23. Види зовнішньоторговельної політики держави. Торговий баланс.
Торговий баланс – це співвідношення вартості експорту і імпорту товарів. Буває активний/пасивний. Коли є перевищення експорту – профіцит (активне сальдо), перевищення імпорту – дефіцит.
Аналогічно існує баланс послуг і некомерційних платежів.
Активний баланс досягається визначеною торговельною політикою. Типи:
- протекціонізм – підтримання власного виробника;
- фритредерство – вільна торгівля.
Найбільш часто використовується сімктивний протекціонізм: вільна торгівля на ринку з елементами протекціонізму визначених галузей.
Колективний протекціонізм: підтримка с/г в ЄС.
Зверхпротекціонізм: якась галузь підтримується і на внутрішньому, і на зовнішньому ринках.
Причини регулювання:
- особливості галузевої структури країни, коли вони не доповнюють один одного, а дублюють приводять до конкуренції, протиріч;
- суперництво в вивозі товарів, капіталу, роб. сили;
- інтеграція вироблення єдиної політики;
- діяльність ТНК;
- монополізм;
- необхідність спрощення процедур, виробка торгових звичаїв;
- політика.
24. Методи регулювання зовнішньої торгівлі.
Методи регулювання ЗТП
Економічні (тарифні та нетарифні) Не економічні ( не тарифні)
Економічні:
1. Тарифні:
Мито – сума плати за перетинання товаром кордону
Тариф – норма нарахування мита
- Адвалерний – відсоток від вартості товару
- Специфічний – в залежності від постачальників
- Альтернативний
- Комбінований
За розміром мито:
- Одноколонне
- Двоколонне
- Багато колонне
Закономірності тарифів
- Чим більший рівень розвитку країни, тим менше тарифи
- Тарифи розрізняють в залежності від ступеня обробки товару:
- Сировина – без мита
- Напівфабрикат – помірне мито
- Готові вироби – високі, особливо на товари не першої необхідності.
Приклад : ЄС сировина – 1%, напівфабрикати – 5%, готові вироби – 16%, водка – 25%, ікра – 30%.
Всі тарифи за звичай багато колонні.
В світі існує система приферецій:
1. загальна система – тим, що розвиваються
2. глобальна система – це країни, що розвиваються дають преференції друг другу.
В основі тарифів лежить так звана, гармонізована система опису і кодування товарів. Міжнародне бюро митних тарифів та послуг
Економічна роль тарифів імпортованих товарів та послуг:
- споживачі
- вітчизняні товаровиробники
Якщо тариф не несе заборонного характеру, то він приносить доход державі, який = ставка тарифу х вартість імпорту. Тарифи стримують НТП, бо власні підприємства не мають стимулу для підвищення їх якості. Тарифи призводять до торгових війн і втрат з обох сторін. СОТ дозволяє використовувати тарифи:
- в захисних цілях на товари розмір завозу яких загрожує національному виробництву;
- як міра, яка попереджає про порушення суспільних інтересів в цій сфері;
- як відповідь на дискримінацію свого експорту в інші країни;
2. Компенсаційні збори (обмеження імпорту країни)
Їх розмір не фіксується, він змінюється від зміни світових і внутрішніх цін.
Ціна внутр. – Ціна світ
3. Антидемпінгові збори. Демпінг:
- Розбійний (тимчасовий) витиск конкурентів – заборонений.
- Постійний ( необмежений в часі) – в 70рр. Японія входила на ринки.
- Соціальний (низькій рівень витрат виробництва із-за низької заробітної плати і низьких витрат на екологію)
Сутність антидемпінгової процедури.
В суд подають національні виробники аналогічної продукції на державу експортере. Береться країна аналог яка виробляє таку ж продукцію співставляються показники і утверджуються результати
4. Дискримінація імпорту. Податок на товари з однієї країни більш ніж з іншою.
5. Економічні методи стимулювання експорту:
- пряме фінансування експорту виробництва
- не пряме фінансування експорту виробництва: держава датує – банки, а вони в свою чергу надають безвідсоткові або з низькою відсотковою ставкою кредити виробникам певного виду продукції
- зниження податкової ставки з експортерів
- кредитування експорту: внутрішнє (кредитує власний виробник), зовнішнє (кредитує покупець), „зв’язаний кредит”
- страхування експорту: внутрішнє (держава надає кредити страховим компаніям а вона фінансує витрати)
Не економічні методи:
1. адміністративні – угоди між країнами законодавчі акти між країнами (ембарго)
2. кількісні:
- ліцензування – система письмах дозволів на експорт/імпорт товарів
- квотування – визначення кількості товарів, що може дати експортовано/імпортовано
- контингентування – визначення видів і кількості товарів вивоз/ввоз на визначені події (ярмарки, виставки)
- імпортні заборонні списки
3. Спеціальні методи – технічні і інші спеціальні вимоги, міжнародні регіональні і національні стандарти, система сертифікації, інспекції якості продукції.
