Аналіз стану та основні напрямки розвитку матеріально-технічних ресурсів електродепо «Оболонь»

2.2 Аналіз стану та основні напрямки розвитку матеріально-технічних ресурсів електродепо «Оболонь»

 

Таблиця 2.1. Список типів обслуговуємих вагонів електропоїздів метрополітену ТЧ-2 (електродепо «Оболонь»)

№ п/п	Тип	Кількість вагонів	Рік випуску	Кількість років в експлуатації
1	81–717	13	1978	31
2	81–717	2	1980	29
3	81–717	13	1981	28
4	81–717	16	1982	27
5	81–717	9	1984	25
6	81–717	7	1987	22
7	81–717	3	1988	21
8	81–717	3	1989	20
9	81–717	6	2006	3
10	81–714	42	1980	29
11	81–714	2	1981	28
12	81–714	17	1982	27
13	81–714	9	1983	26
14	81–714	17	1984	25
15	81–714	9	1987	22
16	81–714	3	1988	21
17	81–714	9	1989	20
18	81–714	9	2006	3
19	81–714.5	8	1988	21
20	81–553.1	3	2000	9
21	81–554.1	2	2001	8
22	81.7021	2	2005	3
23	81.7022	3	2005	3
	Усього	210

У 2009 році до електродепо «Оболонь» приписані 210 вагонів поїздів метрополітену (додаток А). Структурний склад типів вагонів наступний:

-           117 вагонів типу 81–714 (рис. А.1 Додатку А);

-           72 вагони типу 81–717 (рис. А.1 Додатку А);

-           8 вагонів типу 81–714.5 (рис. А.2 Додатку А);

-           5 вагонів типу 81–553.1, 81–555.1, 81–554.1 (рис. А.3 Додатку А);

-           2 вагони типу 81.7021 (рис. А.4 Додатку А);

-           3 вагони типу 81.7022 (рис. А.4 Додатку А);

Рис. 2.2. Вагони 81–714.5 в депо «Оболонь»

 

2.3 Оцінка ефективності роботи з матеріальними ресурсами в електродепо «Оболонь»

Згідно з наказом Міністерства транспорту та зв'язку України
від 5 березня 2007 року №191 (Розділ 2. Формування тарифів на перевезення пасажирів метрополітеном) []:

2.1. Формування тарифів на послуги з перевезень пасажирів метрополітеном здійснюється відповідно до річного плану надання послуг з перевезення пасажирів та економічно обґрунтованих планових витрат.

2.2. Річний план надання послуг з перевезень пасажирів розробляється на підставі фактичного та прогнозованого обсягів перевезень з урахуванням:

– уведення нових потужностей підприємства;

– підвищення рівня технологічного оснащення виробництва, здійснення заходів щодо автоматизації та механізації виробництва, заміни амортизованих основних засобів, застосування прогресивних енергозберігаючих технологій;

– підвищення рівня організації виробництва та умов організації праці шляхом удосконалення операційно-виробничого планування, систем управління, матеріально-технічного забезпечення господарської діяльності.

2.3. Планування витрат для включення їх до повної планової собівартості послуг з перевезення пасажирів здійснюється з урахуванням витрат з операційної діяльності, фінансових витрат, пов'язаних з основною діяльністю.

Витрати з операційної діяльності підприємства, відповідно до їх економічного змісту, групуються за такими елементами:

-           матеріальні витрати;

-           витрати на оплату праці;

-           відрахування на соціальні заходи;

-           амортизація основних засобів та нематеріальних активів;

– інші операційні витрати.

2.4. Планування витрат здійснюється із застосуванням нормативного методу на підставі державних і галузевих нормативів використання матеріальних та паливно-енергетичних ресурсів з урахуванням фактичного стану об'єктів на підставі дефектних актів, норм і розцінок з оплати праці, нормативів витрат з управління і обслуговування виробництва.

Витрати, об'єктивне нормування яких неможливе, плануються з урахуванням економічно обґрунтованих планових витрат за попередній рік, прогнозу індексів цін виробників промислової продукції та на підставі планованих кошторисів.

Методи та норми нарахування амортизації основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів підприємство обирає відповідно до законодавства.

