Навигация
Токсикологічна характеристика речовин та матеріалів, що застосовують у проектному виробництві, приведена в таблиці 5.2
56008
знаков
14
таблиц
1
изображение
2.1.3 Токсикологічна характеристика речовин та матеріалів, що застосовують у проектному виробництві, приведена в таблиці 5.2
Таблиця 2.2 – Характеристика речовин та матеріалів, що орудують в виробництві
| Найменування матеріалу | Клас непезпечності ГОСТ12. 1.007-88- \44\ | ПДК У повітрі робочої зони, м2\м3 ГОСТ12. 1.005-88- \24\ | Характеристика дії На організм людини | Перша допомога та заходи безпеки |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| Доломіт, глинозем Сульфат натрію, сода, Пісок (не більше 70% SiO2 ) | 4 4
3 3
2 | 6 6
2 2 1 | Запорошення верхніх дихальних шляхів, схильність до захворювань органів дихання Ураження шкіряного покрову з утворенням наривів і язв Діє на організм людини у виді аерозолі (пилу) | Витяжна вентиляція, індивідуальні засоби захисту, фільтруючі респіратори ШБ-1 “Лепесток”, спец.одяг. Спец.одяг, захисні окуляри зволоження матеріалів Для захисту робітників від впливу шкідливих речовин, передбачається спец.одяг, герметизація обладнання |
2.1.4 Характеристика пожежонебезпечних властивостей вжитих речовин та матеріалів приведена в таблиці 5.3
Таблиця 2.3 – Характеристика пожежної та вибухопожежної небезпеки речовин, що використовуються в виробництві та матеріалів
| Найменування Речовин | Характеристика пожежо - та вибуховонебез-печності | Категорія І група вибуховонебез-печності суміші ГОСТ12.1.011- -78* \49\ | Показники пожежно та вибухонебезпечності ГОСТ12.1.044-89* \28\ | ||
| t спал. см, Сº | об % (г/м3) | ||||
| НКПР | ВКПР | ||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| Вугілля | ГП | Група Б Клас III | - | 100 – 250 | - |
2.1.5 Згідно ОНТП 10 – 90 [29] приміщення цехів заводу по пожежній та вибухопожежній небезпеці відносять:
приміщення складового цеху до категорії Д, тому що застосовують негорючі матеріали в холодному стані;
приміщення скловаренного цеху до категорії Г, тому що застосовують негорючі матеріали в розплавленому стані; ділянка формування скляних банок скловаренного цеху до категорії А, тому що застосовують горючий газ, водень.
Згідно ДБН 3.1.1 – 7 – 02 [30] ступень вогнестійкості приміщення складового цеху – IV, скловаренного цеху – III. У відповідності з ДНАОП 0.00 – 1.32 – 01 [22] приміщення складового та скловаренного цехів відносять до класу П – IIа. У відповідності з ДНАОП 0.00 – 1.32 – 01 [22] по ступені небезпеки поразки людей електричним струмом приміщення відносять: приміщення складового цеху – до класу приміщень з підвищеною небезпекою, тому що є можливість одночасного доторкання до металевих корпусів електрообладнання, з одного боку, та що мають з’єднання з землею металевими конструкціями будівель, технологічними апаратами, з іншого боку.
2.1.6 Згідно з ДНАОП 0.00 – 1.29 – 97 [42] виробництво склотари відноситься до класу IV ширина санітарно – захистної зони дорівнює 100м.
2.1.7 Роботи в цехах по електрозатратам організму відповідають IIб категорії робіт (середньої важкості)
Згідно ГОСТ 12.1.005 – 88 [24], ДСН 3.3.6.042 – 99 [50] для даної категорії робіт вибираємо оптимальні та допустимі параметри мікроклімату, які приведені в таблиці 2.4
Таблиця 2.4
Допустимі та оптимальні параметри метеорологічних умов
| Категорія робіт по єнергозатратам організму | Пора року | Температура Сº | Відносна вологість не більше % | Швидкість руху повітря, м/с не більше | |||
| Допусти-ма | Оптімаль-на | Допусти-ма | Оптімаль-на | Допусти-ма | Оптімаль-на | ||
| Середньої важкості II б | Холо-ний Теп- Лий | 15-21 16-27 | 17-19 20-22 | 75 70 (при 27ºС) | 60-40 60-40 | 0,4 0,2-0,5 | 0,2 0,3 |
Щоб нормалізувати параметри мікроклімату в проекті передбачені слідуючи заходи:
- згідно з СН и П 2.04.05 – 92 [32] застосування отеплення в холодну пору року, вентиляція, для уникнення протягів із вхідних та вихідних дверей передбаченні повітряні заслони;
- механізація та автоматизація технологічного процесу;
- герметизація обладнання (дробарок), застосування ЗІЗ.
