Ринок овочів та баштанних культур в Україні поточна кон’юнктура і прогноз на 1999/2000 маркетинговий рік

У 1999/2000 р. збережеться загальна тенденція підвищення попиту на продукцію овочівництва і баштанництва та продукти її переробки.

Прогнозується збільшення порівняно з 1998/99 р. пропозиції буряків і часнику на 1-2 %, огірків і цибулі ріпчастої - на 3-5, моркви і капусти - на 12-15, зеленого горошку - на 27-28, кавунів - на 36,6 % та зменшення помідорів - на 20,2 і овочів закритого грунту - на 4,6 %.

Зменшення пропозиції помідорів можливе головним чином через пошкодження біля 14 тис. га їх посівів під час весняних заморозків.

Очікується зростання (на 4-5 %) експортної та зниження (на 5-6 %) імпортної складових зовнішньої торгівлі овочами і баштанними.

Спостерігатимуться значні зміни цін по регіонах (2-3 рази), строках реалізації (1,5-2 рази) і каналах реалізації (10-15 %).

Скорочуватиметься реалізація овочів заготівельним організаціям та зростатиме їх продаж населенню в рахунок оплати праці, розширюватиметься натуралізація обмінних процесів.

Пропозиція

За останні роки загальний обсяг пропозицій овочів і баштанних культур на внутрішньому ринку продовольства України стабілізувався і був досягнутий навіть невеликий його приріст (5,7 % у 1998 р. до 1997 р.). Проте в структурі наповнення ринку цими продуктами спостерігаються значні зміни як по видах пропонованих продуктів, так і по їх виробниках. Зокрема, встановилася стійка тенденція збільшення пропозиції продукції овочівництва і баштанництва господарств приватного сектора та зменшення колективних і державних (7-8 % щорічно). Якщо в 1994/95 р. частка населення у виробництві овочів і баштанних культур становила 64,0 %, то вже в 1998/99 р. - 82,9 %. а на 1999/2000 р. прогнозується 84,1 %.

Вищезазначені структурні зрушення у виробництві продукції супроводжуються зниженням рівня механізації робочих процесів, погіршенням захисту рослин від шкідників і хвороб, порушенням сівозмін та невиконанням інших необхідних агротехнічних прийомів, а отже, і ослабленням конкурентоспроможності продукції. Оскільки виробництво у господарствах населення грунтується переважно на ручній праці, то собівартість цієї продукції значно вища при вищій у 1,5-2 рази врожайності, ніж в господарствах суспільного сектора.

Головною причиною зменшення обсягів виробництва продукції овочівництва і баштанництва у господарствах суспільного сектора є скорочення місткості внутрішнього ринку через зниження купівельної спроможності населення і обмеження можливостей відповідного розширення її експорту. До спаду виробництва привели також негативні тенденції у розвитку цих галузей, зокрема - скорочення ресурсів, зниження ефективності їх використання, послаблення виконавчої і технологічної дисципліни, зменшення стимулів до інвестування і розвитку науково-технічного прогресу, скорочення можливостей щодо них через відсутність пільгового кредитування. Особливо різко скоротилося внесення під овочеві та баштанні культури мінеральних добрив та погіршилося співвідношення поживних речовин. Так, з 1993 по 1997 р. кількість мінеральних добрив, внесених на 1 га посівів овочевих і баштанних культур у господарствах суспільного сектора України, скоротилася з 91 до 28 кг поживних речовин, у 2-3 рази скоротився вміст фосфорних і калійних добрив, питома вага удобреної площі зменшилася з 54 до 34 %. При внесенні мінеральних добрив під овочеві культури оптимальне співвідношення у них між азотом, фосфором і калієм має бути як 1 : 1,28 : 1, а фактично ж воно складає 1 : 0,50 : 0,27, тобто добрива не збалансовані за вмістом фосфору і калію. Фосфорне і калійне “голодування” рослин призводить не тільки до зниження урожайності, а і зумовлює погіршення якості та лежкості продукції під час її зберігання. Майже припинилося внесення органічних добрив. У 1997 р. у колективних і державних господарствах України органічні добрива внесені лише на 13 % усієї площі овочевих культур, а баштанних - 1 %. За останні роки значно погіршився захист рослин від шкідників і хвороб у зв’язку з подорожчанням отрутохімікатів і пального. Не поліпшилося забезпечення господарств добривами та іншими хімікатами і в послідуючі роки.

