1.4 Умови формування поверхневого стоку
Волинська область багата на поверхневі води: ріки, озера, ставки. Ріки області переважно належать до басейну р. Прип’ять. найбільшими річками області є р. Прип’ять з притоками Турція, Стохід і Стир.
У межах Волинської області до басейну р. Прип’ять належить 59 рік довжиною від 10 до 50км, чотири – від 50 до 100км, і чотири понад 100км –Прип’ять, Турія, Стохід, Стир. Річка Рудка відноситься до малих річок, її довжина 25.5км, площа водозбору 187.0км2. річка Рудка має 14 приток довжиною 10км і менше. Довжина річкової мережі разом з протоками становить 104.5км/км2.
Річки Волинської області за своїм режимом належать до рівнинного типу, переважно снігового живлення. В середньому за рік талі снігові води в річному стоці займають близько 60-70%, решта стоку має дощове і підземне походження, причому підземне живлення становить 12-32% річного стоку. Характер живлення річок області обумовлює їх рівневий режим і режим стоку.
Річному ходу рівнів річок області властива яскраво вражена висока весняна повінь і низька межень, яку порушують літні і зимові паводки.
Весняна повінь починається в першій половині березня(часом з кінця лютого), закінчується – у другій половині квітня або на початку травня. Весняна повінь триває півтора–два місяці і залежить від довжини ріки і заліснення басейну. Високі рівні як правило, пов’язані з весняною повінню і спостерігаються в кінці березня –на початку квітня.
Під час повені інколи наявні два або три піки. Під час весняної повені заливаються водою заплави, частково надзаплавні тераси.
Під час літньої межені бувають невеликі дощові паводки.
Середня річна амплітуда коливання рівнів води на малих річках досягає 0.7-2.6м. Найменша амплітуда коливання рівня води на малих ріках становить 0.1-1.3м.
Літні паводки утворюються зливовими дощами. Високі паводки, які формуються на малих річках, під час злив, приносять велику шкоду господарству, тому що змивається грунт, руйнуються гідротехнічні споруди, замулюються стави.
У зимовий, а також у літній бездощовий період ріки живляться підземними водами.
Тривалість меженного періоду на річках області в теплий період становить 120-140днів, а найбільш маловодного 20-30днів. Початок літнього меженного періоду припадає на початок травня і закінчується в третій декаді листопада –першій декаді грудня.
Середня тривалість зимової межені становить 60-80днів, а найбільша -100-120днів. Вона починається в третій декаді листопада –першій декаді грудня, а закінчується в березні.
Твердий стік річок характеризує ерозійну діяльність поверхневих вод, наноси утворюються на окремих ерозійних ділянках водозборів рік. У басейні р. Рудка водна ерозія незначна і стік мінеральних наносів невеликий.
1.5 Гідрологічний режим річки
Для побудови графіка наростання площі водозбору в залежності від збільшення довжини річки, крім площ водозбору приток і міжприточних ділянок окремо для правого і лівого берегів головної річки, повинна бути виміряна відстань від витоку до впадіння приток. На основі даних вимірів відстаней і власних площ водозбору будується графік, на якому по горизонтальній осі відкладається довжина головної річки, а по вертикальній-площі водозборів міжприточних ділянок і площі водозбору приток в місцях впадіння їх в головну ріку. Кінці відрізків з’єднуються прямими лініями, які, маючи деякий похил до горизонтальної лінії на міжприточних ділянках, в пунктах впадіння приток створюють уступи, відповідні різкому збільшенню площі водозбору за рахунок площі опадаючих в цьому місці приток. Графіки наростання площі водозбору будуються окремо для правого і лівого берегів. На рис. 2 приведений графік наростання площі водозбору р. Рудка. [Л-4]
Таблиця 1.5 - Основні гідрографічні характеристики р. Рудка
Найменування характеристик | Розмірність | Основна річка |
Куди впадає | р. Стир | |
Права чи ліва притока | Права | |
Довжина | км | 25.5 |
Відмітка: витоку гирла | м.абс м.абс | 205.0 167.5 |
Падіння | М | 37.5 |
Нахил: середній середньозважений | м/км м/км | 2.5 2.3 |
Площа водозбору | км2 | 187.0 |
Середня висота водозбору | м.абс | 182.0 |
Середній нахил водозбору | м/км | 1.65 |
Лісистість | % | 35.0 |
Заболоченість | % | 5.8 |
Озерніть | % | 0 |
Розораність | % | 30.7 |
Еродованість | % | |
Урбанізованість | % | 6.7 |
Зрошених земель з постійною водопровідною мережею | тис.га | - |
Осушених земель з постійною водопровідною мережею | тис.га | 4.04 |
Кількість притоків: довжиною більше 10 км довжиною 10 км і менше | шт шт | 14 |
Довжина річкової мережі: з врахуванням річок ℓ >10 км з врахуванням річок ℓ <=10 км | км км | 25.5 104.5 |
Коефіцієнт густоти річкової мережі: з врахуванням річок ℓ >10 км з врахуванням річок ℓ <=10 км | км/км2 | 0.14 0.56 |
Звивистість річки | км/км2 | 1.06 |
... на основі трудових і природних ресурсів району і повністю чи окремими галузями характеризують його місце в територіальному поділі та інтеграції праці. Найбільш розвинені в Карпатському економічному районі машинобудування, харчова, лісова і деревообробна промисловість, промисловість будівельних матеріалів. Зовсім не розвинена рибна промисловість. Дуже мало розвинена чорна металургія та електро ...
0 комментариев