Доцільність та можливості приєднання України до Митного Союзу ( Росія-Білорусія-Казахстан)

3.3 Доцільність та можливості приєднання України до Митного Союзу ( Росія-Білорусія-Казахстан)

Після розпаду СРСР та створення СНД, 12 країн- учасниць підписали між собою двосторонні угоди про вільну торгівлю. А в 1995р. Росія, Білорусія, Казахстан та Киргизія підписалу угоду про Митний союз (ЄврАзЕС), і вже згодом Росія виступила з ініціативою створення ЄЕП з Україною, Білорусією та Казахстаном. Передумовами такого кроку були значний науково-технічний, промисловий, фінансовий та економічний (95% потенціалу всього СНД ) потенціали цих держав.

Проект ЄЕП стартував ще в 2003р., коли президенти України, Росії,Білорусії та Казахстану підписали відповідну угоду. За словами М. Касьянова, цей проект мав на увазі створення єдиного економічного простору з єдиними податками, єдиною валютою, тарифами, енерготранспортною системою, що суперечило курсу України на євроінтеграцію. Тому, через відмову нашої держави від вступу до Митного союзу та створення наднаціональних органів ЄЕП, цей процесс дещо затягнувся.

Свою офіційну позицію - співпраця у рамках ЗВТ - Україна зафіксувала Указом Президента від 20.04.2005р. "Про формування Єдиного економічного простору"[1, c.14].

Після вступу України у 2008р. до СОТ можливість створення митного союзу у рамках ЄЕП обговорювалась лише проросійськими політиками, так як екс-президент В.Ющенко однозначно виступив проти приєднання до нього [1, c.17].

З початку ж 2010р., після вступу В. Януковича на пост Президента України, це питання знову знаходиться на порядку денному. Головним аспектом обговорення є можливість вступу України в Митний Союз та його наслідки, які, за словами експертів, можуть бути як позитивними, так і негативними [22].

До позитивних можна віднести те, що Митний союз припускає можливість створення єдиної митної території для держав, що входять в нього, шляхом усунення тарифних і нетарифних обмежень в торгівлі один з одним і уніфікацію митного тарифу на ввезення товарів з третіх країн. Тобто для України повинен існувати режим вільної (безмитною) торгівлі з країнами союзу, що має особливу актуальність в контексті наявності в Росії експортних мит на енергоносії. Необхідно відмітити що на сьогоднішній момент між Росією і Україною вже існує двосторонній договір про вільну торгівлю. Проте, до договору додається список виключень, в який входять найбільш чутливі товарні групи, причому список цей постійно розширюється. Враховуючи важливе значення експортних мит на енергоносії, які не лише створюють захисний ціновий бар'єр для російських підприємств, але і служать істотним джерелом поповнення державного бюджету складно припускати можливість їх усунення по відношенню до Украіни. Це підтверджує той факт, що вже сьогодні питання про відміну експортного мита на енергоносії виведене із стандартної тристоронньої угоди між Росією, Білорусією і Казахстаном.

Аналіз публікацій на тему митного союзу показує, що проблеми виникають не лише з приводу експорту енергоносіїв, але і інших критичних товарів (наприклад, ввезення підакцизних алкогольних напоїв), що дозволяє зробити висновок про недостатню продуманість цього митного об'єднання (Росія більше дає, чим отримує). Таким чином, входження України в цей союз вигідне для нас в першу чергу в енергетичній сфері, але це можливо тільки на умовах відсутності виключень з умов вільної торгівлі.

Слід сказати, що ілюзорною виглядає і можливість України істотно збільшити експорт в країни союзу. Дані за останній рік дають можливість сказати, що нетарифні обмеження з боку Росії і Білорусії по відношенню до українських товарів істотно посилилися. Це виражається в збільшенні кількості і охопленні антидемпінгових процедур, технічних вимог і т.д. Наявність нетарифних обмежень показує небезпеку для російських товаровиробників з боку українського експорту (і це за наявності експортних мит на енергоносії і високої енергомісткості нашої промисловості), що породжує різноманітні захисні механізми.

