Доходи від фінансових операцій: дохід від участі в капіталі, інші фінансові доходи

3.                Доходи від фінансових операцій: дохід від участі в капіталі, інші фінансові доходи.

4.                Дохід від іншої звичайної діяльності: від реалізації фінансових інвестицій, від реалізації майнових комплексів, необоротних активів, нематеріальних активів, дохід від не операційної курсової різниці, дохід від безкоштовно отриманих активів.

Грошові надходження підприємств, як правило, перевищують отримувані підприємством доходи від різних видів його діяльності. У бухгалтерському обліку дохід визнається в разі збільшення або зменшення зобов’язань , що супроводжується зростанням власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємств), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Не визнаються доходами грошові надходження:

-     за договором комісії, агентським договором,

-     сума попередньої оплати продукції, послуги,

-     сума задатку під заставу, або на погашення позики, якщо це передбачено відповідним договором,

-     надходження від первинного розміщення цінних паперів,

-      сума авансу в рахунок оплати продукції, послуги,

-     сума податку на додану вартість, акцизів, інших податків, що підлягають переказуванню до бюджету й позабюджетних фондів.

Ці грошові надходження збільшують активи підприємства, але не збільшують капітал, тому не визнаються доходом.

Визначення доходу за бухгалтерським і податковим обліком не збігається. Усі розрахунки з бюджетом побудовано на основі податкового обліку.

У доходах від операційної діяльності сільськогосподарських підприємств домінують доходи від реалізації сільськогосподарської продукції. Дохід від реалізації продукції за бухгалтерським обліком визнається у разі наявності всіх наведених нижче умов передбачених П(С)БО 15 “Дохід”:

-     покупцеві передані суттєві ризики і вигоди, пов’язані з правом власності на товар,

-     підприємство не здійснює подальше управління та контроль за реалізованими товарами,

-     сума доходу може бути достовірно визначена, є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигід підприємств,

-     витрати з цієї операції можуть бути достовірно визначені.

Розмір виручки від реалізації продукції, за інших однакових умов, залежить від кількості, асортименту, якості даної продукції та рівня реалізаційних цін. На практиці окремі ціни на окремі товари не встановлюються, підприємства використовують цілу систему цін, в якій враховується попит на різних ринках.

На величину грошових надходжень підприємств впливають зовнішні внутрішні фактори. До зовнішніх факторів належать: кон`юнктура товарного та фондового ринків, форми розрахунків, умови та порядок банківського кредитування, система оподаткування підприємств, умови надання товарного кредиту, можливість залучення безоплатного цільового фінансування.

До внутрішніх факторів належать: життєвий цикл підприємства, тривалість операційного циклу , невідкладність інвестиційних програм, сезонність виробництва і реалізації продукції, амортизаційна політика підприємства, фінансова підготовка менеджерів підприємства.

З переходом на ринкові основи господарювання зростає значення інвестиційної та фінансової діяльності підприємств. З прийняттям П(С)БО уточнено і їхній зміст. Поняття фінансової діяльності визначає положення (стандарт) бухгалтерського обліку П(С)БО4 “Звіт про рух грошових коштів”, інвестиційної – П(С)БО5 “Звіт про власний капітал”.

Фінансові інвестиції зумовлені потребою ефективного використання вільних фінансових ресурсів, коли кон’юнктура фінансового ринку уможливлює отримання значно більшого рівня прибутку на вкладений капітал, ніж операційна діяльність на товарних ринках. Раціональне використання грошових коштів , пошук ефективних напрямів їх інвестування, які даватимуть підприємствам додатковий прибуток, є важливим напрямком його інвестиційної діяльності.

Фінансові інвестиції – це активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів, тощо) зростання вартості капіталу або інших вигід для інвестора. Підприємства здійснюють фінансові інвестиції в різноманітних формах:

1.           вкладення капіталу в доходні види фондових інструментів – придбання у власність цінних паперів, що вільно обертаються на фондовому ринку, з метою отримання інвестиційного доходу в різних його формах;

2.           вкладення капіталу в доходні види грошових інструментів – розміщення тимчасово вільних коштів на депозит, фінансові кредити з метою отримання інвестиційного доходу,

3.           вкладення капіталу в статутний фонд спільних підприємств – розміщення будь-яких форм капіталу в заснування інших підприємств з метою диверсифікації операційної діяльності та отримання інвестиційного доходу.

Підприємство може проводити політику щодо зростання грошових надходжень у довгостроковому періоді. Це можливо в результаті залучення стратегічних інвесторів, додаткової емісії акцій, залучення довгострокових фінансових кредитів, продажу обладнання, споруд, які не використовуються.

1.2. Роль доходів підприємств.

Грошові надходження підприємств відіграють значну роль у процесі кругообігу коштів. Зокрема, виручка від реалізації продукції є однією з ланок забезпечення нового кругообороту коштів підприємства. За рахунок грошових надходжень :

1.   відшкодовуються витрати підприємства- матеріальні витрати ( використання сировини, електроенергії, палива тощо), створення амортизаційного фонду, ремонтного фонду, оплата праці робітників, податкові, включені до собівартості, інші.

2.   сплата непрямих податків

3.   сплачуються податкові платежі, що відносяться до фінансових результатів підприємства :

-     податок на прибуток;

-     податок на майно;

-     податок на рекламу;

-     податок на утримання невиробничої сфери.

4. створюється резервний фонд підприємства.

5. створюється фонд налагодження та фонд споживання підприємства.

6. виплачуються дивіденди.

Основними напрямками використання фонду громадян є:

- придбання та будівництво основних фондів виробничого і невиробничого призначення;

-     фінансування науково-долідних робіт;

-     підготовка та перепідготовка кадрів;

-     сплата відсотків по позикам.

Фонд споживання – це джерело засобів підприємства для соціального розвитку і матеріального стимулювання працівників. Враховуються виплати в грошовій і матеріальній формі, дивіденди, відсотки, виплачені по акціям трудового колективу, різноманітні соціальні пільги.

Резервний фонд, як правило, формується підприємством в розмірі 10-15% від грошових надходжень ( при відповідних формах власності підприємства формування резерву є обов’язковим, наприклад, в акціонерних товариствах). Необхідність створення резерву звалю чається в тому, що в ринковій економіці підприємства являються суб’єктами ризикової діяльності. Тому створюється резерв, щоб у випадку припинення діяльності підприємства, були кошти для покриття кредитної заборгованості. Крім прибутку підприємство може зарахувати в фонд емісійних доходів – різниця між комбінаційною ціною та ціною продажу акцій.

Отже, відшкодовуючи авансовані у виробництво вкладення, формуючи доходи і грошові фонди, грошові надходження створюють економічні умови для нового циклу виробництва і реалізації продукції, удосконалення та розширення власного господарства, збільшення власного капіталу.

Залишок виручки становить валовий дохід. К. Маркс і Ф. Енгельс писали: “Валовий дохід є та частина вартості ... і вимірна частина валового продукту ..., котра залишається після відрахування частини вартості і виміряної частини всього виробленого продукту, який заміщує вкладений у виробництво і спожитий у ньому постійний капітал. Валовий дохід дорівнює, таким чином, заробітній платі + прибуток + рента”.

Валовий дохід – це грошовий вираз вартості знов створеної продукції. Він визначається як різниця між виручкою та матеріальними витратами й амортизаційними відрахуваннями у складі вартості реалізованої продукції. Валовий дохід є важливим показником діяльності підприємства і характеризує її ефективність.

РОЗДІЛ 2

Фінансово-господарська характеристика підприємства