Передумови та економічні ефекти інтеграції
Теорії та моделі міжнародної економічної інтеграції
Дослідження та аналіз інтеграцїйних процесів між країнами-членами СНД
Участь країн-членів СНД в субрегіональних об’єднаннях та перспективи їх подальшого розвитку
Україна як учасник СНД
Країни СНД та СОТ: національні інтереси та особливості співпраці
Доцільність та можливості приєднання України до Митного Союзу ( Росія-Білорусія-Казахстан)
Навигация
Дослідження та аналіз інтеграцїйних процесів між країнами-членами СНД
Теорії економічної інтеграції на прикладі країн СНГ
88355
знаков
3
таблицы
5
изображений
2. Дослідження та аналіз інтеграцїйних процесів між країнами-членами СНД
2.1 Загальна характеристика економічного розвитку країн СНД та їх особливості
СНД була заснована на Алматинській нараді 21 грудня 1991 р. представниками 11 незалежних країн: Азербайджану, Білорусії, Вірменії, Казахстану, Киргизстану, Молдови, Росії, Таджикистану, Туркменістану, Узбекистану, України. Азербайджан приєднався у 1993 р., а Грузія -у 1994 р., але 2009р. вона вийшла зі складу Співдружності.
На країни СНД припадає 15% території, 4,4% населення земної кулі, 3,8% світового ВВП, 3,1 % світового експорту, до того ж вони мають значний природно-ресурсний потенціал, який має велике значення для розвитку економіки країн.
В той же час, не дивлячись на значний потенціал, країни, в цілому, відстають від передових держав, причинами чого є недостатня увага до якості продукції, невисока технологічна дисципліна, а також спадщина радянської економіки - галузеві перекоси,тобто нерівномірний їх розвиток. В СРСР пріоритет надавався розвитку енергетичного машинобудування, галузям військової і космічної спрямованості. Виробництво ж споживчих товарів, сільське господарство вважалися другорядними, а тому недостатньо фінансувались та недоінвестовувались.
В період ринкових перетворень ці сектори економіки зазнали істотних змін: ряд виробництв був закритий, інші значно скоротили обсяги випуску продукції. Досягти успіху змогли підприємства, які залучили іноземні інвестиції і модернізували технології, асортимент і методи управління. Частина таких підприємств тепер є компонентами глобальних ТНК - українська "Криворіжсталь" казахстанські міделиварні заводи, російські пивні компанії і шоколадні фабрики, автоскладальні виробництва в Росії і Узбекистані. Іноземний капітал присутній також і у сфері послуг: мобільному зв'язку, вантажоперевезеннях автомобільним і морським транспортом, аудиті і консалтингу, банківському секторі.
В період перших десяти років після розпаду СРСР, країни СНД переживали спад в усіх сферах економіки. За 1992-1998 р.р. об'єм ВВП і промислового виробництва в цих країнах скоротилися до 30-80 % від рівня 1991 р. [2,c.328].
Тому, для відновлення економіки, у всіх країнах колишнього СРСР були проведені системні реформи. За методами проведення реформ та за інтенсивністю країни можна поділити на 3 групи:
1.радикальні- Киргизія, Казахстан, Росія;
2. консервативні - Узбекистан, Туркменія, Білорусь;
3. проміжні - усі інші країни.
Основними складовими системних реформ були:
• лібералізація цін;
• організація приватизаційного процесу;
• створення нових банківської, податкової, бюджетної систем;
• реформування грошово - кредитної сфери;
• реформування валютної сфери;
• формування ринкового механізму регулювання зовнішньої торгівлі [9.,c.83-84];
Внаслідок проведених реформ, починаючи з 2000 р., в державах СНД поновилося економічне зростання, окрім України. В поточному десятиріччі середньорічні темпи росту ВВП країн Співдружності складали 7-8%, що в 1,5-2 рази перевищували середньосвітові. До таких належать: Вірменія, Білорусія, Казахстан. В інших же країнах СНД спад виявився глибшим. Рівень ВВП 1991р. вони не змогли досягти аж до 2007р.: Грузія, Азербайджан, Таджикистан - через військові конфлікти, а також Україна - внаслідок невдалих реформ і проблем з енергопостачаннями з Росії. Російські реформи також не можна визнати достатньо вдалими, проте завдяки зростанню цін на енергоносії російська економіка в 2008 р. вийшла на номінальні показники передреформного періоду (табл. 2.1).
