Клас

4 клас

 

Таблиця 8. Перевірка уміння учнів близькі за значенням прикметники (синоніми)

Рівень засвоєння знань	Експериментальний,%	Контрольний,%
Високий Середній Низький	71 21 8	59 29 12

Аналіз таблиці свідчить про те, що загалом учні володіють вмінням підбирати синоніми. Проте за даними таблиці можна зробити висновок, що словник молодших школярів експериментального класу багатший, у порівнянні з контрольним класом, мовлення учнів якого характеризується недостатнім різноманіттям прикметників: в основному діти добирають по 1 або 2 синоніма, котрі найчастіше зустрічається в їхньому дитячому мовленні. Це означає, що в контрольному класі необхідно пропонувати вправи, які розвивають здатність учнів використовувати прикметники одного синонімічного ряду.

 

Таблиця 9. Перевірка уміння учнів визначати рід, число і відмінок прикметників

Рівень засвоєння знань	Експериментальний,%	Контрольний,%
Високий Середній Низький	70 21 9	56 23 11

Ефективність виконання цього завдання залежить від рівня сформованих в учнів теоретичних знань, а також від вміння здійснювати операцію аналізу і синтезу. Як бачимо, учні експериментального класу краще виконали ці завдання, а учням контрольного класу, для досягнення бажаного результату, слід пропонувати більше вправ такого типу, використовувати ігрові завдання для підвищення їх пізнавального інтересу, оскільки загалом учні не люблять завдань і вправ на визначення граматичних категорій прикметника.

 

Таблиця 10. Перевірка уміння учнів поширювати речення прикметниками

Рівень засвоєння знань	Експериментальний,%	Контрольний,%
Високий Середній Низький	70 23 7	59 31 10

Ефективність виконання цього завдання залежить від рівня сформованого образного мислення і мовлення молодших школярів, словникового запасу учнів, від вміння здійснювати операцію синтезу. Як бачимо, учні експериментального класу краще справилися з цими завданнями і це пояснює те, що мовлення учнів контрольного класу недостатньо збагачене прикметниками, в них малий словниковий запас, а мислення не в повній мірі характеризується образністю.

Таблиця 11. Перевірка уміння учнів скласти опис, розповідь, використовуючи якнайбільше прикметників

Тип тексту	Експериментальний, %	Контрольний, %
Розповідь Опис Міркування	34 37 29	32 48 20

Це найскладніші завдання, які пропонувались учням. Вони потребують максимальної творчості, показують рівень сформованого образного мовлення школярів, вимагають повного застосування всіх своїх знань, уяви. Кращими вміннями описувати, складати розповідь, використовуючи прикметники, володіють учні експериментального класу. В своєму мовленні вони використовують більше прикметників, прикметників-синонімів, прикметників-антонімів, вміють краще й образніше передати свої думки. Учням ж контрольного класу слід пропонувати різноманітні вправи на розвиток їх творчих здібностей й збагачення їх словникового запасу прикметниками.

За даними таблиці можна зробити висновок, що запропонована методика з формування відповідних груп умінь є ефективною, оскільки в експериментальному класі відсоток учнів з високим рівнем знань значно підвищився.

Ми також визначили вплив запропонованих завдань на прагнення школярів до виконання цих завдань. Це відображено в таблиці:

 

Таблиця 12 . Прагнення четвертокласників до виконання завдань

Завдання на:	Кількість учнів, що вибрали завдання, %
	Експериментальний	Контрольний
- добір антонімів;	24	31
- визначення роду, числа і відмінка прикметників;	25	31
- поширення речень прикметниками;	27	23
- вживання прикметників у текстах різних типів.	24	15

За даними таблиці можемо зробити висновок, що в учнів з’явився інтерес до виконання складніших завдань, зріс рівень їх пізнавального інтересу. Дітям дуже сподобалося складати тексти різних типів, особливо продовжити розповідь. Це збудило їхню уяву, пізнавальний інтерес і не лише зовнішню, але і внутрішню активність.

