Охорона праці

7. Охорона праці

Завдання і значення охорони праці нерозривно пов’язані з поняттям значення праці в житті людини. Праця – це цілеспрямована діяльність людини, в процесі якої вона впливає на природу і використовує її з метою виробництва матеріальних благ для забезпечення своїх потреб. Але праця – не лише процес взаємовідносин між людиною і природою, це і суспільний процес, в якому люди вступають між собою в виробничі відносини. В будь-якому виробничому процесі беруть участь засоби праці і предмети праці, між якими існує прямий і зворотній зв’язок.

Засоби праці, в результаті управління ними впливають на предмет праці, який якісно змінюється або ж змінює своє положення в просторі. Однак, в процесі виробництва засоби праці одночасно впливають і на людину. Так при розробці ґрунту екскаватором машиніст може бути уражений електрострумом або виникає пожежа і машиніст отримує опіки, при розробці слабких ґрунтів екскаватор може перекинутись, а машиніста при цьому буде травмовано.

Отже, в процесі трудової діяльності на людину діють різні чинники і якщо відносно організму людини вони недостатньо активні, людина пристосовується до них і може довгий час працювати без будь-яких патологічних відхилень в організмі. Але якщо в процесі виробничої діяльності чинники будуть активні і людина не зможе пристосуватись до них, нормальна життєдіяльність її буде порушена і може виникнути виробнича травма або професійне захворювання. Тому не можна допускати негативного впливу засобів праці і несприятливих чинників виробничого середовища на організм людини в процесі її трудової діяльності.

Таким чином, охорона праці є органічним елементом процесу виробництва, який має як організаційно-технічні, технологічні, так і соціальні аспекти. Призначення охорони праці полягає в захисті робітників від впливу небезпечних і шкідливих виробничих чинників.

Законодавство про охорону праці складається з Закону України “Про охорону праці”, прийнятого 14.10.92 р., Кодексу законів про працю та інших нормативних актів.

В зв’язку з тим, що деякі галузі народного господарства мають специфічні умови праці, виникає потреба розробляти галузеві правила і норми охорони праці. Вони розповсюджуються лише на окрему галузь виробництва в масштабах своєї країни і утримують гарантії безпеки і гігієни праці, специфічні для даної галузі.

Відповідають за дотримання вимог і виконання заходів по техніці безпеки і виробничій санітарії в окремих підрозділах інституту і філіалів несуть їх керівники.

При наявності дуже небезпечних і шкідливих умов виробництва робіт, перед їх початком виконавцям видають письмовий наряд-допуск, які визначають безпечні умови роботи, визначення небезпечних зон і необхідних заходів по техніці безпеки.

Встановлює ступінь небезпеки робіт і підписує наряд-допуск головний інженер з охорони праці.

Організація робочих місць повинна забезпечувати безпеку виконання робіт. Робочі місця, при необхідності, повинні мати огородження, захисні і запобіжні пристрої. На робочому місці забороняється бути присутніми постороннім особам, які заважають виконанню робіт.

Машини, механізми, обладнання, інвентар, інструменти і пристрої до них повинні відповідати характеру виконуваних робіт і знаходитись в робочому стані. Частини цих машин і механізмів, які рухаються, в місцях можливого доступу людей повинні бути огороджені. Забороняється залишати працюючими вказані машини і механізми без нагляду.

В відділах і експедиціях, зв’язаних з проведенням вишукувальних робіт, повинні бути аптечки з медикаментами і іншими засобами для надання першої допомоги потерпілому, а також набір фіксуючих шин.

Проектна організація зобов’язана забезпечити робітників спецодягом, спецвзуттям і засобами індивідуального захисту необхідних розмірів в відповідності з характером виконуваних робіт і нормами.

Тимчасові працівники, зайняті на польових роботах, повинні одержувати інструктаж по техніці безпеки на робочому місці. Інструктаж проводять виконавці робіт. Проведення інструктажу з тимчасовими працівниками оформляють записами в журналі. Працівників, які не пройшли інструктаж по техніці безпеки на робочому місці, до виконання робіт не допускають. Особистий підпис в журналі реєстрації інструктажів підтверджує їх зобов’язаність на виконання заходів по охороні праці і техніці безпеки.

