Ринок овочів і баштанних в Україні

Ринок овочів та баштанних культур в Україні поточна кон’юнктура і прогноз на 1999/2000 маркетинговий рік

У 1999/2000 р. збережеться загальна тенденція підвищення попиту на продукцію овочівництва і баштанництва та продукти її переробки.

Прогнозується збільшення порівняно з 1998/99 р. пропозиції буряків і часнику на 1-2 %, огірків і цибулі ріпчастої - на 3-5, моркви і капусти - на 12-15, зеленого горошку - на 27-28, кавунів - на 36,6 % та зменшення помідорів - на 20,2 і овочів закритого грунту - на 4,6 %.

Зменшення пропозиції помідорів можливе головним чином через пошкодження біля 14 тис. га їх посівів під час весняних заморозків.

Очікується зростання (на 4-5 %) експортної та зниження (на 5-6 %) імпортної складових зовнішньої торгівлі овочами і баштанними.

Спостерігатимуться значні зміни цін по регіонах (2-3 рази), строках реалізації (1,5-2 рази) і каналах реалізації (10-15 %).

Скорочуватиметься реалізація овочів заготівельним організаціям та зростатиме їх продаж населенню в рахунок оплати праці, розширюватиметься натуралізація обмінних процесів.

Пропозиція

За останні роки загальний обсяг пропозицій овочів і баштанних культур на внутрішньому ринку продовольства України стабілізувався і був досягнутий навіть невеликий його приріст (5,7 % у 1998 р. до 1997 р.). Проте в структурі наповнення ринку цими продуктами спостерігаються значні зміни як по видах пропонованих продуктів, так і по їх виробниках. Зокрема, встановилася стійка тенденція збільшення пропозиції продукції овочівництва і баштанництва господарств приватного сектора та зменшення колективних і державних (7-8 % щорічно). Якщо в 1994/95 р. частка населення у виробництві овочів і баштанних культур становила 64,0 %, то вже в 1998/99 р. - 82,9 %. а на 1999/2000 р. прогнозується 84,1 %.

Вищезазначені структурні зрушення у виробництві продукції супроводжуються зниженням рівня механізації робочих процесів, погіршенням захисту рослин від шкідників і хвороб, порушенням сівозмін та невиконанням інших необхідних агротехнічних прийомів, а отже, і ослабленням конкурентоспроможності продукції. Оскільки виробництво у господарствах населення грунтується переважно на ручній праці, то собівартість цієї продукції значно вища при вищій у 1,5-2 рази врожайності, ніж в господарствах суспільного сектора.

Головною причиною зменшення обсягів виробництва продукції овочівництва і баштанництва у господарствах суспільного сектора є скорочення місткості внутрішнього ринку через зниження купівельної спроможності населення і обмеження можливостей відповідного розширення її експорту. До спаду виробництва привели також негативні тенденції у розвитку цих галузей, зокрема - скорочення ресурсів, зниження ефективності їх використання, послаблення виконавчої і технологічної дисципліни, зменшення стимулів до інвестування і розвитку науково-технічного прогресу, скорочення можливостей щодо них через відсутність пільгового кредитування. Особливо різко скоротилося внесення під овочеві та баштанні культури мінеральних добрив та погіршилося співвідношення поживних речовин. Так, з 1993 по 1997 р. кількість мінеральних добрив, внесених на 1 га посівів овочевих і баштанних культур у господарствах суспільного сектора України, скоротилася з 91 до 28 кг поживних речовин, у 2-3 рази скоротився вміст фосфорних і калійних добрив, питома вага удобреної площі зменшилася з 54 до 34 %. При внесенні мінеральних добрив під овочеві культури оптимальне співвідношення у них між азотом, фосфором і калієм має бути як 1 : 1,28 : 1, а фактично ж воно складає 1 : 0,50 : 0,27, тобто добрива не збалансовані за вмістом фосфору і калію. Фосфорне і калійне “голодування” рослин призводить не тільки до зниження урожайності, а і зумовлює погіршення якості та лежкості продукції під час її зберігання. Майже припинилося внесення органічних добрив. У 1997 р. у колективних і державних господарствах України органічні добрива внесені лише на 13 % усієї площі овочевих культур, а баштанних - 1 %. За останні роки значно погіршився захист рослин від шкідників і хвороб у зв’язку з подорожчанням отрутохімікатів і пального. Не поліпшилося забезпечення господарств добривами та іншими хімікатами і в послідуючі роки.

