31. Вільні економічні зони, їх класифікація, особливості
функціонування.
Вільні економічні зони – це обмеженні території, міста, порти, в яких діють пільгові економічні умови для іноземних підприємств та спільного підприємництва орієнтовані на вирішення зовнішньо-торгівельних загальноекономічних, соціальних і науково-технічних задач.
Цілі
- Притягнення іноземного капіталу
- Прискорення розвитку регіону
- Освоєння його ресурсів
- Збільшення експортного потенціалу і імпортзаміщуючого виробництва
- Придбання досвіду хазяйнування
- Навчання спеціалістів міжнародного бізнесу
- Створення інфраструктури зовнішньоекономічних зв’язків
Види пільг:
1) зовнішньо-торгівельні (зменшення мита)
2) фінансові (орендна плата за землю, комунальні послуги)
3) фіскальні ( податкові пільги – податок на прибуток)
4) адміністративні (режим вв’їзду/виїзду працівників)
Зони вільної торгівлі – найбільш типові:
- зовнішньо-торгівельні (порти, аеропорти, вокзали, прикордонні)
- зони експортного виробництва (експорт)
- функціональні (галузеві): „технологічні парки”, туристично-рекреаційні, зони страхових і банківських послуг, імпортно-промислові(офшорні)
Офшори – це зони де діють пільгові умови оподаткування
- комплексні зони
Україна. ВРУ приймає закон. Найперша „Сиваш”. 24 – вільні економічні зони.
32. Міжнародна міграція робочої сили, її види, масштаби, значення.
Міжнародна міграція робочої сили (ММРС) – її переміщення через кордони в пошуках кращих умов праці і життя. Це важливий елемент міжнародного ринку, це одночасно і форма відносного перенаселення.
Еміграція – виїзд з країни. Імміграція – притік роб. сили в країну. Рееміграція – повернення роб. сили, що виїхала з країни.
Причини міграції: політичні, економічні. Їдуть в основному люди з країн з низьким рівнем доходів у країни з високим рівнем доходів.
Етапи міграції:
1. к. 18ст. – поч. 19ст. з Європи в США пересувалось населення;
2. 20ст. – період 1-2 Світових війн;
3. 1956р. із Угорщини в інші країни; 1967р. – із Чехословаччини; після 60-х р. – із Куби;
4. виникає явище “відтік умів” із Європи, Азії у США, із Індії у Великобританію, із Єгипту, Алжиру у Францію;
5. 90-ті рр. – інтенсивний потік з країн з перехідною економікою в розвинуті країни світу. Канада як транзитна територія в Америку.
Причини міграції:
- незадоволення умовами життя і можливості їх покращити;
- нерівномірність економічного розвитку країн, асинхронність промислового циклу (економіка розвивається циклічно, цикл – від однієї кризи до іншої). Велика депресія 1929-1933рр.
- збільшення витрат на підготовку роб. сили примушує під-ва шукати дешеву, підготовлену робочу силу;
- хронічне масове безробіття в країнах міграції. Розрізняють країни еміграції та країни імміграції;
- інтеграція;
- неекономічні фактори: культура, екологія, право, політика і т.д.
Форми міграції роб. сили, які залежать від критеріїв:
1. від тривалості: постійна (безповоротна) – промислові робітники; тимчасова – спеціалісти, науковці, журналісти; сезонна – аграрне перенаселення (збор врожаю), сезонні туристи.
2. від характеру переміщення (від правового статусу мігрантів): легальна/нелегальна, добровільна/примусова;
3. міграція в прикордонних межах;
4. еміграція без виїзду – це робота на іноземні компанії у власній країні;
5. “відтік умів” – еміграція високо кваліфікаційної роб. сили.
Наслідки міграції:
1. вплив на ринок праці:
- в країнах еміграції виграють ті, хто залишався, бо зменш-ся конкуренція, збільшується з/п; програють – наймачі, споживачі товарів (підвищення ціни);
- в країнах імміграції виграють - підприємці від додаткової роб. сили, зменш-ся з/п і ціни споживання; програють – місцеві робітники, менша з/п, більша конкуренція. В цілому виграють мігранти і приймаюча країна, а країна – еміграції більше втрачає. Виграє міжнародна економіка.