Негативні моменти входження України в Митний союз пов'язані з тим, що наша країна з 2008 р. вже є членом СОТ, на відміну від країн союзу. Тому приєднання до союзу до його входження в СОТ провіщає Україні повторення вже пройденого переговорного процессу, тобто, по суті, нам необхідно буде заново вступати в цю організацію вже в рамках союзу [31].

Окрім цього необхідно відмітити, що "зв'язаний" в рамках вступу митний тариф України майже в 2 рази нижче за митний тариф союзу і уніфікацію тарифів, тобто їх фактичне збільшення для України, не можна однозначно розглядати як позитив, оскільки на сьогодні загальні прибутки від імпортних мит розподіляються між країнами союзу в співвідношенні 86,5% - Росії, 8,5% - Казахстану, 5% - Білорусії, що вже викликає невдоволення останньої.

В рамках союзу вже вирішено підвищити тарифи на імпорт автомобілів, і, якщо розглянути їх на прикладі ввезення умовного автомобіля вартістю в 25000$ на території союзу і Казахстану, то, його ціна підвищується на 24365,75$ і на 5874$ відповідно. Але, зі слів віцепрем'єр-міністра Білорусі Андрія Кобякова, підвищення тарифних ставок торкнеться тільки 6,7% товарних позицій, пониження ж- 18,7%, інші 74,6% залишаться незмінними.

Ще одним мінусом можливого приєднання України до Митного Союзу є те, що Україна точно не зможе претендувати на вступ в ЄС, що на сьогодні є пріоритетним напрямом зовнішньої політики.

Слід зазначити, що позитивні наслідки входження України в Митний союз є істотними вже в короткостроковій перспективі, але їх отримання пов'язане з великими ризиками, які полягають в можливості зміни пріоритетів в російській економічній політиці. Усі негативні наслідки мають відстрочений політичний характер пов'язаний з послабленням можливості інтеграційних перспектив України в ЄС.

Таким чином, виходячи з вище наведених фактів, можна зробити висновок, що для України такий вид інтеграції є суперечливим, як для члена СОТ, а вигоди, які можливі в короткостроковій перспективі, пов’язані з одного боку зі значними ризикам через нестабільність поглядів Росії щодо пріоритетів в економічній політиці, а з другого-з погіршенням положення нашої держави на європросторі, що в майбутньому не дасть Україні можливості вступити до ЄС.

Тому співпрацю з Росією, Казахстаном і Білорусією варто здійснювати у рамках зони вільної торгівлі, яку від МС відрізняє тільки наявність єдиного митного тарифу по відношенню до третіх країн [6,c.18].

ВИСНОВКИ

Бурхливий розвиток інтеграційних процесів в останні декілька десятиліть дає підстави стверджувати, що їхні позитивні наслідки в світовому масштабі явно переважають над негативними, які, безумовно присутні.

На сьогоднішній день існують суттєві передумови для подальшого поглиблення процесів світової економічної інтеграції і можна сподіватись, що вона, як складова загальносвітових інтеграційних тенденцій (політичних, культурних, тощо), буде сприяти подальшому суспільному розвитку та вирішенню глобальних світових проблем.

В роботі було розглянуто передумови та наслідки міжнародної економічної інтеграції, співпрацю країн в рамках регіональних та субрегіональних організацій на прикладі країн СНД та їх співпрацю з ВТО.

СНД- досить молода організація, яка на сьогоднішній день, на жаль, має не найкращі показники економічного розвитку та майбутніх перспектив.

Виходячи з даних, які було проаналізовано для написання роботи та прогнозів політологів, можна говорити про недостатній рівень інтегрованості економік країн Співдружності, насамперед, через конфліктні ситуації в її межах та різні погляди держав-членів відносно майбутніх напрямів розвитку.

СНД як інтеграційне об'єднання держав пострадянського простору так і не склалася. Прийняті її керівними органами документи фактично не діють. Координуючі інституції аж ніяк не впливають на розвиток економіки країн-членів.

