5. Запиши речення. Назви власні та загальні іменники.
Миколка, Гриць, Василько, Петрусь збирали грицики, васильки, миколайчики, Петрові батоги.
6.Запиши іменники у три стовпчики:
1 – чоловічого, 2 – жіночого, 3 – середнього роду.
Пісня, абрикос, колосся, гомін, місто, люстра, опудало, горлиця, батько, гречка, зоря, кажан, ласунець, коло, коромисло, полотно, ліжко.
7.Подані іменники записати у давальному і місцевому відмінках.
Книга, стежка, бджілка.
Якісний і кількісний аналіз виконання учнями запропонованих завдань представлений у таблиці 1.
Зведені результати в експериментальному і контрольному класах
Таблиця 1
№ №№ п/п | Характеристика відповідей | Кількість учнів класу | Відсоток учнів у класах | ||
Експериментальний | Контрольний | Експериментальний | Контрольний | ||
1. | Повна правильна | 8 | 5 | 26, 7 | 16,7 |
2. | Неповна правильна | 7 | 6 | 23,3 | 20 |
3 | Частково правильна | 13 | 14 | 43,3 | 46, 6 |
4. | Неправильна | 2 | 3 | 6,7 | 10 |
5 | Відсутня | 0 | 2 | 0 | 6,7 |
Дані таблиці яскраво показують відмінність між рівнем засвоєння граматичних категорій іменника учнями експериментального класу, з одного боку, і учнями контрольного класу — з іншого.
Результати свідчать про те, що більшість молодших школярів справились із запропонованими завданнями (93,3 відсотка учнів експериментального і 83,3 відсотка контрольного класів). Учні експериментального класу в процесі роботи використовували схеми-опори, таблиці; вони краще володіють прийомами аналізу, синтезу, порівняння, класифікації, у них багатше і емоційніше мовлення, словниковий запас, більш сформоване вміння висловлювати і обґрунтовувати власне міркування, знайти іменник, визначити число, рід, відмінок, ніж в учнів звичайного класу. Як виявилося, учням контрольного класу важко визначити взаємозв'язок слів у реченні, іменники, які вжиті в однині і множині, з групи іменників вилучити "зайве". У той час, як значна частина учнів експериментального класу (53,3 відсотка) добре справилась з цими завданнями. Бесіди, проведені з учнями контрольного класу, дають підстави стверджувати, що допущені помилки зумовлені не стільки недосконалим знанням мовних правил, скільки одноманітністю навчальних вправ, поданих у підручнику, які мають швидше тренувальне значення, однаковими видами навчальної діяльності, відсутністю знань про практичне використання матеріалу, що вивчається. В результаті дітям нецікаво вивчати іменник. Тому і кількість правильних відповідей у них нижча. Наочне уявлення цього дають нам графіки (мал.1).
В - Відсутня відповідь;
Н – неправильна відповідь;
ЧП – частково правильна;
НП – неповна правильна;
ПП – повна правильна.
Як бачимо, одержані результати в експериментальному і контрольному класах відмінні: якщо в експериментальному класі кількість правильних відповідей більша, а відсутніх відповідей немає, то у контрольному класі проходять різкі коливання відповідей при загальній тенденції до пониження. Таким чином кількість повних відповідей є меншою на 10 відсотків, ніж в експериментальному класі.
З метою визначення пізнавального інтересу в системі мотивації вивчення теми "Іменник" на кінцевому етапі роботи дітям було запропоновано скласти коротеньку розповідь на будь-яку з таких тем: "Що я знаю про іменник", "Казка про Іменник", “Чим цікавий іменник?”. Діти придумали досить цікаві і змістовні розповіді. Аналізували їх в залежності від вибраної теми. В результаті можна сказати, що 50 відсотків учнів експериментального класу вибрали тему "Казка про іменник", 33,3 відсотка – ”Чим цікавий іменник?”, 16,7 відсотка - "Що я знаю про іменник".
У контрольному класі результати дослідження такі: 43,3 відсотка--тема "Казка про Іменник"; 30 відсотків — "Що я знаю про іменник"; 26,7 відсотка — "Чим цікавий іменник?".
Зведені результати у експериментальному і контрольному класах представлені на діаграмі (мал. 2)
Рівні розвитку пізнавального інтересу характеризуються такими ознаками:
• Високий:
а) висока самодовільна пізнавальна активність;
б) інтерес до сутності явищ: до їх суттєвих взаємозв'язків і закономірностей. Прагнення розібратися у важких питаннях;
в) інтенсивний і захоплюючий процес самостійної роботи на уроці;
г) прагнення до подолання труднощів у складних завданнях;
д) кореляція інтересів і нахилів (вільний час присвячується предмету свого інтересу).
• Середній:
а) пізнавальна активність вимагає спонукання вчителя;
б) інтерес до накопичення інформації, в основі якої лежать факти, опис явищ; розуміння сутності явищ тільки з допомогою вчителя;
в) залежність самостійної роботи від ситуації. Вимагається спонукання ззовні;
г) труднощі долаються при допомозі вчителя;
д) неповна кореляція інтересу і нахилу. Епізодичні заняття предметом інтересу.
• Низький:
а) пізнавальна інертність;
б) епізодичний інтерес до ефектних і цікавих сторін явищ при повній відсутності інтересу до їх суті;
в) уявна самостійність (списування з дошки, підглядання у підручник), часті відволікання;
г) відсутність бажання долати перешкоди, повна бездіяльність при виникненні труднощів;
д) відсутність нахилу до будь-якого виду пізнавальної діяльності.
