Рекомендації по безпеці життєдіяльності

3.5 Рекомендації по безпеці життєдіяльності

Вивчення і вирішення проблем, пов’язаних із забезпеченням здорових і безпечних умов, в яких працює людина, – одна з найважливіших задач в розробці нових технологій та системи виробництва. Вивчення і виявлення можливих причин виробничих нещасних випадків, професійних захворювань, аварій, вибухів, пожеж, і розробка заходів і вимог, направлених на усунення цих причин дозволяють створити безпечні умови для праці людини.

У сучасній промисловості, бізнесу та учбовому процесі шкіл і Вузів все ширше використовуються обчислювальна техніка і зокрема персональні електронно-обчислювальні машини (ПЕОМ) – комп’ютери.

Робочі місця з ПЕОМ мають, як правило, розміщуватися в окремих приміщеннях. У разі розміщення робочих місць з ПЕОМ в спеціальних залах або приміщеннях з джерелами небезпечних (шкідливих) виробничих чинників вони повинні розташовуватися в повністю ізольованих кабінетах з природним освітленням і організованим повітрообміном. Площа, займана одним робочим місцем з ПЕОМ, повинна складати не менш 6 м², об’єм приміщення – не менш 20 м³.

З метою зниження нервово-емоційної напруги, стомлення, усунення негативного впливу гіподинамії і гіпокінезії, запобігання розвитку позотонічеського стомлення, а також з метою зменшення негативного впливу монотонності користувачам ПЕОМ доцільно виконувати наступні операції:

·           комплекси спеціальних профілактично-реабілітаційних вправ;

·           чергування операцій введення тексту і числових даних (зміна змісту робіт);

·           індивідуальний підхід в обмеженні часу робіт за ПЕОМ і корекцією тривалості перерв для відпочинку або проводити заміну виду діяльності (не зв’язаних з використанням ПЕОМ).

Характеристики розташування робочих місць з ПЕОМ:

·           від стіни з віконними отворами на відстані не менше 1,5 м;

·           від інших стін на відстані 1 м;

·           між собою на відстані не меншого 1,5 м;

·           виключена можливість прямого засвічення екрану джерелом природного освітлення;

·           джерело природного освітлення (вікон) не потрапляє в зону прямого спостереження користувача;

·           по відношенню до світлових отворів робочі місця розташовуються так, щоб природне світло падало на нього збоку, переважно зліва;

·           на робочому місці забезпечений простір для користувача величиною 850 мм з урахуванням виступаючих частин устаткування і застосування спецодягу;

·           для стоп передбачений простір по глибині і висоті 150 мм, по ширині 530 мм і по куту нахилу опорної поверхні підставки до 20 мм. Поверхня підставки рифлена, по передньому краю має борт заввишки 10 мм;

·           поверхня екрану знаходиться на відстані 400 – 700 мм від очей користувача (рекомендується розміщувати елементи робочого місця так, щоб втримувалася рівна відстань очей користувача від екрану, клавіатури, утримувача документів);

·           клавіатура на робочому столі розташовується стійко і стабільно, а також вона повертається і переміщається; положення клавіатури і кут її нахилу відповідає побажанням користувача;

·           конструкція робочого столу забезпечує можливість оптимального розміщення на робочій поверхні використовуваного устаткування з урахуванням його кількості, розмірів, конструктивних особливостей і характеру виконуваної роботи. Площа столу залежить від всіх розміщуваних компонентів, необхідних для роботи, і вона допускає вільне переміщення пристроїв. Поверхня столу матова з малим віддзеркаленням і теплоізоляцією;

·           клавіатура розташовується на відстані 100 мм від краю столу;

·           конструкція робочого місця припускає перебіг трудового процесу в позі сидячи, а висота робочої поверхні столу регулюється в межах 680–800 мм, в середньому вона складає 725 мм;

·           робочий стіл має простір для ніг заввишки 600 мм, шириною 500 мм, завглибшки на рівні колін 450 мм і на рівні витягнутої ноги 650 мм;

·           робоче крісло забезпечує підтримка робочої пози в положенні сидячи.

·           Забарвлення приміщень і меблів повинне сприяти створенню сприятливих умов для зорового сприйняття, гарного настрою.

