3.2.2 Оцінка якості води за комплексним індексом Іе
Комплексний екологічний індекс стану річкових екосистем, запропонований у 1991 році Й.В.Грибом, визначається у залежності від чисельності визначених параметрів (гідрохімічних) (Іа), трофо-сапробіологічних (Ів) й токсикологічних (Іс)):
де Сі факт фактична концентрація і-го гідрохімічного або трофо-сапробіологічного фактору;
Сі опт – оптимальна (або ГДК) концентрація і-го гідрохімічного або гідробіологічного фактору;
n – кількість показників.
Приклад розрахунку
Гідрохімічні показники
І1 (насиченість киснем) = 85/114=0,75
І2 (БСК) = 0,99/1,5=0,66
І3NH +4 = 1.86/0.5=3.72 І3NH +4 = 1.78/0.5=3.56
І4NО -2 = 0,15/0.75=0,2І4NО -2 = 0,86/0.75=1,15
І5NО 3 = 0,9/0.022=40,9І5NО 3 = 0,85/0.022=38,64
І6 (мінералізація) = 563,4/500=1,13І6 = 442,19/500=0,88
І2х = 240,9І2х1 = 38,64
Гідробіологічні показники
І1 (біомаса фітопланктону)= 6,0/1,3=2І11 = 7,0/3=2,33
І2 (фіто-планктону)= 1,8/1,2=1,5І21 = 1,9/1,2=1,58
І3 (Гуднайта-Уітлея) = 50/15=3.33 І31 = 40/15=3,33
І4 (загальне мікробне число) = 6,4/2,7=2,37 І41 = 6,4/2,7=2,37
І2б = 2,67 І2б = 2,67
Токсикологічні показники
І1(мідь)= 0,002/0,001=2
І2 цинк= 0,008/0,001=0,8
І3 хром = 0,002/0,001=2
Ітх=2
(IY клас)
(IY клас)
За комплексним екологічним індексом стан води характеризується 4 класом якості. [Л-10,7]
3.2.3 Оцінка якості води за гідробіологічними показниками (розрахунок індексу сапробності Пантле–Букка за фітопланктоном, розрахунок індексу фітоіндикації)
В гідробіологічних дослідженнях використовується метод індикаторних організмів Пантле і Букка в модифікації Сладеченка.
Метод включає визначення відносної частоти зустрічуваності гідро біонтів (h) і їх індикаторної значимості (S). Визначення (h) проводять за оковимірювальною шкалою: 9.0 – в полі зору багато організмів; 7.0 – часто зустрічаються в кожному полі зору; 5.0 –нерідко; 3.0 –дуже рідко; 1.0 –поодиноко. Індикаторну значимість (S) і зону сапробності визначають за списками сапробних організмів.
Індекс сапробності по фітопланктону в модифікації Пантле і Бука розраховують за формулою:
f=
Для статичної достовірності необхідно, щоб у пробі було не менше 12 індикаторних видів із загальною сумою зустрічуваності h=30.
В тому випадку, коли в пробах, відібраних на одному місці, вивчаються декілька різних груп біоценозу, то розрахунок ведуть за формулою:
де: fm –середній індекс;
S1, S2, Si –індекс сапробності окремих співтовариств (макрофлора, макрофауна обростання) або декілька проб одного співтовариства;
h1, h2, hi –суми значень частоти зустрічуваності окремих співтовариств або декількох проб одного співтовариства.
Величину індикаторної значимості (S) визначають за такими даними:
Таблиця 3.2
Індикаторні організми | S | Умовні позначення сапробної зони |
Організми ксеносапробної зони | О | Х |
Організми полігосапробної зони | 1 | О |
Організми бета –мезосапробної зони | 2 | β |
Організми альфа –мезосапробної зони | 3 | α |
Організми полісапробної зони | 4 | Р |
Розрахувати індекс сапробності по фітопланктону в модифікації Пантле і Букка.
Таблиця 3.3
№ п/п. | Індикаторні організми | S | h | S*h |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
1 | Euglena viridis | 4 | 1 | 4 |
2 | Vorticella convalaria | 3 | 3 | 9 |
3 | Zooglea ramigera | 4 | 5 | 20 |
4 | Oscilatoria purriola | 4 | 1 | 4 |
5 | Glosterium acerosum | 3 | 3 | 9 |
6 | Stentor courleus | 3 | 7 | 21 |
7 | Jarve siratiomys | 3 | 1 | 3 |
8 | Paramaecium bursaria | 2 | 5 | 6 |
9 | Spirogira crassa | 2 | 5 | 10 |
10 | Cladophora crispate | 2 | 7 | 14 |
11 | Cyclotella bodanica | 1 | 1 | 1 |
12 | Tabellaria flocculosa | 1 | 4 | 3 |
13 | Planaria gonocephala | 1 | 5 | 5 |
14 | Jehahea annulata | 1 | 7 | 7 |
∑h=55 | ∑S*h=116 |
ƒm=116/55=1,9.
Як висновок: зона сапробності –β –мезосапробна.
