1.1.4 Виробництво сирокопчених ковбасних виробів

Засолювання сировини. Знежиловану яловичину і баранину шматках від 300 до 600 г засолюють, додаючи до 100 кг м'яса 5 кг кухонної солі. Для рівномірного розподілення солі по всьому об’єму м'ясо в шматках перемішують з сіллю протягом 3 — 4 хв.

Посолене м'ясо витримують у камерах за температури 2 - 4 °С протягом 5-7 діб. Для кращого зневоднення м'яса інколи використовують ємкості, які забезпечують стікання розсолу. Під час соління в м'ясі відбуваються складні фізичні та біохімічні процеси, які сприяють розвитку молочнокислої мікрофлори, частковому гідролізу білків, підвищенню в'язкості фаршу і утворенню необхідної консистенції готового продукту.

Приготування фаршу. Витримане в розсолі м'ясо подрібнюють на вовчках з діаметром отворів у вихідній решітці 2-3 мм. Для деяких ковбас напівжирну свинину подрібнюють на решітці з діаметром отворів не більше ніж 6 мм. Жир-сирець, грудинку і шпик подрібнюють на шпигорізках, у кутері або іншому обладнанні, що забезпечує потрібний ступінь подрібнення та форму подрібнених часточок. Подрібнену сировину змішують у мішалці зі спеціями. Спочатку завантажують яловичину (баранину) і нежирну свинину і перемішують 5-7 хв. Під час перемішування додають 10 г нітриту натрію у вигляді 5%-го розчину, спеції, виноматеріали (коньяк або мадеру), якщо вони передбачені рецептурою. Потім послідовно додають подрібнену належним чином напівжирну і жирну свинину, грудинку, шпик, жир-сирець і продовжують перемішувати ще 3 хв. При використанні несоленої грудинки, шпику, жиру-сирцю одночасно додають кухонну сіль з розрахунку 3,5 % до маси несоленої сировини, продовжують перемішування до отримання в'язкої маси з рівномірним розподіленням компонентів по всьому об'єму. Загальна тривалість перемішування 8-10 хв. Після завершення перемішування фарш розкладають у тазки ром до 25 см і витримують 24 год. в охолодженому приміщенні температури 0 - 4 °С для дозрівання.

Підготовка ковбасних оболонок. Під час виготовлення сирокопчених ковбас використовують натуральні ковбасні оболонки (яловичі круги, пікала, черева, свинячі черева), штучну білкову оболонку типу «Кутизин», «Натурин», «Коларин» та ін., що мають дозвіл Міністерства охорони здоров'я України для використання.

Натуральні оболонки в соленому стані підготовляють так само, як і для варено-копчених ковбас. Після цього для видалення надлишкової вологи їх підвішують в охолодженому приміщенні на 12 - 24 год. Штучні білкові оболонки замочують у воді температурою (20 ± 5) °С за 20 – З0 хв до використання. Вимочування доцільно здійснювати у 10%-му розчині кухонної солі.

Заповнення оболонок фаршем. Після вторинного добового витримування фаршу ним заповнюють оболонки. Фарш сирокопчених ковбас має велику в'язкість, тому його шприцюють переважно з використанням гідравлічних поршневих шприців під тиском 1,3 - 1,5 МПа. Оболонку слід наповнювати щільно. Перед в'язанням батони ретельно ущільнюють з вільного кінця перед зав'язуванням. Недостатнє ущільнення є основною причиною появи зморшок на поверхні батонів.

При в'язанні батонів одночасно із герметизацією здійснюють маркування продукції нанесенням поздовжніх і поперечних перев'язувань шпагатом (нитками) відповідно до технологічних інструкцій.

За наявності обладнання для накладання кліпсів (скріпок) батони у білкових оболонках, що дають змогу здійснювати кліпсування, герметизуються металевими скріпками із заведенням петлі для навішування батонів на палиці. |

Осаджування. Перев'язані батони надягають на палиці, на відстані не менш як 10 см один від одного. Палиці навішують на рами на відстані не менше ніж 10 см одна від одної і батони піддають осаджуванню в спеціальних камерах протягом 5-7 діб за температури 2 - 4 °С, відносної вологості повітря (87 ± 3) % і швидкості повіря 0,1 м/с. Під час осаджування фарш ущільнюється в батонах, оболонка підсушується, у фарші відбуваються складні фізико-хімічні й біохімічні процеси. |

Копчення. Після осаджування батони коптять димоповітряною сумішшю впродовж 3-4 діб за температури 18 - 22 °С. Під час копчення для генерації диму використовують тирсу від деревини твердих листяних порід (дуб, бух, вільха). Генерацію диму здійснюють у димогенераторах. Батони коптять у коптильних камерах з регулюванням параметрів диму (температура, густина, природна вологість (77 ± 3) %, швидкість диму 0,2 - 0,5 м/с), щоб запобігти псуванню фаршу й утворенню закалу — ущільненню поверхневого шару.