Зниження виробництва продукції є також наслідком великих втрат через невчасне збирання врожаю, нестачу пального, незадовільне забезпечення господарств тарою і транспортом, через труднощі із збутом вирощеної продукції. Посилився процес деспеціалізації виробництва, збільшення реалізації продукції та купівлі промислових товарів шляхом бартерних угод і за допомогою послуг посередницьких організацій. Поглиблення кризових явищ в овочівництві зумовлене також дією законів нерегульованого ринку, що сприяло розвитку інфляційних процесів і зниженню мінової вартості овочевої продукції, зменшило можливості для розширеного відтворення виробництва та економічного зміцнення господарств. Більшість овочівницьких господарств опинилася на межі банкрутства. Тільки в 1998 р. біля 77 % сільськогосподарських підприємств України від вирощування овочів понесли збитки, а загальна сума збитків від вирощування овочів і баштанних культур досягла 70 млн грн. Рівень збитковості баштанних культур склав 8,3 %, овочів закритого грунту - 25,4 і відкритого - 25,8 %. Згадані негативні тенденції розвитку галузей очікуються і в 1999/2000 р. Тому нарощування обсягів виробництва продукції і, відповідно, збільшення пропозиції продуктів, можливе лише за рахунок сприятливих погодних умов. Оскільки існує певна їх циклічність, то в 1999/2000 р. очікуються сприятливі погодні умови для росту і розвитку холодостіких культур - капусти, моркви, зеленого горошку, зелених та інших культур. Це зумовить підвищення їх врожайності і збільшення у 1999/2000 р. порівняно до 1998/99 р. валового збору продукції у слідуючих пропорціях: буряків і часнику - на 1-2 %, огірків і цибулі ріпчастої - на 3-5, моркви і капусти - на 12-15, зеленого горошку - на 27-28 % (табл. 1). Водночас можливе зменшення у всіх категоріях господарств України валового збору помідорів на 20,2 % та овочів закритого грунту - на 4,6 %. Виробництво помідорів знизиться головним чином через пошкодження їх посівів весняними заморозками на площі біля 14 тис. га. В цілому валовий збір овочів і баштанних культур збільшиться на 5,7 % і досягне 6,1 млн т.

Таблиця 1. Виробництво овочів і баштанних культур в Україні, всі категорії господарств

Кількість і якість пропонованих на ринку продуктів овочівництва і баштанництва обумовлюватимуться, перш за все, біологічними особливостями культур та природними умовами їх вирощування, котрі досить відрізняються по окремих регіонах країни. Так, основна маса помідорів і цибулі ріпчастої надходитиме на ринок з господарств Херсонської, Донецької, Миколаївської, Одеської областей та Автономної Республіки Крим, капусти - з Львівської, Київської, Харківської, Дніпропетровської, Полтавської областей, огірків - з Київської, Харківської, Черкаської, Чернігівської областей.