Ми визначили також рівень пізнавальної активності учнів. Яким чином змінилися показники під впливом запропонованої методики, показано у таблиці:

 

Таблиця 13. Рівні пізнавальної активності учнів

Рівні пізнавальної активності	Експериментальний, %	Контрольний, %
Високий Середній Низький	26 69 15	18 62 20

Дані таблиці підтверджують результати експериментального дослідження у 3класі, і свідчать про те, що в експериментальному класі збільшилася кількість дітей з середнім і високим рівнем пізнавальної активності, і відповідно зменшився відсоток дітей з низьким рівнем. Використання різноманітних цікавих, творчих вправ дало позитивний результат у підвищенні рівня пізнавальної активності молодших школярів.

Таким чином, наше експериментальне дослідження дозволило дослідити і перевірити ефективність змісту вивчення прикметника у початкових класах, розглянути різні види вправ, обґрунтувати їх застосування у навчальному процесі з даної теми та матеріалу, а також визначити прагнення учнів виконувати ці завдання та визначити рівні пізнавальної активності учнів.

У розділі описано аналіз програм і підручників з точки зору проблеми нашого дослідження, методику вивчення прикметника як засобу формування пізнавальної активності, запропоновано різноманітні вправи, які, на нашу думку, формуватимуть пізнавальну активність школярів. Здійснено також перевірку ефективності змісту вивчення прикметника у початкових класах. Експериментальне дослідження проведено у ЗОШ І-ІІІ ступенів №7 і №12 м.Тернополя, основним завданням його було перевірити рівень вироблених в учнів відповідних груп умінь та обґрунтувати їх, виявити прагнення виконувати завдання, а також визначити рівень пізнавальної активності учнів. У результаті дослідження було встановлено, що даний об'єм роботи є ефективним, оскільки застосування певних систем прийомів і методів підвищує рівень позитивної результативності.

Висновки

Однією з найбільш складних і актуальних проблем початкової школи є формування і розвиток пізнавальної активності молодших школярів на уроках української мови. Проблема формування пізнавальної активності при вивченні граматичного матеріалу, зокрема, частин мови до цього часу ще недостатньо розроблена у психолого-педагогічній та методичній літературі.

Таким чином, вибір нашого дослідження обумовлений, по-перше, актуальністю проблеми формування в учнів зацікавленого ставлення до процесу оволодіння знаннями на уроках рідної мови та формування пізнавальної активності школярів, зокрема, при вивченні теми «Прикметник», і по-друге, недостатнім вивченням цієї проблеми в методиці.

Орієнтуючись на формування і розвиток пізнавальної активності молодших школярів, можна добитися найбільш високого результату у навчанні не лише української мови, але й інших дисциплін.

Пізнавальна активність – один з головних критеріїв якості підготовки учнів, а ефективне її формування можна забезпечити тільки за умов спеціальної організації пізнавальної діяльності дітей.

Вона має бути у центрі уваги вчителя під час підготовки і проведення кожного уроку, а навчальна робота на уроках мови повинна організовуватися так, щоб не тільки використовувати наявні в дітей пізнавальні сили, а й повсякчас розвивати їх.

Проаналізувавши програми і підручники з метою вивчення цієї проблеми, а також розглянувши сучасний її стан, ми дійшли висновку про необхідність побудови методики, яка буде забезпечувати цілеспрямовану роботу за трьома основними напрямками під час вивчення прикметника: лексичним, граматичним та комунікативним.

Ми дійшли висновку, що розвиток необхідних граматичних, лексичних та комунікативних умінь та навичок молодших школярів забезпечується застосуванням певної системи вправ, яка цілеспрямовано працює у цих трьох напрямках, і яка своєю різноманітністю й творчим характером сприяє підвищенню пізнавального інтересу, мотивації, активізації вольових зусиль, таким чином формуючи навчально-пізнавальну активність учнів.