Таблиця 2.1 Середньорічні індекси фізичного об’єму ВВП в країнах СНД, у % до показника 1991р.
| Країна | 1995р. до 1991р. | 2000р. до 1991р. | 2007р. до 1991р. |
| Азейбарджан | 42 | 59 | 188 |
| Білорусія | 60 | 70 | 177 |
| Вірменія | 66 | 90 | 152 |
| Грузія | 36 | 48 | 84 |
| Казахстан | 69 | 78 | 154 |
| Киргизстан | 55 | 72 | 97 |
| Молдова | 48 | 42 | 61 |
| Росія | 65 | 71 | 110 |
| Таджикістан | 41 | 41 | 75 |
| Узбекистан | 82 | 99 | 152 |
| Україна | 52 | 47 | 79 |
На сьогоднішній день взаємовідносини країн-членів залишаються складними: труднощі між Україною та Росією через газове питання, аварія в газотранспортній системі, що стало причиною конфлікту між Росією і Туркменістаном, "молочний" конфлікт Росії з Білорусією, що доповнилось ще й світовою економічною кризою. Безумовно, це відобразилось на основних макроекономічних показниках (Табл. 2.2).
Табл.2.2 Основні макроекономічні показники країн СНД, % (січень-грудень 2009р. в % до січня-грудня 2008р.)
| Країна | ВВП | Промис-лова продук- ція | Продук-ція сільського господарс-тва | Iнвестиції в основ-ний капі-тал | Вантажні перевезе-ння | Роздріб-ний товаро-обіг | Індекси цін виробни-ків проми-слових товарів | Індек-си спожв-чих цін |
| Азербайджан | 109,3 | 108,6 | 103,5 | 81,3 | 100,3 | 108,9 | 80,8 | 101.5 |
| Білорусія | 100,2 | 97,2 | 99,9 | 63,6 | 95,1 | 103,0 | 114,5 | 113,0 |
| Вірменія | 85,6 | 92,2 | 101,3 | 108,6 | 109,7 | 101,01) | 107,1 | 103,4 |
| Казахстан | 101,2 | 101,7 | 113,8 | 102,1 | 97,1 | 96,11) | 78,0 | 107,3 |
| Киргизстан | 102,3 | 93,6 | 107,4 | 119,7 | 106,8 | 99,9 | 112,0 | 106,8 |
| Молдова | 93,5 | 77,8 | 90,1 | 57,53) | 47,8 | 95,61)4) | 97,0 | 100,0 |
| Росія | 92,1 | 89,2 | 101,2 | 83,0 | 81,8 | 94,51) | 95,7 | 111,7 |
| Таджикістан | 103,4 | 93,7 | 110,1 | 84,5 | 118,8 | 110,4 | 101,1 | 106,4 |
| Туркменістан | 106,1 | … | … | … | 102,02) | 120,5 | … | … |
| Узбекистан5 | 108,1 | 109,0 | 105,7 | 128,33) | 113,42) | 116,6 | … | … |
| Україна | 85,0 | 78,1 | 100,1 | 56,33) | 76,8 | 83,4 | 106,5 | 115,9 |
| В середньому по країнах СНД* | 93 | 90 | 102 | 84 | 87 | 94 | 97 | 111 |
Джерело: Статкомітет СНД
Примітки: 1) Без обороту підприємств живлення;2) Включаючи трубопроводи; 3) Січня-вересня 2009 р. в % до січня-вересня 2008 р.; 4) Торгуючих організації; 5) За даними офіційних публікацій, у тому числі в Інтернеті;
. . . -Дані відсутні (не представлені);*- Оцінка.
