Основні та спеціальні принципи розвитку МЕВ
Причини – передумови
Проблеми і перспективи Єдиного Економічного Простору
Меркантилізм: ранній і пізній
Види зовнішньоторговельної політики держави. Торговий баланс
Міжнародний обмін технологіями. Інтелектуальна власність
Власник: офіційний (державний) і приватний
Вільні економічні зони, їх класифікація, особливості
Конкуренція – боротьба між суб’єктами ринку
Платіжний і розрахунковий баланси країни. Баланс міжнародної
Міжнародний валютний фонд, його цілі, роль
Міжнародні транспортні відносини, їх регулювання
Навигация
Причини – передумови
Міжнародні економічні відносини
89770
знаков
3
таблицы
0
изображений
1. Причини – передумови
- близькість рівнів економічного розвитку і ступенів економічної зрілості;
- географічна близькість, історичні зв’язки економік;
- спільність економік і інших проблем розвитку країн
2. Причини – стимули
- поглиблення МПП
- ріст масштабів МЕВ
- конкуренція
- протиріччя
- політика
Цілі інтеграції:
- подолання конкуренції
- зростання економіки
- збільшення ринків
- вирішення спільних проблем
Форми інтеграційних об’єднань
- Зона вільної торгівлі – це об’єднання в якому між країнами полегшується митні обмеження або взагалі відміняються, хоча зберігається митний контроль і торгову політику до третіх країн здійснюють самостійно.
- Митний союз (блок) – це єдина система зовнішньоторговельних бар’єрів, а між собою їх зовсім немає
- Спільний ринок – це свобода переміщення не тільки товарів, а й всіх факторів виробництва (капітал, робоча сила, фінанси – валюта)
- Повний економічний союз – уніфікація економічної політики країн
11. Масштаби, значення і проблеми європейської інтеграції.
Інтеграція почалася давно, перші кроки до неї:
1921р. – створення БЛЕС ( Бельгія + Люксембург економічний союз)
1944р.(48) – виникло об’єднання Бенілюкс.
1951р. – виникає Європейське об’єднання вугілля і сталі ЄОВС (Франція, ФРГ, Італія, Бенілюкс)
1953р – ті ж країни створили об’єднання ЄвроАтом ( сполучення урядових і неурядових установ)
1957р. – Європейська економічна союз(1958-початок дії). (6 країн: ФРН, Франція, Італія, БеНіЛюкс)
1973р. – Великобританія, Данія, Ірландія
1981р. – Греція
1989р. – Іспанія, Португалія
1995р. – Швеція Фінляндія Австрія Норвегія (заморозила)
2004р. – Польща, Угорщина, Чехія, Словакія, Словенія, Естонія, Латвія, Литва, Мальта, Кіпр(грецька частина).
2007р.(січень) – Болгарія і Румунія.
Зараз 27 країн!
Рада Європи (1949) – це суспільно-політична організація в яку входять біля 40 країн.
1959р. – Європейська асоціація вільної торгівлі (11) на чолі з Великобританією, сьогодні в це об’єднання входять: Норвегія, Ісландія, Швейцарія, Ліхтенштейн.
ЦЕФТА – 1992р. – центрально європейська асоціація вільної торгівлі: Польща, Угорщина, Чехія, Словакія, Словенія, Болгарія, Румунія.
Ціль – підготовка до вступу в ЄС.
1992р. – Рада країн Баренцового моря – Фінляндія, Швеція, Норвегія, Росія
Ціль – регіональне співробітництво. Основні напрямки:
- спрощення пересування через кордони товарів, послуг, людей
- співробітництво в сферах транспорту, культури, енергетики
- зближення прикордонних областей
1993р. – рада країн Балтійського моря – Данія, Німеччина, Швеція, Латвія, Естонія, Росія, Литва
Співробітництво в різних сферах, поступове створення так званого „Євро регіону – Балтика” з спрощеним режимом в сферах транспорту і енергетики.
Планується створення енергетичного кола і газового кола.
