3. Складання загадок. (Робота в групах).

Слова загадок на окремих смужках у конвертах із зеленою позначкою.

 Команда І.

Стало біло навкруги –

Я розтрушую сніги,

 Наганяю холоди,

Води сковую в льоди.

В дружбі з дітьми усіма.

 Здогадались? Я —... (зима).

Команда II.

Одягли собі пташки

Червоненькі фартушки.

 Значить сніг і холоди

 Наближаються сюди.

Подивіться: у дворі

 В чорних шапках... (снігурі).

 Команда III.

В зимовий студений час

 Люблять всі малята нас.

З гірки ми рушаєм в путь -

Нас... (санчатами) зовуть.

Команда IV.

В святковому залі

 Стоїть, мов картинка,

 Весела, зелена

 Красуня... (ялинка).

4. Ребуси.

ві3ла пі2л ті100 с3бок

Запиши слова і усно постав їх в О. в.

VIII. Домашнє завдання.

Провідміняй слова ребусів за відмінками.

IX. Аналіз та оцінка знань.

Визначення найактивніших. Підрахунок сніжинок-балів.

X. Підсумок уроку. Метод мікрофону.

Кожен учень у «мікрофон» говорить одне слово-відповідь (без коментарів).

Якими іменниками ви охарактеризуєте наш урок? (Швидкість, цікавість, веселіть, увага, творчість, знання, гра, загадки...)

Якими прикметниками ви охарактеризуєте наш урок? (Неповторний, повчальний...)

 Якими дієсловами ви охарактеризуєте наш урок? (Пробіг, навчив, пригадав, доповнив, відповів, запам'ятав, підсумував, показав...)

 Що сподобалося на уроці найбільше? Хто найцікавіше відповідав, найповніше...? Дайте визначення іменника як частини мови. Як змінюються іменники? З якими словами зв'язуються вони в реченні?

Вам я, діти, побажаю

Розвиватись, як весна.

Хай дитинство ваше буде,

Наче квіточка ясна.

Додатково: Робота в парах. Доберіть антонім до слова:

Цукор—...

Верх—...

Холод —...

Весна—...

Важкість —...

Слабкість—...

Зима—...

Смуток -....

(сіль, осінь, літо, низ, сила, тепло, легкість, радість).

(Слова першої колонки на маленьких сніжинках).


Додаток С

 

4 клас

Тема: Вправи на відмінювання іменників

Мета. Вдосконалювати вміння визначати відмінки в іменниках. Повторити розбір іменників як частини мови і членів речення. Формувати поняття про відмінок іменника, як єдність значення форми та його функції. Розвивати зв'язне мовлення, грамотність учнів, поповнювати їх словниковий запас. Виховувати любов до рідної землі, до української мови, до минулого нашої держави.

Обладнання. Сигнальні картки, перфокарти, таблиця «Відмінювання іменників», зразок письма буквосполучень: ем, ве, ребуси, схеми речень, карта України.

Хід уроку

I. Організаційна частина.

Діти, у нас урок української мови.

Дзвоник дзвенить, не стихає,

 Школярів усіх скликає:

Гей, до класу поспішайте,

 На місця свої сідайте.

На сьогоднішньому уроці ми з вами вирушаємо в подорож.

А якою країною ми з вами будемо подорожувати, ви дізнаєтесь, коли відгадаєте загадку.

Загадка.

Красивий, щедрий рідний край

І мова наша солов'їна,

Люби, шануй, оберігай

Усе, що зветься... (Україна)

Отже, ми з вами будемо мандрувати містами України. Але ці міста будуть незвичайні. Перше місто, до якого ми відправимося це — Місто Каліграфія.

II. Каліграфічна хвилинка.

Щоб рівно і гарно слова написати,

 Нам з'єднання букв слід усім пригадати,

Одна лиш хвилинка для цього дається,

Щоб кожна дитинка зуміла навчиться.

 Зараз ми з вами напишемо буквосполучення: “ем”, “ве”.

Часто ці з'єднання ви пишете неправильно. Пишемо 1 рядочок “ем”,

2 рядочок — “ве”. Ці з'єднання ви зустрінете в нашій подальшій роботі на уроці.