Сушіння і визрівання ковбас. Ковбаси сушать з метою видалення частини вологи й регулювання мікробіологічних і ферментативних процесів під час сушіння. На першій стадії сушіння відбуваються і (продовжуються) складні біохімічні процеси, пов'язані з руйнуванням первинної структури м'яса і кольороутворенням. На наступній стадії сушіння утворюється вторинна структура та накопичуються речовини, які впливають на формування смакоароматичних властивостей готового продукту (вільних амінокислот і жирних кислот, карбонільних сполук тощо). Для надання ферментативним та мікробіологічним процесам потрібного напряму під час сушіння слід регулювати температуру і вологість повітря, а також швидкість його руху. З урахуванням впливу основних параметрів робочого середовища і зміни фізико-хімічного стану продукту сирокопчені ковбаси сушать за дві стадії:

-              спочатку протягом 5-7 діб у сушарках за температури 11 — 15 °С, відносної вологості повітря 79 - 85 % і швидкості його руху 0,1 м/с,

-               протягом 20 - 23 діб за температури 10 - 12 °С, відносної вологості повітря 75 - 78 % і швидкості його руху 0,05 - 0,1 м/с.

Ковбаси сушать у спеціальних сушарках. Палиці з батонами розвішують на вішалках. Сучасні сушильні камери оснащені системою трубопроводів припливно-витяжної вентиляції, системою кондиціювання повітря та бактерицидними лампами.

Низька температура сушіння і висока вологість під час дозрівання ковбас можуть спричинити брак у забарвленні ковбас. Загальна тривалість дозрівання ковбас 25 — З0 діб, суджука — 10 - 15 діб. Масова частка вологи в сирокопчених ковбасах — 25-35 %.

Технологічна схема виробництва сирокопчених ковбас


2. РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА

 

2.1 Розрахунок кількості сировини і готової продукції

Для вибору найбільш ефективних технологічних схем, відповідних виробничій потужності проектованого ковбасного цеху виконують продуктові розрахунки, результатом якого є визначення маси вихідної сировини, напівфабрикатів, вторинних продуктів і відходів. Вихідними даними для розрахунків ковбасного цеху служать кількість сировини, що переробляється, і норми виходу, асортимент, кількість продукції, що випускається, і рецептури, виходу продукції залежно від типу сировини і варіанту виробничого процесу, що приймається. Спершу вибираємо груповий асортимент ковбасних виробів (таблиця 1). Згідно з рецептурою підбираємо асортимент. Оскільки при неправильному підборі асортименту можуть бути відхилення в рецептурі.

1.         У загальній кількості продукції, що виготовляється визначають кількість готової продукції (кг/зм) за формулою:

де - кількість ковбасних виробів і-тої групи, кг/зміну;

- доля і-того виду ковбасних виробів у загальному асортименті, % ;

А- змінний виробіток всіх ковбасних виробів цеху, кг/зміну.

2.         У кожній групі ковбасних виробів обирають асортимент ковбас і знаходять кількість певного j-того виду ковбас у кожній групі (кг/зм) за формулою:


 ,

де - кількість виготовляємої ковбаси j-того виду за зміну, кг/зм ;

- доля j-того виду ковбас в і-тій групі, % (асортимент приймається з урахуванням наявності певного використання сировини та попиту населення ∑=100).

3.             Кількість сировини для виробництва кожного виду ковбас  визначають враховуючи норми виходу цієї ковбаси (кг/зм) за формулою:

,

де - загальна кількість сировини, яка потрібна для виробництва j-того виду ковбаси;

- кількість j-того виду ковбаси у і-тій групі ковбас, яка виготовляється за зміну, кг/зм;

- норма виходу j-того виду ковбас до маси сировини, %.