Правильний та різноманітний добір творчих завдань забезпечує посилення інтересу учнів до знань, допомагає розкрити цінність практичного оволодіння мовою та мовленням, усвідомити, що прикметники надають нашим висловлюванням образності, точності, емоційності, а також сприяє розкриттю багатства української мови.

Така робота над прикметником виробляє в учнів естетичне бачення навколишньої дійсності, високу культуру мислення, породжує почуття творчої радості, сприяє формуванню пізнавальної активності молодших школярів, а також їх граматичних та мовленнєвих умінь.

Навчальний експеримент підтвердив ефективність використання запропонованих прийомів і методів вивчення прикметника. Про це свідчить позитивна результативність перевірених на підсумковому етапі експерименту відповідних груп умінь, підвищений рівень прагнень учнів до виконання запропонованих творчих завдань та підвищений рівень пізнавальної активності молодших школярів.

Запропонована система вправ для вивчення теми «Прикметник» рекомендується для використання в шкільній практиці на уроках української мови, зокрема, при вивченні граматичного матеріалу. Матеріали дослідження можуть бути використані для читання лекцій та проведення занять на факультеті ПВПК у вищих навчальних закладах України, курсах підвищення кваліфікації вчителів, а також у практиці роботи вчителя.

Подальше дослідження цієї проблеми вважаємо доцільним, адже формування та розвиток пізнавальної активності учнів (зокрема, на уроці рідної мови у початкових класах) є саме тим явищем, яке здатне активізувати навчально-виховний процес у школі.

Дослідження проблеми формування і розвитку пізнавальної активності молодших школярів під час вивчення граматичного матеріалу, зокрема, частин мови, не дозволяє зупинятися на досягнутому. Подальшого дослідження потребує розробка варіантів методичного забезпечення формування пізнавальної активності на уроках української мови під час вивчення фонетики, словотвору та інших розділів мовознавства.

Список використаної літератури

 

1.       Алексейчук А.В. Повторення вивченого про прикметник як частини мови. Спостереження за роллю прикметника у мовленні // Розкажіть онуку. – 2006. - №21-22. – С.68-69.

2.       Алексєєва М.І. Мотиви навчання молодших учнів // Початкова школа. – 1969. - №4. – С.18-24.

3.       Амонашвили Ш.А. Развитие познавательной активности учащихся в начальной школе // Вопросы психологии. - 1984. - №5. – С.36-41.

4.       Аристова Л.П. Активность учения школьника. – М.: Просвещение, 1968. – 139с.

5.       Безпояско О.К., Городенська К.Г., Русанівський В.М. Граматика української мови. Морфологія: Підручник. – К.: Либідь, 1993. – 336с.

6.       Беценко Т. Поетичні слова на уроці рідної мови під час вивчення теми «Прикметник» у 3 класі // Початкова школа. – 1997. - №12. – С.30-32.

7.       Бєляєв А.М., Мельничайко В.Я., Пентилюк М.І. та ін. Методика вивчення української мови в школі. – К.: Радянська школа, 1987. – 246с.

8.       Бібік Н.М. Формування пізнавальних інтересів молодших школярів: Навчально-методичний посібник для вчителів початкових класів. – К.: Ін-т змісту і методів навчання, 1997. – 90с.

9.       Брусило Н. Вивчення прикметника як частини мови // Початкова школа. – 2005. - №3. – С.9-10.

10.    Будій Н. Творчі завдання до вивчення частин мови у 4(3) класі: Посібник для вчителів, учнів, батьків. – Тернопіль, 2001. – 145с.

11.    Вашуленко М.С. Українська мова і мовлення в початковій школі: Методичний посібник. – К.: Освіта, 2006. – 268с.

12.    Вашуленко М.С. Вивчення теми «Прикметник» у 2 класі // Початкова школа. – 1973. - №2. – С.37- 43.