III. Актуалізація опорних знань.

—   Яку частину мови ми почали вивчати?

—   Що таке іменник?

—   Як змінюється іменник? (Число, відмінки)

—В якому роді можуть вживатися іменники?

—  На яке питання відповідають назви істот?

—  На яке питання відповідають назви неістот?

— Які іменники власні, а які загальні?

IV. Оголошення теми уроку.

А зараз, щоб дізнатися тему уроку, нам потрібно послухати віршик.

Сьогодні ми іменники

Продовжимо вивчати,

Потрібно нам навчитися

Відмінки визначати.

- То яка мета нашого сьогоднішнього уроку?

-Що ми будемо в іменниках визначати? (Відмінки)

V. Словниковий диктант.

Побували ми з вами у чудовому місті Каліграфія. А зараз час вирушати до наступного міста. Місто, в якому ми з вами побуваємо, називається місто Велетнів.

Ви подумайте і в кінці нашої подорожі цим містом скажете, чому воно так називається.

Швидко й грамотно писати,

Та ще й правила назвати

Всі, що в мові нашій є,

Пам'ятайте завжди ви.

Мешканці міста Велетнів хочуть перевірити вашу грамотність.

Записуємо слова в рядочок через кому. Приготувалися? Будьте уважні. Диктант буде носити творчий характер. (Один учень записує біля дошки, всі інші в зошити).

- Запишіть назву нашої держави;

-    записати столицю нашої держави;

-    яка найбільша річка України?;

-записати автора «Кобзаря»;

-   найвища вершина українських Карпат;

- яка річка протікає через наше місто?

(Україна, Київ, Дніпро, Тарас Григорович Шевченко, Говерла, Стир). Оцінювання.

Усні запитання. Провідміняти усно слово «Україна».

-        Ми побували з вами в місті Велетнів.

-        Скажіть, будь ласка, чому воно так називається?

- Що ви запам'ятали, мандруючи цим містом?

-     В яких словах зустрічається ем і ве?

VI. Гра «Наш відмінок».

Наша подорож триває.

 Ми відправляємось з вами до міста Ігротеки.

Як ви вже, напевне, здогадалися, ми зараз з вами пограємось.

Гра — це чудовий світ

Для учня щоднини,

Є в ній творчості політ

 Для кожної дитини.

-    Отже, у вас у кожного є на парті сигнальні картки.

Завдання: визначити відмінок іменника «хліб». Ви показуєте відповідний відмінок, у якому вжите це слово. Готові?

Хліб — усьому голова. Багато снігу — багато хліба. Завжди люди дякують хлібові. Гостей зустрічаємо хлібом. Кетяги калини лежать на хлібині.

—А чому саме О.в. в слові «хлібом» — (пит. Чим?),

- То які є відмінки? На які питання вони відповідають?

Одне з найяскравіших багатств нашої землі — це викупане в сонячному промінні золоте колосся пшениці, і, як видно на державному прапорі України, неозорі поля пшениці, розміщені під блакитним, мирним небом. Тому й ви, діти, повинні берегти хліб, шанувати працю хлібороба.

VII. Самостійна робота. Перфокарти.

Подорож наша продовжується. Ми з вами відправляємось до наступного міста.

Місто Перфокарт.

Ще змалечку кожен мріє

 Дорослішим стати

 Й самостійно над собою

 Вчитись працювати.

Я роздаю вам перфокарти. Ваше завдання: розібрати іменники, як частину мову.

Група А — 4 слова. Група Б — 3 слова. Група В — 2 слова.

Перевіряємо. З кожної групи зачитують слова (по 1 іменнику). Наприклад, моря — «що?» іменник, загальний, неістота, множина.

—   Які моря омивають нашу Україну?

—   Чому це місто так називається?

— Що ви повторили в цьому місті?

VIII. Фізкультхвилинка.

— А зараз ми вирушаємо до міста Здоров'я.

Рух — це є здоров'я наше,

Він підбадьорює всіх нас,

Давайте ж встанем цілим класом,

Фізкультхвилинки прийшов час.