Імпорт. У формуванні загального обсягу пропозиції овочів і баштанних культур імпорт цих продуктів займає незначну частину - всього лише біля 1 %. Надходять вони в Україну переважно у переробленому стані (80-85 % всього імпорту). У структурі асортименту свіжих імпортних овочів найбільша частка припадає на цибулю ріпчасту (73 % у 1998 р.) і помідори (11 %). Основними постачальниками в Україну цибулі ріпчастої є Узбекистан (60,7 % імпорту в 1998 р.), Туреччина (10,3 %), Російська Федерація (9,5 %); помідорів - Італія (54,5 %), Ізраїль (13,4 %), Туреччина (10,3 %); часнику - Китай (68,7 %), Іран (29,7 %); капусти - Франція (35,2 %), Іспанія (29,7 %), Нідерланди (20,1 %); огірків - Туреччина (39,5 %), Іспанія (37,3 %). У найближчій перспективі очікувані девальвація української гривні і соціально-економічна нестабільність в країні обмежуватимуть імпорт овочів та баштанних культур. Прогнозується зниження його обсягу на 5-6 % відносно 1998/99 маркетингового року.

Таким чином, в 1999/2000 р. очікується загальний обсяг пропозиції овочів і баштанних культур 6,56 млн т, із них вітчизняне виробництво складе 92,8 %, імпорт - 0,7 і запаси - 6,5 % (табл. 2).

Попит

Продовольство. Основна маса овочів та баштанних культур (74-78 % загальної їх пропозиції) споживається населенням у свіжому та переробленому стані. Рівень та структура споживання цих продуктів знаходяться у прямій залежності від обсягів виробництва та розміру доходів населення. Спостерігається стійка тенденція збільшення споживання овочів та баштанних культур з підвищенням доходів. Якщо у групі міських жителів із сукупним місячним доходом на 1 члена сім’ї понад 300 грн споживання овочів і баштанних культур досягло 136,4 кг, то при доході до 60 грн - лише 61,2 кг (табл. 3). З підвищенням доходів населення зменшується в структурі споживання овочів частка капусти, цибулі, коренеплодів, консервованих овочів та збільшується питома вага огірків, помідорів, баклажан, кавунів.

Таблиця 2. Баланс овочів та баштанних культур в Україні, тис. т

Похожие работы

Економіка галузі виробництва соків в Україні

Скачать

94438

4

14

... категорій населення, особливо молоді. Щоб його переорієнтувати з безалкогольних і слабкоалкогольних напоїв на соки, потрібні спільні дії всіх виробників. 7.3 Державно-галузева політика в галузі виробництва соків в Україні   При виробництві соків, нектарів та соковмісних напоїв використовується як вітчизняна, плодова (фруктова, ягідна та овочева) сировина, так і плодова сировина, яка виходячи ...

Особливостi аграрних реформ в державах ЦСЄ та в Українi

Скачать

243318

0

0

... кроком у вирішенні якої є порівняльний аналіз змісту аграрних перетворень у державах ЦСЄ та в Україні. Тому вивчення особливостей реалізації аграрних реформ у державах ЦСЄ становить для України істотний інтерес. Щодо просування вітчизняної продукції на світовий ринок, то тут потрібно посилення роботи наших посольств, їх торгових місій, особливо в країнах — потенційних партнерах зовнішньоекономі ...

Аналіз ефективності і облік витрат на виробництво овочів відкритого ґрунту

Скачать

138512

22

3

... ів приведе до підвищення економічної ефективності переробки, а зменшення собівартості виробництва – до підвищення економічної ефективності виробництва овочів відкритого ґрунту. 2. Аналіз ефективності і облік витрат на виробництво овочів відкритого ґрунту 2.1. Організаційно–економічна характеристика господарства Землі, орендовані виробничим кооперативом “Переможець” у Запорізькій області ...

Територіально-виробничі комплекси України

Скачать

85375

0

0

... значення. Найбільшими курортами є Трускавець, Моршин, Яремча, Ворохта, Поляна, Шаян. В додатку Г показані межі вище зазначених економічних районів Найбільшими територіально-виробничими комплексами в Україні є: – Донбаський, основу якого складають промислові вузли: Донецько-Макіївський, Маріупольський, Стахановський, Горлівсько-Єнакіївський, Краматорсько-Слов’янський, Лисичансько-Рубіжанський, ...