3.2 Країни СНД та СОТ: національні інтереси та особливості співпраці

П'ять з 11 країн СНД вже є членами СОТ (Грузія, Молдова, Киргизстан, Вірменія, Україна), інші шість (окрім Туркменії) отримали статус спостерігача і ведуть переговори про вступ до організації.

Країни що знаходяться нині на етапі вступу в СОТ, приводять своє законодавство у відповідність з нормами організації, а також ведуть переговори з приводу умов вступу, які фіксуються в Протоколі про приєднання.

Основні проблеми країн пострадянського простору, що стосуються вступу в СОТ, - це вимоги країн-членів СОТ в області сільського господарства, по низці фінансових запитань (банківська і страхова діяльність), комплекс проблем під назвою "СОТ+", коли до країни пред'являються вимоги, що мають "додатковий" характер. При обговоренні системних питань багато дискусій викликають проблеми захисту інтелектуальної власності, лібералізації в області АПК ( від вступаючих країн вимагають значно понизити допустимий об'єм внутрішньої держпідтримки аграрного сектора у рамках "бурштинового кошику" і рівень експортних субсидій на сільськогосподарські і продовольчі товари), питання щодо отримання статусу, який відповідає рівню економічного розвитку кожної з країни - претендента. Бо для Білорусі, Казахстану та Росії, наприклад, важливий статус країни з ринковою економікою, а для Таджикистану-країни з економікою, що розвивається [27].

Незважаючи на відмінності в стартових умовах і економічній ситуації в країнах регіону, членство в СОТ може надати їм значні переваги:

·          доступ до механізму вирішення торговельних суперечок;

·          можливість участі у виробленні нових правил міжнародної торгівлі;

·          поліпшення законодавства і формування стабільного торговельно-інвестиційного середовища, що сприятиме залученню капіталовкладень в національну економіку;

·          забезпечення вітчизняним підприємствам ширшого доступу до світових ринків машин, устаткування, технологій і інформації, мінерально-сировинних ресурсів і транспортних комунікацій;

·          створення нових можливостей не лише для економічного розвитку, але і для поліпшення соціальної ситуації і підтримки екологічної безпеки;

·          створення умов для поліпшення якості вітчизняних товарів і послуг в результаті підвищення стандартів і впливу конкуренції;

·          отримання політичних переваг як демонстрація прихильності курсу інтеграції країн у світову економічну систему.

На сьогоднішній день, з країн СНД членами СОТ є : Киргизстан ( з 1998р)., Грузія ( з 2000р.), Молдова ( з 2001р.), Вірменія (з 2003р.), Україна ( з 2008р.) і для кожної з них це мало свої наслідки.

Розглянемо їх в порядку вступу країн до даної організації. Першим був Киргизстан. Для його економіки важко однозначно визначити вплив вступу до ВТО. З одного боку для країни відкрились нові ринки збуту, але за статистичними даними економічне зростання було незначним. За період з 1998р. по 2005р. об’єм експорта виріс лише на 23% ( з 513,6 млн. до 672 млн. дол. США), де доля експорту в країни СНД зросла з 35,4% в 2001 р. до 45% в 2005р; об'єм прямих іноземних інвестицій (без урахування відтоку) збільшився на 54% (з 136 млн. до 210 млн. дол. США). Причому якщо в 1998р. інвестиції направлялись в торгівлю (42%), оброблювальну промисловість (20,5%), то в 2005 р. інвестиції в оброблювальну промисловість склали (45%), фінансову діяльність (19,5%) і гірничодобувну промисловість (11,6%), а на торгівлю доводилося лише 10,4% інвестицій.

В результаті вступу в СОТ значно постраждали національні виробники: харчова, легка промисловість та сільське господарство через їх неконкурентноспроможність порівняно з зарубіжними.