Школярі всі дружно встали,

Фізхвилинку розпочали.

Руки гарно розім'яли,

Як Клички побоксували,

Як Шевченко у футболі

Забиваємо ми голи.

 Всі, як Бубка, пострибали і за парти посідали.

— Чому це місто так називається?

- Що потрібно робити, щоб бути здоровим?

ІX. Робота з підручником.

Наступна наша зупинка в місті Мислителів.

Книги — морська глибина,

Хто в них пірне аж до дна,

 Той, хоч і труду мав досить,

 Дивнії перли виносить.

 (І. Франка)

—Хто написав цей вірш?

—Які твори І.Франка вам відомі?

Завдання.

Списати перше і останнє речення і підкреслити головні й другорядні члени речення.

Група А: скласти і записати речення. Схема:... - - ===

2) Хто? Що роблять? Де?

Група Б: до цих речень з вправи скласти схеми.

Група В: переписати речення

. - Чому це місто так називається?

 Що в ньому ви запам'ятали?

X.Підсумок уроку. Домашнє завдання.

Наша подорож підходить до кінця.

— В яких містах ви побували?

—  Яке місто вам найбільше сподобалось? Чому?

—  Домашнє завдання: стор. 76, впр. 165.

Група А: провідміняти 2 іменники, скласти за схемою речення.

 Група Б: розібрати 1 іменник, як частину мови.

Група В: відгадати загадки.

Збігла подорож, як коротка мить,

Час наш дуже швидко біжить,

Ще попереду у вас багато кроків

І цікавих, і важких уроків.

 Завдання покличуть у майбутнє,

Найскладніше завдання — життя.

Так старайтесь вправно все вивчати,

Пам'ятайте: учня скарб — знання!

На наступних уроках ми з вами помандруємо іншими містами нашої України, дізнаємося багато цікавого.


Додаток Д

 

Вправи на формування загального поняття про іменник

 

Гра “Хто? Що?”

Учитель показує предметні малюнки із зображенням людей, тварин, речей, рослин та ін.

 У відповідь учні, сигналізують картками “Хто?” “Що?”

 Гра “Хто більше?”

Клас поділяється на дві команди.

 Перша команда придумує іменники, які містять один склад із трьох звуків, один з них – м’який приголосний, відповідають на питання що?.

 Друга команда добирає такі ж іменники, але відповідати вони мають на питання хто?

 (Що ? – ліс, йод, лід, ніс, рік, дім. Хто? – дід, віл, кіт, рись).

 Гра “Істота чи неістота”.

 На магнітофонній стрічці записані іменники. (Україна, кобра, українка, хліб, базіка, кобзар, байкар, спів, хлібороб, будівельник, співачка, будова, аптека, шахта, аптекар).

Учні слухають запис, на кожний іменник сигналізують картками

“Хто?” “Що?” або “Істота” “Неістота”.

 Гра “Хто швидше?”.

Учні одночасно починають і пишуть протягом умовного часу (5 – 10хв) слова, що відповідають на питання що? (назви предметів у класній кімнаті або назви меблів чи одягу),

слова, що відповідають на питання Хто?.

 Скільки слів запише учень - стільки дістає очок. Знімається по два очка за допущені помилки.

 Гра “Іменники на одну букву”.

Учитель пропонує на певну букву зібрати і записати іменники, що відповідають на питання що? (або на питання хто?).

 Наприклад, на букву р. (рука, редиска, річка, реп’ях, рівень, рослина).

Переможець вважається той, хто протягом визначеного часу (3-5хв.) правильно запише найбільшу кількість таких слів.

 Гра “Хто це? Що це?”.

На дошці записані слова: вовк, лисиця, ясен, лев, горобина, дуб.

Назвати Хто це? Що це?

Які з цих слів є назвами рослин, а які – назвами тварин?

Як називаються слова, що означають назви предметів і відповідають на питання хто? що? Записати подані іменники у дві колонки: у першу – назви рослин, у другу – тварин.

Назвіть приклад іменників, що означають назви квітів.

Складіть і запишіть два розповідні речення з однорідними членами речення.

