СИСТЕМИ ВИПАДКОВИХ ВЕЛИЧИН
(реферат)
Вступ
N-вимірний вектор (t-індекс транспонування) називається випадковим, якщо його координати є випадковими величинами. Вектор називають дискретним, якщо його координати - дискретні випадкові величини, неперервним, якщо його компоненти - неперервні випадкові величини і змішаним, якщо частина його компонент – дискретні випадкові величини, а інша частина – неперервні випадкові величини. Випадкові N-вимірні вектори називають ще системою N випадкових величин або багатовимірними випадковими величинами. В подальшому розглядаються двовимірні випадкові вектори (системи двох випадкових величин), які позначаються .
1. Розподіли системи двох випадкових величин
Система двох дискретних випадкових величин однозначно визначається сумісним розподілом ймовірностей, який можна задати матрицею
y1 y2 … ym
, (1.1)
().
Стовпчики матриці відповідають значенням випадкової величини Y , а рядки – значенням випадкової величини X. Події утворюють повну групу подій, тому сума елементів матриці дорівнює 1:
.
Розподіли
,
називають розподілами компонент системи двох випадкових величин . Події , ,..., є несумісними, тому за теоремою додавання ймовірностей несумісних подій сума елементів і-рядка матриці дорівнює ймовірності значення :
.(1.1а)
Аналогічно, сума елементів j-стовпчика дорівнює ймовірності значення :
.(1.1b)
Приклад 1.1. Система двох випадкових величин задана сумісним розподілом
y1 y2
Знайти розподіли компонент системи випадкових величин.
Розв’язування. За формулами (1.1а) та (1.1b)
;
;
;
; .
Отже, розподіли компонент
.
Будь-який двовимірний випадковий вектор (неперервний чи дискретний) однозначно визначається інтегральною функцією сумісного розподілу
, (1.2)
яка визначає ймовірність того, що випадкова величина X приймає значення менше ніж x, а - менше ніж y. Геометрична інтерпретація інтегральної функції сумісного розподілу полягає в тому, що вона визначає ймовірність попадання випадкової точки у нескінченний заштрихований квадрат із вершиною в точці (рис 1.1).
Інтегральна функція розподілу випадкового вектора має такі очевидні властивості.
Властивість 1.
.
Властивість 2. Функція неспадна по кожному аргументу
, якщо ;
, якщо .
Властивість 3. Мають місце граничні співвідношення
, , , .
Властивість Для функція мають місце ще і такі граничні співвідношення
,
,
- інтегральна функція розподілу компоненти X випадкового вектора .
- інтегральна функції розподілу компоненти Y випадкового вектора .
З використанням функції розподілу (1.2) легко можна обчислити ймовірність попадання випадкової точки у напівсмугу та (рис 1.2)
, (1.3а)
.(1.3б)
Імовірність попадання випадкової точки у напівсмугу дорівнює приросту інтегральної функції сумісного розподілу по відповідному аргументу.
Доведення. Імовірність попадання у напівсмугу дорівнює різниці ймовірності попадання точки у нескінченний квадрат з вершиною ()і ймовірності попадання точки у нескінченний квадрат з вершиною (. Звідси і слідує рівність (1.3а)
Імовірність попадання випадкової точки у прямокутник утворений прямими
(рис.1.3) обчислюється за формулою
(1.4)
Доведення. Імовірність попадання у прямокутник дорівнює різниці ймовірності попадання точки у напівсмугу ()і ймовірності попадання у напівсмугу (). Звідси і слідує рівність (1.3а)
Приклад 1.2. Знайти ймовірність пападання випадкової точки у прямокутник обмеженний прямими , , , , якщо відома інтегральна функція сумісного розподілу
Розв’язування. За формулою (1.4) в якій , , ,
Система двох неперервних випадкових величин однозначно визначається густиною сумісного розподілу ймовірностей
. (1.5)
Приклад 1.3. Знайти густину сумісного розподілу системи випадкових величин, якщо відома інтегральна функція сумісного розподілу
Розв’язування. За формулою (1.5)
Інтегральна функція сумісного розподілу неспадна по кожному аргументу і тому
.
За відомою густиною сумісного розподілу інтегральну функцію сумісного розподілу можна визначити за формулою
(1.6)
Приклад 1. Знайти інтегральну функцію сумісного розподілу системи випадкових величин, якщо відома густина сумісного розподілу
.
Розв’язування. За формулою (1.6)
.
Враховуючи , що (властивість 3), для густини сумісного розподілу можна записати рівність нормування
.
Ймовірність попадання випадкової точки у довільну область (рис.1.3) обчислюється за формулою
,(1.7)
яка одразу слідує з означення подвійного інтеграла
Приклад 1.5. Система випадкових величин задана густиною сумісного розподілу
.
