Економічна, екологічна та соціальна ефективність природоохоронних заходів

8. Економічна, екологічна та соціальна ефективність природоохоронних заходів

Загальні умови існування людини в рамках навколишнього середовища значною мірою визначається економічними чинниками. Природні умови і наявність тих чи інших природних ресурсів безпосередньо впливають на характер і особливості господарювання. На певній території і в той же час процеси антропогенезу зумовлюють трансформацію природного середовища –винищуються ліси, розорюються степи, вичерпуються корисні копалини, забруднюються води, повітря та інше.

Критичну ситуацію у системі „людина–природа” створюють дві негативні тенденції:

-              по–перше, споживання ресурсів планети на стільки перевищено темпи природного відновлення, що виснаження природних багатств стало помітно впливти на їх використання, на світову і національну економіку і зумовили незворотне збіднення літосфери і біосфери;

-              по–друге, відходи і побічні продукти виробництва та побуту забруднюють біосферу, викликають деформації екологічних систем, руйнують глобальний кругообіг речовин і створюють загрозу для здоров’я людини.

Практично повністю базуючись на природних ресурсах, економіка прагне все більше їх витратити: видобувати, переробляти, виробляти товари та одержувати прибутки. Екологія навпаки, спрямована на їх збереження і відновлення, на укріплення безпечних квот їх використання, а тим самим немов би диктує норму прибутку.

Найважливішим напрямком еколого–економічної діяльності є запобігання негативних наслідків, що неодмінно виникають у процесі реалізації взаємин у системі „людина–природа”, причому найбільш активним і мобільним фактором в цій системі виступає саме господарська діяльність людини. В усіх випадках зменшення, а в ідеалі і запобігання, небажаних наслідків взаємодії людини з природою пов’язане з більш чи менш значними матеріальними та фінансовими витратами (плата за використання природних ресурсів, кошти на покращення завданих збитків, пов’язаних із забрудненням середовища, витрати на різноманітні заходи по запобіганню, охороні та відновленню природних ресурсів, тобто всі витрати на проведення природоохоронних заходів).

Передбачуваний комплекс цих заходів повинен забезпечувати досягнення головної мети: по–перше, дотримання нормативних вимог до якості навколишнього середовища, які відповідають інтересам охорони здоров’я людей та охорони довкілля з урахуванням перспективних змін, зумовлених розвитком виробництва; по–друге, забезпечення максимального народногосподарського економічного ефекту від поліпшення стану навколишнього середовища, збереження і більш повного використання природних ресурсів. Ступінь досягнення поставленої мети визначається за допомогою показників загально економічного та загальних соціально-економічних результатів природоохоронних заходів.

В основу економічного обґрунтування систем природоохоронних заходів повинен закладатися народногосподарський підхід: найповніше охоплення всіх позитивних та негативних соціально-економічних наслідків реалізації різних варіантів природоохоронних заходів у різних сферах народного господарства; найповніший аналіз витрат, пов’язаних з реалізацією різних варіантів природоохоронних робіт; врахування фактору часу при оцінках витрат і результатів природоохоронних заходів.

Економічне обґрунтування природоохоронних заходів здійснюється шляхом співставлення їх економічних наслідків з обсягами необхідних для їх реалізації витрат за допомогою показників загальної і порівняльної ефективності природоохоронних витрат та чистого економічного ефекту природоохоронних заходів.

Оскільки ми проектуємо водоохоронну зону, то необхідно визначити економічну ефективність затрат на проведення водоохоронних заходів.

Загальна ефективність природоохоронних заходів визначається для виявлення економічної результативності природоохоронних заходів шляхом порівняння економічних результатів з витратами, які необхідні для їх здійснень.

Оскільки визначення економічної ефективності затрат природоохоронного призначення пов’язано із розмірами ефекту, то необхідно визначити величину ефекту внаслідок проведення водоохоронних заходів.

Повний економічний ефект впровадження цих заходів включає:

- ефект від збільшення обсягів продукції рибного господарства;

- ефект від зменшення захворюваності населення, яка виникла як наслідок споживання забрудненої води;

- ефект від скорочення затрат на додаткову очистку забрудненої води споживачами.

Економічний ефект від зниження захворюваності населення, яка виникла як наслідок споживання забрудненої води визначається як сума ефектів від:

- скорочення додаткових затрат за лікування населення від хвороб, викликаних забрудненням води;

- зменшення суми виплат із фонду соціального страхування;

- відвертання втрат чистої продукції за час хвороби працівників, зайнятих в матеріальному виробництві.

Виплати з фонду соціального страхування до впровадження заходів визначають виходячи з суми на додаткову оплату листів непрацездатності та розраховують за залежністю:

де, Пл. –площа регіону, км ,Пл.=187 км

Щ –щільність населення, чол./км, Щ=22 чол/км;

ЗП –середньоденна заробітна плата одного працюючого, грн. ЗП=12грн/день;

Д –кількість днів невиходу на роботу по хворобі за звичайних умов, дні; Д=7 днів.