Птахи – це (хто?) {о,о,о}.

Меблі – це (що?) {о,о,о}.

Напишіть ряд – переможець.

 Гра “Лото назв”.

На картках написано по декілька слів, що означають назви предметів. Учитель розкриває зміст певного слова, а учні повинні знайти його на картках і закрити.

Для гри можна використовувати такі слова (іменники): акваріум, метро, верблюд, гербарій, театр, вогнище, компас, ліщина.

Для вчителя: 1. Скляний ящик з водою для риб. (Акваріум).

2. Жуйна тварина з одним чи двома горбами. (Верблюд).

3. Колекція засушених рослин. (Гербарій).

 4. Приміщення, де відбуваються вистави. (Театр).

 5. Купа дров або хмизу, які горять. (Вогнище).

 6. Прилад для визначання сторін світу. (Компас).

 7. Лісовий чагарник на кущах якого ростуть горішки. (Ліщина).

 8. Підземна міська залізниця. (Метро).

Виграє той, хто першим закриє усі назви на своїй картці.

Вправи на визначення числа іменників.

 Гра “Множина чи однина?”.

Учитель називає іменники в однині та множині. Учні картками, на яких написано “Множина”, “Однина”, показують число іменників.

Виграє той, хто найменше помилиться.

 Для гри можна використовувати такі іменники: учитель, учні, фабрика, завод, пшениця, медаль, черешні, неділя, вишенька, герої, олівець, море, книга, яблуко, сонце, вікна.

 Гра “Один - багато”.

На дошці запис.

Зимі кінець якщо заспівав жайворонок, зацвірінькали горобці, прилетіли дикі голуби, відлетіли в ліси, поля ворони, з’явилися шпаки.

Вийшов з барлоги ведмідь, застрибав на лісовій галявині заєць.

На які питання відповідають виділені слова?

Що вони означають?

Як називається слова, що відповідають на питання хто? і означають назви предметів?

Наведіть приклади іменників, що означають назви домашніх птахів.

Запишіть у дві колонки іменники, що є назвами птахів і звірів, за зразком:

Один Багато

Горобець Горобці.

Найактивніший ряд – переможець.

 Вправа на спостереження за іменниками, які вживаються тільки в однині або в множині.

Відгадайте загадки.

1.         Рідке, а не вода, біле, а не сніг. (Молоко).

2.         У зимову веселу пору ми кращі друзі дітвори. Вивозять діти нас нагору, а ми веземо їх з гори. (Сани).

3.         Хто входить і виходить, той перший нам руки подає, а ми стоїмо завжди при вході, нас в хаті кілька є. (Двері).

4.         Хто голівку свою влітку накриває і по двадцять хусток має. (Капуста)

 Учні зачитують слова-відгадки, визначають число іменників і роблять висновок, що в українській мові є іменники, які вживаються тільки в однині або тільки в множині.

 Гра “Хто більше”.

Учні поділяються на дві команди.

Перша команда добирає і записує іменники, які вживаються тільки в однині, друга – тільки в множині

 (В однині – молодь, лічба, читання, ходьба, доброта, сміливість, хоробрість, радість, любов;

 в множині – ножиці, граблі, ворота, дрова, макарони, гроші, канікули, іменники, жнива, харчі).

Перемагає команда, яка дібрала більше відповідних іменників.

Важливо під час формуванням поняття роду показати учням, що визначити

 рід іменників можна тільки тоді, коли вони вжиті в однині.

Вправи на визначення роду іменників.

 Відгадати загадки, записати слова- відгадки, визначити рід іменників

ð   Дуже повні ноги має,

Ледве їх переставляє,

Сам високий я на зріст,

Замість рота в мене хвіст. (слон)

ð   Прийшла вона із довгим вінком

На бесіду із нашим півником.

Схопила півня на обід

Та й замела мітлою слід. (лисиця)

ð   Високо стоїть, одне око має,

Всюди заглядає. (сонце)

 Гра “Визнач рід іменника”.

 Вчитель демонструє малюнки із зображенням тварин, рослин, людей. У відповідь учні сигналізують картками “чол. р.”, “жін. р.”, “с. р.”.