2.5. Калькулювання собівартості послуг з перевезень пасажирів здійснюється у розрахунку на рік.

Розділ 3. Повна планова собівартість послуг з перевезення пасажирів

Витрати з операційної діяльності

3.1. У планові витрати з операційної діяльності включаються:

– виробнича собівартість перевезень;

– адміністративні витрати;

– інші операційні витрати.

3.2. Розрахунок рівня тарифів базується на виробничій собівартості перевезень згідно із статтями калькуляції:

– прямі матеріальні витрати;

– прямі витрати на оплату праці;

– інші прямі витрати;

– загальновиробничі витрати.

Витрати виробничої собівартості перевезень за статтями калькуляції

3.3. Прямі матеріальні витрати включають витрати, пов'язані з використанням:

– електроенергії на тягу рухомого складу та виробничі потреби;

– пально-мастильних та інших матеріалів (уключаючи транспортно-заготівельні витрати), що використовуються безпосередньо на виконання перевезень пасажирів і на технологічні операції в процесі підготовки рухомого складу до експлуатації і є необхідними компонентами у наданні транспортних послуг;

– тепла, водопостачання та водовідведення;

– допоміжних матеріалів.

3.4. Прямі витрати на оплату праці включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати працівникам (виходячи з їх нормативної чисельності), які безпосередньо зайняті здійсненням перевезень пасажирів, обчисленої за посадовими окладами, відрядними розцінками, тарифними ставками згідно з діючими на підприємствах системами оплати праці.

Рівень витрат на оплату праці визначається відповідно до законодавства та умов оплати праці, передбачених генеральною, галузевою, регіональною угодами та колективними договорами.

3.5. Інші прямі витрати включають:

– нарахування на витрати з оплати праці працівників, безпосередньо зайнятих здійсненням перевезень пасажирів, а саме: на державне (обов'язкове) соціальне страхування, уключаючи збір на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття, на державне (обов'язкове) пенсійне страхування (до Пенсійного фонду), інші обов'язкові збори і відрахування на соціальні заходи, визначені законодавством;

– амортизацію основних засобів та нематеріальних активів виробничого призначення;

– витрати на всі види ремонту, технічний огляд і технічне обслуговування рухомого складу, який безпосередньо бере участь у перевезеннях, для забезпечення його технічного стану відповідно до вимог безпеки руху та інших експлуатаційних вимог;

– вартість запасних частин, приладів, обладнання, пального і матеріалів, що витрачаються для виконання ремонту власними силами;

– вартість ремонтних робіт і послуг, виконаних сторонніми підприємствами та організаціями;

– витрати на оплату праці (і відповідні нарахування на неї) працівників, які виконують ремонт і технічне обслуговування транспортних засобів;

– вартість інструментів, виданих для поновлення їх запасів на транспортних засобах.

Сума амортизаційних відрахувань для розрахунку тарифу визначається з урахуванням руху основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів виробничого призначення у плановому періоді.

3.6. Загальновиробничі витрати включають витрати, які пов'язані з управлінням та обслуговуванням виробничого процесу і не передбачені в попередніх статтях, а саме:

– на утримання апарату управління виробництвом (оплата праці, виходячи з чисельності персоналу за штатним розписом, тарифно-кваліфікаційного складу апарату управління та встановлених тарифних ставок (окладів); нарахування на оплату праці; відрядження працівників апарату управління виробничих структурних підрозділів підприємств; технічне та інформаційне забезпечення управління виробництвом);

– на розраховану відповідно до законодавства амортизацію основних засобів та інших необоротних матеріальних та нематеріальних активів загальновиробничого призначення;

– на утримання, експлуатацію, капітальний та поточний ремонти, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів, обладнання загальновиробничого призначення, у тому числі утримання резервного рухомого складу;

– на вдосконалення технології й організації виробництва (оплата праці та нарахування на неї для працівників, зайнятих удосконаленням технології й організації виробництва; поліпшення якості і підвищення надійності робіт та інших експлуатаційних характеристик виробничого процесу; придбання матеріалів, купівельних комплектувальних виробів і напівфабрикатів; оплата послуг сторонніх організацій);

– на утримання виробничих будівель, споруд і приміщень (опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення);

– на обслуговування виробничого процесу (оплата праці, нарахування на оплату праці, обов'язкове страхування загальновиробничого персоналу, на відрядження та на переміщення виробничого персоналу, на здійснення технологічного контролю за виробничими процесами та якістю робіт і послуг, охорони);

– на охорону праці, техніку безпеки, виробничу санітарію та охорону довкілля;

– податки, збори та інші передбачені законодавством обов'язкові платежі, що включаються до собівартості виробництва.

