Розучування пісні (використання комп’ютера)

3. Розучування пісні (використання комп’ютера)

·           Вже весна.

·           Люди завжди радіють весні. З давніх-давен, зустрічали прихід весни, збираючись десь за селом на галявині, хлопці і дівчата водили хороводи, співаючи пісні.

·           Подивіться на цю ілюстрацію, тут ми бачимо як дівчатка взялися за руки і водять хоровод, співаючи пісні.

·           Але це були не просто пісні, а пісні-ігри. Їх виконували показуючи рухами все те, про що розповідається в пісні. До нас дійшло чимало таких ігрових пісень. Одну з них ми сьогодні розучимо. Називається вона «Подоляночка».

·           Зараз ви послухаєте цю пісню і скажете, про кого в ній розповідається і який її характер?

(Звучання пісні; використання музичного редактора).

(Про подоляночку. Характер пісні – ніжний, лагідний, наспівний)

·          Місцевість, де ми з вами проживаємо, називається Поділля. А люди, що проживають на поділлі називаються подолянами. Отже, ця пісня про дівчинку з Поділля, дівчинку-подоляночку.

·          А зараз ми будемо вчити слова цієї пісні:

Розучування пісні.

·          Гра «Луна» при вивченні слів першого куплету пісні. (Текст пісні попередньо записаний вчителем на комп’ютері)

Робота над дикцією: вчитель промовляє текст голосно, а діти повторюють за ним, але тихо.

·          Гра «Луна» при вивченні мелодії пісні (Використання музичного редактора).

·          Виконання першого куплету пісні без супроводу і з акомпониментом.

Художнє виконання першого куплету пісні. Виконується в помірному темпі, не поспішаючи.

Домашнє завдання.

Намалювати малюнок до пісні.

4. Музично-ритмічні рухи

«Біла квочка»

Українська народна пісня

1.          Біла – чубатурочка. По двору ходила. За собою маленьких курчаток водила.	Руки над головою. Склавши долоню до долоні робимо чубчик. При цьому легенько похитуємось і крокуємо на місці. Праву руку відводимо назад і трошки повертаємо тулуб, голову вправо, дивимось назад.
2.          Ой ви мої дрібні діти, та не розбігайтесь. А як буде близько яструб. До мене ховайтесь.	Вказівним пальцем правої руки, якби показуємо. Руки підносимо догори і розвівши в сторони опускаємо вниз Руки навхрест і прикладаємо до грудей.
3.           Ой, як яструба лихого, Угледіла квочка. То до себе приквоктала усі курчаточка.	Руки підносимо до гори і розвівши в сторони опускаємо вниз. Похитування головою. Руки складаємо навхрест і прикладаємо до грудей.
4.          Як курчатка позбігались під крила сховались. І з лихого яструбонька тихенько сміялись.	Руки над головою складаємо навхрест. Руки над головою складаємо навхрест і легенько похитуємось, посміхаємось.

5.         Слухання музики

·          Діти, уважно слухаючи музику, можна дізнатись багато цікавого. Ви напевне помітили, що музика може мати різний характер (вона може бути веселою, радісною або сумною, наспівною або танцювальною), відповідно до того, про що в ній розповідається.

·          Діти. Подивіться уважно на цей портрет. Може мені хтось скаже, чий це портрет. (Це портрет видатного російського композитора Петра Іліча Чайковського)

·          Петро Іліч Чайковський часто подорожував. Якось перебуваючи у Франції, він почув пісеньку, яка йому дуже сподобалась і він її записав. А коли повернувся в Росію, то написав твір, в якому звучить мелодія цієї пісеньки і назвав його «Старовинна французька пісенька».

·          Зараз ви уважно прослухаєте цей твір і ваше завдання сказати, який його характер?

(Слухання)

(Спокійний, трошки сумний)

·          Чи помітили ви, що характер музики дещо міняється?

(Спочатку музика спокійна, а потім стає більш жвавою )

·          Можливо, цю пісеньку він почув від бабусі, яка її співала. А в житті бабусі було по-різному: були і сумні хвилини і радісні. Співаючи цю пісню бабуся спочатку пригадала щось сумне з свого життя, тому і мелодія пісні спочатку трошки сумна і спокійна, а потом – щось приємне, на душі її стало весело і пісня зазвучала жвавіше, більш схвильовано.

·          А зараз ми ще раз послухаємо твір і коли почуєте характер музики підніміть руки.

·          Де змінюється характер музики?

(Характер музики змінюється в середині твору)

·          Як бачимо характер музики може змінюватися. Це допомогло композитору передати настрій людини.

·          А зараз музична загадка.

·          Ви послухаєте музичний твір, який ви вже слухали. Ваше завдання сказати як він називається і хто його автор? (П.І.Чайковський «Баба-Яга»)

·          А який характер музики? (Злий, зловісний)

·          То яка ця Баба-Яга. Добра чи зла? (Зла, підступна, хитра)

·          Отже, композитор за допомогою характеру музики передав образ Баби-Яги.

·          Тепер подивіться на цей малюнок. Чи відповідає намальована Баба-Яга музиці Чайковського? (Так)

7. Підсумок уроку

·          То яку пісню ми сьогодні розучували на уроці?

(Українську народну пісню «Подоляночка»)

·          А який твір слухали?

(«Старовинну французьку пісеньку» П.І.Чайковського)

Домашнє завдання

1.         Намалювати малюнок до пісні, яку ми сьогодні розучували.