В процесі експлуатації гідромеліоративні системи замулюють і заростають рослинністю.

Зрошувальні та осушувальні канали очищають від наносів і рослинності механічним чи хімічним способом.

Механічна очистка каналів проводиться за допомогою землерийних і спеціальних каналоочищувальних машин різної модифікації. Канали очищають переважно весною чи восени, тобто до початку чи після закінчення вегетаційного періоду. В цей час внаслідок пере зволоження дуже знижується несуча здатність ґрунту ложа каналу, тому машини, що використовуються при цьому, повинні мати малий питомий тиск на ґрунт. Не дозволяється виконувати очисні роботи на каналах, відкоси яких деформовані (збільшення крутизни) чи розмиті водою. У зоні роботи каналоочищувачів не дозволяється перебувати людям, оскільки вони можуть отримати ушкодження робочими органами і ходовою частиною машини.

Для скошування рослинності на каналах використовують плавучі і берегові косилки різної модифікації. Знання безпечних засобів експлуатації і транспортування цих агрегатів забезпечує виконання робіт на них без травм і аварії.

Відповідальність і безпеку робіт несе машиніст агрегату. Особи, що беруть участь у роботі по очистці каналів, повинні виконувати всі його розпорядження.

Косилки, як правило, працюють без захисних кожухів, тому при обриві частини косилки можуть відлітати на значну відстань. Це потрібно брати до уваги, коли встановлюють межі небезпечних зон. Перед початком роботи машиніст повинен перевірити механічний стан косилки. Запуск двигуна проводиться тільки тоді, коли ричав управління перебуває у нейтральному положенні. Під час запуску на деталях трансмісії не повинно бути сторонніх предметів.

Під час скошування рослинності на відкосах каналу відстань від бровки відкосу до берегової косилки повинна становити не менш як 0,4 м. Швидкість руху агрегату під час роботи не повинна перевищувати 8 км/год. Поперечний уклін може прийматися не більше 7º, поздовжній не більше 15º. Розвороти і повороти агрегату на косогорах не дозволяються. В процесі роботи агрегат необхідно через 1-2 год. зупиняти, щоб перевірити надійність кріплення ножів.

Пересування агрегату на інше місце можу здійснюватись на трейлері чи своїм ходом.

Хімічні заходи очистки каналів від рослинності полягають у використанні гербіцидів. Гербіциди належать до отруйних речовин, тому при роботі з ними, зберігання і транспортування слід дотримуватись правил особистої гігієни. Для очистки каналів використовують обприскувачі, які мають трубчастий робочий орган, навішений на трактор, чи ручний ранцевий обприскувач.

Робочі розчини отрутохімікатів треба виготовляти на спеціально обладнаних заправ очних пунктах, де наявна апаратура для виготовлення розчинів, а для заповнення резервуарів оприскувачів – насоси і шланги.

При обприскуванні треба стежити, що факел розпилу не спрямовувався потоком повітря на працівника. Хімічні заходи очистки каналів є екологічно небезпечними, тому слід обмежувати їх використання.

До початку проведення польових робіт необхідно через місцеві органи і відповідні установи встановити схеми розміщення і глибини залягання мереж інженерних комунікацій. Це необхідно для того, щоб вибрати місця, де можна безпечно закладати в грунт центри геодезичних знаків, репера, відновлювати втрачені межові знаки, забивати штирі для закріплення точок теодолітних ходів. Також необхідно вияснити схему повітряної високовольтної мережі.

Робочі в міських умовах повинні знати і дотримуватись правил дорожнього руху. При роботі з обладнанням і інструментами на проїзній частині вулиць і доріг повинні бути виставлені огороджувальні знаки. Робочі повинні бути в одязі оранжевого кольору. Закладку центрів, марок, реперів на територіях міст, заводів, складів проводять з дозволу осіб, які завідують цими територіями. Земляні роботи проводять з додержанням правил їх безпечного ведення.