·           Віддзеркалення, включаючи віддзеркалення від вторинних джерел світла, повинне бути зведене до мінімуму. Для захисту від надмірної яскравості вікон можуть бути застосовані штори і екрани.

·           Залежно від орієнтації вікон рекомендується наступне забарвлення стін і підлоги:

1)         вікна орієнтовані на південь: – стіни зеленувато-блакитного або ясно-блакитного кольору; підлога – зелений;

2)         вікна орієнтовані на північ: – стіни світло-оранжевого або оранжево-жовтого кольору; підлога – червонувато-оранжевий;

3)         вікна орієнтовані на схід: – стіни жовто-зеленого кольору; підлога зелена або червонувато-оранжева;

4)         вікна орієнтовані на захід: – стіни жовто-зеленого або голубувато-зеленого кольору; підлога зелена або червонувато-оранжева.

У приміщеннях, де знаходиться комп’ютер, необхідно забезпечити наступні значення коефіцієнта віддзеркалення: для стелі: 60–70%, для стін: 40–50%, для підлоги: близько 30%. Для інших поверхонь і робочих меблів: 30–40%.

При роботі з ЕОМ і ПЕВМ, на працюючих впливають такі небезпечні і шкідливі чинники як:

·           – підвищений рівень шуму;

·           – електромагнітні поля і випромінювання;

·           – підвищена температура зовнішнього середовища;

·           – відсутність або недостатня освітленість робочої зони;

·           – електричний струм і статична електрика;

·           – небезпека пожеж;

·           – соціально-психологічні.

Тривале знаходження людини в зоні комбінованої дії різних несприятливих чинників, а також нераціональні конструкція і розміщення елементів робочого місця приводить при тривалому дискомфорті до розвитку загальної утомленості і зниження працездатності.

Задачею розділу БЖД є розробка систем життєзабезпечення і безпеки при проектуванні приміщення, оснащеного комп’ютерами (ПЕОМ), і ін. оргтехнікою.

Вимоги, що пред’являються до пожежної безпеки

Пожежі представляють особливу небезпеку, оскільки зв’язані з великими матеріальними цінностями та людськими жертвами.

Джерелами спалаху в комп’ютерному класі можуть бути електронні схеми ПЕВМ, прилади, вживані для технічного обслуговування, пристрої електроживлення, кондиціонування повітря, де в результаті різних порушень утворюються перегріті елементи, електричні дуги і іскри, висока густина розміщення елементів електронних схем в комп’ютерах, сполучні дроти і кабелі, здатні викликати спалах горючих матеріалів.

У цих приміщеннях на початку пожежі при горінні різних пластмасових, ізоляційних матеріалів в паперових виробів виділяється значна кількість диму і Мало теплоти.

Тому в приміщеннях ОЦ і відділах з ПЕОМ необхідно передбачати автоматичну пожежну сигналізацію, а також передбачати необхідну кількість вогнегасників.

У проекті комп’ютерного відділу передбачається пристрій автоматичної пожежної сигналізації з установкою димових пожежників оповісників з виводом шлейфу (проводка) від оповісників на станцію пожежної сигналізації, встановлюваної, як правило в приміщенні диспетчерської або охорони.

Приміщення, в яких розташовуються ПЕОМ і дисплейні зали, повинні бути оснащені системою автоматичною пожежною сигналізацією з димовими пожежниками оповісниками і переносними вуглекислотними вогнегасниками (ОУ) з розрахунком 2 шт. на кожні 20 м² площі приміщення.

Вживане устаткування автоматичної пожежної сигналізації. До установки приймаються димові оптичні оповісники ИП212–5 (ДІП) ручний пожежник оповісник СПР.

Мережі пожежної сигналізації виконуються кабелем марки МК 4х0,5 і прокладаються, відкрито по стелі і стінам. Одним із заходів протипожежного захисту є і установка пристроїв УЗО, контролюючих ізоляцію електропроводок.

Приміщення і їх частини, в яких розміщуються ЕОМ. повинні не нижче II ступені вогнестійкості. Приміщення категорії В слід відділяти від приміщення з ЕОМ протипожежними стінами.

Приміщення, в яких експлуатуються відеотермінали, мають категорію вибухопожежної і пожежної безпеки згідно ОНТП 24–86 «Визначення категорій приміщень і будівель по вибухопожежній небезпеці», і клас зони згідно з Правилами використовування електроустановок.