1993р. – Балтійська зона вільної торгівлі – Естонія, Литва, Латвія
1978р. – Центральноєвропейська ініціатива (16) в тому числі: Австрія, Італія, Боснія, Молдова, Румунія, Україна, Білорусія. Ціль: регіональне співробітництво: транспорт, екологія, туризм . ..
1992р. – Організація Чорноморського Економічного співробітництва (ОЧЕС). Створена за ініціативою Туреччини (11): Азербайджан, Арсенія і т.д
Ціль: створення транспортних коридорів, зони вільної торгівлі.
12. Організаційна структура і механізм функціонування ЄС.
ЄС включає 25 країн та пройшла всі етапи інтеграційного зближення. Велика кількість національних установ.
Основні органи ЄС в Брюсселі і Страсбурзі:
1. Рада міністрів: зібрання міністрів аз напрямками (раз в місяць). Форми їх рішень: постанови – обов’язкові для виконання країнами, директиви – обов’язкові як ідея, а форми виконання у всіх свої. Рішення приймаються або одноголосно, або кваліфікованою більшістю. Кожна країна має різну кількість голосів – залежить від кількості населення.
2. Європейська рада – неструктурований орган періодичні збори голів урядів і держав. Збирається 2 рази на рік. Визначає основні шляхи розвитку ЄС
3. Європейська комісія – виконавчий орган в який входять представники всіх країн, призначається на 5 років. Готують пропозиції для ЄР і РМ, управляє бюджетом, фондами, слідкує за діями всіх законодавчих актів в країнах
4. Європейський парламент – 5 років. Функції: прийняття законодавчих рішень, ратифікація угод, контроль за виконанням законів в країнах, контроль за діяльністю європейської комісії
5. Європейський суд – вирішення суперечок конфліктів між країнами ЄС і ЄС - не ЄС, ЄС – юр. Особи, юридична оцінка угод ЄС і інших країн.
6. Європейський інвестиційний банк – займається кредитування інвестицій.
7. Європейський інвестиційний фонд – надає гарантії щодо інвестування.
8. Європейський центральний банк.
Основні програми:
1. Зелена Європа (аграрна)
2. Валютна програма – існує з 70-х рр. 1967р. – валютна криза – створення своєї валюти на протидію $ „ЕКЮ”, 1979р. – створення європейської валютної системи починає діяти ЕКЮ – умовна грошова одиниця. 1992р. – в ЄС створюється Європейський валютний союз (Маастріг): рішення про поступовий перехід до євро. Умови вступу до ЄВС:
- - цінова стабільність, інфляція не перевищує середнього по трьом країнам з найбільшою інфляцією.
- - Дефіцит бюджету не більше 3% ВВП
- - Держ. борг не більше 60% ВВП
- - Стабільність курсу валюти на протязі двох років коливання не більше ніж 2,25%. Одразу не ввійшли Греція, Великобританія Данія Швеція. 2001р. ввійшли Греція і Норвегія
3. Програма переміщення населення – 1985р. – Шенгенська угода про поступове спрощення митного контролю відміна візового режиму між собою і пом’якшення з іншими країнами ( не ввійшли Великобританія, Ірландія; входять Ісландія, Норвегія).
4. Бюджет ЄС. Загальний бюджет ЄС 120 млрд. ?. Відрахування 1,27% національного ВВП. Цілеспрямовано відраховується 1% від ПДВ. Мито, компенсаційні збори, які збираються при імпорті товарів з-за кордону. 1/3 на СГ, 1/3 на депресивні регіони.
- - ЄС і Європа. Основна тенденція до створення єдиного економічного простору
- - ЄС і країни СНД (Україна, Молдова, Росія, Білорусь). 1994р. угода про партнерство і співробітництво України, Росії, Молдови з ЄС)
- - ЄС і країни, що розвиваються. 1975р. Ломейська конвенція 71 країна, що розвивається і ЄС домовились про безмитну торгівлю, але тільки власними товарами і допомога в виробництві багатьох видів с/г продукції.
- - ЄС і Мексика. 2000р. угода про зону вільної торгівлі.
13. Інтеграційні об'єднання країн світу.
