Значення знань законів соціально-психологічної регуляції діяльності організацій
Соціально-психологічні завдання для вирішення питань з проблем функціонування організації
Характеристика принципів і особливостей системного підходу до явища організації
Логіка якісних співвідношень соціально-психологічного клімату і організаційного клімату
Проблеми дослідження організаційного клімату
Розуміння і класифікація параметрів соціально-психологічного простору
Структурність соціально-психологічного простору
Автономія підструктур
Параметри інформаційного і ділового обміну в організації
Полімотивація організаційної діяльності
Мотивація творчої актуалізації
Роль і місце мотивації досягнень, успіху, винагород в організаційній діяльності
Навигация
Розуміння і класифікація параметрів соціально-психологічного простору
Соціальна психологія організацій
125050
знаков
1
таблица
2
изображения
1. Розуміння і класифікація параметрів соціально-психологічного простору
Властивості соціально-психологічного простору, охарактеризовані в попередній лекції, дають підстави для виділення параметрів соціально-психологічного простору – комплексу провідних змінних, які дозволяють вимірювати характеристики соціально-психологічного простору і оцінювати особливості динаміки соціально-психологічних процесів і стан організаційного клімату.
Основні критерії оцінки соціально-психологічного простору визначаються постулатами, що його стан – це певна форма упорядкованості елементів і структур. На основі цього виділяється три основних параметри виміру соціально-психологічного простору: цілісність, структурність, автономія підструктур. Всі параметри одночасно є і самостійними факторами, і однією із змінних єдиної системи.
Показник цілісності соціально-психологічного простору дає можливість оцінити такі властивості організації, як:
1) наявність і стан загального первинного контура регуляції соціальної діяльності;
2) наявність механізмів реалізації інтеркооперативних зв'язків і взаємодій.
Структурність відображає:
1)рівень і ступінь диференціювання цілей всередині організації;
2)розвиток функцій координації;
3)наявність соціально-психологічних механізмів, що дозволяють розвиватись інтеркооператавних взаємодії між елементами і підрозділами організацій.
Автономія підструктур розкриває:
1)рівень і ступінь організаційної самостійності підрозділів;
2)їх цільове самовизначення;
3)наявність соціально-психологічних механізмів групової саморегуляції і самоконтролю всередині підрозділів організації.
Отже, параметри оцінки соціально-психологічного простору розкривають основні сторони існування зв'язків:
- між елементами в певному просторі відносин;
- між елементами і підструктурами та певним цілим у єдиному соціально-психологічному просторі організації.
Загальний стан організаційного клімату пов'язаний із станом параметрів соціально-психологічного простору.
2. Цілісність соціально-психологічного простору
Властивість цілісності соціально-психологічного простору загалом відображає міру соціально-психологічної рівноваги – «взаємне збереження цілого і частини» (Ж.Піаже), причому рівновага розуміється не як статистичний баланс в стані спокою між частинами і цілим, а як складно опосередкований процес динамічного врівноважування – «рух через врівноваження».
У характеристику цілісності входить міра рефлекторної однорідності, подібності способу життя і цілеспрямованості, які направлені на збереження організації як форми спільної діяльності і як умов життєдіяльності людей, об'єднаних єдиною структурою організаційних відносин. Організація є більш стійкою і життєздатною, коли в ній багато проявів структурної складності у поєднанні з глибиною цілісності. Цілісність – це характеристика гармонії організації як системи. Цілісність як параметр соціально-психологічного простору показує, що:
1)значна частина елементів і підструктур організації є носіями властивостей, характерних для всієї організації в цілому;
2)кожний елемент має «організаційні властивості»;
3)існує поєднання образу організації з цілями і цінностями соціальної діяльності;
4)стан організаційного клімату залежить від кількості, інтенсивності і спеціалізації зовнішніх кооперативних зв'язків, через які відбувається задоволення соціогенних потреб людей і реалізація продуктів спільної діяльності організації. Чим вищий рівень оформленості цих зв'язків, тим вища цілісність соціально-психологічного простору організації;
5)чим більше відбувається визнання соціальної значущості і результатів діяльності організації, тим вищими є процеси і цілісність соціально-психологічного простору;
6)обов'язковою умовою цілісності соціально-психологічного простору є наявність в організації адекватних розвинутих форм і способів соціального контролю.
Проблема цілісності соціально-психологічного простору організації відображена у вирішенні таких завдань:
1)визначити розвиток загального рівня ідентифікації співробітників з організацією (приналежність до цілей і завдань організації, наявність єдиних і спеціалізованих форм та механізмів соціально-організаційного контролю, зв'язок життєвих стратегій співробітників з перспективами і функціями організації);
2)встановити, чи є в організації механізми адекватної оцінки кожного і підкріплення його обов'язкової участі в організаційній життєдіяльності;
3)визначити наявність і розвиток організаційних традицій, форм їх закріплення і механізму збереження і передачі іншим поколінням;
4) охарактеризувати координаційну цілісність, співзвучність управлінських рішень на різних рівнях;
5) виявити наявність колективних форм управління;
6)визначити довіру керівництву;
7)сформувати гармонізацію підструктур;
8)охарактеризувати розвиток механізмів стимулювання соціальної і організаційної активності, відповідальності та ініціативи;
9)сформувати механізми соціального захисту.
Отже, цілісність соціально-психологічного простору організації – це властивість організаційного клімату, через яку відбувається реалізація комплексу функцій, виконуваних організацією як спеціальним суб'єктом стосовно своїх членів, підрозділів і тих процесів, завдяки яким здійснюється саморозвиток організації і взаємодія у соціально-економічному середовищі суспільства.
Цілісність соціально-психологічного простору у вигляді філософії організації відображена в принципах фірми «Міцубісі» та в деяких інших компаніях з високим рівнем соціально-психологічної орієнтації в процесах управління і організаційного проектування.
Похожие работы
... мірою. Із-за цього протиріччя між економічним і соціальним зростають до абсолютно неприродних розмірів, порушуючи баланс економічної і соціальної ефективності. В умовах тотального незадоволення населення умовами життя, простою майже половини всіх виробничих потужностей і широких можливостей істотного збільшення капіталу шляхом фінансових спекуляцій, представлена проблема залишається непомітною не ...
... допомогу дітям-інвалідам та їх сім'ям. Системне виконання індивідуальних реабілітаційних програм із першого року життя дитини істотно змінює на краще її майбутнє. Головною метою соціальної реабілітації дітей із вадами психофізичного розвитку є надання можливості: дітям-інвалідам подолати труднощі розвитку, засвоїти побутові та соціальні навички, розвинути свої здібності, повністю або частково і ...
... Таким чином, прогнозування конфліктних ситуацій виступає серйозним питанням як для психолога-практика, так і для керівника будь-якого рангу. 2.3 Психодіагностики міжособистісних конфліктів в умовах нововведень На практиці з метою прогнозування можливих конфліктних ситуацій часто застосовуються психологічні тести, що вимірюють схильності суперників до конфліктної поведінки. Вони виявляють, ...
... ічний клімат в колективі. Це дозволяє нам вважати теоретичну задачу даного дослідження повністю виконаною. Отримані результати дозволяють нам сказати, що дійсно соціально-психологічний клімат в колективі це дуже складне явище і тренінг виявився ефективним методом оптимізації даного феномену. З таблиці № 3.1видно, що в експериментальній групі Т емпіричне = 0 Т критичне =, це говорить про те що ...
0 комментариев