13.    Вашуленко М.С., Мельничайко О.І. Рідна мова: Підручник для 3 класу. - К.: Освіта, 2003. – Ч.1. – 110с.

14.    Вельямінова Т. Розвиток пізнавальних здібностей на уроках мови // Урок української. – 2000. - №7. – С.32-33.

15.    Виноградов В.В. Проблемы русской стилистики. – М.: Высшая школа, 1981. – 320с.

16.    Виноградов В.В. Русский язык . – М.: Высшая школа, 1986. – 640с.

17.    Вихованець І.Р. Морфологічні категорії? Словотвірні? Чи граматичні міжрівневі? / У зб.: Актуальні проблеми українського словотвору. Івано-Франківськ: Плай, 2002. – С.13-18.

18.    Вихованець І.Р. Частини мови в семантико-граматичному аспекті. – К.: Наукова думка, 1988. – 256с.

19.    Воронова Н. Мотивація як фактор успіху навчальної діяльності молодших школярів // Початкова школа. – 2007. - №3. – С.5- 6.

20.    Гавриш Н.В. Формирование образности речи старших дошкольников в процессе обучения родному языку: Дис….канд. пед. наук. - М., 1991. – 263с.

21.    Ганич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. – К.: Вища школа, 1985. – 360с.

22.    Гебос А.И. Психология познавательной активности учащихся (в обучении). – Кинишев: Штиинца, 1975. – 104с.

23.    Гемзюк О.Р., Рябова С.І. Творчі завдання з української мови. 4 клас. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 1997. – 63с.

24.    Гемзюк О.Р., Рябова С.І. Творчі завдання з української мови. 4 клас: Навчальний посібник– Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2005. – 80с.

25.    Головин Б.Н. Основы культуры речи: Учебник для вузов. – 2-е изд., испр. – М.: Высшая школа, 1988. - 320с.

26.    Гончарук П.А. Психологія навчання. – К: Вища школа, 1985. – 212с.

27.    Городенська К.Г., Безпояско О.К. та ін. Граматика української мови. Морфологія: Підручник для студентів. – К.: Либідь, 1993. – 334с.

28.    Горпинич В.О. Морфологія української мови: Підручник. – К.: Академія, 2004. – 334с.

29.    Грищенко А.П. Прикметник в українській мові. – К.: Наукова думка, 1978. – 207с.

30.    Грищенко А.П. та ін. Сучасна українська літературна мова: Підручник для студентів філолог. спец. ВНЗ. – 2-ге вид., перероб. і допов. – К.: Вища школа, 1997. – 493с.

31.    Данилова Л. Розвивати пізнавальну активність учнів // Рідна школа. – 2002. - №6. – С.18-20.

32.    Деркач Н.І. Формування образного мовлення дітей при вивченні теми «Прикметник» // Початкова школа. – 1986. - №1. – С.30-35.

33.    Дорошенко М.І. Робота над словом при вивченні іменника і прикметника: Посібник для вчителів української мови та студентів філологічних факультетів університетів і педагогічних інститутів. – К.: Радянська школа, 1968. – 167с.

34.    Жовтобрюх М.А. Українська літературна мова. – К.: Наукова думка, 1984. – 256с.

35.    Зевако В., Непийвода С. Цікаві завдання з української мови в початковій школі: Посібник для вчителя. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2004. – 128с.

36.    Ігнатова Р. Розвиток пізнавальної активності учнів як педагогічна проблема // Вісник Львівського університету: Серія педагогічна. – Львів, 2004. - Вип.18.– С.73-80.

37.    Каноненко П.П., Кадомцева Л.О., Мацько Л.І. Українська мова: Навчальний посібник для вступ. до вузів. – К.: Либідь, 1990. – 224с.

38.    Канюк С.С. Психологія мотивації: Навчальний посібник. – К.: Либідь, 2002. – 239с.

39.    Керсова І. Прикметник: роль прикметника, знаходження в тексті слів для характеристики подій, явищ, дійових осіб // Початкова освіта. – 2001. - №13 (109). – С.3.