2. вплив на фінанси країни – мігранти не платять податки в своїй країні, а платять в приймаючій, де і користуються суспільними благами.
- в країнах – еміграції вони втрачають блага (соц. захищеність), але більше втрачає країна – еміграції у вигляді податків, ніж зберігає у на суспільних витратах. Мігранти – молодь, отримавши освіту платять податки в інших країнах. В країни – еміграції ідуть перекази грошей родичам;
- в країнах – імміграції – витрачаються кошти на соц. програми, але отримує податки більше ніж ці програми. Чистий тягар – це політичні біженці.
Неринкові наслідки: міграція знань талантів; перенаселеність і соц. непорозуміння.
33. Світовий ринок робочої сили, його структура, тенденції.
Світовий ринок робочої сили це система організаційно-правових відносин пов’язаних з переміщення робочої сили між країнами.
Принципи його формування:
1. Визначена особиста (правова) і економічна свобода мігранта в виборі напрямку міграції.
2. Право приймаючої країни і її споживачів іноземної робочої сили самій вирішувати про кількість і якість притікаючої робочої сили.
3. Головним регулятором відносин продавця і покупця є ціна.
Функції СРРC:
1. Це регулювання попиту і пропозиції робочої сили
2. порівняння національних вартостей робочої сили і встановлення інтернаціональної ціни робочої сили.
3. Розподіл робочої сили між секторами світового господарства між країнами і регіонами.
4. Стимулювання професійної і географічної мобільності робочої сили.
Елементи міжнародного ринку робочої сили
1. Пропозиція – кількість робочої сили, що є на світовому ринку або може бути доставлена на нього.
Джерела:
- зайняті, що шукають роботу
- безробітні
- робоча сила, що формується
- біженці
Серед мігрантів багато чоловіків, дітей. З професійної точки зору:
· некваліфікована робоча сила
· кваліфіковані робітники
· висококваліфіковані спеціалісти ( з країн, що розвиваються та між розвинутими країнами)
2. Попит – платоспроможна виробнича економічна потреба світової економіки в новій робочій силі
Фактори, що визначаюь об’єм попиту:
· Зменшення чисельності населення;
· Зменшення питомої ваги працездатних
· Дисбаланс в професійній структурі робочої сили
· Збільшення витрат на освіту
... цілей у сфері світової політики, обумовлених економічними інтересами, а також маючи під собою науково-технічне підгрунття. 2.2. Значення ТНК в міжнародних економічних відносинах Для сучасної світової економіки характерний навальний процес транснаціоналізації. У цьому процесі рушійною силою виступають ТНК. Вони являють собою господарські об'єднання, що складаються з головної (батьківсько ...
... негативному сальдо торгівлі, оскільки Японія на експорт виставляє товари високих технологій, а експорт низько передільного металу та сільськогосподарської продукції з України її практично не цікавить. РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ПОКАЗНИКІВ МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН МІЖ УКРАЇНОЮ, ПОЛЬЩЕЮ, АВСТРІЄЮ ТА ЯПОНІЄЮ 2.1 Рівень міжнародної торгівлі між Україною та Польщею, Австрією і Японією В табл ...
... торговельному, галузевому, транспортному, валютному праві. Це повинне орієнтувати суб’єктів ЗЕД на постійне слідкування за новими положеннями національного законодавства та міжнародного права, що віддзеркалюють сучасні потреби розвитку міжнародних економічних відносин країн світу. Поряд з цим в умовах стрімкого розвитку НТР, глобалізації міжнародної економіки розширюються, інтенсифікуються та ...
... відділом Посольства. Щоб бути чинними на території Бразилії, будь-які документи мають бути легалізовані Міністерством закордонних справ України та консульським відділом Посольства Бразилії. РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ПОКАЗНИКІВ МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН МІЖ УКРАЇНОЮ, УГОРЩИНОЮ, ФРАНЦІЄЮ ТА БРАЗИЛІЄЮ 2.1 Рівень міжнародної торгівлі між Україною та Угорщиною, Францією і Бразилією В табл.2.1 ...
0 комментариев