Зниження виробництва продукції є також наслідком великих втрат через невчасне збирання врожаю, нестачу пального, незадовільне забезпечення господарств тарою і транспортом, через труднощі із збутом вирощеної продукції. Посилився процес деспеціалізації виробництва, збільшення реалізації продукції та купівлі промислових товарів шляхом бартерних угод і за допомогою послуг посередницьких організацій. Поглиблення кризових явищ в овочівництві зумовлене також дією законів нерегульованого ринку, що сприяло розвитку інфляційних процесів і зниженню мінової вартості овочевої продукції, зменшило можливості для розширеного відтворення виробництва та економічного зміцнення господарств. Більшість овочівницьких господарств опинилася на межі банкрутства. Тільки в 1998 р. біля 77 % сільськогосподарських підприємств України від вирощування овочів понесли збитки, а загальна сума збитків від вирощування овочів і баштанних культур досягла 70 млн грн. Рівень збитковості баштанних культур склав 8,3 %, овочів закритого грунту - 25,4 і відкритого - 25,8 %. Згадані негативні тенденції розвитку галузей очікуються і в 1999/2000 р. Тому нарощування обсягів виробництва продукції і, відповідно, збільшення пропозиції продуктів, можливе лише за рахунок сприятливих погодних умов. Оскільки існує певна їх циклічність, то в 1999/2000 р. очікуються сприятливі погодні умови для росту і розвитку холодостіких культур - капусти, моркви, зеленого горошку, зелених та інших культур. Це зумовить підвищення їх врожайності і збільшення у 1999/2000 р. порівняно до 1998/99 р. валового збору продукції у слідуючих пропорціях: буряків і часнику - на 1-2 %, огірків і цибулі ріпчастої - на 3-5, моркви і капусти - на 12-15, зеленого горошку - на 27-28 % (табл. 1). Водночас можливе зменшення у всіх категоріях господарств України валового збору помідорів на 20,2 % та овочів закритого грунту - на 4,6 %. Виробництво помідорів знизиться головним чином через пошкодження їх посівів весняними заморозками на площі біля 14 тис. га. В цілому валовий збір овочів і баштанних культур збільшиться на 5,7 % і досягне 6,1 млн т.

Таблиця 1. Виробництво овочів і баштанних культур в Україні, всі категорії господарств


1998/99 р. (факт) 1999/2000 р. (прогноз)
Культури Посівна Урожай- Валовий Посівна Урожай- Валовий збір

площа, тис. га

ність,

ц/га

збір,

тис. т

площа, тис. га

ність,

ц/га

тис. т в % до 1998/99 р.
Овочі відкритого грунту 443,1 118,9 5266,4 443,8 124,2 5509,8 104,6
в тому числі:






капуста

67,0 144,4 967,4 71,2 151,7 1079,9 111,6

огірки

53,1 95,7 508,1 54,9 97,2 533,8 105,1

помідори

93,4 116,7 1090,2 84,5 103,0 870,2 79,8

буряки

35,2 141,3 496,6 34,8 145,5 506,5 102,0

морква

32,9

115,4 379,7 35,9 121,7 436,8 115,0

цибуля ріпчаста

57,2 79,0 451,8 55,8 83,4 465,5 103,0

часник

20,9 37,6 78,6 21,5 37,0 79,6 101,3

зелений горошок

4,5 19,5 8,8 5,1 22,0 11,2 127,3

інші овочі

78,9 162,9 1285,2

80,1

190,5 1526,3 118,8
Овочі закритого грунту 2,72 829,8 225,9 2,54 848,0 215,4 95,4
Овочі всього

5492,3

5725,2 104,2
Баштанні культури 57,6 45,9 264,0 71,2 50,6 360,5 136,6
Овочі і баштанні культури разом

5756,3

6085,7 105,7

Кількість і якість пропонованих на ринку продуктів овочівництва і баштанництва обумовлюватимуться, перш за все, біологічними особливостями культур та природними умовами їх вирощування, котрі досить відрізняються по окремих регіонах країни. Так, основна маса помідорів і цибулі ріпчастої надходитиме на ринок з господарств Херсонської, Донецької, Миколаївської, Одеської областей та Автономної Республіки Крим, капусти - з Львівської, Київської, Харківської, Дніпропетровської, Полтавської областей, огірків - з Київської, Харківської, Черкаської, Чернігівської областей.

Імпорт. У формуванні загального обсягу пропозиції овочів і баштанних культур імпорт цих продуктів займає незначну частину - всього лише біля 1 %. Надходять вони в Україну переважно у переробленому стані (80-85 % всього імпорту). У структурі асортименту свіжих імпортних овочів найбільша частка припадає на цибулю ріпчасту (73 % у 1998 р.) і помідори (11 %). Основними постачальниками в Україну цибулі ріпчастої є Узбекистан (60,7 % імпорту в 1998 р.), Туреччина (10,3 %), Російська Федерація (9,5 %); помідорів - Італія (54,5 %), Ізраїль (13,4 %), Туреччина (10,3 %); часнику - Китай (68,7 %), Іран (29,7 %); капусти - Франція (35,2 %), Іспанія (29,7 %), Нідерланди (20,1 %); огірків - Туреччина (39,5 %), Іспанія (37,3 %). У найближчій перспективі очікувані девальвація української гривні і соціально-економічна нестабільність в країні обмежуватимуть імпорт овочів та баштанних культур. Прогнозується зниження його обсягу на 5-6 % відносно 1998/99 маркетингового року.