 Гра “Якого роду?”

На магнітофонну плівку записані іменники різних родів. Включати запис. Учні у відповідь сигналізують картками “чол. р.”, “жін. р.”, “с. р.”.

Гра - змагання “Наш рід”.

Учні поділяються на три групи: чоловічий, жіночий та середній. Учитель проказує іменники. Кожна група, плескає у долоні, якщо названий іменник відповідає її роду.

За помилку одного з учнів група дістає зауваження. Виграє та група, яка матиме найменше зауважень.

Вправи на змінювання іменників за відмінками.

 Гра “Наш відмінок”.

Учні поділяються на три групи: родовий, знахідний, місцевий або називний, давальний, орудний відмінки. Вчитель визначає іменники і проказує їх у реченнях. Кожна група плескає у долоні, якщо названий іменник відповідає їхньому відмінку.

За помилку одного з гравців група дістає зауваження. Виграє та група, яка має найменше зауважень. Можна поділити дітей і на шість груп відмінків.

Гра “Якого відмінка”.

В учнів є картки з першими буквами назви відмінків. Добре, якщо ці картки різнокольорові. Вчитель називає різні відмінки закінчення іменників. Учні картками показують відмінок і називають відповідний іменник.

Якщо закінчення одинакові у двох або трьох відмінків, учасники показують картки з усіма відмінками.

Гра “Постав у потрібному відмінку”.

Окремі іменники в тексті учитель диктує у початковій формі, а учні пишуть їх залежно від зв’язку з іменними словами в реченні.

Наприклад: 1. Пішла луна (гай).

 Червоніє за (гора) калина.

Учні пишуть слова гай і гора в орудному відмінку.

 Гра “Відмінковий сполучник”.

Учитель називає іменник у називному відмінку і викликає учня, який повинен сказати іменник у родовому відмінку тієї ж відміни. Другий викликаний учень називає іменник цієї ж відміни у давальному відмінку і т.д. Виграє той, хто матиме найменше помилок.

Отже, вивчений іменник в початкових класах сприяє розвиткові логічного мислення дітей, мови, усвідомлення роду граматичних категорій (роду, числа, відмінка), свідоме вживання різних граматичних форм в усному і пасивному мовленні школярів

 


Додаток Е

 

Лінгвістичні казки

 

Казка про Іменник

Це було дуже-дуже давно, коли люди жили ще в печерах, вчилися писати, утворювали нові букви для письма. Навколо них було багато різних речей, але от назв у цих предметів не було.

От і вирішили люди покликати за порадою старого мудреця, який жив неподалік. Коли мудрець прийшов до їхнього вогнища, вони попросили його назвати ці різні предмети, щоб можна було їх якось називати.

Став мудрець давати назви предметам, тобто ніби імена речам. Всі питали: що це?, показуючи на дерево, мудрець називав його назву. Що це? — стіл, що це? — вогонь, камінь, сокира; чи хто це? — дівча, слон, тигр, людина тощо.

От так цього мудреця стали називати Іменником, тобто той, що ім'я дає, а згодом і всі слова, які означали назву предмета, стали називати іменником і відповідати на питання: «Це хто? або що?»

І нині живе такий мудрець. Кожного дня він придумує назви предметам: телевізор, енциклопедія, ракета, комп'ютер і т. д.

В країні Морфології

В прекрасному царстві, де існує тільки милозвучність і чарівність між його жителями — словами, живе десять незвичайних принців. Усі вони живуть в мирі і злагоді між собою, а своїми стосунками збагачують царство, назва якого Морфологія.

Кожен принц має безліч своїх вірних і відданих слуг — слів, які постійно служать йому і підкоряються королеві цього царства — Морфології.

Королева любить своїх принців, але найбільше полюбляє вона найстаршого принца, ім'я якого «Іменник». Слуги цього принца — звичайні слова, які відповідають на два питання: хто? що? Досить крикнути принцові до слуги:

-   Ви хто? — як у відповідь чує:

-   Мама, вчитель, котик, дівчина, хлопець.

-   Ви що? — чує:

-   Земля, зима, будинок, сонце, вітер, небо.