Загалом слід визнати, що Співдружність має тенденцію до перетворення в механізм реалізації виключно російських інтересів. Пануючи в робочих органах СНД, РФ фактично має можливості проводити такі рішення, які узгоджуються з її власними національними інтересами, але часто суперечать інтересам інших країн-членів. Домінування російських інтересів в СНД аж ніяк не сприяє розгортанню того потенціалу співробітництва, який планувався спочатку.

У відносинах між країнами СНД та РФ накопичуються економічні, політичні та правові протиріччя. Незадоволеність станом справ виявилася на останніх зустрічах керівників держав СНД, де гостро критикувалася неконструктивна позиція РФ. Показовою є тенденція до утворення в пострадянському просторі, в межах СНД, особливих інтеграційних підструктур (Союз РФ та Білорусі, Митний союз 4-х, центральноазійський економічний союз, ГУАМ тощо). Співдружність поступово перетворюється в багаторівневу структуру з різним ступенем участі в інтеграцій них процесах окремих країн.

Через неефективність співпраці у вирішенні першочергових питань економічного розвитку та співробітництва, члени СНД прагнуть до європейської інтеграції, що посилює відцентрові процеси в межах Співдружності. Так Україна, Грузія, Молдова та Вірменія вже є членами СТО, яка, не дивлячись на негативні наслідки для їх економік, пріоритетніша, ніж СНД.

Основними причинами нежиттєздатності та нестабільності СНД є:

1. Нерівноправність відносин між країнами СНД, а також претензії РФ на політичне, економічне, інформаційне та соціокультурне домінування.

2. Намагання РФ розглянути весь пострадянський простір як зону її інтересів.

3. Несумісність вимог РФ щодо координації зовнішньої й економічної політики країн СНД з повним ігноруванням нею інтересів і пріоритетів країн-партнерів.

4. Стратегічний курс РФ на розбудову наддержавних структур СНД під її контролем і прогресуючу інтеграцію пострадянських країн в новий потужний геополітичний блок.

Тому за для збереження цілосності Співдружності керівникам країн СНД слід розробити чіткий план дїй на майбутнє з урахуванням інтересів, рівня розвитку та ступеня інтегрованості кожної окремої держави-члена.

Список використаної літератури

1. Бульвінський А. Проект Єдиного економічного простору: російське та українське бачення/ А. Бульвінський// Віче.-2009.- №18.-С.14-17.

2. ВТО: механизм взаимодействия национальных экономик. Угрозы и возможности выхода на международный рынок/ | Евдокимов А.И., Кузнецова Н.П., Данильцев А.В. |: под ред. С.Ф.Сутырина.-М.:Эксмо,2008.-400 с.- (Профессиональные издания для бизнеса)

3. Киреев А. Международная экономика/: Учеб. пособ. для вузов.Ч.1./Киреев А.- М.: Международная экономика, 1998. – 416с.

4. Международные экономические отношения: учеб./ [Н.Н.Ливенцев и др.]: под ред. Н.Н. Ливенцева.-[2-е изд.].- М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2005.-648с.

5. Міжнародна економіка/ | Бочан I.О., Грабинський I.М., Гарасим П.М. |: під ред. О.Г. Гупала.-К.: Хай-Тек Пресс,2007.-368 с.

6. Рябкова Д. Три пишем, четыре в уме/ Я. Рябкова // Инвестгазета. –2010.– від 01-07.03.- С.18-21.

7. Ситарян С.Интеграция стран СНГ: трудности и перспективы взаимодействия/С. Ситарян//Проблемы теории и практики управления.-2001.- №5.-С.27-29.

8. Ткаченко С.Реформирование СНГ и перспективы его развития/С. Ткаченко, К.Гуляева//Власть.-2009.- №7.-С.100-103.

9. Філіпенко А.С., Міжнародна економіка: навч.посібник/ А.С. Філіпенко, Є.I. Ходаківський.- К.: Кондор,2008р.-382с.

10. Экономика:учеб./ под ред. д-ра экон наук, проф. А.С. Булатова.-[4-е изд.].- М.:Экономистъ, 2005.-831с.