А так як Киргизстан ще до вступу в СОТ, уклав зі своїми основними торговельними партнерами за межами СНД договори про надання режиму найбільшого сприяння, то лібералізація зовнішньоторговельного режиму, майже непомітно вплинула на об'єми зовнішньоторгового обігу країни. До того ж так як Киргизстан експортував переважно метали і хімікати, які не конкурують із західною продукцією, то зниження нетарифних обмежень теж не дало значних позитивних змін [33].

Наступною була Грузія. Як результат вступу до СОТ значного зростання іноземних інвестицій не сталося, як і у випадку з Киргизстаном, хоча в першому півріччі 2001 р. різко збільшилася доля іноземних фірм і спільних підприємств в загальній структурі інвестицій - з 11% до 41% . Як позитив можна сказати, що зовнішньоторговельних оборот зростав щороку. Але негативне сальдо все ж залишилось, причому з 2000р. до 2005р. збільшилось в 4 рази (з 385 млн. дол. США до 1624 млн. дол. США).

Що ж стосовно Молдови, то для неї вступ до Світової організації торгівлі мав більш позитивні наслідки. Не зважаючи на скорочення об’ємів виробництва в сільському господарстві на 14% у 2003р., вже в 2004р. ситуація стабілізувалась. Експорт республіки зріс з 452 млн. дол. США в 2000 р. до 1091 млн. дол. США в 2005 р., причому експорт в країни за межами СНД зріс з 222 млн. до 540 млн. дол. США [28].

Після Молдови була Вірменія, яка сьогодні страждає через членство в СОТ, тому що максимально дозволених 15% митних бар'єрів не вистачає для захисту внутрішнього ринку, 20% -ий ПДВ на сільгосппродукцію ставить у важке положення все сільське господарство, темпи зростання імпорту перевищують зростання експорту, імпортуючі компанії прагнуть впливати на керівництво держави з тим, щоб змінити у свою користь навіть законодавство про інтелектуальну власність. Нестабільність країни веде до відпливу капіталу, що призводить до залучення іноземних кредитів які використовуються нераціонально. За 2008 р. зовнішній борг РВ досяг 3 млрд. долл. США.

Не може не хвилювати і ситуація з курсом долара у Вірменії, який значно виріс через скорочення приватних валютних трансфертів (за деякими оцінками, зафіксовано падіння до 50%), а також скороченням об'ємів експорту (близько 40%). Збільшується також негативне сальдо торговельного балансу (за дев'ять місяців 2009 р. розрив досяг 79% на користь імпорту). Це призвело до підвищення цін на товари в самій Вірменії. Тому не можна сказати, що членство в СОТ було об'єктивно необхідним, оскільки негативні наслідки для країни значно переважають над позитивними [11].

Останньою з країн СНД була Україна. За підсумками 2009р. перебування в організації виявилось успішним. За об'ємами торгівлі Україна зайняла 33 місце серед 152 країн-членів, налагодила тісніші торговельні зв'язки з іншими учасниками СОТ, що допомогло припинити квотування експорту української металопродукції. Так у Болгарії об'єми постачання металопродукції виросли більш ніж в три рази, в Румунії - в 1,7 разу, а зовнішньоторговий обіг з африканськими країнами і США, виріс відповідно на 61% і 85%. Отже, за експертними оцінками, Україна отримала більше вигід від вступу до СОТ з- поміж країн СНД, що теж є її членами [31]

Країни СНД, що знаходяться в процесі приєднання:

Білорусія є нетто-імпортером палива і сировини, і країною, через територію якої проходять експортні трубопроводи з Росії в Центральну і Західну Європу.

У 90-ті роки Росія і Білорусія в основному сформували митний союз, уніфікувавши більшість тарифних ліній і перейшовши до вільної торгівлі один з одним., але переговори по вступу в СОТ Білорусія і Росія ведуть окремо через серйозні розходждення в економічних моделях і господарському законодавстві двох країн і відсутность механізмів, які могли б забезпечити їх конвергенцію.