При роботі на полотні залізничної дороги і на проїзній частині автомобільних доріг виділяють двох сигнальників, які попереджують про появу транспорту. На залізничних дорогах сигнальники повинні займати положення, яке дозволяє побачити потяг на відстані не ближче 1 км, і повинен завчасно подати умовний знак. На автомобільних дорогах виставляють робочих-регулювальників за 50-100 м з обох сторін від місця роботи.

Риття котлованів для закладки центрів пунктів тріангуляції і полігонометрії, ґрунтових реперів, риття канав для маркування знаків виконують переважно механічним способом. Керівники робіт повинні використовувати всі наявні для цього засоби і тільки в крайніх випадках проводити роботи вручну.

Підтримання безпечних умов праці на камеральних роботах, як показує практика, складається з систематичної перевірки стану безпеки праці на всіх робочих місцях перед початком робіт, усуненню виробничих небезпек, постійному контролі зі сторони керівника.

Виконання вимог про охороні праці є обов’язком кожного працівника виробництва. Крім адміністративно-технічного персоналу підприємства, контроль за виконанням правил і норм по охороні праці виконується громадськими інспекторами по охороні праці і комісіями охорони праці профспілкових комітетів.

В цілях покращення охорони праці на підприємствах як основи забезпечення безпеки, збереження здоров’я і працездатності працівників передбачено в діючі програми занять по підвищенню кваліфікації робітників включають:

- вивчення правил і норм техніки безпеки, виробничої санітарії і гігієни праці;

- проведення інструктажів і навчання по питанням техніки безпеки, безпечним методом праці і іншими вимогами охорони праці зі всіма поступаючими на робочі місця;

- вимоги не допускають переводу робітників на інші роботи без проведення з ними відповідного інструктажу.

Важливе значення мають вимоги відповідності виробничих приміщень по розміру і освітленості, концентрації в них шкідливих і небезпечних речовин санітарними нормами. Ці ж вимоги відносяться і до температурного режиму повітря, вмісту в ньому відносної вологості. Рівень шуму і вібрації на робочих місцях не повинен перевищувати максимально допустимі норми.

В цілях подальшого створення в геодезичному камеральному виробництві сприятливих умов для високопродуктивної і творчої роботи, збереження здоров’я і працездатності робітників на підприємствах рекомендується:

- розробити і запровадити комплексну систему управління охороною праці;

- змінити програми навчання робітників, службовців, інженерно-технічного персоналу з врахуванням вимог стандартів безпеки праці;

- постійно вести роботу по створенню і впровадженню нової техніки, які відповідають вимогам, гігієни і фізіології праці;

- впроваджувати і дотримуватись вимог системи стандартів безпеки праці;

- прийняти міри по покращенню пропаганди і поширеного передового досвіду по охороні праці.

 Важливу роль тут відіграє планування робочих місць. Практика показує, що планування робочих місць при даних процесах повинна передбачати раціональне використання виробничих площ, задовольняти потреби зручності в обслуговуванні приладів і суворого дотримання правил техніки безпеки і виробничої санітарії. Робочі місця необхідно обладнати з врахуванням антропометричних даних людського тіла. Рухи працівника необхідно сконцентрувати так, щоб м’язи його тіла були навантажені рівномірно і зайві невиробничі рухи виключені. Особливе значення має раціональне розміщення на приладах пультового управління, які по своєму розміщенню повинні забезпечити мінімальні затрати м’язової і нервової енергії працівників, відповідати естетичним потребам. Крім того, при виконанні вказаних робіт потрібно враховувати виробниче середовище, яке являється предметним оточенням працівників. Воно повинно об’єднувати раціональне архітектурно-планувальне рішення всередині робочого приміщення, оптимальні санітарно-гігієнічні умови (освітлення, мікроклімат і т.д.), а також науково обґрунтоване створення високохудожніх інтер’єрів. Загальні площі виробничих приміщень повинні в першу чергу, відповідати кількості працюючих в них і раціональному розміщенні технічних засобів. Діючими санітарними нормами встановлено, що для забезпечення працюючим нормальних умов праці об’єм виробничого приміщення на одного працюючого повинен бути не менше 15 м³, а площа приміщення, відгородженого стінами або глухими перегородками, не менше 4,5 м² без врахування площі, яка зайнята технічними засобами, проходами і т.д.

