Методи мікроекономічного аналізу
Д Товар Х
Поняття пропозиції. Функція пропозиції. Фактори, що впливають на пропозицію
Перехресна еластичність попиту
Функція корисності
Крива байдужості. Гранична норма заміщення
Бюджетна лінія. Бюджетне обмеження та можливості спoживача
Реакція споживача на зміну ціни товарів
Ефект доходу та ефект заміщення
Підприємство як суб'єкт та виробничо-ринкова система
Найважливіші параметри підприємства як мікроекономічної моделі
Ефект масштабу виробництва
Типи ринкових структур
Мінізація збитку конкурентної фірми
Визначення обсягу виробництва в довгостроковому періоді. Довгострокова рівновага
Визначення обсягу виробництва і ціни монополістом при максимізації прибутку
Суспільні втрати монопольної влади. Антимонопольна
Цінова дискримінація
Максимізація прибутку в умовах олігополії
Рівновага на монополістичному ринку в короткостроковий і довгостроковий період
Рівновага на конкурентному ринку
Ринок капіталів та позичковий процент
Ефективність виробництва та розподілу
Навигация
Функція корисності
Мікроекономіка
133692
знака
26
таблиц
80
изображений
4.2 Функція корисності .
Поняття загальної корисності та граничної корисності
Переваги споживача можуть бути виражені неперервною функцією корисності, яка є відношенням між обсягами благ, що споживаються, і рівнем добробуту ( ступенем задоволеності, рівнем корисності), який досягається при цьому споживанні . Функція корисності має вигляд :
U = f ( X1 , X2 , X3 ….Xn ) ( 4.1 )
Де U – рівень корисності ( рівень добробуту ), сукупна або загальна корисність.
Хі ( і = 1,2,3 ... n ) – кількість благ і-го виду.
f – певна відповідність між рівнем корисності і кількості благ, що споживаються .
Залежність загальної (сукупної) корисності від кількості благ, що споживаються можна виразитити графічно (рис 4.1)
МU
U
X X
Рис. 4.1 Сукупна корисність Рис. 4.2 Гранична корисність
Для визначення додаткової корисності, яка додається кожною окремою одиницею (порцією) товару, вводиться поняття граничної корисності:
MU = 
= 
(4.2).
Гранична корисність – це збільшення (зменшення) даного рівня корисності при споживанні кожної слідуючої одиниці блага.
4.3 Закон спадної граничної корисності.
Правило максимізації корисності
Гранична корисність будь-якого даного виду благ зменшується в міру збільшення кількості даного виду благ, що споживається (при змінних кількостях споживання інших благ).
В цьому визначається дія давно відомого економістам принципу (закону) спадної граничної корисності, коли кожна наступна порція даного блага приносить в даній ситуації споживання в се менший приріст загального рівня корисності (добробуту ) даного споживача .
Принципи спадної графічної корисності частол називають першим законом Госена.
Якщо є деякий набір благ, то другий закон Госена зводиться до того, що за всіх варіантів використання певного блага необхідно за обмежений період часу розподілити таким чином, щоб кожний варіант виводив споживача на одну і ту ж величину граничної корисності MU.
Правило максимізації корисності (при загальній незмінній корисності набору):
(4.3).
Тема 5. Ординалістська теорія поведінки споживача План лекції
1. Система переваг споживача та її основні елементи.
2. Крива байдужості. Гранична норма заміщення.
3. Бюджетна лінія. Бюджетне обмеження та можливості споживача.
4. Оптимум споживача як модель раціонального споживчого вибору.
Література: [ 1, c.35-48], [2, c.34-40], [4, c. 45-59].
5.1 Система переваг споживача
Переваги споживача можна (згідно ординалістської теорії) умовно визначити порядковими номерами, які нібито присвоєні споживачем певним наборам, що мають різні кількості чи різні назви товарів чи послуг. Практика засвідчує, що всі блага споживаються не відокремлено, а разом з іншими, тобто в певних комплектах, наборах.