2.2.2 Раціональне освітлення приміщення і робочих місць має велике значення. Це дає можливість забезпечити сприятливі умови праці. У цеху передбаченні використання штучного освітлення у вечірній час доби, природне освітлення – бічне, одностороннє, здійснюється через мережні прорізи з зовнішніх стінах будинку.
Нормоване мінімальне значення коефіцієнта природної освітленості (КПО)для IV розряду зорових робіт, відповідно до СН и П II – 4 – 79 (23 – 05 – 95) становить еІІІн = 1,5%; тому що приміщення цеху розташовано в IV смузі мережного клімату, тоді еІVн = m с еІІІн ,
де m – коефіцієнт світлового клімату; дорівнює 0,9 для міст україни;
с – коефіцієнт сонячного клімату; дорівнює 0,85;
еІVн = 1,5 х 0,9 х 0,85 = 1,1475%; джерело освітлення (загальне) люмінесцентної лампи ЛД40 – 4, тип світильника – ПВЛМ 2х40.
Нормальне мінімальне значення освітленості для IV розряду зорових робіт відповідно до СН и П II–4 –79 (23 – 05 – 95) складає Еmin = 200 лк, при цьому фон-середній, контраст – середній, підрозряд в.
При виконанні розділу з охорони праці було проаналізовано небезпеки та шкідливі фактори при проведенні масо-заготовчого процесу; дана характеристика пожежонебезпечних властивостей використовуваних речовин.
Знайдені заходи що до нормалізування параметрів мікроклімату та освітлення цеху.
Література
1. Лебедев А.А., Писаренко Г.С., Деформирование и прочность материалов при сложном напряженом состоянии.- К: вища школа, 1976г.- 415с.
2. Гребенщиков И.В. Просветление оптики и уменьшение отражения света поверхностью стекла. – М.-Л. ОГИЗ, 1946- 228с.
3. Китайгородский И.И. Технология стекла.- М.: стройиздат, 1967- 564с.
4. Павлушкин Н.М. Химическая технология стекла и ситаллов.-М.: стройиздат 1983- 683с.
5. Бондарь К.Т. Производство стеклоизделий – М.: стройиздат 1978
6. Соминов Ф.Т. Производство стеклоизделий – М.: стройиздат 1976г.
7. Бутт Л.М., Поляк В.В. Технология стекла.- М.: стройиздат 1971-368с.
8. Виды брака в производстве стекла (Вак.х., Баук. ФКГ., Брюнкер Р. и др.) Под.ред. Г.Иесбен-Марведеля и Р.Брюнкера. Пер.с нем.- М.: стройиздат 1986-648с.
9. Бартнев Г.М. Строение и механические свойства неорганических стекол - М.: стройиздат 1966- 261с.
10. Справочник по производству стекла (под ред. проф. И.И.Китайгородского)- М.: стройиздат 1966 – т.У.- 1020с.
11. Тыкачинский И.Д. Проектирование и синтез стекол и ситаллов с заданными свойствами М.: стройиздат 1977-145с.
12. Аппен А.А. Химия стекла.-Л.: Химия 1974-351с.
13. Использование недефицитных сырьевых материалов Матвеев Г.М., Киселева Т.В., Лыско Л.А., Атарашвили В.А.- М.: ВНССЭСМ, 1991- сер. 9. стекольная промышленность: обзорная информация, выл.3.-с.1-37
14. Матвеев М.А., Матвеев Г.М, Френкель Б.Н. Расчеты по химии и технологии стекла. Справочное пособие.- М.: стройиздат 1972-240с.
15. Боренбойм А.М. Тепловые расчеты печей и сушил. силикатной промышленности М.: стройиздат 1968-496с.
16. Пороки стекломасс (Шаэффер Н.А., Хайзнер К.Х.) под ред. Минько Н.И. Пер. с англ. М.: стройиздат 1998-200с.
17. Огнеупоры в стекольной промышленности (Шаэффер Н.А., Хайзнер К.Х.) под ред. Минько Н.И. Пер. с англ. М.: стройиздат 1998-185с.
18. Андрюхина Т.Д., Раевская Е.И., Санина Э.И. и др. Химические составы промышленных стекол массового производства -М.: ВНССЭСМ, 1986- 165с.
19. Распределение и подача капель стекломассы к формующей машине servo controlled gless gob distributor: Пат.5405424 США, МКИ6 С 03В 7/16, В 65 G 11/12 Steffan deonarol Д,deidi.Д Wayne; Owens- Blocrway Glass.Container Inc- №-66189; заявлено 24.5.93; опубл. 11.04.95; НКИ 65/158
20. Макаров Г.В. и др. Охрана труда в химической промышленности – М. Химия 1989-568с.
