого сприяння з політичних мотивів .
В економічно розвинених країнах найпоширинішим є мито , яке стягується з товарів , що ввозяться до країн , тобто регулюванню підлягає лише імпорт. Експорт товарів регулюється , як правило , у країнах з невисоким рівнем еконгмічного розвитку .
Платниками мита є будь-які юридочні чи фізичні особи , котрі здійснюють переміщення через митний кордон України товарів або інших предметів , що підлягають митному оподаткуванню згідно до чинного законодавства України .
Об’єкт оподаткування - митна вартість товарів або інших предметів , що преміщуються через митний крдон . Для визначення митної вартості валюта контракту перераховується у національну валюту України за курсом НБУ , що діє на день подання митної декларації .
Мито сплачується у національній валюті України . Існує два види мита :
а ) ввізне - сплачується по товарах , що імпортуються ;
б ) вивізне - по товарах , які експортуються ;
Запроваджено також два види ставок , за якими обчислюється сума мита , що підлягає сплаті до бюджету :
1 ) в процентах до митної вартості товарів ;
2 ) у встановленому грошовому розмірі на одиницю товару ;
Мито нараховується митними органами виходячи з митної вартості й установлених ставок мита . Митна вартість визначається у фактично сплачених цінах , або цінах , що підлягають сплаті на момент перетинання митного кордону . При встановленні митної вартості до неї включаються :
а) ціна товару за контрактом;
б) витрати з транспортування , навантаження , розвантаження та страхування товару від пункту постачальника до митного кордону України;
в) комісійні та брокерські витрати
г) плата , яка повинна бути сплаченою імпортером як умова ввозу ( вивозу ) за використання об’єктів інтелектуальної власності , що належать до данних товарів .
При справлянні мита на Україні встановлена разгалужена система пільг . Так від оплати мита повністю звільняються :
Транспортні засоби , що здійснюють регулярні міжнародні перевезення вантажів , багажу та пасажирів , а також предмети матеріально-технічного постачання і спорядження паливо , продовольство та інше майно необхідні для їх нормальної роботи під час пребування у дорозі , в пунктах проміжної зупинки або придбанні за кордоном у зв’язку з ліквідацією аварії ( поломки ) транспортних засобів ;
Предмети матеріально-технічного постачання та спорядження паливо , сировина для промислової переробки , продовольство та інше майно , що вивзися за межі митної теріторії України для забезпечення виробничої діяльності суден , які ведуть морський промисел , а також продукція їх промислу , що ввозится на теріторію України ;
Валюта України , іноземна валюта та цінні папери ;
Товари та інші предмети , що підлягають оберненню у власність держави у випадках , передбачених законами України ;
Товари та інші предмети , що врезультаті їх пошкодження до проходження митного кордону стали непридатними для використання їх як виробів або матеріалів ;
Предмети, які ввозяться на Україну для офіційного та особистого користування або вивозяться за кордон організаціями та особами , які відповідно до міжнародних договорів України та законів України користуються правом безмитного ввезення на теріторію України та безмитного вивезення з теріторії України такіх товарів ;
Товари та інші предмети ,які походять з митної теріторії України і ввозяться назад на цю теріторію без обробки або переробки , а також товари та інші предметиіноземного походження , які вивозяться назад за межі митної теріторії України без обробки або переробки ;
Товари та предмети , що знову ввозяться на митну теріторію України , і походять з іношої теріторії , які були обкладені митом при первісному ввезенні на митнцу теріторію України та тимчасово вивозились за її межі ;
товари та інші предмети , що знову вивозяться за межі митної теріторії України і похлдять з цієї теріторії , які були обкладені митом при первісному вивезенні за межі митної теріторії України та тимчасово ввозились на цю теріторію ;
Інші товари та предмети , що визначаються законами України ;
Згідно законів України можуть бути встановлені пільги по сплаті мита у вигляді :
а ) зниження ставок мита ;
б) безмитного ввезення та вивезення товарів зі спеціальних митних зон
в ) установлення преференцій , щодо ставок Єдиного митного тарифу України
Звернемось до порядку обчислення мита при ввезенні товарів юридичними особами . Це порядок сплати визначається Єдиним митним тарифом Укарїни . Оподатковувані товари зведені в товарну класифікаційну схему , що базується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів. Усі предмети , що підлягають митному контролю систематизовано у 21 розділі , 97 главах , 1241 товарній позиції , 5019 товарних підпозиціях . Кожний товар має свій чотиризначний цифровий код . Перші дві цифри означають товарну групу , другі - товарну позицію .
Єдиний митний тариф України передбачає три види ставок , що розрізняються за розміром : преференційні , пільгові та повні .
Преференційні ставки застосовуються :
а ) до товарів та іншіх предметів , що походять із країн , які входять разом з Україною до митних союзів або утворюють із нею спеціальні митні зони ;
б ) при встановлені будь-якого преференціального митного режиму згідно до міжнародних договорів за участю України ;
в ) до товарів та іншіх предметів , які походять з країн , що розвиваються за вийнятком товарів котрі належать до товарних груп 25-97 ( товарні групи 1-24 це продукція тваринництва та харчової промисловості , продукти рослинного походження та ін . )
Преференційні ставки у розмірі від 10 до 30 % застосовуються лише до алкогольних напоїв та тютюнових виробів . Усі інші товари , що оподатковуються за преференційними ставками звільняються від сплати мита .