Набір благ – це сукупність їх даних кількостей і видів, що споживаються в даний період .
Сукупність всіх реально можливих наборів вимірюється ринковими кошиками – набором одиниць деяких благ, які споживаються за одиницю часу. З точки зору споживача ці кошики (набори благ) являють собою альтернативні споживчі можливості.
Елементами системи переваг споживача являються здатність до ранжування альтернатив, транзитивність переваг, не насиченість благами, взаємозамінність благ. Послідовність поведінки споживача визначає рівень його раціоналізму.
Аксіома повної впорядкованості переваг: споживач завжди може сказати, як він ставиться до наборів благ, що порівнюються. Інакше кажучи, що для будь-яких наборів А і В в певній ситуації споживач може визначити своє ставлення до них: або А >B, або А < В, або А = В.
Аксіома транзитивності переваг: переваги споживача послідовні. Тобто, якщо А >B, а В >С, то завжди А > С. Із ранжування наборів випливає, що А дає більше задоволення, ніж В. Аналогічно В дає більше задоволення, ніж С. Отже А повинно дати більше задоволення, ніж С.
Це припущення показує, що переваги можуть бути визначені перервною функцією корисності (яка може бути зображена графічно в системі координат XY).
Аксіоми потреб, що не насичуються: більша кількість будь-якого блага завжди має перевагу перед меншою кількістю того ж блага (більше завжди краще).Виходячи з цієї аксіоми про ненасичуваність споживача і враховуючи неперервність функції корисності можна записати:
> 0. (5.1)
Збільшення даного рівня корисності, яка забезпечується при споживанні додаткової кількості блага даного виду та незмінних кількостях благ всіх інших видів називається граничною корисністю благ:
= ; або = 
(5.2)
Аксіома незалежності споживача. Задоволення споживача залежить тільки від кількості благ, які споживають і нині. Але від цієї аксіоми можна відмовитись при аналізі процесів споживання з врахуванням зовнішніх ефектів і зовнішніх витрат. В ординалістській теорії корисності поняття “корисність” означає не більше, ніж порядок переваг.
Підтвердження “Набір А має перевагу перед набором В” еквівалентне твердженню “набір А має більшу корисність для даного споживача, ніж набір В”.
Похожие работы
... та грошей. Наглядна схема кругообігу товарів та грошей (рис.1.1) допоможе краще уявити в узагальненому вигляді ринкову систему та зрозуміти логіку побудови курсу мікроекономіки. ресурси витрати доходи ресурси кінцеві товари виручка споживацькі кінцеві товари Ринок кінцевих товарів та послуг ...
... перелічених факторів не діє відокремлено, у чистому вигляді. Вони переплітаються, утворюючи складну та суперечливу систему. 14. Витрати виробництва: економічні та бухгалтерські підходи до вивчення. До основних мікроекономічних параметрів підприємства належать витрати виробництва, виручка і прибуток. Загальні витрати факторів виробництва (ресурсів) і грошові витрати, що здійснюються підприє ...
... також вимагає деяких припущень. Найчастіше застосовується припущення „за інших рівних умов”, яке дозволяє більш виразно показати вплив кожного з досліджуваних факторів. До специфічних методів мікроекономіки відносяться граничний аналіз і мікроекономічне моделювання. Граничний аналіз – один з головних методів мікроекономіки – це аналіз прирістних величин, в якому всі фактори, за винятком дослі ...
... ів різні, а його доход обмежений. Для того, щоб визначити, який саме кошик вибере споживач, прагнучи максимізувати корисність, нам потрібно проаналізувати бюджетне обмеження споживача. 2 ПАРАМЕТРИ ПІДПРИЄМСТВА ЯК МІКРОЕКОНОМІЧНОЇ МОДЕЛІ. ВИРОБНИЧА ФУНКЦІЯ 2.1Організаційні форми і функції підприємства Ініціативну діяльність, пов'язану з виробництвом товарів і послуг, називають ...
0 комментариев