Політична стратегія «Всеукраїнського об`єднання «Батьківщина»
Політичні цілі та завдання БЮТ на початковому етапі розвитку
Жовтня до БЮТ приєдналася партія «Реформи і порядок» (ПРП)
Союзники і конкуренти Блоку Юлії Тимошенко – минуле та сьогодення
Грудня 2005 року на міжпартійному з'їзді Блоку Юлії Тимошенко в Києві Ю. Тимошенко презентує нову ідеологію Блоку — солідаризм
Навигация
Жовтня до БЮТ приєдналася партія «Реформи і порядок» (ПРП)
Блок Юлії Тимошенко: розвиток та еволюція політичних орієнтирів
41720
знаков
0
таблиц
0
изображений
20 жовтня до БЮТ приєдналася партія «Реформи і порядок» (ПРП).
Тим часом протягом серпня — вересня 2006 р. «Наша Україна» вела переговори про участь у широкій урядовій коаліції. Ці переговори, однак, не привели до угоди, і 4 жовтня лідер парламентської фракції «Наша Україна» Роман Бессмертний заявив, що НСНУ переходить в опозицію до діючого уряду Віктора Януковича й широкої урядової коаліції й відзиває своїх міністрів з уряду.
«Наша Україна» оголосила про намір вести консультації про можливості входження в міжфракційну парламентську опозицію, яку очолює Юлія Тимошенко. Для співробітництва з БЮТ лідер «Нашої України» запропонував створити конфедерацію «Європейська Україна». Юлія Тимошенко заявила, що не збирається ділитися з «Нашою Україною» статусом головної опозиційної сили, а тим більше підписувати які-небудь угоди.
У ході сесії Верховної ради фракція БЮТ призивала за скасування політичної (конституційної) реформи, угода про яку була підписана протиборчими сторонами під час «Помаранчевої революції», і повернення президентові Ющенко повноважень, передбачених Конституцією 1996 року. У ситуації, коли правляча коаліція мала у своєму розпорядженні достатню силу, щоб не допустити такого перегляду, Юлія Тимошенко стала пропонувати провести позачергові парламентські вибори, щоб вивести країну з «конституційної кризи», у яку, на її думку, завели Україну Секретаріат президента й Кабінет міністрів, що не бажають іти на компроміс [4].
Ще в грудні 2006 р. Юлія Тимошенко заявляла, що її блок ніколи не проголосує за закон «Про кабінет міністрів».
У травні 2007 року Депутат Верховної Ради України Л. В. Стасів у відповідь на питання журналіста про фракційну дисципліну БЮТ відзначила, що «якщо твоя особиста думка випадково не збіглася з думкою керівництва й ти дозволиш собі проголосувати по-іншому, то ризикуєш потрапити в категорію «зрадників і запроданців»... Навіщо в парламенті 450 депутатів, якщо питання вирішують кілька людей?».
12 січня 2007 р., однак, депутати «антикризової коаліції» і фракції БЮТ перебороли вето президента на закон «Про Кабінет міністрів» і прийняли в першому читанні закон «Про парламентську опозицію». Таке голосування стало можливим завдяки політичній угоді, поза якою залишилися лише депутати від «Нашої України». Прихильники Юлії Тимошенко в ніч із 11 на 12 січня домовилися з «антикризовою коаліцією» Віктора Януковича про подолання президентського вето й про те, що натомість правляча коаліція підтримає Закон про парламентську опозицію, який повинен був дати переваги БЮТ як головної опозиційної фракції – право очолювати бюджетний комітет, займати пости перших заступників глав всіх парламентських комітетів, створювати тіньовий уряд, а також впливати на формування персонального складу Рахункової палати, ради Національного банку й Вищої ради юстиції. Представники парламентської опозиції були б вправі брати участь у засіданнях кабміну.
У свою чергу, вступ у чинність закону «Про Кабінет міністрів» повинен був привести до того, що президент остаточно втратив би вплив на дії органів виконавчої влади, що означало б перехід України від парламентсько-президентської до парламентської форми державного управління.
Юлія Тимошенко так пояснила причини того, що БЮТ проголосував за подолання вето президента: «Фракція проголосувала так для того, щоб навести порядок і не ганьбити країну на увесь світ внутрішньополітичними скандалами».