25. Міжнародні організації з регулювання торговельних відносин.
1. ГАТТ (Загальна угода з торгівлі і тарифів) – звід правил, закономірностей світової торгівлі, своєрідна її конституція.
СОТ (Світова організація торгівлі)- поч. дії з 1995р. Займається проблемами світової торгівлі товарами і, крім того, регулюванням ринку послуг, питаннями навколишнього середовища, охорони прав інтелектуальної власності й ін.
2. ЮНКТАД (конференція ООН з торгівлі і розвитку)- створена в 1964р. Основні функції: розробка багатосторонніх правових актів в сфері світової торгівлі, допомога в узгодженні політики урядів і регіональних угрупувань в сфері торгівлі і розвитку, задоволення спеціальних потреб найменш розвинутих країн, сприяння їх розвитку через включення в міжнародну торгівлю.
3. Рада митного співробітництва (РМС) – створена у 1950р. з метою узгодження й уніфікації митних систем, митних процедур, відповідного законодавства.
4. Міжнародна торговельна палата (МТП) – створена в 1922р., займається встановленням і поширенням звичаїв, правил і норм міжнародної торгівлі, координує діяльність аналогічних національних палат.
26. Світовий ринок послуг, його особливості, структура, значення.
Послуга – це споживча вартість, що не має речової форми. Масштаби світового ринку послуг – $4 трильйони, в тому числі більше $2 трильйонів – це ринок ліцензій.
За структурою ринок послуг:
- ¼ - транспорт
- ¼ - туризм
- ½ - інші
На розвинені країни припадає 90% експорту і 80% імпорту.
Основні суб’єкти-виробники – ТНК, їх філії, тому що:
- послуги не можуть зберігатися
- їх виробництво і споживання співпадають за часом
- вони не відчутні
Послуги стимулюють експорт товарів і навпаки.
Класифікація послуг:
- традиційні (транспорт, зв’язок, страхування) і відносно нові (консалтинг, інженірінг)
- МВФ:
- транспорт (пасажирський і вантажний)
- поїздки ( ділові особисті, туризм)
- зв’язок
- будівництво
- страхування
- фінансові послуги
- комп’ютерні і інформаційні послуги
- ліцензійні послуги, реклама
- бізнес послуги:
- юридичні, маркетингові, посередницькі, консультаційні, ( з питань економіки і управління – це консалтінг, перевірка фінансового становища; кваліфікація кадрів – тренінг)
- особисті, культурні, рекреаційні, послуги;
- урядові послуги. Послуги держав.
Міжнародний банк реконструкції і розвитку (МБРР), так класифікує послуги:
- факторні послуги – це ті, які пов’язані з рухом факторів виробництва.
- Не факторні послуги – всі інші.
В залежності від того який механізм здійснення послуг МБРР класифікує (можуть вимагати):
- мобільності покупця – тобто покупець країни А їде до країни Б.
- мобільність продавця – продавець країни А переміщається до покупця країни Б.
- одночасно мобільність і покупця і продавця.
... цілей у сфері світової політики, обумовлених економічними інтересами, а також маючи під собою науково-технічне підгрунття. 2.2. Значення ТНК в міжнародних економічних відносинах Для сучасної світової економіки характерний навальний процес транснаціоналізації. У цьому процесі рушійною силою виступають ТНК. Вони являють собою господарські об'єднання, що складаються з головної (батьківсько ...
... негативному сальдо торгівлі, оскільки Японія на експорт виставляє товари високих технологій, а експорт низько передільного металу та сільськогосподарської продукції з України її практично не цікавить. РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ПОКАЗНИКІВ МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН МІЖ УКРАЇНОЮ, ПОЛЬЩЕЮ, АВСТРІЄЮ ТА ЯПОНІЄЮ 2.1 Рівень міжнародної торгівлі між Україною та Польщею, Австрією і Японією В табл ...
... торговельному, галузевому, транспортному, валютному праві. Це повинне орієнтувати суб’єктів ЗЕД на постійне слідкування за новими положеннями національного законодавства та міжнародного права, що віддзеркалюють сучасні потреби розвитку міжнародних економічних відносин країн світу. Поряд з цим в умовах стрімкого розвитку НТР, глобалізації міжнародної економіки розширюються, інтенсифікуються та ...
... відділом Посольства. Щоб бути чинними на території Бразилії, будь-які документи мають бути легалізовані Міністерством закордонних справ України та консульським відділом Посольства Бразилії. РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ПОКАЗНИКІВ МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН МІЖ УКРАЇНОЮ, УГОРЩИНОЮ, ФРАНЦІЄЮ ТА БРАЗИЛІЄЮ 2.1 Рівень міжнародної торгівлі між Україною та Угорщиною, Францією і Бразилією В табл.2.1 ...
0 комментариев