40.    Киричук О.І. Навчальні інтереси молодших школярів. – К.: Радянська школа, 1982. – 128с.

41.    Коваль А.П. Специфика обучения русского языка младших школьников: Пособие для учителя. – К.: Рад. школа, 1990. – 207с.

42.    Костусяк Н.М. Категорія ступенів порівняння прикметників і прислівників. – Луцьк: Вежа, 2002. – 179с.

43.    Крутиголова О.В. Естетичне виховання учнів у процесі вивчення української мови в школі: Автореф. дис…. канд. пед. наук. - К., 1994. – 22с.

44.    Курило С. Активізація пізнавальної діяльності на уроках української мови при вивченні самостійних частин мови // Студентський науковий вісник ТНПУ ім. В.Гнатюка. – Тернопіль, 2003. – Вип.6. – С.36-38.

45.    Лазаренко Н.І. Лексико-стилістичні вправи під час вивчення прикметника у 3 класі // Початкова школа. – 1991. - №12. – С.24-29.

46.    Лебедєв П.М. Види пізнавальної активності учнів // Початкова школа. – 1975. - №2. – С.69-74.

47.    Лінгводидактика в сучасних закладах освіти / За заг. ред. А.М.Богуша. – Одеса: Південний науковий центр АПН України, 2001. – 269с.

48.    Лозова В.І. Пізнавальна активність школярів: Спецкурс з дидактики: Навчальний посібник для пед. ін-тів. – Харків: Основа, 1990. – 89с.

49.    Львов М.Р., Рамзаева Т.Г., Светловская Н.Н. Методика обучения русскому языку в начальных классах. – М.: Просвещение, 1987. – 414с.

50.    Майборода В., Друзь З. Виховання пізнавальних інтересів молодших школярів // Початкова школа. – 1998. - №6. – С.7-11.

51.    Малихіна О. Особливості мотивації учіння дітей молодшого шкільного віку // Початкова школа. – 2002. - №7. – С.51-55.

52.    Мацько Л.І., Мацько О.М., Сидоренко О.М. Українська мова: Навчальний посібник. – Донецьк: ТОВ ВКФ «БАО», 2003. – 202с.

53.    Мельник Т. Образність як психологічна категорія. – Режим доступу: http://ukr.life.org/main/minerva/melnyk_obrazno_psyhol.doc.

54.    Мельник Т. Розвиваймо образне мовлення. - Режим доступу: http://ukr.life.org/main/minerva/melnyk_obrazno.doc.

55.    Методика викладання української мови / За ред. С.І.Дорошенка. – К.: Вища школа, 1989. – 432с.

56.    Методика викладання української мови в середній школі / За ред. І.С.Олійника. – 2-ге вид., перероб. і допов. - К.: Вища школа, 1989. – 437с.

57.    Методика развития речи на уроках русского языка / За ред. Т.А.Ладыженской. – М.: Просвещение, 1980. – 240с.

58.    Миропольская Н.Е. Вслушиваясь в слово: Пособие для учителя. – К.: Рад. школа, 1989. - 195с.

59.    Мишко І.Л. Прикметник: Повторення і узагальнення знань про прикметник: Урок-змагання // Початкова освіта. – 2000. - №13 (61). – С.5.

60.    Новиков Л.А. Искусство слова. – 2-е изд., доп. – М.: Педагогика, 1991. – 144с.

61.    Педагогическая энциклопедия. - М.: Изд. «Советская Энциклопедия», 1964. – Т.1. – 652с.

62.    Петренко Л.Б. Корисні вправи для поглибленого вивчення теми «Прикметник» // Розкажіть онуку. – 2007. - №11. – С.1-32.

63.    Петров Б.М. О месте чуств в познавательной деятельности младших школьников / У сб.: В помощь учителю начальных классов. – Рига: Изд-во «Звайгзне», 1977. – С.3-23.