Білорусія останніми роками прагне прискорити свій вступ до СОТ, тому що це сприятиме перегляду і відміні антидемпінгових та інших обмежувальних заходів відносно експорту Білорусії. Поки ж, незважаючи на те, що почастішали засідання рабочої групи по Білорусії в середині поточного десятиліття, процес приєднання цієї країни до СОТ далекий від завершуючої стадії. В силу незавершенності ринкових реформ і натягнутих стосунків білоруського керівництва з лідерами країн Заходу у країни мало шансів вступити до Світової організації торгівлі найближчими роками [2,c.348].

Казахстан. Керівництво країни впродовж усього пострадянського періоду виступало з різними ініціативами інтеграційного характеру. Наприклад, спільний вступ в СОТ учасників Митного союзу ЄврАзЕС. Зусилля щодо координації приєднання могли стати стимулом поглиблення взаємних зв'язків пострадянських республік, але цей заклик так і не був почутий в Росії.

З 36 країн - членів СОТ, що входять до складу робочої групи зі вступу Казахстану в цю організацію, 15 проводять детальні двосторонні переговори по доступу на ринок товарів. Переговори за умовами доступу на казахстанський ринок послуг ведуться з 8 країнами - членами робочої групи Австралією, ЄС, Канадою, Латвією, Польщею, США, Швейцарією, Японією. Нині Казахстан веде переговори по доступу на ринок послуг по 76 з 155 секторів послуг Класифікатора ООН. Найбільш чутливими секторами послуг, що вимагають значного рівня захисту, є фінансові, правові, комерційні, транспортні, телекомунікаційні, туристичні, будівельні. Важливі для країни і переговори в рамках ТРIПС - ринок продукції легкої промисловості в Казахстані, за різними оцінками, на 70-90% представлений контрабандною і контрафактною продукцією [2,c.347].

Країна має шанси опинитись в СОТ в числі перших з тих держав СНД, що залишилися за межами цієї організації.

Азербайджан подав заявку на вступ до СОТ пізніше, ніж більшість інших країн СНД. Переговорний процес почався практично відразу, але інтенсивність його підвищилася в 2004-2006р.р. Ймовірно, покращення економічних позицій країни завдяки зростанню цін на нафту спонукало керівництво країни прискорити процес приєднання до організації. Для Азербайджану членство багато в чому має статусний характер. Країна експортує переважно сировинні товари, а у сфері послуг вона зацікавлена в питаннях транзиту [2,c.349].

Таджикістан входить до числа найменш розвинених держав світу, а тому користується відповідними преференціями - його продукція надходить до ЄС безмитно. Ця обставина додає привабливості країні в очах потенційних інвесторів, серед яких лідирують російські компанії. Подібно до інших країн Центральної Азії, Таджикістан вкрай зацікавлений в сприятливих умовах для транзиту своїх вантажів, і це одна з сфер де вступ в СОТ може дати позитивний результат.

З початку поточного десятиліття уряд Таджикістану веде активні переговори в рамках процесу вступу в СОТ. Були представлені пропозиції по товарах і послугах, йде діалог із зацікавленими сторонами. Почалося реформування законодавчої бази з метою адаптації її до вимог Світової організації торгівлі [2,c.349-350].

Узбекистан. Процес приєднання Узбекистану до СОТ, який з червня 1994р. мав статус спостерігача при ГАТТ, почався в грудні 1994р. У січні 1995р. було створено відповідну робочу групу, до складу якої увійшло 27 країн. У вересні 1998р. Узбекистан передав до СОТ меморандум по режиму зовнішньої торгівлі.

В цілях ефективної підготовки до вступу в грудні 1998р. кабінет міністрів Республіки Узбекистан затвердив склад міжвідомчої комісії з роботи по СОТ [2,c.350].

Готуючись до вступу в цю організацію, Узбекістан усвідомлює можливість не тільки позитивних, але й негативних ефектів від лібералізації зовнішньої торгівлі. З одного боку країна може отримати полегшення процесу виводу на світові ринки узбецьких товарів і послуг, нові можливості в розвитку фінансових ринків, появу нового механізму захисту зовнішньоекономічних інтересів країни і приведення національного законодавства у сфері зовнішньої торгівлі до міжнародному, а з іншого - можливість втрати ряду виробництв і галузей оброблювального сектора економіки, зростання безробіття, обмеження можливостей держави в проведенні активної промислової політики. У цих умовах потрібна розробка раціональної стратегії приєднання Узбекистану до СОТ, що дозволила б компенсувати або мінімізувати негативні наслідки і досягти максимального ефекту для економіки і розвитку країни в цілому.