11. Варданян К. Экономика ошибок не прощает/ К.Варданян// Голос Армении.-2009.-№135.- Режим доступу: http://www.golosarmenii.am/ru/19926/economics/712

12. Государства-участники Организации экономического сотрудничества создадут единую энергосистему [Електронний ресурс]/ Cайт новин "What’s New?".-2005.- Режим доступу: http://www.wn.ru/today/BusinessNews/03.10.2005/2.html

13. Евразийское экономическое сообщество (справочная информация) [Електронний ресурс]/ Министерство иностранных дел Российской Федерации.-2010.- Режим доступу: http://www.mid.ru/ns-rsng.nsf/0e82a568fbb5b2c043256a65002f56c2/cd089a6acbc9584fc32573bd002dc19b?OpenDocument

14. ЕврАзЭС . История [Електронний ресурс]/ Официальный веб-сайт Евразийского экономического сообщества.- Режим доступу: http://www.evrazes.com/about/history

15. Единое экономическое пространство: возможности, проблемы, перспективы [Електронний ресурс]/ Фонд "Наследие Евразии".-2005.- Режим доступу: http://www.fundeh.org/issues/books/32

16. Иванов А. Россия и АТЭС: перспективы сотрудничества [Електронний ресурс] | : Вестник МГИМО / А.Иванов.-2010.-№1(10).- Фонд исторической перспективы "Перспективы".- Режим доступу: http://perspectivi.net/oykumena/politika/rossija_i_ates_perspektivy_sotrudnichestva_2010-04-14.htm

17. Коммюнике Четвертого заседания Парламентской Ассамблеи ГУАМ [Електронний ресурс]/ Официальный веб-сайт ГУАМ.- Режим доступу: http://guam-organization.org/node/841

18. Кононенко А. Кооперация в Черноморском регионе и перспективы ОЧЕС [Електронний ресурс]/ А.Кононенко// "BlackSeaTrans"-2006.- №3.- Режим доступу: http://www.blackseatrans.com/article.php?articleID=702

19. Краткие сведения о ШОС[Електронний ресурс]/ Официальный веб-сайт Шанхайской организации Сотрудничества.- Режим доступу: http://www.sectsco.org/RU/brief.asp

20. Міжнародна економічна інтеграція [Електронний ресурс]/Экономико-правовая библиотека.- Режим доступу: http://www.vuzlib.net/me_kneu/8-1.htm

21. Настоящее и перспективы ШОС [Електронний ресурс]: за даними Iнформаційно-аналітичного Центру по вивченню суспільно-політичних процесів на пострадянському просторі/ Внешмаркет. Портал Информационной Поддержки Внешнеэкономической Деятельности.-2007.- Режим доступу: http://www.vneshmarket.ru/content/document_r_2A104146-629B-460C-B302-7BC14F06781E.html

22. Нужен ли Украине таможенный союз? [Електронний ресурс]/.- Режим доступу: http://www.kakrabota.com.ua/article/17613/

23.Паньков В.С. Россия и ВТО [Електронний ресурс]/В.С.Паньков// журнал "Золотой Лев".-2008.-№144-145.- Режим доступу: http://www.zlev.ru/144/144_34.htm

24. Проект формирования ЕЭП:состояние и перспективы [Електронний ресурс]/ А.Е. Лебедев// Форум "Единое экономическое пространство".-2008.- Режим доступу: http://edekon.bestforums.org/viewtopic.php?f=251&t=43

25.Розділ ІІІ. Міжнародна економічна інтеграція [Електронний ресурс]/ Економіко-правова бібліотека.-Режим доступу: http://polkaknig.narod.ru/econom/lazebn/31.htm

26. Союз Беларуси и России [Електронний ресурс]/ Сайт Посольства Республики Беларусь в Российской Федерации.- Режим доступу: http://www.embassybel.ru/commonwealth

27. Страны постсоветского пространства на пути в ВТО: процесс вступления в ВТО [Електронний ресурс]/ "Мосты".-2007.-№1.- Режим доступу: http://trade.ecoaccord.org/bridges/1/8.htm