Рз –ріст захворюваності із-за забруднення води, раз; Рз=2 рази.

Розрахунки ефекту від зникнення захворюваності населення проводимо в таблиці №8.1

Таблиця 8.1 - Розрахунок ефекту від зникнення захворюваності населення

Після проведення заходів річні витрати на попередження втрат чистої продукції зменшились на 56,5 %.

Ефект від відтворення рибних популяцій і росту виловів риби до рівня, який передував забрудненню річки, визначається за формулою

Ер = В2*(Ц - С2)-В1(Ц - С1)

Де В1,В2 – середні щорічні вилови риби до і після проведення заходів.

В1 = 2270 ц В2 = 272,4 ц

Після проведення заходів обсяг щорічного вилову риби зріс на 12%

Ц – основна ціна одиниці продукції

Ц = 8 грн ціннісні коефіцієнти рибної продукції наступні:

Лящ, щука – 1,50; окунь, карась – 1,33; плотва – 0,90.

С1,С2 – собівартість одиниці продукції до і після проведення заходів,6,5грн..

Розрахунок зводиться в таблицю №8.2.

Таблиця 8.2 - Розрахунок ефекту від відтворення рибних популяцій і росту виловів риби

Величина ефекту від зменшення затрат на додаткову очистку забрудненої води виконується так.

ЕВ = (С1 – С2)*Ор;

Де С1, С2 – середня собівартість річної очистки води різними споживачами до і після проведення природоохоронних заходів, грн./м³

Приймаємо відповідно С1 = 0,9 С2 = 0,3

Розрахунки проводяться в таблиці №8.3.

Таблиця 8.3 - Розрахунок ефекту від скорочення затрат на водопідготовку

Загальна економічна ефективність затрати на водоохоронні визначаються

Де Сп – поточні експлуатаційні витрати на водоохоронні заходи;

Сп =244268 грн.

Ен – нормативний коефіцієнт ефективності капіталовкладень;

Ен – 0,08

Кв – капітальні вкладення на водоохоронні заходи;

Кв – 4202050 грн.

Дв-х – приріст річного заходу підприємства за рахунок покращення результатів діяльності підприємства в наслідок впровадження водоохоронних заходів.

Приймаємо у розмірі 10% від величини сумарного ефекту водоохоронних заходів

Дв-х = 4304020 грн.

Загальна економічна ефективність капіталовкладень у водоохоронні заходи виконується:

Чистий ефект від проведення водоохоронних заходів розраховується:

;

Термін окупності капітальних вкладень у водоохоронні заходи:

Кінцеві результати зводимо в таблицю №8.4.

Таблиця 8.4 - Загальна економічна ефективність здійснення водоохоронних заходів

Отже строк окупності капітальних вкладень у водоохоронні заходи в басейні річки Рудка як показують розрахунки 5 років. [Л-15,16]

Висновки

На основі аналізу вихідних даних в даному дипломному проекті розроблено ряд заходів по покращенню стану басейну р. Рудка Волинської області.

Техногенне навантаження в басейні річки незначне. На території басейну розташоване одне селище міського типу та сім сільських населених пунктів. Чисельність населення басейну становить 8,5 тис. чоловік, а густота населення 22чол/км2.

Так як в басейні немає великих промислових підприємств, то основними забруднювачами тут виступає сільське господарство, комунально-побутове господарство, хлібокомбінат, консервний завод, тваринницькі комплекси, склади міндобрив та отрутохімікатів. Найбільшого забруднення в басейні зазнає річка, оскільки в неї скидають комунально-господарські води, відбувається стік з с/г територій. Під впливом органічного забруднення відбуваються зміни гідрохімічного режиму річки та умови життєдіяльності водних організмів, погіршується якість води, що робить її непридатною для водогосподарських потреб. Ще одним джерелом забруднення поверхневих і підземних вод, а разом з тим і ґрунтового покриву є склади міндобрив та отрутохімікатів, склади паливно-мастильних матеріалів, поля фільтрації.

З несприятливих процесів, що відбуваються в басейні є підтоплення (25-22+5, 15-0 км), карст та суфозія (25+5-0 км), заболочування (25-22+5, 15-0км).

Дана територія зазнала радіоактивного забруднення в результаті аварії на ЧАЕС і відноситься до третьої категорії забруднення.

Провівши інтегральну оцінку використання водних ресурсів можна зробити висновок, що сумарна потреба у воді становить приблизно 202,1 тис м3 за рік, а безповоротне використання становить 128,6 тис.м3 за рік.