Виходячи з наведених даних, кращий показник по зростанню ВВП і промисловому виробництву має Азербайджан 109,3 % .Позитивні темпи зростання ВВП в січні-лютому 2009 р. вдалося також зберегти Узбекістану -108,1% та Туркменістану-106,1%. Нижчий показник по ВВП за підсумками січня-лютого 2009 р. зафіксовано в Україні та Вірменії-85% та 85,6% відповідно. По ключовому виду економічної діяльності - промисловому виробництву- найнижчі показники демонструють Україна та Молдова- мінус 21,9% і 22,2% відповідно, а найвижчий Узбекістан- плюс 9% , та Азейбарджан – плюс 8,6% . Щодо України, то вона мала найзначніше падіння по динаміці роздрібного товарообігу : мінус 16,6% за 2009 р. в порівнянні з 2008 р. Враховуючи значущість чинника споживчого попиту для перспектив економічного зростання, можна прогнозувати, що і в найближчій перспективі Україна демонструватиме гірші соціально-економічні показники серед країн СНД. Конкуренцію їй можуть скласти тільки Молдова і, в меншій мірі, Росія. Слід відмітити, що Білорусія, має кращі показники порівняно з Росією та Україною по усим, розглянутим у таблиці 2.2, позиціям. Для більш об’єктивного аналізу динаміки розвитку країн СНД, розглянемо індекси фізичних об’ємів валового внутрішнього продукту за 2001-2009р.р (табл.2.3).
Табл.2.3 Iндекси фізичних об’ємів валового внутрішнього продукту (в постійних цінах)
| 2001 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 | |
| У % до попереднього року | ||||||
| Азербайджан | 109,9 | 126,41 | 134,51 | 125,01 | 110,8 | 109,3 |
| Білорусія | 104,7 | 109,4 | 110,0 | 108,6 | 110,2 | 100,2 |
| Вірменія | 109,6 | 113,9 | 113,2 | 113,7 | 106,8 | 85,6 |
| Грузія | 104,8 | 109,6 | 109,4 | 112,3 | 102,3 | 92,22 |
| Казахстан | 113,5 | 109,7 | 110,7 | 108,9 | 103,3 | 98,53 |
| Киргизстан | 105,3 | 99,8 | 103,1 | 108,5 | 108,4 | 102,3 |
| Молдова | 106,1 | 107,5 | 104,8 | 103,0 | 107,8 | 92,33 |
| Росія | 105,1 | 106,4 | 107,7 | 108,1 | 105,6 | 92,1 |
| Туркменістан | … | 113,3 | … | 111,6 | 110,5 | … |
| Таджикістан | 109,6 | 106,7 | 107,0 | 107,8 | 107,9 | 103,4 |
| Узбекістан | 104,5 | 107,0 | 107,3 | 109,5 | 109,0 | 108,1 |
| Україна | 109,2 | 102,7 | 107,3 | 107,9 | 102,3 | 84,14 |
| В середньому по СНД* | 106 | 107 | 108 | 109 | 106 | 93 |
| 2000 = 100 | ||||||
| Азербайджан | 109,9 | 188,3 | 253,2 | 316,5 | 350,7 | 383,3 |
| Вірменія | 104,7 | 143,4 | 157,7 | 171,3 | 188,7 | 189,1 |
| Білорусія | 109,6 | 178,0 | 201,5 | 229,1 | 244,7 | 209,5 |
| Грузія | 104,8 | 142,6 | 156,0 | 175,2 | 179,2 | … |
| Казахстан | 113,5 | 163,8 | 181,3 | 197,4 | 203,9 | … |
| Киргизстан | 105,3 | 120,3 | 124,0 | 134,6 | 145,9 | 149,3 |
| Молдова | 106.1 | 140,8 | 147,5 | 152,0 | 163,8 | … |
| Росія | 105,1 | 134,7 | 145,0 | 156,8 | 165.6 | 152,5 |
| Таджикістан | 109,6 | 158,6 | 169,7 | 183,0 | 197,4 | 204,2 |
| Туркменістан | … | … | … | … | … | … |
| Узбекистан | 104,5 | 131,0 | 140,6 | 153,9 | 167,8 | 181,4 |
| Україна | 109,2 | 145,0 | 155,5 | 167,8 | 171,7 | … |
| В середньому по СНД* | 106 | 138 | 150 | 162 | 171 | 159 |
Джерело: Статкомітет СНД
Примітки: 1) Високі темпи економічного зростання пов'язані зі значним збільшенням видобутку нафти і газу; 2) Січня-червня до січня-червня; 3) Січня-вересня до січня-вересня; 4) III квартал до III кварталу; . . .-Дані відсутні (не представлені); *-Оцінка (розрахунок).