4.     У загальній кількості сировини  згідно рецептури для кожного j-того виду ковбас знаходимо кількість певної к-тої сировини за формулою:

,

де - загальна кількість сировини, яка необхідна для виробництва змінного виробітку j-того виду ковбас, кг/зм;

- норма витрат к-того компоненту в загальній кількості сировини, %


№п\п Вид ковбаси Доля ковбаси в групі,% Кількість ковбаси,кг Норма виходу,% К-ть основної сировини,кг Яловичина свинина
вищий 1 сорт 2 сорт нежирна напівжирна жирна
% кг % кг % кг % кг % кг % кг

варені

36,764706

2500

1 лікарська 8 200 109 183,486 25 45,87156 70 128,4404
2 любительська 12 300 107 280,374 35 98,13084 40 112,1495
3 останкінська 16 400 108 370,37 35 129,6296 45 166,6667
4 окрема 1 гат. 4 100 118 84,7458 60 50,84746 25 21,18644
5 чайна 2 гат. 60 1500 122 1229,51 70 860,6557 20 245,9016

сосиски

17,64706

1200

6 любительські 16,66667 200 114 175,439 33 531,6321 33 531,6321 34 59,6491
7 молочні 37,5 450 120 375 35 1071,429 50 187,5
8 російські 1 гат. 45,83333 550 114 482,456 50 241,2281 60 289,474

сардельки

13,23529

900

9 яловичі 1 гат. 66,66667 600 121 495,868 40 198,3471 50 247,9339
10 сардельки 1 гат 33,33333 300 124 241,935 58 140,3226 42 101,6129

напівкопчені

13,23529

900

11 краківська 22,22222 200 77 259,74 30 77,92208 40 103,8961
12 талінська 22,22222 200 80 250 55 137,5 20 50
13 одеська 1 гат. 38,88889 350 73 479,452 65 311,6438 10 47,94521
14 дрогобицька 16,66667 150 80 187,5 100 187,5

варено-копчені

10,29412

700

15 московська 16 100 61 163,934 75 122,9508
16 особлива 21,42857 150 70 214,286 15 32,14286 40 85,71429
17 любительська 1 гат. 57,14286 400 60 666,667 65 433,3333
18 святкова 1 гат. 7,142857 50 70 71,4286 35 25 60 42,85714

сирокопчені

8,823529

600

19 зерниста 58,33333 350 73 479,452 45 215,7534
20 московська 25 150 57 263,158 75 197,3684
21 любительська 1 гат. 16,66667 100 56 178,571 65 116,0714
6800 712,2179 1721,523 1248,912 552,0305 741,8398 536,623
3682,653 1830,493
шпик молоко яйця грудинка жир-сирець серце бактер.препарат
% кг % кг % кг % кг % кг % кг % кг
2 3,6697248 3 5,504587
25 70,09346
3 11,111111 2 7,407407 15 55,55556
15 12,71186
10 122,9508
2 3,5087719 3 5,263158
10 49,58678
30 77,92208
25 62,5
25 119,863
25 40,98361
20 42,85714 25 53,57143
35 233,3333
5 3,571429
55 263,6986
25 65,78947
35 62,5
665,7853 18,289608 18,17515 564,9737 49,58678 53,57143 3,571429

Таблиця 1. Розрахунок сировини


Визначаємо кількість сировини(м’яса на кістках) для м’ясопереробного виробництва (таблиця 2) за формулою:

,

де - загальна кількість знежилованої яловичини, свинини, яка необхідна для виробництва А кількості ковбас за зміну, кг;

- норма виходу знежилованої яловичини, свинини, % до маси м’яса на кістках.

Таблиця 2. Кількість м'яса на кістках (яловичина)

Кількість м'яса на кістках
категорія норма виходу к-ть жилованого м'яса норма виходу к-ть м' яса на кістках
І 30 1104,796 71,5 1372,053
ІІ 70 2577,857 70 3682,653
разом 100 3682,653066 5054,706

Таблиця 3. Розрахунок кількості м’яса за сортом (яловичина)

гатунок отримали І ІІ разом необхідно разом різниця
% кг кг % кг кг
вищий 20 220,959 515,5714 736,5306 19,339805 712,217923 24,31269
І 45 497,158 1160,036 1657,194 46,7468129 1721,52294 -64,3291
ІІ 35 386,679 902,25 1288,929 33,913382 1248,9122 40,01637
разом 100 1104,8 2577,857 3682,653 100 3682,65307 0