Росія. Переговори щодо приєднання Росії до Світової організації торгівлі тривають 14 років.

Відомо, що 80% експорту країни - товари сировинної групи, які, здебільшого обмеженням СОТ не піддаються.

Після вступу в СОТ у російських металургійних і хімічних компаніях з'явиться можливість звертатися у випадках порушення проти них антидемпінгових і компенсаційних розслідувань в орган СОТ по вирішенню суперечок.

Російські експерти вважають, що вступ до СОТ їхній країні необхідний, інакше модернізація економіки багато в чому буде ускладнена.

Вступ до СОТ матиме для Росії багато позитивних наслідків: зниження мит на імпортні лікарські препарати, зниження вартості виробів легкої промисловості, збільшення іноземних інвестицій в основний капітал страхових компаній з 25 до 50%, у банківській справі частка іноземного капіталу повинна зрости до 50%,а також це допоможе вирішити головне стратегічне завдання - диверсифікацію експорту та економіки вцілому [23].

Отже, як показала міжнародна практика останніх років, не завжди і не всім країнам вступ до СОТ приносить процвітання, тим більш, в короткостроковій перспективі. Тому необхідно чітко визначитися з тим, наскільки очікуваний ефект перевершить негативні наслідки членства для кожної конкретної країни.

Нині переважає думка про те, що не існує альтернативи вступу в СОТ. Зростає розуміння необхідності розробки і реалізації відповідної політики, щоб вигоди від вступу до СОТ стали реальністю, а негативні наслідки були мінімізовані на стільки, на скільки це можливо.


Информация о работе «Теорії економічної інтеграції на прикладі країн СНГ»
Раздел: Международные отношения
Количество знаков с пробелами: 88355
Количество таблиц: 3
Количество изображений: 5

Похожие работы

Скачать
111150
3
0

... ється через взаємодію капіталу окремих господарюючих суб'єктів (підприємств, фірм) сусідніх країн шляхом формування системи економічних угод між ними, створення філіалів за кордоном і т. ін. На мікрорівні міжнародна економічна інтеграція виступає у форміспільного будівництва господарських об'єктів, спільного виконання проектно-конструкторських робіт, створення спільних підприємствспеціалізації та ...

Скачать
236336
0
0

... : обмежувався конкуруючий імпорт, ліцензувались усі види імпорту — більш пільговий для пріоритетних галузей, менш пільговий — для інших. Заходи по лібералізації полегшують тут доступ в еконо­міку зарубіжних технологій, сприяють розвиткові експорт­ної бази, включаючи створення підприємств із 100% екс­портною орієнтацією. Вартим уваги явищем останнього десятиліття є досить активний експорт підприє ...

Скачать
188087
2
4

... в 2005 р. почала погіршуватися. За сім місяців зростання ВВП становило 5,7 % (в 2004 р. - 7,1 %), приріст промислового виробництва - 4,1 % (в 2004 р. -6,1 %), інфляція - 11 %.     4. Китайський варіант перехідної економіки   4.1 Загальна характеристика та основні підсумки трансформаційних процесів в Китаї Соціально-економічні реформи в Китаї почалися в 1978 р. - суттєво раніше, ніж в інших ...

Скачать
459297
0
0

... в другие граны. ИММИГРАЦИЯ - это обратный процесс, то есть выезд иностранных рабочих на работу в данную страну. Базовой формой организации внешней трудовой миграции, принятой в международной практике, являются двухсторонние соглашения между заинтересованными государствами, где, в частности, оговариваются социальное и трудовое равноправие между иммигрантами и гражданами страны пребывания. Важное ...

0 комментариев


Наверх