Таким чином, в 1999/2000 р. очікується загальний обсяг пропозиції овочів і баштанних культур 6,56 млн т, із них вітчизняне виробництво складе 92,8 %, імпорт - 0,7 і запаси - 6,5 % (табл. 2).

Попит

Продовольство. Основна маса овочів та баштанних культур (74-78 % загальної їх пропозиції) споживається населенням у свіжому та переробленому стані. Рівень та структура споживання цих продуктів знаходяться у прямій залежності від обсягів виробництва та розміру доходів населення. Спостерігається стійка тенденція збільшення споживання овочів та баштанних культур з підвищенням доходів. Якщо у групі міських жителів із сукупним місячним доходом на 1 члена сім’ї понад 300 грн споживання овочів і баштанних культур досягло 136,4 кг, то при доході до 60 грн - лише 61,2 кг (табл. 3). З підвищенням доходів населення зменшується в структурі споживання овочів частка капусти, цибулі, коренеплодів, консервованих овочів та збільшується питома вага огірків, помідорів, баклажан, кавунів.

Таблиця 2. Баланс овочів та баштанних культур в Україні, тис. т


Маркетингові роки (з 1 липня по 30 червня)
Статті 1994/95 1995/96 1996/97 1997/98 1998/99 1999/2000 (прогноз)
Загальна пропозиція 6329,8 6893,3 6291,9 5930,2 6237,3 6557,6

запаси на початок року

955,6 447,3 789,3 425,4 431,0 424,6

виробництво

5323,7 6377,0 5432,6 5448,3 5756,3 6085,7

імпорт

50,5 69,0 70,0 56,5 50,0 47,3
Загальний попит 5882,5 6104,0 5866,5 5499,2 5812,7 6115,5
Внутрішній попит на 5764,5

5942,0

5714,5 5319,7 5623,2 5917,5

продовольство

4662,5 4838,5 4643,0 4608,0 4639,0 4850,0

корми

656,0 737,5 730,0 481,0 716,0 720,0

насіння

60,0 69,0 69,0 69,5 68,5 69,0

втрати

386,0 297,0 272,5 161,2 199,7 278,5
Експорт

118,0

162,0 152,0 179,5 189,5 198,0
Залишок на кінець року 447,3 789,3 425,4 431,0 424,6 442,1
Співвідношення кінцевих запасів до загального використання, % 0,08 0,13 0,07 0,07 0,07 0,07

Информация о работе «Ринок овочів і баштанних в Україні»
Раздел: Экономика
Количество знаков с пробелами: 23929
Количество таблиц: 8
Количество изображений: 2

Похожие работы

Скачать
94438
4
14

... категорій населення, особливо молоді. Щоб його переорієнтувати з безалкогольних і слабкоалкогольних напоїв на соки, потрібні спільні дії всіх виробників. 7.3 Державно-галузева політика в галузі виробництва соків в Україні   При виробництві соків, нектарів та соковмісних напоїв використовується як вітчизняна, плодова (фруктова, ягідна та овочева) сировина, так і плодова сировина, яка виходячи ...

Скачать
243318
0
0

... кроком у вирішенні якої є порівняльний аналіз змісту аграрних перетворень у державах ЦСЄ та в Україні. Тому вивчення особливостей реалізації аграрних реформ у державах ЦСЄ становить для України істотний інтерес. Щодо просування вітчизняної продукції на світовий ринок, то тут потрібно посилення роботи наших посольств, їх торгових місій, особливо в країнах — потенційних партнерах зовнішньоекономі ...

Скачать
138512
22
3

... ів приведе до підвищення економічної ефективності переробки, а зменшення собівартості виробництва – до підвищення економічної ефективності виробництва овочів відкритого ґрунту. 2. Аналіз ефективності і облік витрат на виробництво овочів відкритого ґрунту 2.1. Організаційно–економічна характеристика господарства Землі, орендовані виробничим кооперативом “Переможець” у Запорізькій області ...

Скачать
85375
0
0

... значення. Найбільшими курортами є Трускавець, Моршин, Яремча, Ворохта, Поляна, Шаян. В додатку Г показані межі вище зазначених економічних районів Найбільшими територіально-виробничими комплексами в Україні є: – Донбаський, основу якого складають промислові вузли: Донецько-Макіївський, Маріупольський, Стахановський, Горлівсько-Єнакіївський, Краматорсько-Слов’янський, Лисичансько-Рубіжанський, ...

0 комментариев


Наверх