Велике значення зараз у виробничому процесі має ЕОМ, а тому необхідно приділити увагу вимогам безпеки щодо розміщення і обслуговування ЕОМ. Навколишнє середовище в робочих приміщеннях обчислювальних центрів ставить підвищення вимоги до знання працівниками (операторами) правил електробезпеки. Згідно правил техніки безпеки при експлуатації ЕОМ, до роботи на них допускаються працівники, які мають спеціальну практичну і теоретичну підготовку.

Виробнича площа для розміщення ЕОМ повинна суворо відповідати санітарно-гігієнічним і технічним вимогам, а її розмір відповідати паспортним даним заводу-виробника. При виникненні в процесі роботи різних збоїв, які не можна усунути звичними методами, передбаченими вимогами, положеннями, потрібно запрошувати спеціаліста-наладчика. Включення або виключення загального електроживлення ЕОМ та іншого електрообладнання повинно виконуватись тільки обслуговуючим персоналом ЕОМ.

Пожежна безпека – це стан об’єкту, при якому виключається можливість пожежі, а у випадку її виникнення, виключається дія на людей небезпечних факторів пожежі і забезпечується захист матеріальних цінностей.

Пожежна безпека забезпечується завдяки створенню системи заходів пожежної профілактики і активного пожежного захисту.

Пожежна профілактика – комплекс організаційних заходів і технічних засобів, що спрямовані на запобігання можливого виникнення пожежі чи зменшення її наслідків.

Система активного пожежного захисту – це комплекс організаційних заходів і технічних засобів по боротьбі з пожежами і запобіганню дії на людей небезпечних чинників пожежі, а також обмеження матеріальних збитків від неї.

До організаційних заходів пожежної безпеки належить правильний вибір технологій, недопущення засмічення приміщень, навчання робітників правилам пожежної безпеки, спеціальне розміщення матеріалів на складах та техніки в гаражах і ремонтних майстернях. До технічних заходів належить правильний добір і монтаж електрообладнання, систем блискавкозахисту, влаштування заземлення тощо.

Заходи режимного характеру – заборона куріння, запалювання вогню, постійний контроль за збереженням матеріалів, що можуть самозагорятись і т.д. профілактичні заходи передбачають швидку дію пожежних команд, забезпечення об’єктів первинними засобами пожежегасіння, а також підтримування постійно в робочому стані водопровідної системи.

Основний напрямок діяльності пожежної охорони полягає в профілактиці пожеж, їх розмірів. Пожежі на підприємствах завдають великих матеріальних збитків і часто супроводжуються нещасними випадками з людьми.

Пожежна безпека тісно пов’язана з технікою безпеки, оскільки на пожежах гинуть люди. Тому, проектуючи, будуючи і експлуатуючи виробничі приміщення, споруди, а також технологічні процеси, слід враховувати вимоги пожежної безпеки нарівні з вимогами охорони праці.

Визначаємо допустиму крутизну 1:m:

Визначити максимальну віддаль падіння кусків мерзлого піщаного ґрунту при розбитті клин-молотом вагою Р=2500 кг, падаючого з висоти Н=5 м під кутом до горизонту =60. Вологість грунту 18%, t=-4,2.

По графіку визначаємо v=21 м/с.

Відомо, що sin1=2sin1*cos1; 1=200-2.1*60=60 28’,sin21=2*0.89*0.45=0.8

Підставляємо отримані значення в формулу

м

З розрахунку видно, що максимальна відстань падіння кусків мерзлого ґрунту становить 36 метрів.