3.7. Витрати, пов'язані з операційною діяльністю, але які не включаються до виробничої собівартості реалізованих транспортних послуг, поділяються на адміністративні витрати та інші операційні витрати.

Адміністративні витрати

3.8. Адміністративні витрати, пов'язані з обслуговуванням та управлінням підприємства, включають витрати:

– загальногосподарські;

– на утримання апарату управління та персоналу, зайнятого обслуговуванням адміністративної інфраструктури (основна і додаткова заробітна плата, гарантійні та компенсаційні виплати, внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, сплата службових відряджень, витрати з підготовки та перепідготовки кадрів). Такі витрати визначаються, виходячи з нормативної чисельності за штатним розписом і встановлених на підприємстві ставок (окладів);

– на амортизацію основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів загальногосподарського використання;

– на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського використання (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона);

– на зв'язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс тощо);

– на оплату розрахунково-касового обслуговування та інших послуг банків, наданих відповідно до укладених договорів;

– на оплату податків і зборів (обов'язкових платежів), крім тих, що включаються у виробничу собівартість послуг з перевезень пасажирів;

– інші витрати (використання малоцінних і таких, що швидко зношуються, предметів, придбання канцелярських товарів, підготовка та перепідготовка кадрів, передплата періодичних професійних видань тощо).

Інші операційні витрати

3.9. Планування інших операційних витрат здійснюється на основі їх економічного обґрунтування.

3.10. До складу інших операційних витрат не можуть включатись:

– суми безнадійної дебіторської заборгованості та відрахувань до резерву сумнівних боргів;

– витрати з утримання об'єктів соціальної інфраструктури;

– суми, що відраховуються профспілковим організаціям для проведення культурно-масової та фізкультурної роботи;

– суми неустойки (штраф, пеня);

– суми нестачі та витрати від пошкодження цінностей;

– витрати, пов'язані з купівлею (продажем) іноземної валюти, та втрати від операційної курсової різниці;

– суми спонсорської та благодійної допомоги;

– собівартість реалізованих виробничих запасів;

– витрати на добровільне страхування майна та працівників;

– витрати від списання недоамортизованих основних засобів;

– оплата консалтингових та аудиторських послуг.

Фінансові витрати

3.11. До фінансових витрат належать витрати з виплати відсотків за користування кредитами та витрати, пов'язані із залученням позикового капіталу для цілей інвестиційної (пов'язаної з основною) діяльності.

3.12. Розмір фінансових витрат визначається відповідно до кредитних договорів і законодавства.

Плановий прибуток

3.13. До розрахунку тарифів на послуги з перевезень пасажирів включається плановий прибуток, який спрямовується для здійснення капітальних інвестицій, технічне переоснащення підприємств та досягнення інших цілей відповідно до законодавства. При розрахунку планового прибутку враховуються також планові витрати з податку на прибуток від звичайної діяльності підприємства.

3.14. Витрати на здійснення капітальних інвестицій включаються до тарифів на підставі економічно обґрунтованих розрахунків та затвердженої в установленому порядку програми технічного розвитку метрополітену з обсягами коштів і строками реалізації. У процесі формування тарифу підприємство визначає джерела фінансування капітальних інвестицій за рахунок амортизації та планованого прибутку (чи його частки).

Розділ 4. Визначення тарифів на послуги з перевезень пасажирів метрополітеном

4.1. Розрахунок калькуляції для визначення розміру тарифу на разове перевезення одного пасажира здійснюється в розрахунку на рік. При цьому враховується загальна кількість перевезених пасажирів, включно з тими, які мають пільги на сплату за проїзд згідно із законодавством. Кількість пільгових пасажирів визначається за даними фактичного обліку.