В результаті проведеного експериментального дослідження встановлено, що результативність роботи на уроках, рівень засвоєння граматичних категорій іменника у значній мірі обумовлюється рівнем сформованості пізнавального інтересу учнів.
Формувати пізнавальні інтереси молодших школярів необхідно спеціальними вправами і завданнями. Розробляючи такі завдання, вчителі повинні мати на меті створити такі вправи, які б у першу чергу були цікавими для учнів, адже зацікавленість є одним з найсильніших стимулів виникнення пізнавального інтересу.
Стимулюванню пізнавальних інтересів сприяє також різноманітність форм роботи. Тому вчитель, що прагне розвивати пізнавальні інтереси учнів, повинен кожного разу вносити у методику проведення уроку щось нове і використовувати кілька різних форм роботи.
Доцільно використовувати на уроках нову інформацію (“цікавинки”), адже невідоме – завжди є привабливим у пізнавальному плані.
Виникненню інтересу до навчання сприяє правильне поєднання вивченого раніше і нового матеріалу. Тут, головне уникнути як “топтання на місці”, так і “відкриттів”. Раніше вивчене повинно стати грунтом для нового матеріалу.
Важлива роль у формуванні пізнавальних інтересів належить самостійній роботі. Звичайно, учні контрольного класу ще не можуть повністю обійтися без допомоги вчителя, але ця допомога повинна носити лише спрямовуючий характер і враховувати рівень розвитку школярів. Проте учні повинні вчитись розраховувати на власні сили.
Таким чином, пізнавальний інтерес є найціннішим і найефективнішим мотивом навчальної діяльності учнів на уроці рідної мови. Тому зведені результати свідчать про пряму залежність засвоєння граматичних категорій іменника від його рівня розвитку у молодших школярів.
Висновки
В процесі виконання дипломної роботи встановлено, що проблема методики вивчення іменника як частини мови у початковій школі є актуальною для вчителів початкових класів. Адже знання, засвоєні у початковій школі,стають основою для наступних етапів засвоєння знань, вмінь і навичок в старших класах, а також важливу роль відіграють у професійній діяльності.
Рідна мова є провідним предметом у початковій школі. Саме на її уроках при правильній організації і керівництві вчителя відбувається не просто засвоєння учнями знань, але й розвиток їх мовлення, мислення. Вміння вчителя будувати викладання програмового матеріалу так, щоб викликати пізнавальний інтерес учнів. Зацікавлення молодших школярів змістом навчального матеріалу з української мови потребує систематичної інтелектуальної роботи. При цьому вчитель має дозувати емоційну насиченість матеріалу і наперед прогнозувати, який емоційний відгук він викличе в учнів.
Вивчення стану проблеми в психолого-педагогічній та методичній літературі, проведене експериментальне дослідження дають підставу зробити такі висновки:
1. Методика вивчення іменника диктується їх лінгвістичними особливостями.
2. Іменник - граматична одиниця, тому вивчення цієї частини мови, її форм і правопису в початкових класах дається в елементарному вигляді і розподілене за класами.
3. Вивчення ознак іменника поглиблює знання учнів про значення цієї частини мови, сприяє розвитку абстрактного мислення. Системна робота над правилами літературної вимови і написання дає змогу виробити в учнів міцні орфоепічні та орфографічні навички.
4. Застосування запропонованих методичних рекомендацій до проведення уроків рідної мови при вивченні розділу "Іменник", з врахуванням індивідуальних можливостей учнів, передбачає успішну, цілеспрямовану і творчу побудову навчального процесу у початковій школі.
5. Використання граматичних таблиць і алгоритмів сприяють стимулюванню пізнавального інтересу молодших школярів, а відтак кращому засвоєнню передбаченого програмою матеріалу, дають вчителю можливість розвивати логічне мислення учнів шляхом дослідження структури явищ, підвищувати граматико-орфографічну грамотність учня.
... (орудний відмінок); слухаю какаду (знахідний відмінок); передали всім АТС (давальний відмінок множини). Розділ ІІ. Методика використання елементів цікавого мовознавства в процесі вивчення іменника в початкових класах 2.1 Методика вивчення іменника в початкових класах Знайомство з частинами мови починається з вивчеення іменнника як найбільш уживаного учнями лексико-граматичного класу ...
... ічних прийомів на інтереси учнів; динаміку їх розвитку. РОЗДІЛ 2. ЛІНВО-ДИДАКТИЧНІ ОСНОВИ ВИВЧЕННЯ ПРИКМЕТНИКА В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ 2.1 Характеристика лінгво-дидактичних підходів до вивчення прикметника в початкових класах Методика вивчення прикметника обумовлюється його лінгвістичними особливостями. На відміну від іменника і дієслова ця частина мови характеризується несамостійністю своїх ...
... проводилася нами в експериментальному класі, позитивно вплинула на підвищення якості знань і вмінь молодших школярів у галузі реалізації принципу наступності і перспективності в процесі вивчення частин мови у початкових класах. Учні експериментального класу значно краще виконали запропоновані контрольні завдання, аніж учні контрольного. Одержані результати сформованості умінь усвідомлювати функції ...
... А чи розвісили ви шпаківні? (75 слів.) Наступним етапом експериментального дослідження стало виявлення його методичної ефективності та визначення перспектив удосконаленої методики опрацювання прикметника у початкових класах. 2.2 Ефективність експериментального дослідження Метою педагогічного експерименту було виявлення ефективності використання пропонованих вправ та завдань при вивченні ...
0 комментариев