"Ізборник Святослава 1073 року" як літературний пам'ятник доби Київської Русі

ЗМІСТ

Завдання на курсову роботу

Реферат

Вступ

РОЗДІЛ І. Літературні пам’ятки стародавньої Русі та України

1.1  Загальна характеристика літературних пам’яток періоду Київської Русі

1.2  Роди та жанри давньоруської літератури

РОЗДІЛ ІІ. “Ізборник Святослава 1073 року” як найдавніший зразок писемності Київської Русі

2.1 “Ізборник Святослава 1073 року” та “Ізборник Святослава 1076 року” – найдавніші українські енциклопедії

2.2 Зміст та структура “Ізборнику Святослава 1073 року”

РОЗДІЛ ІІІ. Літературно-теоретичне знання в “Ізборнику Святослава 1073 року”

3.1Літературознавча термінологія в “Ізборнику Святослава 1073 року”

Висновки

Список викорстаних джерел

РЕФЕРАТ

текст курсової роботи 35 ст., 22 джерел

Об’єктом дослідження в цій роботі є найдавніші пам’ятки давньоруської літератури, а саме “Ізборнік Святослава 1073 року” та вміщена в ньому стаття Хировоска “Об образах”.

Метою роботи є :

 - описати та проаналізувати літературу Київської Русі;

- дати характеристику “Ізборніку Святослава 1073 року”, проаналізувати його зміст та структуру ;

- дослідити трактат Хировоска “Об образах” та розкрити питання літературно-теоретичного знання в цьму трактаті.

Методи дослідження – метод системного аналізу , опису, систематизації, аналізу, синтеза, формальний метод.

Науковою новизною цієї роботи є спроба з’ясувати та детально вивчити вміщені в “Ізборніку Святослава 1073 року” літературні терміни, їх трактування та пояснення.

Область застосування: викладання на уроках української мови в школі та вищіх закладах.

ІЗБОРНИК, ПЕРЕКЛАДНА ЛІТЕРАТУРА, АПОКРІФИ, ЖИТІЙНА ЛІТЕРАТУРА, ТРОПИ, ІРОНІЯ, АЛЕГОРІЯ, РИТОРИКА, ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО, ГЕНЕЗИС.

ВСТУП

Актуальність дослідження полягає в тому, що воно дає змогу:

- проаналізувати літературно-теоретичне знання та термінологію в “Ізборніку Святослава 1073 року” в контексті літературного та куоьтурного процесу тієї доби ;

- систематизувати знання та відомості про один з найдавніших зразків енциклопедичної літератури;

- проаналізувати літературознавчі терміни які описуються та характеризуються автором Хировоском у трактаті “Об образах” .

Актуальність вивчення літературознавчого знання є важливим для з’ясування розвитку протягом столітть відомостей з тропіки та риторики.

Особливо заінтригували під час виконання роботи статті відомого російського вченого Г. Хазагерова. Він досить детально вивчав не тільки зміст статті Хировоска, а й шукав інтертекстуальні та історичні зв’язки. Ось що він пише в одній з своїх публікацій: “Філологічний трактат “Об образах” – це переклад твору православного автора Хировоска “О тропах”. Цей трактат був предназначений для обслуговування гомілетики, а не для ораторіки. Саме тому ця праця не є посібником з ораторського мистецтва. Усі тропи метафоричної групи видвинуті в трактаті на перше місце і подані диференційовано, в той час, як тропи метонімічної групи представлені дуже скупо... ”

Також Г. Хазагеров є автором статті “Об образах”: Іоан, Хировоск, Тріфон (до діахронії тропів та фігур в греко-слов’янської традиції). Ця стаття присвячена проблемі діахроних тропів та фігур в греко-слов’янської традиції. Матеріалом для зіставлення та аналізу слугували два трактати з ріторики: текст хировоска і текст Тріфона. Перший текст належить болгаро-давньоруській культурній спадщині, а другий – еліно-візантійській. В статті спостерігається наступність термінології риторіки і в той же час розглядається різниця во вживанні та в осмисленні термінів.

Результатом синезу і аналізу в нашій роботі повинні бути не широкі теоретико-типологічні узагальнення, а й конкретний аналіз літературознавчого знання яке міститься в “Ізборніку Святослава 1073 року”.

Об’єктом дослідження в цій роботі обрана історія виникнення, зміст та структура “Ізборніка Святослава 1073 року”в контексті літературного процесу тієї доби, а також безпосередньо трактат Хировоска “Об образах” .

Метою роботи є з’ясування специфіки тлумачення тропів давніми авторами.

Досягнення поставленої мети зумовлює розв’язання таких завдань:

1) з’ясувати жанрову специфіку і розмаїття літератури Київської Русі;

2) проаналізати відомості про найдавнішу пам’ятку перекладної літератури - “Ізборнік Святослава 1073 року”;

3) з’ясувати історію виникнення, зміст, структуру ізборника, а також мету появи твору;

4) проаналізувати літературознавчі терміни вміщені в статті Хировоска “Об образах”.

Наукова новизна роботи. В роботі є спроба систематизовано й комплексно описати літературознавчі терміни вміщені в ізборнику, прослідити історичний зв’язок з більш ранніми творами інших авторів, дати їм оцінку і визначити ступінь впливу.

РОЗДІЛ І ЛІТЕРАТУРНІ ПАМ’ЯТКИ СТАРОДАВНЬОЇ РУСІ ТА УКРАЇНИ