64.    Підлісна Г.Г. Збагачення активного словника молодших школярів // Початкова школа. – 1990. - №2. – С.32-35.

65.    Плющ М.Я. Граматика української мови: Морфеміка. Словотвір. Морфологія: Підручник. - К.: Вища школа, 2005. – 286с.

66.    Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1-4 класи. – К.: Початкова школа, 2006. – 432с.

67.    Рєзніченко Н.І. Розвиток пізнавальних інтересів учнів шляхом ігрової діяльності на уроках української мови (опис досвіду) //Початкове навчання і виховання. – 2007. - №28. – С.22.

68.    Рідна мова : Підручник для 4 класу / За ред. М.С.Вашуленка. – К.: Освіта, 2004. – Ч.1. – 128с.

69.    Рідна мова : Підручник для 4 класу / За ред. акад. АПН України М.С.Вашуленка. – К.: Освіта, 2004. – Ч.2. – 12с.

70.    Родак И.И. Сущность творческой активности учащихся в учебном процессе // Советская педагогика. – 1959. - №4. – С.70-71.

71.    Савченко А.Я. Совершенствование познавательной деятельности младших школьников // Советская педагогика. – 1981. - №10. – С.35-37.

72.    Савченко О.Я. Розвиток пізнавальної самостійності молодших школярів. – К.: Радянська школа, 1982. – 176с.

73.    Самарська Н.П. Робота над образними засобами художніх творів // Початкова школа. – 1984. - №1. – С. 21-26.

74.    Свашенко А.О. Віршові вправи при вивченні частин мови у 3 класі // Початкова школа. – 1984. - №11. – С.23-29.

75.    Сіранчук – Василишина Н. Лінгвістичний напрямок розвитку образного мовлення школярів // Початкова школа. – 2007. - №7. – С.13-15.

76.    Сіранчук – Василишина Н. Образне мовлення та його сутність (на матеріалі навчання і виховання учнів початкових класів) // Вісник Львівського університету: Серія педагогічна. – Львів, 2005. – Вип.20. – С.84-87.

77.    Скуратівський Л. Мотив як рушійна сила пізнавальної діяльності учнів у процесі вивчення мови // Дивослово. – 2005. - №2. – С.2-4.

78.    Словарь лингвистических терминов. / Сост. О.С. Ахманова. – 2-е изд., стереотип. – М.: Едиториал УРСС. – 1969. – 576с.

79.    Собко В.О. Збагачення словникового запасу учнів прикметниками // Початкова школа. – 1985. - №9. – С.41-45.

80.    Старинська О. Ініціатива як умова активізації пізнавальної активності та діяльності учня // Початкова школа. – 2000. - №5. – С.34-35.

81.    Сторожук Л.І. Розвиток мовлення учнів під час вивчення прикметника // Початкова школа. – 1985. - №1. – С.19-25.

82.    Сучасна українська літературна мова / За ред. А.П.Грищенка. – 3-тє вид., допов. – К.: Вища школа, 2002. – 439с.

83.    Сучасна українська літературна мова: Морфологія / За заг. ред. І.К.Білодіда. – К.: Наукова думка, 1969. – 140с.

84.    Сучасна українська літературна мова: Підручник / За ред. А.П.Грищенка. – К.: Вища школа, 1993. – 366с.

85.    Сучасна українська мова: Підручник / За ред. О.Д.Пономарева. – 2-ге вид., перероб. – К.: Либідь, 2001. – 400с.

86.    Сущик Л. Виховання пізнавальних інтересів молодших школярів у процесі навчання // Початкова освіта. – 1999. - №38. – С.2.

87.    Теоретична морфологія української мови: Академічна граматика української мови / За ред. І.Вихованця. – К.: Унів. вид-во «Пульсари», 2004. – 400с.

88.    Українська мова з методикою навчання в початкових класах: Інтегрований курс: Підручник для пед. Вузів / За ред. А.П.Каніщенко, Г.О.Ткачук. – К.: Промінь, 2003. – 232с.