28.Страны СНГ в ВТО: проблемы и последствия [Електронний ресурс]/ Офіційний веб-сайт Регіональної торгово- промислової палати Миколаівської області.-2007.- Режим доступу: http://www.rtpp.com.ua/news/2007/06/21/4/526.html

29. Страны СНГ и мировой кризис: общие проблемы и разные подходы: [Електронний ресурс]/ д.э.н. И.А. Николаев, Т.Е. Марченко, М.В. Титова// Аналитический доклад- М.,2009.-27с.- Режим доступу: http://www.fbk.ru/upload/contents/561/anticrisis-CIS.pdf

30.Туманные перспективы СНГ [Електронний ресурс]/Сайт інформаційно-аналітичного агенства "Политпрогноз"-Режим доступу: http://www.politprognoz.ru/main_theme_tumannie_perspektivi_sng_29_10_08.php

31. Билоусова Н.Украина в ВТО. Год первый [Електронний ресурс]/ Н.Билоусова// День-2009.- №83.-Режим доступу: http://smi.liga.net/articles/IT093020.html

32. Хуторный Т. Россия нажала на тормоза [Електронний ресурс]/ Т.Хуторный//Вовремя.info -2009– Режим доступу: http://www.vovremya.info/art/1244725688.html

33. Шурубович А. Страны СНГ в ВТО: проблемы и последствия [Електронний ресурс]/А. Шурубович// Финансовый Директор-2006.-№10.- Режим доступу: http://www.fd.ru/reader.htm?id=22268

34. Создание Союза России и Белоруссии [Електронний ресурс]/ Независимый обозреватель стран Содружества-2010.- Режим доступу: http://www.nob.su/2010/01/28/sozdanie-sojuza-rossii-i-belorussii.html

35. Украина проверяет СНГ на эффективность[Електронний ресурс]/Коммерсант-2006.-№74.- Режим доступу: http://www.kommersant.ua/doc.html?DocID=671830&IssueId=35640

36. Офіційний веб-сайт Статистики країн СНД [Електронний ресурс]/ Режим доступу: http://www.cisstat.com/

Похожие работы

Міжнародна економічна інтеграція як система господарських зв’язків різних країн, її розвиток і сучасний стан

Скачать

111150

3

0

... ється через взаємодію капіталу окремих господарюючих суб'єктів (підприємств, фірм) сусідніх країн шляхом формування системи економічних угод між ними, створення філіалів за кордоном і т. ін. На мікрорівні міжнародна економічна інтеграція виступає у форміспільного будівництва господарських об'єктів, спільного виконання проектно-конструкторських робіт, створення спільних підприємствспеціалізації та ...

Економіка зарубіжних країн \укр\

Скачать

236336

0

0

... : обмежувався конкуруючий імпорт, ліцензувались усі види імпорту — більш пільговий для пріоритетних галузей, менш пільговий — для інших. Заходи по лібералізації полегшують тут доступ в еконо­міку зарубіжних технологій, сприяють розвиткові експорт­ної бази, включаючи створення підприємств із 100% екс­портною орієнтацією. Вартим уваги явищем останнього десятиліття є досить активний експорт підприє ...

Загальна характеристика основних економічних моделей

Скачать

188087

2

4

... в 2005 р. почала погіршуватися. За сім місяців зростання ВВП становило 5,7 % (в 2004 р. - 7,1 %), приріст промислового виробництва - 4,1 % (в 2004 р. -6,1 %), інфляція - 11 %.     4. Китайський варіант перехідної економіки   4.1 Загальна характеристика та основні підсумки трансформаційних процесів в Китаї Соціально-економічні реформи в Китаї почалися в 1978 р. - суттєво раніше, ніж в інших ...

Шпоры по международной экономике

Скачать

459297

0

0

... в другие граны. ИММИГРАЦИЯ - это обратный процесс, то есть выезд иностранных рабочих на работу в данную страну. Базовой формой организации внешней трудовой миграции, принятой в международной практике, являются двухсторонние соглашения между заинтересованными государствами, где, в частности, оговариваются социальное и трудовое равноправие между иммигрантами и гражданами страны пребывания. Важное ...