У березні правляча «антикризова» коаліція почала активно розширюватися за рахунок депутатів опозиційних фракцій, у тому числі БЮТ. При продовженні цього процесу парламентська коаліція могла б одержати конституційну більшість, що дозволило б їй переборювати президентське вето й вносити зміни в Конституцію – а цього президент Ющенко не міг допустити [11].
2 квітня Віктор Ющенко підписав указ «Про дострокове припинення повноважень Верховної ради» і призначив позачергові вибори народних депутатів на 27 травня. На стороні президента виступила об'єднана опозиція, у яку ввійшли три основні політичні сили — Блок Юлії Тимошенко, блок політичних партій «Наша Україна» і суспільний рух «Народна самооборона» Юрія Луценко. Це поклало початок затяжній політичній кризі і привело до дострокових парламентських виборів.
2.5 Політичні погляди та орієнтири БЮТ перед достроковими парламентськими виборами 2007 р. та після них
На вибори Блок Юлії Тимошенко виставив список з 449 кандидатів, який очолили Юлія Тимошенко, Олександр Турчинов, Микола Томенко, Йосиф Вінський і Андрій Шевченко.
До складу блоку ввійшли:
Всеукраїнське об`єднання «Батьківщина»;
Партія «Реформи і порядок»;
Українська соціал-демократична партія.
Ще 18 липня керівник виборчого штабу блоку «Наша Україна — Народна самооборона» Віктор Балога повідомив, що НУНС має намір підписати з БЮТ угоду про створення коаліції «демократичної більшості» у Верховній раді VI скликання, що ґрунтується на домовленостях про спільну роботу в опозиції, досягнутих фракціями «Наша Україна» і БЮТ у лютому 2007 року. Угода повинна була офіційно закріпити заборону на можливість створення парламентської більшості за участю Партії регіонів, КПУ і СПУ. У документі планувалося закріпити механізм розподілу посад у випадку перемоги на виборах – посади в уряді повинні бути розділені нарівно, при цьому блок, що одержав більше голосів, повинен був одержати пост прем'єр-міністра, а другий блок – пост голови Верховної ради [7].
23 серпня Юлія Тимошенко зустрілася із президентом України Віктором Ющенко, і вони домовилися про співробітництво БЮТ і НУНС на час виборчої кампанії й підтвердили, що планують створити коаліцію після виборів.
У результаті голосування, що пройшло 30 вересня 2007 року, БЮТ посів друге місце, одержавши 30,71 % голосів й 156 місць у парламенті, збільшивши в такий спосіб своє представництво на 27 депутатських місць. Число виборців, що проголосували за БЮТ, виросло майже на 1,5 млн чоловік.
Похожие работы
... ії суспільства, який перешкоджає виникненню деструктивних тенденцій в державі. Нівеляція ідеї центризму є поштовхом до актуалізації цінностей ліво- та правоцентризму. Розділ ІІ Центристські партії в політичній системі сучасної України 2.1. Особливості політичного центризму на українському грунті Становлення політичних партій і громадських рухів в Україні відбувалося в «екстремальних» ...
... революційної течій, в Україні існували національні партії ліберального напрямку. Вони були тісно пов’язані з російськими лібералами. Загальне громадське піднесення напередодні революції 1905 р. викликало утворення політичних партій серед українських лібералів. У 1904 році з Загальної української організації, яка була створена Олександром Кониським у 1897 році, виділяється Українська демократична ...
... ів є актуальною, оскільки на її основі реально можна розробити формувальні, розвивальні та оздоровчі структурні компоненти технологічних моделей у цілісній системі взаємодії соціальних інститутів суспільства у формуванні здорового способу життя дітей та підлітків. На основі інформації, яка отримана в результаті діагностики, реалізується методика розробки ефективних критеріїв оцінки інноваційних ...
... зовнішніми обставинами своєрідної соціальної капсулізації. Висновки Розв`язуючи поставлені в дипломній роботі завдання щодо з’ясування питання про особливості пристосування протестантських громад до українських умов в період незалежності України були зроблені такі висновки, які виносяться на захист: Радикальні політичні зміни в колишньому СРСР, утворення нової держави України дали змогу ...
0 комментариев