Ця зона відмічається у водоймах майже звільнених від нестійких органічних речовин, розпад яких дійшов до утворення окислених продуктів (повна мінералізація). Концентрація кисню і вугільної кислоти сильно коливається на протязі доби, в денний час вміст кисню у воді доходить до перенасичення і вугільна кислота може повністю зникати. В нічні години спостерігається дефіцит кисню у воді. В мулах багато органічного детриту, інтенсивно протікають окислювальні процеси, мул жовтого кольору. В цій зоні велике різноманіття тваринних і рослинних організмів. В масі розвиваються рослинні організми з автотрофним живленням, спостерігається цвітіння води багатьма представниками фітопланктону. В обростаннях –звичайні зелені нитчасті та епіфітні діатомеї: в мулах –черв’яки, личинки хірономід, молюски.
Для оцінки екологічного стану поверхневих вод використовується кількісний показник – індекс фітоіндикації екологічного стану водного середовища за вищими водними рослинами (Іf). Величина індексу фітоіндикації залежить від видової різноманітності ценозів, наявності чутливих видів, прозорості води, а ефективність фітоіндикації або межі застосування залежать від вибраних для характеристики ділянок. Зростання значення індексу вказує на погіршення стану поверхневих вод. Для можливості порівняння видового складу введений коефіцієнт сприятливості для розвитку ВВР (Кспр), і, залежно від чутливості виду до забруднень, коефіцієнт значущості індикатора (Zi)
Індекс фітоіндикації може бути розрахований за формулою:
де: N – загальна кількість видів на 10 майданчиках по 50 м2 (пробні майданчики мають охоплювати усі пояси рослинності від берега углиб водойми, крім явищ монотипізації рослинності), N>=10;
n – кількість занурених видів + число індикаторів (чутливих видів), n>0;
Кспр – коефіцієнт сприятливості для розвитку угрупувань ВВР, введений для можливості порівняння видового складу водних об’єктів або їх ділянок, що різняться за гідрологічними та гідрофізичними характеристиками; Кспр = 0,8;
Zi – коефіцієнт значущості індикатора вазначений залежно від чутливості виду до забруднень.
Таблиця 3.4 - Екологічні групи макрофітів
№ з/п | ВВР | Екологічні групи | |
Українська назва | Латинська назва | ||
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 | Осока шорстка М’ята водяна Стрілолист стрілолистий Кушир занурений Рдесник кучеревий Щавель прибережний Цикута отруйна Очерет звичайний Ряска мала Комиш лісовий Очеретинка звичайна Півники водяні Спіродела багатокоренева Лепешняк великий Частуха подорожникова Вех широколистий Сусак зонтичний Водяний хрін Гірчак земноводний Жабурник звичайний | Carex Sp Menta aquatica Saqittaria saqittifolia Ceratophyllum demersum Potamigeton Crispus Rumex hidrolapatum Cicuta virosa Pragmites australis Lemna minor S syltaticus Phalavoides arundinacea Iris pseudacorus Spirodela polyrriza Gliceria maxima Alisma phantago-aquatica Sium latifolium Botomus umbellatus Nasturtium amphibium Polygonum amphibium Hydrocharis morsus-ranue | Гелофіт Гелофіт Гелофіт Гелофіт Гелофіт Гелофіт Гелофіт Гелофіт Плейстофіт Гелофіт Гелофіт Гелофіт Плейстофіт Гелофіт Гелофіт Гелофіт Гелофіт Плейстофіт Гелофіт Плейстофіт |
За індексом фітоіндикації клас якості води 4, а стан водного середовища - поганий. [Л-16,7,8]
3.4 Оцінка використання водних ресурсів за ПВВР (показник використання водних ресурсів).Стан водних ресурсів можливо визначити за величиною показника використання водних ресурсів (ПВВР), який визначається за формулою:
Стан водних ресурсів оцінюється за допомогою таблиці, в якій наведені значення вагових коефіцієнтів, індекси та межі значень показника використання водних ресурсів. Рівень використання водних ресурсів в басейні річки може коливатись від „покращеного” до „катастрофічного”.
Таблиця 3.5 - Таблиця для визначення рівня використання водних ресурсів
№ п/п | Показник | Вагові коефіцієнти | Індекси для визначення ПВВР | |||||
Од. вимірювань | Величина | 10 | 15 | 30 | 50 | 65 | ||
1 | Безповоротне водоспоживання | % | 0,04 | <10 | 10 | 11-19 | 20-25 | >25 |
2 | Надходження стічних вод | % | 0,08 | <6 | 7-15 | 16-49 | 50-75 | >75 |
3 | Клас якості води | клас | 0,08 | 1 | 2 | 3 | 4-5 | 6 |
Межі значення ПВВР | <10 | 10-20 | 19-40 | 41-60 | 61-65 | |||
Стан водних ресурсів | 1* | 2* | 3* | 4* | 5* |
Отже, показник використання водних ресурсів в басейні річки Рудка оцінюється як задовільний. [Л-8,9]
... на основі трудових і природних ресурсів району і повністю чи окремими галузями характеризують його місце в територіальному поділі та інтеграції праці. Найбільш розвинені в Карпатському економічному районі машинобудування, харчова, лісова і деревообробна промисловість, промисловість будівельних матеріалів. Зовсім не розвинена рибна промисловість. Дуже мало розвинена чорна металургія та електро ...
0 комментариев