Але слуги не ворогують між собою, хоч зовні різняться. Бо одні з них живуть, творять світ, обмінюються думками (це люди), вміють літати високо в небі (це птахи), плавати в водах морів і океанів (риби), бродить лісами в пошуках їжі (звірі, тварини), а інші слуги тільки підкоряються їм (це неістоти).

Казковий сон

Жила-була дівчинка Олеся. Веселою, жвавою, щирою росла вона і було в неї багато друзів.

Одного разу після тривалої хвороби сумною поверталася вона зі школи. Писали в цей день контрольну роботу.

Олеся не змогла знайти у тексті слова-назви предметів. Дівчинку не покидала думка: „Що ж це за такі слова-назви предметів? І що це за істоти і неістоти?" Довго не могла заснути Олеся. А коли заснула, то побачила дивний сон...

Летить вона у казковому літаку над рідним краєм. Яскраве сонечко усміхається їй, хмарки біленькі пропливають мимо, небо стелить їй шлях, а теплий вітерець підганяє літак.

Подивилась Олеся на їхні усміхнені обличчя і запитала: „ Як вас звати? Хто ви такі?" І дружно сонечко, небо, хмарки та вітерець назвали себе та ще й додали: „ Ми - назви предметів і відповідаємо на питання що?"

- А чи є у вас друзі? - запитала дівчинка.

- Все те, що ти бачиш на своєму шляху, - це наші друзі.

Летить Олеся над лісом і бачить в повітрі безліч співучих пташок, різних звірів на галявині і багато дітей, які милуються природою.

-  А ви хто такі? - запитала дівчинка.

-  Ми - назви істот, до яких ставлять питання „хто?" І живемо ми в дружбі з тими предметами, які відповідають на питання „що?". Але, на відміну від них, ми можемо ходити, бігати, розмовляти і навіть провести тебе до рідної домівки...

З цими словами Олеся прокинулась від чарівної мандрівки. Сіла, швиденько обдумала все і зрозуміла свій сон.

Напевно, все те, що оточує мене, - це предмети істоти і неістоти, які мають свої назви. До назв людей і тварин ставлять питання „хто?", а до назв інших предметів - „що?"

Усмішка засяяла на обличчі дівчинки, і з радістю Олеся побігла до школи.

Славні брати Відмінки

У славному царстві частин мови, у графстві Іменника служили семеро братів Відмінків. Брати жили дружно між собою і допомагали керувати графові Іменнику.

Називний відповідав за назву предметів, осіб. Щойно народженому жителю відразу давав назву. До всіх ставився з підозрою і весь час запитував: «Хто? Що?».

Родовий відмінок дбав про достаток. Він виявляв потреби великого господарства і тому постійно допитувався: «Кого? Чого? немає в царстві?»

Давальний відмінок мав велику повагу, бо він розподіляв їжу між мешканцями. З ранку до вечора чувся його голос: «Кому? Чому? що дати?».

Знахідний відповідав за порядок. Його гукали на допомогу, коли що-небудь або когось треба було знайти в царстві. З'явившись, Знахідний запитував: «Кого? Що? треба знайти».

 Орудний керував графовим військом. Він трішки недочував й перепитував: «Ким? Чим? питаєте, керую?».

Місцевий відав транспортом. Він завжди достеменно знав. На кому? На чому? перевозять вантажі у царстві.

Кличний відмінок був особистим секретарем графа. Він викликав усіх, кого треба, до його величності Іменника.

Казка про братів Відмінків

До Іменника в гостину

Завітала вся родина.

Мов пелюстки у барвінку,

Розмістилися відмінки.

Місця вистачить усім,

А було їх рівно сім.

Перший брат був головний -

Звався гордо НАЗИВНИЙ.

ХТО і ЩО він завжди знав,

Предметів назви пам'ятав.

Другий братець РОДОВИЙ.

 Був він дуже діловий.

Міг він навіть загордитись.

Не було з братів ні в кого

 Лавки, шинку чи крамниці,

А у нього це було,

І кого лиш не було там -

Безліч різного народу:

Водія машини і пілота,

 Вершника і пішохода.