89.    Федоров О.И. Образное говорение. – М.: Высшая школа, 1978. – 209с.

90.    Чехлова З.Ф. Формирование активности учащихся и студентов в коллективе. – Рига: Латвийский государственый университет им. П.Стучки, 1985. – 84с.

91.    Чоповдя Е.П. Пізнаючи – навчатись: Механізм розвитку пізнавальних інтересів і творчих можливостей у процесі вивчення української мови і літератури // Вивчаємо українську мову і літературу. – 2007. - №7. – С.13-15

92.    Чуйко Г.А. Методика викладання української мови в початкових класах: Підручник для пед. училищ. – 3-тє вид. перероб. – К.: Радянська школа, 1966. – 337с.

93.    Шамова Т.И. Активизация учения школьников. – М.: Знание, 1982. – 96с.

94.    Шарагова Н.З. Ігри та цікаві вправи з української мови // Розкажіть онуку. – 2005. - №19-20. – С.15-17.

95.    Щукина Т.И. Активизация познавательной деятельности учащихся. – М.: Просвещение, 1979. – 160с.

96.    Щукина Т.И. Роль деятельности в учебном процессе. М.: Просвещение, 1986. – 142с.

97.    Ющук І.П. Українська мова. – К.: Либідь, 2004. – 640с.

Додаток А

а) Вправи, що забезпечують лексичний напрямок роботи над прикметником.

1. Прочитай словосполучення. До прикметників, вжитих у переносному значенні, добери прикметники з прямим значенням. Склади і запиши речення з будь-якою парою словосполучень.

Гарячий привіт - …

Глибока ніч - …

Світла думка - …

Залізна воля - …

Кам’яне серце - …

2.         Доберіть синоніми до прикметників:

Міцний -… Блакитний - …

Акуратний - … Виразний - …

Балакучий - … Високий - …

3. Добери на кожне закінчення по три прикметники. З одним прикметником із кожної групи склади речення.

- ий - а - е - і

- ій - я - є

4. Відгадай загадки, відгадки запиши у стовпчик. З початкових букв відгадок прочитай слово і добери до нього ознаки.

1.  Засвистіла, полетіла — хвіст вогненний залишила.

2.  Тварина рогата і рогів багато.

3.  Його б'ють, а він не плаче, від удару тільки скаче.

4.  Жовтошкірий, запашний, соковитий та смачний.

5.  Не людина, а в хатці живе.

6.  Між: зелених гілочок жив зелений їжачок, а тоді на землю — стриб! Став коричневим, як гриб.

7.  Ось вона яка —розбійниця морська. Всіх би проковтнул зажерлива....

Чи однакове закінчення матимуть слова-ознаки? Чому?

5. До поданих іменників добери кілька прикметників так, щоб утворені словосполучення можна було використовувати у художньому тексті.

Зайчик, лисичка, їжачок, ведмідь, олень.

Зразок. Маленький сіренький зайчик.

6. Добери до прикметників антоніми.

Струмку говорила ріка:

- Ти вузький, а я…

Ти мілкий, а я …

Про одне забула ріка,

Що вона почалась із струмка.

Заповни речення за схемою.

Струмок _______ і ______, а ріка_________ і _______.

7. Прочитайте текст. Які слова і словосполучення допомогли тобі дізнатися, хто сперечався між собою? Добери до слова «золотава» близькі за значенням. У прямому чи переносному значенні вжите слово «шовкова». Поясни. Випиши прикметники.

- Яка я гарна, - сказала одна. – Мене вкриває шовкова трава і омивають хвилі.

- Зате я дуже гостра і можу знищити твою шовкову траву, - відповіла друга.

- Чим ви хвалитесь? – промовила третя. – Ось я буваю і чорною, і русою, і золотавою, і маю однакове з вами ім’я. Удосконалити текст, використовуючи прикметники, подані у дужках.