Пільгові ставки застосовуються до товарів та іншіх предметів , що :
а ) походять з країн або економічних союзів , що користуються в Україні режимом найбільшого сприяння ;
б ) походять з країн , що розвиваються ( за вийнятком товарних груп , до яких застосовуються преференційні ставки ) ;
Найменьший розмір пільгової ставки становить 2 % , най більший - 30 % . На відміну від оподаткування за преференційними ставками , мито за пільговими ставками сплачується по всіх групах товарів , які визначені у Тарифі.
Повні ( загальні ) ставки застосовуються до решти товарів та інши предметів , їх розмір становить від 5 до 50 % митної вартості.
Таким чином , для правильного визначення суми мита , яка належить до сплати , важливо встановити не тільки тарифну позицію товару , а і правильно визначити країну іх походження . Країною походження товарів вважається країна де товари були повністю вироблені або піддалися достатній обробці чи переробці .
Розглянемо порядок обкладання митом предметів , які ввозяться ( пересилаються ) громадянами ( фізичними особами ) в Україну , оскільки тут існують деякі особливості порівняно з і сплатою ввізного мита юридичними особами . Термін “ громадяни “ або “ фізичні особи “ охоплює громадян України , іноземних громадян та осіб без громадянства , які є платниками ввізного мита при переміщенні товарів та іншіх предметів через митний кордон України .
Для визначення суми мита у вказаних платників застосовуються тільки повні ставки Єдиного митного тарифу . Але для ціх платників дещо розширений обсяг пільг . Так від сплати мита звільняються такі предмети :
а ) товари ( крім вино-горілчаних і тютюнових виробів ) загальною вартість еквівалентною 1400 доларів США включно ;
б ) предмети особистого користування ( за вийнятком транспортних засобів індивідуального користування та запасних частин до них ) , що тимчасово ввозяться на митну теріторію України ;
в ) речі , що ввозяться ( пересилаються ) при переселенні на постійне місце проживання в Україну ;
г ) горілчані вироби в кількості 1 л, вино - 2 л , тютюнові вироби - 200 цигарок ( або 200 г цих виробів ) на одну особу.
Перелік ставок ввізного мита на транспортні засоби індивідуального користування та запасні частини до них визначається не Єдиним митним тарифом , а окремим Декретом Кабінету Міністрів Украіни . Ставки дифереційовані в залежності від строку експлуатації транспортного засобу , що ввозиться : найменьші ставки ( 0,1 долара США за 1 см3 об’єму циліндра двигуна ) застосовується до нових транспортних засобів ( строк експлуатації до 1 року включно ) ; найбільші ( 0,5 долара США за 1 см3 об’єму циліндра двигуна ) застосовується до транспортних засобів строк експлуатації яких понад 6 років .
Вивізне мито є одним із інструментів регулювання структури експорту і вводиться з метою скорочення переліку товарів , експорт яких підлягає нетарифному регулюванню . Ставки вивізного мита та товари , які підлягають оподаткуванню зтверджуються Кабінетом Міністрів України . Вивізне мито сплачується у національній валюті України, його ставки встановлюються у відсотках до митної вартості товарів , що вивозяться за митні межі України. Згідно з преліком вивізним митом оподатковуються : продукція тваринництва та харчової промисловості , продукти рослинного походження та деякі види сировини та корисних копалин . Найменьша ставка - 10 % митної вартості , найбільша - 30 % .
Від обкладення вивізним ( експортним ) митом звільняються товари ( роботи , послуги ) , які ивозяться ( надаються ) в межах отриманих суб’єктами підприємницької діяльності експортних квот , а також ті товари , що вироблені повністю з давальницької сировини , яка була попередньо імпортована .
За ухилення від сплати мита застосовуються фінансові санкції у вигляді безспірного стягнення суми мита та штрафу за кожний день прострочки у розмірі 0,2 % суми недоплати .
... був використаний відповідний інструментарій. Тому концептуальний підхід до визначення методів, інструментів і важелів валютно-фінансового механізму зовнішньоекономічної діяльності має дуже важливе значення і дає змогу найефективніше регулювати її [22]. 1.3 Правове регулювання зовнішньоекономічних відносин в Україні Регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні здійснюється згідно до ...
... дiяльностi основних цехiв та iнших структурних пiдроздiлiв функцiонують допомiжнi цехи у тому числi: сталефасоноливарний, автотранспортний цех, залiзничний цех. 2.2 Економічний аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємства ВАТ „Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод” у 2003 2007 роках 2.2.1 Аналіз структури реалізації продукції на експорт та на внутрішній ринок За ...
... або ліцензійних складів за межі митного кордону України (експорту) ПДВ не справляється (у тому числі за нульовою ставкою). 2. Система оподаткування ЗЕД в Україні та її основні принципи Принципи оподаткування при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності викладені в Законі України "Про зовнішньоекономічну діяльність". Оподаткування суб’єктів ЗЕД України здійснюється за такими принципами: — ...
... регулювання ЗЕД залишається нез'ясованим. Законом України "Про економічну самостійність Української РСР" від 13 серпня 1990 р. встановлено, що Україна самостійно здійснює керівництво зовнішньоекономічною діяльністю, бере безпосередню участь у міжнародному поділі праці та розвиває економічне співробітництво з іншими державами на основі принципів зацікавлення, рівноправності й взаємної вигоди. Пі ...
0 комментариев