Підлога в приміщеннях з ЕОМ повинна бути виготовлена з негорючих матеріалів. Межа вогнестійкості діафрагми повинна бути не менше ніж за 0 75 час.

Звукопоглинальне облицьовування стін в приміщеннях з ЕОМ слід виготовляти з негорючих або важко горючих матеріалів.

Не рідше одного разу за квартал необхідно очищати від пилу агрегати і вузли, кабельні канали і простір між підлогами.

Розрахунок природного і штучного освітлення

У приміщеннях з ЕОМ, застосовуємо бічне природне освітлення. При цьому додаткове штучне освітлення застосовується не тільки в темний, але і в світлий час.

Штучне освітлення в приміщеннях експлуатації ПЕОМ здійснюється системою загального рівномірного освітлення. Освітленість на поверхні столу в зоні розміщення робочого документа повинна бути 300 – 500 лк.

Для обмеження прямих відблисків від джерел освітлення, відображені відблиски на робочих поверхнях (екран, стіл, клавіатура і ін.) за рахунок правильного вибору типів світильників і розташування робочих місць по відношенню до джерел природного і штучного освітлення.

Для вибору типу освітленості виконуємо певні розрахунки виходячи з початкових даних, планувального рішення, правил і норм освітленості

Аналіз можливих надзвичайних ситуацій

До надзвичайних ситуацій, які можуть виникнути у структурному підрозділі відділа маркетингу та реклами АКБ «Правекс – БАНК» відносять пожежу (код 10201).

Надзвичайна ситуація – це порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об’єкті або території, викликане аварією, катастрофою, стихійним лихом або іншою небезпечною подією, які привели (можуть привести) до загибелі людей, значних матеріальних втрат.

Пожежа – це неконтрольоване горіння за межами спеціально відведеного вогню, що приносить матеріальні й екологічні збитки. У свою чергу горіння – це хімічна реакція з’єднання горючої величини з окислювачем (як правило, з киснем повітря), що відбувається швидко й супроводжується інтенсивним виділенням тепла й світла. Частина простору, де відбувається ця реакція, є зоною горіння. Для виникнення горіння необхідно одночасна присутність у зоні горіння горючої суміші й джерела горіння.

Джерелами запалювання відносять – електросхеми комп’ютера, пристрою електроживлення, кондиціонування повітря, у яких через різні порушення можуть перегріватися елементи або виникати електричні іскри й дуги.

Пожежна безпека відповідно до ДЕРЖСТАНДАРТ 12.1.004 – 91 забезпечується системами запобігання пожежі:

·           використання заземлення для захисту від статистичної напруги;

·           контроль стану ізоляції;

·           захист будинків від блискавки;

·           наявність плавких запобіжників в електроустаткуванні.

·           система пожежного захисту:

·           система оповіщення про пожежу;

·           наявність первинних засобів гасіння пожежі;

·           аварійне відключення апаратур;

·           організаційно-технічні заходи.

Приміщення варто оснащувати переносними вуглекислотними вогнегасниками з розрахунку 2 шт. на кожен 20 м². і піском.

Отже, самими ймовірними причинами виникнення пожеж є наступні:

·           виникнення в несанкціонованих місцях горючої суміші з концентрацією горючої речовини в повітрі, що перевищує значення нижньої границі заняття, але менше значення верхньої границі заняття;

·           виникнення в місці розташування горючої суміші несанкціонованих джерел горіння достатньої потужності.

Найбільш імовірними місцями виникнення горючої суміші є місця розташування «запасів горючої речовини» об’єкта – прототипу. Саме в цих місцях можуть виникнути зони горіння первинних пожеж.

При цьому джерелом виникнення первинних вражаючих факторів є процеси, які відбуваються в зоні горіння пожежі. Інтенсивність впливу цих вражаючих факторів визначається величиною потенційної енергії горючої суміші. Тому вражаюча дія зазначених факторів зростає при збільшенні кількості горючої речовини, його теплотворні здатності й швидкості вигоряння, а також при зниженні відстані до зони горіння.

Прогнозування і форми геометричних зон, охоплених при виникненні пожежі

Визначимо наслідки від дії світлового випромінювання, що виникає при спалаху обробних матеріалів від іскри в системному блоці комп’ютера.