Таблиця 4. Кількість м'яса на кістках (свинина)

карегорія норма виходу, % к-ть жилованого м'яса, кг норма виходу, % к-ть м' яса на кістках, кг
ІІ 40 732,1972 68,7 1065,789
ІІІ 60 1098,296 62,2 1765,749
разом 100 1830,493 2831,538

Таблиця 5. Розрахунок м'яса за сортом (свинина)

свинина
сорт отримали разом необхідно разом різниця
ІІ ІІІ ІІ
% кг % кг % кг
нежирна 40 292,8789 25 274,574 30,15747 552,0305 567,452859 15,4223742
напівжирна 40 292,8789 35 384,404 40,52677 741,8398 677,282445 -64,557357
жирна 20 146,4394 40 439,318 29,31575 536,6228 585,75779 49,1349832
разом 100 732,1972 100 1098,3 1830,493 0

 

Необхідну кількість м’яса на кістках визначають з урахуванням норм виходу при обвалюванні і жилуванні м’яса, які ми беремо з таблиць, а також норм виходу знежилованого м’яса за сортами.

Таблиця 6. Кількість продукції отриманої при обвалюванні та жилуванні (яловичина)

Категорії жир-сирець хрящі кістки технічні зачистки к-сть м'яса
% кг % кг % кг % кг
II 4 54,882 3 41,161 21,2 290,874 0,3 4,116 1372,05
III 1,5 55,239 4 147,306 24,2 891,201 0,3 11,047 3682,65
разом 110,121 188,467 1182,08 15,163 5054,71

 


Таблиця 7. Кількість продукції отриманої при обвалюванні та жилуванні (свинина)

Категорії хрящі кістки технічні зачистки грудинка шпик хребтовий шпик боковий к-сть м'яса
% кг % кг % кг % кг % кг % кг
I 2 22,38 1,3 13,855 0,2 2,131 6 63,947 4 42,631 6 63,947 1065,79
II 1 22,95 10 176,575 0,2 3,5315 8 141,26 9 158,91 9 158,91 1765,75
разом 45,34 190,43 5,6625 205,21 201,54 222,86 2831,54

 


Информация о работе «Проект ковбасного цеху продуктивністю 6,8 тонн за зміну»
Раздел: Кулинария
Количество знаков с пробелами: 61550
Количество таблиц: 12
Количество изображений: 5

Похожие работы

Скачать
175131
34
3

... (ДСТУ, ГОСТам, технологічним інструкціям, тощо). [29] При виборі асортименту врахували місцеві умови і тип підприємства. Співвідношення між окремими видами готової продукції приймаємо згідно Відомчих норм технологічного проектування та з урахуванням того , що варена груп ковбас має найбільший попит у населення.. При виконанні розрахунків ковбасного виробництва обрали груповий асортимент, а потім ...

Скачать
109586
15
0

... ічними властивостями і взаємодії з фаршем вони значно нижчі. Використовуються, в основному, для виготовлення варених ковбас. 2.2 Характеристика основних етапів та операцій технологічного процесу виробництва продукції передбаченої темою бакалаврської роботи   Процес виготовлення ковбасних виробів включає такі основні операції: 1.         обвалювання; 2.         жилування; 3.         солі ...

Скачать
137503
13
4

... ється, окремими технологічними операціями, специфічними виглядом і смаком, енергетичною цінністю та іншими ознаками. Варені ковбаси займають 53-60% в загальному виробництві ковбасних виробів. 3.1 Характеристика підприємства Ковбасний цех спільного підприємства Сумський виробничий комбінат розміщєно напівнічному-сході м. Суми, на відстані 1000 м від житлових кварталів. Окрім ковбасного цуху ...

Скачать
45233
0
1

... біогенній міграції атомів 3-го роду, що викликається людським розумом і працею...". Дійсно, таких меж, об'єктивно кажучи ні. І, одночасно, не можна не бачити стрімкого руйнування природного середовища, зв'язаного саме 3-м видом біохімічної міграції атомів, що приводить до порушення хімічного балансу біосфери і створюючого її живої речовини. Можна аргументувати висказане приватним прикладом: за ...

0 комментариев


Наверх