Екологічний стан басейну р. Рудка в цілому оцінюється як задовільний. Згідно оцінки якості води за КНД „екологічна оцінка якості поверхневих вод суші та естуаріїв України” –категорія якості води YI (сильно забруднена, погана). За комплексним індексом Іе вода оцінюється IY класом якості. За індексом фітоіндикації вода відноситься до IY класу якості (погана), стан використання водних ресурсів задовільний.

Сільськогосподарське освоєння басейну становить 55,1%. Сільськогосподарські угіддя басейну становлять 10,3 тис. га або 55,1% від його загальної площі. Орні землі займають 5,74 тис. га або 30,7% від всіх с/г угідь, лісистість басейну становить 35%.

Стан сільськогосподарського ландшафту за коефіцієнтом екологічної стійкості ландшафту оцінюється як нестабільний.

Загальний екологічний стан басейну за комплексним показником антропогенного навантаження оцінюється як задовільний. У найбільш загрозливому стані знаходиться розораність, екологічно стійкі території, клас якості води. Тому саме для цих показників ми проводимо природоохоронні заходи, і, як результат після їх проведення стан басейну за комплексним показником антропогенного навантаження став добрим. Щодо водоохоронних заходів, то для створення сприятливого режиму водних об’єктів, попередження їх забруднення і засмічення, ми запроектували водоохоронну зону, ширина якої становить 50м, провели лісо-чагарникове насадження. Заплановано протиерозійні насадження, проведення лісонасаджень на незручних землях. З гідротехнічних заходів заплановано розчистку русла, створення зимувальних ям та штучних нерестилищ.

Організація системи моніторингу включає в себе спостереження за якістю води, атмосферного повітря, ґрунтового покриву та радіоактивним забрудненням цезієм і стронцієм.

Провівши еколого-економічні розрахунки встановили, що капітальні вкладення на проведення водоохоронних заходів в басейні р. Рудка становить 4,2 млн. грн., загальна економічна ефективність затрат на водоохоронні заходи становить 1,72; загальна економічна ефективність капіталовкладень у водоохоронні заходи - 0,21; чистий ефект від проведення водоохоронних заходів 3,2 млн. грн. Термін окупності капіталовкладень п’ять років.

Література

1.      Паспорт річки Рудка „Волиньводопроект”. – Луцьк, 1992.

2.      Геринчук М.П. Географія Волинської області. – Луцьк, 1988.

3.      Природа Украинской ССР. Ландшафты и физико-географическое раенирование. А.М. Марыныч, В.М.Пащенко. К.:Наук. думка, 1985.

4.      Клибашев Г.Н., Горошков К.Ф. Гидрологические расчеты.

5.      Ярошевська В.М., Дубінський П.М., Прокопчук Н.М. Охорона праці. –Київ, 1993.

6.      Гриб Й.В., Клименко М.О, Сондак В.В., Волкова Л.А. Відновна гідроекологія порушених річкових та озерних систем. Том ІІ. – Рівне, 1999.

7.      Гриб Й.В., Клименко М.О., Сондак В.В. Відновна гідро екологія порушених річкових та озерних систем. Том І. – Рівне,1999.

8.      Клименко М.О., Трушева С.С., Гроховська Ю.Р. Відновна гідроекологія порушених річкових та озерних систем. Том ІІІ. – Рівне, 2004.

9.      Клименко М.О., Прищепа А.М., Вознюк Н.М. Моніторинг довкілля. – Рівне, 2004.

10.    Яцик А.В., Шмаров В.М. Гідро екологія. – К.: Урожай, 1992.

11.    Грищенко Ю.Н., Волкова Л.А. Комплексное использование водных ресурсов и охрана окружающей среды. – К.: 1989.

12.    Сочава В.Б. Введение в учение о геосистемах. – Новосибирск, 1978. -320 с.

13.    Исаченко А.Г. Оптимизация природной среды. –М.: Мисль, 1980. - 263 с.

14.    Яцик А.В. Екологические основы раціонального природопользования. –К.: Генеза,1997. – 640 с.

15.    Гродзинський М.Д., Шишченко П.Г. Ландшафтно-екологічний аналіз у меліоративному природокористуванні. – К.: Либідь, 1993. 224 с.

16.    Методичне керівництво по розрахунку антропогенного навантаження і класифікації екологічного стану малих річок України „НТД 33 -4759129”. –К,: В.Ш., 1992. - 39с.

17.    Гордійчук А.С., Стахов О.А. Методика економічної ефективності водогосподарських заходів. – Рівне, 2000.

18.    Клименко М.О., Мєлєхова Т.Л. Екологічний менеджмент. – Рівне, 2002.

19.    Стольберг А.И. Екология города. – Киев, 1997.

20.    Кучерявий С.П. Урбоекологія. – Київ, 1999.