Чого там тільки не було:

 Цукерок, печива, пампушок,

Хліба, булок, паличок.

Всі ішли вони до КОГО

До відмінка РОДОВОГО.

То ж хіба не діловий

Був відмінок РОДОВИЙ.

Третій брат феноменальний

Ім'я щедре мав —

ДАВАЛЬНИЙ

Помогти завжди готовий,

Він нікому і ні в чому

Не відмовив.

Давав усім:

Шпаку, дрозду і синиці

І домашній всякій птиці,

Людям, звірам і рослинам

Все давав він без упину.

Всіх похвал найвищих гідний

Був четвертий брат

ЗНАХІДНИЙ

Виручав у біді будь-кого

І в нещасті будь-що.

Виручать спішить бігом

Братець всюдисущий.

Чи то зайчика в капкані,

Чи рибину на гачку -

Вдень, вночі чи на світанні

Він спішить на виручку.

Шлях життєвий дуже трудний

Вибрав п'ятий брат

ОРУДНИЙ.

КИМ лише не працював,

ЧИМ лише не мудрував:

Лікарем та інженером,

Продавцем і шофером,

Був солдатом, офіцером.

Футболістом і боксером.

У ворога б'є м'ячем,

Захищає край мечем.

Треба правити комбайном:

Він спішить туди негайно.

По дорозі, по кільцевій

Ходить шостий брат МІСЦЕВИЙ

В капелюсі, при валізі

Він лишається на місці.

Якщо ходить весь час по колу,

Не зрушиш з місця ти ніколи.

Він не їздить ні на кому,

Він не їздить ні на чому.

Мабуть, він не знає втоми.

Всі навколо на машинах.

На мотоциклах, поїздах

Лише він уперто топче

По своїх старих слідах.

Пропадає десь одвічно

Сьомий брат-відмінок КЛИЧНИЙ

Всі гукають, друже, брате!

Де ж це він, всі хочуть знати.

Всі кричать: «Друже, друже!»

Бачить хочуть його дуже.

Після цього по хвилині

Й він з'явився у хатині.

От зібрались всі: сім братів, відмінників сім.


Информация о работе «Методика вивчення іменника у початкових класах»
Раздел: Педагогика
Количество знаков с пробелами: 121310
Количество таблиц: 5
Количество изображений: 2

Похожие работы

Скачать
101672
11
4

... (орудний відмінок); слухаю какаду (знахідний відмінок); передали всім АТС (давальний відмінок множини). Розділ ІІ. Методика використання елементів цікавого мовознавства в процесі вивчення іменника в початкових класах   2.1 Методика вивчення іменника в початкових класах Знайомство з частинами мови починається з вивчеення іменнника як найбільш уживаного учнями лексико-граматичного класу ...

Скачать
188831
10
18

... ічних прийомів на інтереси учнів; динаміку їх розвитку. РОЗДІЛ 2. ЛІНВО-ДИДАКТИЧНІ ОСНОВИ ВИВЧЕННЯ ПРИКМЕТНИКА В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ   2.1 Характеристика лінгво-дидактичних підходів до вивчення прикметника в початкових класах Методика вивчення прикметника обумовлюється його лінгвістичними особливостями. На відміну від іменника і дієслова ця частина мови характеризується несамостійністю своїх ...

Скачать
104283
7
1

... проводилася нами в експериментальному класі, позитивно вплинула на підвищення якості знань і вмінь молодших школярів у галузі реалізації принципу наступності і перспективності в процесі вивчення частин мови у початкових класах. Учні експериментального класу значно краще виконали запропоновані контрольні завдання, аніж учні контрольного. Одержані результати сформованості умінь усвідомлювати функції ...

Скачать
144598
4
2

... А чи розвісили ви шпаківні? (75 слів.) Наступним етапом експериментального дослідження стало виявлення його методичної ефективності та визначення перспектив удосконаленої методики опрацювання прикметника у початкових класах.   2.2 Ефективність експериментального дослідження Метою педагогічного експерименту було виявлення ефективності використання пропонованих вправ та завдань при вивченні ...

0 комментариев


Наверх