За даними Табл. 2.3 можна сказати про значне скорочення зростання ВВП у 2009р. порівняно з 2008р., ніж у 2001р., порівняно з 2000р. у всіх країнах членах СНД, крім Узбекістану, де індекс фізичного об’єму ВВП у 2009р. зріс, порівняно з 2001р. на 3,6%. Найбільш негетивні зміни по ВВП показали Вірменія (-21,2%), Україна (-18,2%), Молдова (-15,5%) та Росія (-13,5%). Загальне скорочення ВВП в середньому по Співдружності становило -13%.
Якщо показник індексу ВВП за 2000р. прирівняти до 100, то можна зробити наступні висновки: за 9 років цей показник зріс в кожній з країн. Особливо слід відмітити Азербайджан, де він зріс в 3,5 рази, та Вірменію- в 1,9 рази.
2009р. для всіх країн закінчився значним скороченням об’ємів ВВП, об’єктивними причинами чого стали наслідки світової економічної кризи.
Відносно роздрібного товарообігу у країн СНД біьшість мали позитивне значення данного показника (Рис. 2.1).
Найбільший позитивний показник має Узбекістан: 16,6%, а негативний – Україна:-16,6%, порівняно з попереднім роком. До країн, що майже не змінили обсяги товарообігу, можна віднести Вірменію та Казахстан, що, за даної економічної ситуації у світі, можна вважати позитивним показником для їх економік.
Рис. 2.1- Роздрібний товарообіг країн СНД в поточних цінах станом на 2009р. в % до 2008р.
З кожним роком об’єм експортно-імпортних операцій між країнами СНД набагато менше, порівняно з іншими країнами світу(Рис.2.2 та Рис.2.3).
Рис.2.2- Обсяги імпорту країн СНД в межах співдружності та з інших країн (млн. грн.)
Головним джерелами імпорту для країн СНД є Азейбарджан, Білорусія, Україна та Казахстан (за винятком Киргизії, де головним постачальником став Китай, а також Туркменістану, де на першому місці серед партнерів по імпорту виявилися США). Доля російських постачань не занадто велика - від 11 % у Вірменії та Туркменістані, до 25% в Узбекистані і 36% в Казахстані - і цілком порівняна з долею інших партнерів. У 2000р. обсяги імпорту країн СНД були незначними як між країнами Співдружності, так і з інших країн світу порівняно з 2008р. , в якому обсяги імпорту збільшились на 96,8 млн.дол. та 459,1 млн.дол. відповідно. Але вже в наступному, 2009р., ці обсяги знову скоротились через світову економічну кризу майже в 2 рази. В експорті спостерігається така ж тенденція, що й в імпорті.
Рис. 2.3- Експорт країн СНД в межах співдружності та до інших країн (млн.дол.)
В експорті спостерігається така ж тенденція, що й в імпорті. За період 2000-2008р.р. його обсяги значно зросли, а в 2009р. зменшились майже в 2 рази порівняно з попереднім роком внааслідок економічної кризи (Рис. 2.2). Значення Росії як ринку для експорту товарів з країн СНД значно зменшилось. Вона поступилася першим місцем в структурі експорту Вірменії -Бельгії, Таджикістану - Нідерландам, Грузії - Туреччині, Туркменістану - Україні, Азербайджану – Італії.
У торгівлі послугами ситуація, ймовірно, схожа, проте певних висновків зробити не можна, оскільки статистичні відомства країн співдружності не публікують даних по географії зовнішньої торгівлі послугами. При аналізі зовнішньоекономічних зв'язків держав СНД потрібно мати на увазі високу питому вагу неспостережуваної економіки і, відповідно, торгівлі, статистику, що не враховується, або спотворює дані. Подібна практика має місце як між самими країнами СНД (наприклад, поставки овочів і фруктів із Закавказзя і Центральної Азії в Росію, Білорусію і Україну, що майже не враховуються), так і з далеким зарубіжжям ( наприклад, контрабандна торгівля з Китаєм, Туреччиною, Фінляндією, Польщею) [2,c.330]..