8. Добери словосполучення, що відповідають моделям.

Який? Яке? Які? Яка?

Сніг сонце

День слово

Вітер село

9. Робота з деформованим текстом. Загадка.

Словничок:

тоненький Маю плаття…

білу …, … віти,

ніжні … кору,

гнучкі стан … .

зелененьке Як я звуся, діти?

- Які слова допомогли вам здогадатися, що це – берізка?

- До якої частини мови вони належать? Доведіть.

10. Відгадайте загадку:

Без сокири і дрючків ставить міст через річки. (Мороз). Запишіть, яким може бути мороз (доберіть відповідні прикметники). Наприклад: сильний, великий, тріскучий, малий, слабкий... Утворіть з цих слів групи синонімів (сильний, великий, тріскучий; слабкий, малий). Учні можуть дібрати й інші прикметники, наприклад, ранній, раптовий тощо. У процесі роботи необхідно підвести їх до висновку, що в цьому разі ці прикметники синонімічних пар не утворюють. Запропонуйте учням серед поданих прикметників знайти такі, які вступають в антонімічні відношення (сильний — слабкий; великий — малий).

11. Вибери і встав замість крапок найвлучніший прикметник.

1. До кімнати старої вчительки завітала ... (несподівана, випадкова, раптова) радість. 2. Різні ... (турботливі, тривожні, неспокійні) думки непокоїли серце матері. 3. У розчинене вікно разом з теплим вітерцем хлюпнули пахощі акацій, звідкілясь долинули ... (лункі, дзвінкі, звучні) дитячі голоси, пісня зяблика і ... (оглушливий, гучний, голосний) гамір горобців.

(Несподівана, тривожні, дзвінкі, оглушливий).

б) Вправи, що забезпечують граматичний напрямок роботи над прикметником.

1. Прочитай прислів’я і приказки. Знайди в них прикметники і випиши. Визнач їх рід, число, відмінок.

Батьківський дім – школа для дітей.

Батьківська любов, як сонце – всіх дітей гріє.

Як діти розумні, батькові і матері слова.

Щастя й доброту в матері знайду. (М.Рильський)

2. Спишіть текст, ставлячи прикметники, що в дужках, у потрібному відмінку і числі.

А) Серед (дитячий) іграшок та виробів (народний) мистецтва часто трапляються (керамічний) пташки, коники, козлики, баранчики. Це – (дитячий) свистульки. На них можна виконувати (простий) мелодії. Діти люблять (яскравий) і (цікавий) іграшку.

Б) (Український) рукоділля сягає своїм корінням у (сивий) давнину. (Народний) вишивка приваблює нас (цікавий) орнаментом, (різнобарвний) кольорами.

3. Провідміняй подані словосполучення прикметників з іменниками, виділи закінчення.

Народна вишивка, глиняний посуд, бабусин гердан.

4. Спиши текст, встав пропущені закінчення у прикметниках. Визнач їх рід, число, відмінок.

Багато країн є на нашій землі

(Уривок)

Багато країн є на нашій землі,

І в кожній країні є діти малі.

З волоссям чорняв…, русяв…, біляв…,

І зовсім гладеньк…, і кучеряв…,

Дарма, що в них різного кольору шкіра,

Та усмішка – добра, весела і щира.

5. Спиши речення, замість крапок вставте прикметники в потрібному роді, числі і відмінку.

Вискочить сонце на мить, і знову лізуть на нього … хмари. Рано встало … сонечко. … сніг вкрив усе навколо. (М.Коцюбинський)

(Пухнастий, золотий, важкий)

6. Від поданих прикметників за допомогою префікса най- і суфікса –іш- (-ш) утворити нові прикметники.

Сильний – Чистий – Довгий –

Білий – Рідний – Спритний –

Свіжий – Тонкий – Яскравий –

в) Вправи, що забезпечують комунікативний напрямок роботи над прикметником.

Опис