Виробнича потужність підприємства
Розробка різного плану виробництва на підприємстві
План організаційно-технічних заходів на підприємстві
Розрахунок виробничої потужності підприємства
Визначення обсягу додаткового виробництва продукції
Розробка плану організаційно-технічних заходів
Вплив впровадження плану організаційно-технічних заходів на показники виробничої діяльності підприємства
Навигация
Розробка різного плану виробництва на підприємстві
Організація виробництва продукції на підприємстві
57293
знака
23
таблицы
2
изображения
1.2. Розробка різного плану виробництва на підприємстві
План виробництва та реалізація продукції є головною складовою річного виробничо-економічного плану підприємства. Він передбачає забезпечення виробництва потрібного суспільству продукцією при найкращому викоритсанні виробничих потужностей, матеріальних та трудових резервів підприємства.
План виробництва та реалізації продукції складається з трьох основних чатсин:
1) виробнича програма;
2) розрахунок використання виробничих потужностей;
3) план реалізації продукції.
Виробнича програма визначає оптимальний річний обсяг виробництва продкції, тобто завдання по асортименту, кількості, якості, строках та вартості запланованої до випуску продукції при досягнутому рівні використання виробничої потужності та відповідній структурі робіт.
Виробнича програма є вихідною базою для розрахунку потреби підприємства в матеріальних, трудових та фінансових ресурсах.
Виробнича програма розраховується з метою:
- забезпечення високих та стійких темпів росту виробництва продукції;
- максимального використання виробничих потужностей підприємства;
- раціонального використання матеріальних ресурсів та палива;
- забезпечення росут продуктивності праці;
- оновлення асортименту та номенклатури продукції і підвищення її якості;
- розвитку спеціалізації виробництва та окремих виробничих підрозділів підприємства.
Під час розробки виробничої програми вирішують наступні завдання:
1. Визначають плановий обсяг та асортимент продукції, яку планується виробляти на підприємстві. Під асортиментом продукції розуміють номенклатуру продукції та питому вагу окремих видів продукції в загальному її обсязі. Обсяги та асортимент продукції, що планується виробляти на підприємстві, залежать, по-перше, від суспільних потреб та, по-друге, від наявності та використання виробничих потужностей підприємства.
2. Визначають шляхи покращення використання виробничих потужностей та можливості їх раціонального розширення. Оскільки обов’язковою умовою планування виробництва продукції є оновлення асортименту, або підвищення обсягів виробництва, то під час розробки виробничої програми розраховують організаційно-технічні заходи, які б забезпечували потрібне розширення виробничих потужностей, перехід до виготовлення нових видв продукції, а в деяких випадках реконструкцію, оновлення або капітальне будівництво нових виробничих потужностей.
3. Передбачають розподіл виробництва продукції в часі. Для того, щоб встановлені строки були реальними, необхідно забезпечити підготовку виробництва, виготовлення напівфабрикатів в заготівельних виробництвах, забезпечити ритмічність та обсяги матеріально-технічного постачання. Календарне планування виробництва предбачає, крім того, такий розподіл виготовлення продукції в часі, який забезпечував би дотриманння спеціалізації виробництва. Для цього передбачають обмеження кількості найменувань продукції, яка виготовляється в цехах підприємства в окремі відрізки планового періоду.
Під час планування виробництва продукції використовують як натуральні, так і вартісні показники. Вся система показників повинна забезпечувати можливість обліку та контролю виконання плану по виробництву продукції, виконання плану по асортименту, трудомісткості, а також забезпечувати можливість порівняння обсягів виробництва в різні періоди часу.
Натуральні показники є вихідними для визначення потреби підприємства в робочій силі, в паливі, матеріально-технічних ресурсах, обладнанні, виробничих площах. В цьому випадку продукція обліковується в штуках, тоннах, кіловатгодинах, метрах кубічних, кілометрах, умовних банках та ін. За допомогою натуральних показників найбільш чітко визначається обсяг виробництва та його динаміка. Але натуральні показники мають обмежене застосування, оскільки вони широко використовуються лише у виробництвах, які випускають одноманітну продукцію.
При визначенні обсягу виоробництва продукції в натуральних показниках розрізняють основну, супутну та побічну продукцію
До супутних відносять продукцію, яку отримують в процесі виробництва одночасно з основною продукцією внаслідок технологічного процесу та характеру використовуваної сировини.
Від супутньої продукції слід відрізняти побічну, тобто таку продукцію, яку отримують замість основної в результаті порушення технологічних процесів.
Під час планування продукції в натуральномі виразі розрізняютьтакож придатну продукцію та відходи.
Придатною є продукція, якій притаманні певні хімічні, фізичні, механічні та інші властивості, які відповідають вимогам стандартів та технічних умов.
Відходи виробництва – це частина сирих матеріалів, які залишились невикористаними при підготовці матеріалів до виробництва, або відходи, отримані безпосередньо в процесі виробництва. Відходи бувають зворотніми та безворотніми.
Іноді в якості показника обсягу виробництва продукції використовують показник норм, годин, тобто показник затрат нормованого робочого часу на виготовлення продукції.
Основним недоліком цього показника є те, що він в основному характеризує фонд часу роботи обладнання (людино-годин), але не надає повної характеристики виготовлених споживчих вартостей.
До вартісних показників виробництва продукції відносять товарну, валову та чисту продукцію.
Під товарною продукцією розуміють всю готову продукцію основного, допоміжного та обслуговуючого виробництв, що вироблена в плановому періоді та призначена для реалізації на сторону. Товарна продукція визначається в діючих (договірних) цінах. До складу товарної продукції не входять некомплектна продукція, брак, роботи по виправленню браку, вартість реалізованих відходів.