В основі інтеграційних процесів лежить формування регіональних торгових угод. Зараз зареєстровано 330 таких угод. Одна Монголія не входить не в одне об’єднання.
Америка:
НАФТА ( Північноамериканська асоціація вільної торгівлі) 1994р – США, Канада, Мексика. Дуже масштабне об’єднання. Це приклад дуже інтенсивної стихійної інтеграції: (спільні програми з виробництва зброї і т.д.) у цьому об’єднанні не має наднаціональних органів. Інтеграція тут вище ніж у зонах вільної торгівлі, за 15 років планують повну відміну бар’єрів між собою.
Латинська Америка. Найбільш активне об’єднання МЕРКОСУР (Спільний ринок країн південного конусу). 1991р. Входять: Аргентина, Бразилія, Уругвай, Парагвай, з 1994р. – асоційований член Чилі (бере участь у окремих програмах), 45% населення латинської Америки, 50% ВВП, 60% Товарообігу, 33% об’єм зовнішньої торгівлі континенту, іде поступова відміна мита.
Латиноамериканська асоціація вільної торгівлі. 1960р. в 1980р. була перейменована в ЛАІ + Болівія.
Антська група 1969р. включає ті ж країни (7) декларували себе як митний союз
Азія:
АСЕАН. – асоціація країн південної і східної Азії. 1967р, як військове об’єднання. В 2003р. – зона вільної торгівлі. Країни: Бруней Індонезія Малайзія, Сінгапур, Таїланд, Філіппіни, В’єтнам, Лаос, Камбоджа, Союз М’янма.
Зона вільної-торгівлі. Австралія – Нова Зеландія. 1983р.
АТЕС – азіатсько тихоокеанський економічний союз. Створений 1991р. входять 22 країни, Ще навіть не зона вільної торгівлі. Країни: АСЕАН, Японія, Тайвань, Папуа, Нова Гвінея, США, Канада, Мексика, Китай, Росія і т.д.
Африка:
1981р. – Рада співробітництва араб сих країн Перської затоки.
Цілі: Створення спільного ринку. Країни: Єгипет, Ірак, Йорданія, Лівія, Сирія, Мавританія, Ємен.
Союз арабського Магрібу (захід) – Туніс, Марокко, Алжир. Говорять про поступове створення спільного ринку.
Похожие работы
... цілей у сфері світової політики, обумовлених економічними інтересами, а також маючи під собою науково-технічне підгрунття. 2.2. Значення ТНК в міжнародних економічних відносинах Для сучасної світової економіки характерний навальний процес транснаціоналізації. У цьому процесі рушійною силою виступають ТНК. Вони являють собою господарські об'єднання, що складаються з головної (батьківсько ...
... негативному сальдо торгівлі, оскільки Японія на експорт виставляє товари високих технологій, а експорт низько передільного металу та сільськогосподарської продукції з України її практично не цікавить. РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ПОКАЗНИКІВ МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН МІЖ УКРАЇНОЮ, ПОЛЬЩЕЮ, АВСТРІЄЮ ТА ЯПОНІЄЮ 2.1 Рівень міжнародної торгівлі між Україною та Польщею, Австрією і Японією В табл ...
... торговельному, галузевому, транспортному, валютному праві. Це повинне орієнтувати суб’єктів ЗЕД на постійне слідкування за новими положеннями національного законодавства та міжнародного права, що віддзеркалюють сучасні потреби розвитку міжнародних економічних відносин країн світу. Поряд з цим в умовах стрімкого розвитку НТР, глобалізації міжнародної економіки розширюються, інтенсифікуються та ...
... відділом Посольства. Щоб бути чинними на території Бразилії, будь-які документи мають бути легалізовані Міністерством закордонних справ України та консульським відділом Посольства Бразилії. РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ПОКАЗНИКІВ МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН МІЖ УКРАЇНОЮ, УГОРЩИНОЮ, ФРАНЦІЄЮ ТА БРАЗИЛІЄЮ 2.1 Рівень міжнародної торгівлі між Україною та Угорщиною, Францією і Бразилією В табл.2.1 ...
0 комментариев