21. ГОСТ 120.003-74* ССБТ Опасные и вредные производственные факторы, классификация вед. 01.01.76
22. ДНАОП 0.00-1.32-01Правила устройства электроустановок.
23. ГОСТ 01-030-81* ССБТ Электробезопасность, защитное заземление, зануление. – вед. 1.01.82
24. ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ Общие санитарные гигиенические требования воздуха рабочей зоны – введ. 1.01.89
25. ГОСТ 12.1.003-89 ССБТ Щум: общие требования безопасности – введ. 1.07.89
26. ГОСТ 12.1.012-90 ССБТ Вибрационная безопасность. Общие требования –введ.1.01.91
27. ГОСТ 12.1.004-91. ССБТ Пожарная безопасность. Общие требования.- введ.1.01.91
28. ГОСТ 12.1.044-89*. ССБТ Пожаровзрывоопасность веществ и материалов. Номенклатура показателей и методы их определения .- введ.1.04.91
29. ОНТП 10-90. Общесоюзные нормы технологического проектирования. Определение категории помещений и зданий по взрывоопасной и пожарной опасности - М. МВЛ 1990-24с
30. ДБН 3.1.1-7-02 . Противопожарные нормы проектирования зданий и сооружений.
31. СН 245-71. Санитарные нормы проектирования промышленных предприятий – М. стройиздат 1972-96с.
32. СН и П 2.04.05-92. Отопление вентиляция и кондиционирование воздуха - М. стройиздат 1992-64с.
33. СН и П II-4-79 (23-05-95). Естественное и искусственное освещение. Нормы проектирования - М. стройиздат 1980-48с.
34. СН и П 2.09.04-87. Вспомогательные здания и помещения промышленных предприятий - М. стройиздат 1988-30с.
35. ГОСТ 12.2.003-91*. ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности – введ.01.01-76
36. ДСТУ 2272-93. Пожежна безпека – діє з 01.01.95
37. ГОСТ 12.1.018-93 ССБТ. Пожаровзрывобезопасность электричества. Общие требования. – введ. 01.07.93
38. РД 34.21.122-87. Инструкция по устройству молниезащиты зданий и сооружений – М. Энергоатомиздат 1989-56с.
39. Домин П.А. Справочник по технике безопасности – М. Энергоатомиздат 1984-823с.
40. Волгина Ю.М. «Технологическое оборудование стекольных заводов» М. Стройиздат 1982
41. ОНТП 10-90. Общесоюзные нормы технологического проектирования. Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности – МВЛ 1990-24с.
42. ГОСТ 12.4.011-87 ССБТ. Средства защиты работающих. Классификация. –введ. 01.01.76
43. ДНАОП 0.00-1.29-97. Правила захисту від статичної єлектрики. Діє з 01.01.97
44. ГОСТ12.0.003-74* Небезпечний (шкідливий) виробничий фактор
45. ГОСТ12.1.007-88
46. ДСН3.3.6.037-99
47. ДСН 3.3.6.039-90
48. ГОСТ12.3.002-75*
49. ДСН3.3.6.042-99
50. ГОСТ 12.1.011-78
51. ДСН 3.3.6.042-99
52. Правила пожежної безпеки в Україні – К. 1995
Похожие работы
... 358=41,21 т/на добу Продуктивність печі встановлюють за більшим розрахунковим показником. Кількість печей залежить від загальної кількості працюючих машин і кількості машино ліній в цеху. При виробництві тарного скла приймаємо одну піч продуктивністю 50 т/на добу. Кількість шихти на річну програму становить: Ш= К·(q/100)·Е де К- коефіцієнт, що враховує співвідношення шихти і ...
... постачається з Луганської області. Висновки. Проаналізувавши всі вимоги, які висуваються до району будівництва, було обрано та обґрунтовано місце розташування заводу по виробництву медичного скла. Місцем розташування буде місто Полтава. 3. Технологічна частина 3.1 Вибір складу скла та характеристика сировини Склад медичного скла, призначений для механізованого вироблення масових вироб ...
... 15. Білецька В. Українські сорочки, їх типи, еволюція і орнаментація//Матеріали доетнографії та антропології. 1929. Т. 21—22. Ч. 1. С. 81. 16. Кравчук Л. Т. Вишивка // Нариси історії українського декоративно-прикладного мистецтва. Львів, 1969. С. 62. 17. Добрянська І. О„ Симоненко І. Ф, Типи та колорит західноукраїнської вишивки//Народна творчість та етнографія. 1959. № 2. С. 80. 18. ...
... розраховується на задану річну продуктивність для кожної стадії. 5.2. Визначення загальних технологічних показників цеху, що проектується: Коефіцієнт використання скломаси (КВС),%; КВС=, (5.1) де А – товарна продукція, т; Е – кількість звареної скломаси, т. КВС=. ...
0 комментариев