Визначення тривалості процесу горіння первинної пожежі здійснюється за за формулою 3.1:

де qг.в. – «завантаженість» горючої речовини в місці його зберігання, тобто маса горючої речовини, яка розташована на 1м² місця його згорання;

V в. вага = 0,015 кг/м² вагова швидкість вигоряння горючої речовини.

Маса горючої речовини визначається за формулою 3.2:

де Q = 385 кг – маса горючої речовини;

S = 40 м² – площа приміщення.

Таким чином, маса горючої речовини складає:

qг.в = 385/40 = 9,7 кг/ м².

Отже, час вигоряння запасів горючої речовини складає:

Твиг. = 9,7/0,015 = 646,7 (хв.)

Визначимо радіус зовнішньої межі зони можливих суцільних пожеж за формулою 3.3:

де m = 18×10⁶ Дж/кг – теплова здатність горючої речовини;

Jсв.випр. – густина потоку допомоги світлового випромінювання первинної пожежі на зовнішній межі зони можливих суцільних пожеж, рекомендується приймати значення 30×10³ Вт/м².

Отже,

Визначення радіусу зовнішньої межі зони можливих окремих пожеж проведемо за формулою 3.4:

де Jсв.окр. вип. – густина потоку потужності світлового випромінювання первинної пожежі на зовнішній межі зони можливих окремих пожеж (рекомендується значення 10×10³ Вт/м²).

Радіус зовнішньої межі зони можливих окремих пожеж складає:

Визначення можливого ступеня ураження людей. Можливий ступінь ураження людей визначається за формулою 3.5:

Мзаг.пот. = Nзаг.пот, (3.5)

де Мзаг.пот. – загальні втрати людей у разі виникнення пожежі;

Nзаг.пот – кількість людей, які у момент виникнення пожежі можуть знаходитися на відкритій місцевості в зоні можливих загальних пожеж.

В даному випадку в зоні можливих загальних пожеж можуть знаходитися всі працівники відділення. Отже, виходячи з вимог санітарних норм до розміру площі на одне робоче місце, можливий ступінь ураження людей складе 5 чоловік загублених.

Загальна питома вага втрат визначається за формулою 3.6:

(3.6)

Таким чином, на випадок пожежі в офісі, АКБ «Правекс-банк» зазнає таких втрат: 11,4% основних виробничих фундацій та 5 чоловік буде поранено або загинуть.

Перелік рятувальних і інших невідкладних робіт:

·           розвідка місцевості і розробкам місць роботи рятувальників;

·           витягання потерпілих людей з приміщень, що горять і задимлених;

·           надання першої невідкладної допомоги;

·           локалізація гасіння пожеж в місцях роботи рятувальників і в місцях можливого знаходження потерпілих людей;

·           госпіталізація травмованих людей;

·           евакуація персоналу;

·           гасіння решти пожеж.

Основні висновки

Оператори ПЕОМ піддаються дії фізично небезпечних і шкідливих виробничих чинників, а також психофізіологічних чинників.

Виділені основні джерела небезпеки при роботі з обчислювальною технікою:

·           відсутність або недолік природного світла, недостатня освітленість робочої зони;

·           електричний струм, статична електрика;

·           підвищений рівень шумів

·           підвищений рівень вібрації;

·           неправильний повітрообмін;

·           небезпека пожеж:

·           надлишок або недолік інформації, що поступає в кору головного мозку оператора:

·           різного роду стреси, розлади нервової системи:

·           монотонність роботи.

Значна частина чинників мають відношення до параметрів мікроклімату. При роботі з ПЕОМ виникають деякі специфічні чинники (активізація уваги, напруга зорового апарату, значна розумова напруга); які вносять ускладнення в стандартизацію робочих місць. В ході дипломного проектування розроблено комп’ютерне приміщення відповідно до норм, правил, приведених у додатку, і по можливості виконання всіх вимог, що пред’являються до приміщень з електронно-обчислювальною технікою. Проведено розрахунок освітлення комп’ютерного приміщення. Застосовується бічне природне і штучне освітлення. В ході розрахунків одержуємо 8 світильників з лампами ЛБ (люмінесцентні лампи), освітленість приймається 300 лк.