Знайти ймовірність попадання випадкової точки у прямокутник з вершинами , ,,.
Розв’язування. За формулою (1.7)
.
.
Функції
,(1.8a)
.(1.8b)
є інтегральними функціями розподілу компонент системи двох неперервних величин .
Приклад 1.6. Система випадкових величин задана густиною сумісного розподілу
.
Знайти інтегральні функції компонент.
Розв’язування. За формулою (1.8а)
.
За формулою (1.8б)
.
За відомою густиною сумісного розподілу ймовірностей системи двох випадкових величин можна обчислити густину розподілу кожної її компоненти:
(1.9a)
(1.9b)
Доведення. З означення густини розподілу компоненти та з врахуванням (1.8a)
.
Аналогічно для другої компоненти:
Приклад 1.7. Двовимірний вектор задан густиною сумісного розподілу
Знайти густини розподілів компонент X та Y.
Розв’язування. За формулою (1.9а) при
,
і при . Отже,
За формулою (1.9b) при
,
і при . Отже,
Дискретні випадкові двовимірні вектори однозначно визначаються також умовними розподілами компонент X,Y:
,
- умовна ймовірність події за умови того, що подія вже настала,
- умовна ймовірність події за умови, що подія вже настала.
За теоремою множення ймовірностей залежних подій
,(1.10а)
(),
, (1.10b)
().
Приклад 1.8. Необхідно обчислити умовні розподіли компоненти X системи випадкових подій із сумісним розподілом
y1 y2
при .
Розв’язування. Імовірність події () за формулою (1.1b).
За формулою (1.10а)
,
,
.
Умовний розподіл компоненти X при
Імовірність події () за формулою (1.1b).
.
За формулою (1.10а)
,
,
.
Умовний розподіл компоненти X при
.
Імовірність події () за формулою (1.1a)
.
За формулою (1.10b)
,
.
Умовний розподіл компоненти Y при
.
Імовірність події () за формулою (1.1a)
.
За формулою (1.10b)
,
.
Умовний розподіл компоненти Y при
Імовірність події () за формулою (1.1a)
.
За формулою (1.10b)
,
.
Умовний розподіл компоненти Y при
.
Умовні густини розподілу компонент системи двох неперервних випадкових величин визначаються рівностями
,(1.11a)
,(1.11b)
- умовна густина розподілу ймовірності компоненти X при фіксованому значенню , - умовна густина розподілу ймовірності компоненти Y при фіксованому значенню .
Приклад 1.9. Двовимірний вектор заданий густиною сумісного розподілу
.
Знайти умовні розподіли компонент X та Y.
Розв’язування. в крузі радіуса r і тому за формулою (1.11a)
при і
при .
У підсумку
Аналогічно за формулою (1.11b)
Як і будь-які інші густини розподілу, умовні ймовірності мають такі властивості
,
.
Дві випадкові величини є незалежними, якщо закон розподілу однієї з них не залежить від значення іншої. Умовні розподіли незалежних величин дорівнюють їх розподілам:
для неперервних величин і
.
для дискретних випадкових величин.
Необхідною та достатньою умовою незалежності випадкових величин є
,(1.12а)
або, як наслідок,
.(1.12b)
... , . . Для опису зв'язків, що існують між проекціями випадкового вектора (x,h), крім коваріації можна використовувати числові характеристики умовних законів розподілу , . Умовним середнім значенням і умовною дисперсією випадкової величини x за умови h =y називаються величини: , . Аналогічно визначаються характеристики і . Для опису випадкового вектора також вводять початкові і ...
... вибірка із незалежних реалізацій БВВ , яка в подальшому використовується для побудови ВЕ із необхідними ймовірнісними характеристиками. При моделюванні на ЕОМ складних ВЕ, зокрема, випадкової величини (ВВ) або випадкового процесу (ВП) з заданими ймовірнісними характеристиками розглядається складний випадковий експеримент, що полягає в проведенні раз описаного вище найпростішого експерименту. ...
... ідністю варіювати значення ціни як безперервної випадкової величини. З курсу математичної статистики відомо, що математичне очікування нормально розподіленої випадкової величини можна представити у вигляді: (1.1) Практичне застосування даної формули при оцінці ризику в ціноутворенні вимагає її спрощення. Не утрудняючи читача відомими [1,3], але громіздкими перетвореннями одержуємо: ...
... 9 - 1 Імовірність 0,05 0,95 Математичне сподівання виграшу за один постріл подається у вигляді mx=9*0,05 + (-1)*0,95=-0,5. Перевіримо якість випадкових чисел, наведених у табл.Д1. ([3] Таблиця випадкових цифр). Для цього, склавши імітаційну модель гри, математичне сподівання виграшу оцінюватимемо за допомогою середнього арифметичного значення виграшу 440 пострілів. Умовимося, що ...
0 комментариев