Отже, як ми бачимо з Рис.2.2 та 2.3 , країни Співдружності більш активно співпрацюють в торгівлі поза її межами, ніж в рамках СНД, що ще раз підтверджує, що між країнами-членами існує значна кількість невирішених питань як в економічній сфері, так і в політичній. Щодо співробітництва країн в рамках СНД у напрямку подолання кризи, то вони намагалися і намагаються об'єднати зусилля задля її подолання.
На початку 2009 р. був підписаний спільний російсько-білоруський антикризовий план, особливе місце в якому займають заходи, спрямовані на допуск білоруської продукції на рівних умовах на російський ринок і російських товарів, - на білоруський. З урахуванням так званої "молочної війни" і пов'язаної з цим заявами Президента Білорусії А. Лукашенко про підготовку пропозицій про введення митного і пограничного оформлення на білорусько-російській межі, можна зробити висновок про те, що поставлена в угоді мета доки залишається не досягнутою.
Ще одним документом, який присвячений антикризовим діям, являється План по реалізації спільних заходів держав-членів ЄврАзЕС по подоланню наслідків світової фінансової кризи. 4.02.2009 р. в рамках ЄврАзЕС було прийнято рішення про установу Антикризового фонду в размірі 10 млрд. дол. США. Пізніше, 20.05.2009 р. було встановлено розмір внесків кожної країни-члена до фонду: внесок Росії -$7,5 млрд, Казахстану - $1 млрд, Киргизії - $1 млн, Таджикистану - $1 млн, Вірменії - $1 млн. Білорусія не буде донором антикризового фонду через гостру нестачу коштів.
Оцінка спільних дій з подолання кризи повинна вироблятися з урахуванням двосторонніх відносин країн в рамках СНД, які, через значну кількість конфліктів, є досить складними. Полярність поточної соціально-економічної ситуації також не свідчить про скоординованість і ефективність спільних дій. Таким чином, на рівні країн СНД повторюється та ж ситуація що і в цілому у світовому співтоваристві. Визнаючи важливість об'єднання зусиль на міждержавному рівні задля подолання кризи, роблячи певні координаційні дії, країни СНД доки виявляються не в змозі спільно ефективно боротися з економічною кризою [29].
Похожие работы
... ється через взаємодію капіталу окремих господарюючих суб'єктів (підприємств, фірм) сусідніх країн шляхом формування системи економічних угод між ними, створення філіалів за кордоном і т. ін. На мікрорівні міжнародна економічна інтеграція виступає у форміспільного будівництва господарських об'єктів, спільного виконання проектно-конструкторських робіт, створення спільних підприємствспеціалізації та ...
... : обмежувався конкуруючий імпорт, ліцензувались усі види імпорту — більш пільговий для пріоритетних галузей, менш пільговий — для інших. Заходи по лібералізації полегшують тут доступ в економіку зарубіжних технологій, сприяють розвиткові експортної бази, включаючи створення підприємств із 100% експортною орієнтацією. Вартим уваги явищем останнього десятиліття є досить активний експорт підприє ...
... в 2005 р. почала погіршуватися. За сім місяців зростання ВВП становило 5,7 % (в 2004 р. - 7,1 %), приріст промислового виробництва - 4,1 % (в 2004 р. -6,1 %), інфляція - 11 %. 4. Китайський варіант перехідної економіки 4.1 Загальна характеристика та основні підсумки трансформаційних процесів в Китаї Соціально-економічні реформи в Китаї почалися в 1978 р. - суттєво раніше, ніж в інших ...
... в другие граны. ИММИГРАЦИЯ - это обратный процесс, то есть выезд иностранных рабочих на работу в данную страну. Базовой формой организации внешней трудовой миграции, принятой в международной практике, являются двухсторонние соглашения между заинтересованными государствами, где, в частности, оговариваются социальное и трудовое равноправие между иммигрантами и гражданами страны пребывания. Важное ...
0 комментариев