2.         Придумати самому ритмічну вправу.

3.         Виконати вдома для батьків Українську народну пісню «Біла квочка» з музично-ритмічними рухами.

4.         Розпитати у батьків, дідусів, бабусь, які вони знають весняні ігрові пісні.

Конспект уроку музики (4 клас)

Тема: Музика народів світу. Розучування пісні Й.С.Баха «За рікою дім старий» (ознайомлення). Вправа на ступені Зо, Ві, Ра. Сольфеджування вправи. Слухання: В.А. Моцарт. Реквієм («Лакрімоза»)

Навчальна мета:

·          працювати над виробленням вокально-хорових навичок;

·          ознайомити з новою піснею, вивчити перший куплет;

·          працювати над виробленням навичок сольфеджування;

·          розвивати навички активного сприймання музичного твору.

Виховна мета:

·          формувати художні смаки, музичні інтереси дітей;

·          виховувати почуття поваги і любові до матері;

·          виховувати любов і шану до творчості Й.С.Баха і В.А.Моцарта.

Обладнання:

·          Портрети композиторів;

·          Таблиці наочності (на екрані комп’ютера) з прізвищами композиторів і назвати авторів;

·          Таблиця-наочність з вправою на ступені;

·          Таблиця-наочність з вправою для сольфеджування;

·          Ілюстрації до пісні Й.С.Баха «За рікою дім старий»;

·          Сигнальні картки.

План роботи (40 хв.)

1.         Організаційна частина, музичне вітання (2 хв.);

2.         Розспівування з освоєнням музичної грамоти (5-8 хв.);

3.         Розучування пісні (12-14 хв.);

4.         Музично-ритмічні рухи (3-4 хв.);

5.         Слухання музики (8-10 хв.);

6.         Закріплення, опитування (5-6 хв.);

7.         Підсумок уроку, завдання додому (1-2 хв.).

Хід уроку

Вправи на ступені

·          Діти давайте проплескаємо ритмічний малюнок цієї вправи.

·          А хто хоче проплескати сам, без допомоги класу?

·          Які ступені зустрічаються у цій вправі? (Зо, Ві, Ра)

·          Усі разом називаємо і показуємо ступені.

·          А зараз послухайте як звучить ступінь «Зо».

·          А тепер заспіваємо разом.

·          А зараз заспіваємо ступінь «Ві».

·          А тепер ступінь «Ра»

·          Співаємо вправу.

Вправа на сольфеджування

Робота над вправою.

·          Визначення розміру;

·          Тактування в розмір 2/4;

·          Визначення тривалостей;

·          Читання нот за вказівкою вчителя;

·          Сольфеджування вправи з тактуванням;

·          Постановка строю і сольфеджування вправи.

Домашнє завдання.

1.         Переписати вправу і навчитись її сольфеджувати з тактуванням.

2.         Самостійно придумати ритмічну вправу.

3. Розучування пісні.

·          Діти, подивіться уважно і скажіть, чий це портрет? (Портрет Йогана Себаст’яна Баха)

·          Німецький композитор Йоган Себаст’ян Бах жив понад 3 століття тому, але його музика звучить і тепер. Писав він музику для дорослих і для дітей. І от сьогодні ми почнемо розучувати пісню Йогана Себаст’яна Баха, яка називається «За рікою дім старий».

·          Зараз ви уважно послухаєте цю пісню і скажете, який її характер і про що в ній розповідається? (Виконання)

(В цій пісні розповідається, що за рікою стоїть старий дім в якому живуть птахи і лиш стемніє надворі, як птахи засинають. Характер пісні спокійний, ніжний, лагідний, мрійливий).

·          Ось погляньте на малюнок, тут ми можемо побачити старий дім, навколо якого кружляють птахи (використання мелодії пісні з малюнками до неї; PowerPoint).

·          Діти, чи можна цю пісню назвати колисковою? (Так).

·          А чому? (Спокійна, лагідна, ніжна мелодія пісні нагадує нам колискову, яку співає мама дитині).

·          А зараз ми будемо вчити слова першого куплету пісні.

Розучування пісні.

·          Гра «Луна» при вивченні слів першого куплету пісні. Робота над дикцією. Вчитель промовляє текст голосно, а учні повторюють за ним, але тихо.

·          Гра «Луна» при вивченні мелодії пісні (використання музичного редактора).

·          Спів першого куплету пісні без супроводу і з акомпанементом.

·          Робота над художнім виконанням першого куплету пісні. Пісня виконується в помірному темпі, наспівно.

1 фраза – виконується на mf.

2 фраза – починаємо не голосно з наростанням звучання а потім тихіше, трошки зповільнюючи до кінця.

Домашнє завдання.

Намалювати малюнок до пісні.

4. Музично-ритмічні рухи (використання музичного редактора)

«Вишеньки».

сл. Л.Українки, муз. А.Павлюка

Поблискують черешні в листі зелененьким. Черешеньки ваблять очі діточкам маленьким. Дівчаточка Й хлоп’яточка Під деревцем скачуть Простягають рученята. Та мало не плачуть.

Виконуємо пружинку. Піднімаємо руки і дивимося догори. Відводимо в сторону праву руку. Відводимо в сторону ліву руку. Піднімаємось на носочки і опускаємось – все це виконуємо швидко, ніби стрибаємо на місці. Піднімаємось на носочки, руки підносимо і дивимось догори – ніби хочемо до чогось дотягнутись. Проводимо кулачками під очима, ніби витираємо сльози.