Валова продукція – це категорія, яка характеризує загальний обсяг виробництва продукції підприємством у вартісному виразі за певний період часу. Валова продукція визначається в діючих та співставлених цінах. До складу валової продукції входить товарна продукція та зміна залишків незавершеного виробництва.
Чиста продукція – це категорія, яка характеризує знову створену працею працівників даного підприємства вартість. Чиста продукція відображає затрати лише живої праці. Вона більш точно, ніж валова або товарна продукція, визначає обсяг робіт, виконаних підприємством, оскільки не включає прямі матеріальні затрати, а, отже, позбавлена впливу матеріалоємності продукції.
Під незавершеним виробництвом розуміють продукцію, виробництво якої в підрозділах підприємства ще не завершені, яка знаходиться на різних стадіях виробничого процесу та підлягає подальшій обробці на даному підприємстві.
Незавершене виробництаво в натуральному виразі називається заділом.
Величина заділу на підприємстві повинна бути мінімальною, тому що його збільшення призводить до потреби в додаткових обротних засобах.
Незавершене виробництво створюється з метою:
1. Забезпечити безперебійний хід виробничого процесу. Для цього необхідно мати залишки незавершеного виробництва на окремих стадіях виробничого циклу – на робочих місцях, при транспортуванні між ними, на час технологічного контролю та на час міжопераційного пролежування. Такий залишок незавершеного виробництва називається цикловим заділом.
2. Забезпечити ліквідацію невдповідності продуктивності окремих дільниць у складі цеху. Для цього потрібно мати залишок незавершеного виробництва в обороті між різними дільницями. Такий залишок називається оборотним і його особливістю є періодичне утворення, втрачання і наступне відновлення.
3. Забезпечити ліквідацію наслідків поломки обладнання та устаткування на підпрємстві. Такий залишок незавершеного виробництва називається гарантійним або справним.
Розмір незавершеного виробництва залежиь від тривалості виробничого циклу і випуску продукції в одиницю часу. Але порядок розрахунку величини незавершеного виробництва за цими даними буде визначатись з урахуванням методу організації виробництва на конкретній виробничій дільниці.
Для характеристики величини незавершеного виробництва на підприємстві використовується коефіцієнт наростання витрат, який харктеризує рівень витрат, який здійснило підприємство на весь обсяг незавершеного виробництва. Коефіцєнт наростання витрат визначається як відношення вартості виробів у незавершеному виробництві до повної її собівартості.
До складу виробничої програми основного циклу входить:
- номенклатура продукції (послуг, робіт), яку плануєтья виробляти в цеху;
- кількість продукції (робіт, послуг);
- трудоємність або вартсіть цієї продукції.
В цехах з довготривалим виробничим циклом (більше двох місяців) ці показники доповнюються даним про заділ на початок та на кінець планового періоду.
Цехові виробничі складаються на рік з розбивкою по кварталах та на квартал з розбивкою по місяцях. Складають цехові виробничі програми по окремих цехах в послідовності, зворотній до напрямку технологічного процесу, тобто починаючи із складальних цехів, далі – по обробних цехах, і насамкінець – по заготівельних цехах.
Вихідними даними для складання цехових виробничих програм є:
1. Виробнича програма підприємства;
2. Підписані угоди;
3. Прийняті до виконання наряди-замовлення;
4. Розрахунки тривалості виробничих циклів.
5. Розміри партій деталей;
6. Інтервали запуску та заділів;
7. Технічні паспорти підприємства.
На зміст і структуру виробничої програми цеху впливає технологія виробництва.
Найчастіше спочатку розраховують потреби цеху в сировині та напівфабрикатах, включаючи величину беззворотніх втрат під час переробки. Потім визначають планові витратні коефіцієнти, складають баланс сировини, напівфабрикатів і комплектуючих деталей і на основі цих даних визначають випуск готової продукції.
Під ча складання цехових виробничих програм враховують також номеклатуру напівфабрикатів, які доцільно отримувати зі сторони та ті їх види, виробництво яких можна організувати на власному підприємстві.
Похожие работы
... ємства, враховуючи вимоги ст. 5 Закону України про пожежну безпеку та п. 2.3. НАПБ А.01.001-04. 2. Підготовка і видання в кінці року письмового наказу “Про організацію пожежної безпеки на підприємстві на наступний рік”. 3. Організація і проведення протипожежних інструктажів, проведення спеціального навчання (пожежно-технічного мінімуму) з посадовими особами та працівниками підприємства згідно з ...
... відображення певної організації роботи на ринку. І формальним розподілом функціональних обов'язків між службами та службовцями проблема ефективної роботи не вичерпується. 2. Організаційні структури управління маркетингом на підприємстві Маркетингові організаційні структури, що "вмонтовуються" в систему управління фірмою, мають задовольняти такі вимоги: незначна кількість рівнів управління; ...
... , де немає нотаріальних контор. 6. Довідку про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України, завірену органом, який видав даний документ. 7. Копію довідки про внесення підприємства в Єдиний державний реєстр підприємств і організацій України, завірену нотаріально або органом, що її видав. 8. Документ, що підтверджує реєстрацію підприємства як платника соціальних страхових внесків чи його копію, ...
... ій продукції і послугах. Разом з тим відповідність між системою мети і організаційною структурою управління не може бути однозначною. В єдиній системі повинні розглядатися і різні методи формування організаційних структур управління. Ці методи мають різну природу, кожний з них окремо не дозволяє вирішити все практично важливі проблеми і повинен застосовуватися в органічному поєднанні з іншими. ...
0 комментариев