3.1 Хід та організація дослідження у класах з поглибленим вивченням хімії
В нашому дослідженні ми обмежились розробкою і лекційно-семінарського комплексу по темі “Залізо та його сполуки”, шляхів його впровадження і перевіркою ефективності отриманих результатів.
Вся досліджена робота проводилась нами з метою покращення методики викладання хімії, активізації методів навчання, розвитку творчих здібностей учнів, що повинно було в цілому привести до підвищення якості знань учні 9 класу.
Експериментальна робота проводилась протягом 2002-2003рр. навчальних років на базі навчально-виховного комплексу (НВК № 28) м. Полтава. Всього було охоплено понад 66 учнів 9 класів.
Нами було створено систему хімічної освіти побудованому на лекційно-семінарській базі та модульному підході.
Розроблені методичні рекомендації щодо її використання. При створенні методики організації цієї діяльності ми спиралися на педагогічні та методичні надбання М.П.Рузина, О.Т.Ярошенко тощо.
В ході педагогічного експерименту ми користувалися такими показниками:
- якість знань учнів (правильність, глибина, міцність, усвідомлення).
- якість умінь учнів (глибина, широта, самостійність).
Для виконання даного педагогічного експерименту обрали такі критерії:
Мета дослідження: полягає у розробіці, та впровадженні в педагогічну практику лекційно-семінарської системи в поєднанні з модульним розподілом урочної діяльності. Обгрунтувати дослідження використання тих методів і форм навчання, які найбільш повно враховують особливості прояву пізнавального інтересу і активізують пізнавальну діяльність учнів при вивченні теми “Залізота його сполуки”, а також зорієнтовані на їх загальний розвиток.
Об’єкт дослідження: процес вивчення теми “Залізо та його сполуки” у класах з поглибленим вивченням хімії,мтворчо та інтелектуально обдарованими учнями.
Предмет дослідження: навчання особливості організації та змісту урочної навчальної діяльності учнів.
Дане педагогічне дослідження має переваги над існуючою традиційною технологією, яка побудована на пасивному інформаційному змістові і методах навчання і стимулює систематичну навчальну діяльність учнів. Маємо надію, що реалізація ціїє системи дасть змогу суттєво підвищити ефективність навчально-виховного процесу.
Назвемо основні засади розробленої системи:
- творча, інтелектуальна, соціально-активна особистість – це вища педагогічна цінність, яку має виховувати сучасна школа;
- сформовані якості хіміка-дослідника – це результат хімічної освіти, яка створює сприятливі умови для постійного розвитку творчого мислення й пізнаввального інтересу до хімії;
- хімічна-освіта – це навчально-дослідницька та науково-дослідницька діяльність, у якій учні – дослідники, а вчитель – педагог-дослідник; учні і вчитель – співпрацівники, а останній – керівник досліджень;
- навчально-дослідницька діяльність – це співтворчість, яка заперечує будь-які форми примусу і базується на постійному заохоченні;
- навчальна діяльність – це пізнавальний процес, що організовується за допомогою органічно пов’язаних типів уроків:лекцій, практичних робіт, дискусій, практично-наукових занять, семінарів різних типів.
- Глибоке усвідомлення й осмислення хімічної інформації здійснюється на підгрупі екологічних, валеологічних та історичних знань.
Практичне значення проведеного дослідження полягає в тому, що розроблена
і впроваджена система креативної освіти дала змогу значно поліпшити умови та результати освіти обдарованих дітей у НВК (школі-ліцеї) № 28.
Методи анкетування, тестування та спостереження навчального процесу з участю 66 ліцеїстів експериментальних класів засвідчили порівняно з контрольними класами:- зростання пізнавального інтересу учнів до хімії, розуміння її соціальної значущості та професійної «хімічної» орієнтованості;
- розвиток творчого мислення, спостережливості та усвідомленості знань законів, теорій, уміння користуватися аналізом, порівнянням, виділяти головне в змісті, робити узагальнення;
- застосування різних видів доведень (прямих, опосередкованих, індуктивних, дедуктивних);
- готовність до свідомих і точних дій, а в окремих випадках — і автоматичних (наприклад, під час складання хімічних рівнянь тощо);
- розвиток кругозору та мови, в тому числі спеціальної хімічної, здатності аналізувати виступи свої та інших, брати участь у дискусіях, семінарах, конференціях тощо;
- розвиток самосвідомості та громадянської зрілості, розуміння нагальних проблем розвитку суспільства та життя природи.
Психологічно ліцеїсти експериментальних класів виявляли вишу цілеспрямованість, упевненість у собі, етичність і разом з тим безкомпромісність.
В ході дослідження ми ввели види уроків, які принципово відрізняють новітню педагогіку від авторитарної саме наявністю спеціальних тренінгових методик і особливим підходом до учня, як творчої особистості. Потім ми розробили структуру уроків за лекційно-семінарською системою, а також апробували психологічні і педагогічні прийоми організації навчально-дослідницької діяльності ліцеїстів, встановили її ефективність.
... і для розвитку пізнавального інтересу 7-10-річних учнів, оскільки в процесі пошуку учні мають можливість виявити активність мислення, ініціативу, утвердити себе. Для розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів у навчальному процесі необхідно забезпечити правильне співвідношення репродуктивної і продуктивної діяльності, уміле включення емоціогенного матеріалу, постійне стимулювання в учнів ...
... є чи методичне необґрунтоване використання на уроках етапу первинного сприймання нового. Актуалізація даної проблеми потребує аналізу передового педагогічного досвіду. 2.2 Забезпечення оптимального первинного сприймання навчального матеріалу у передовому педагогічному досвіді Як показує аналіз передового педагогічного досвіду, проведення підготовчої роботи до сприйняття нового матеріалу на ...
... класах проходить по-різному. Необхідна її адаптація до конкретних умов проведення [20]. РОЗДІЛ 3. МЕТОДИЧНІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОВЕДЕННЯ УРОКІВ З ТЕМИ „МЕТАЛИ” 3.1 Тематичне планування теми „Метали” Тема „Метали” вивчається в 9 класі в середині другого семестру навчального року, на вивчення теми передбачено програмою 22 години. Тематичне планування представлено в табл. 3.1. Таблиця ...
... і і розвитку пізнавальної активності молодших школярів на уроках рідної мови. Розділ ІІ. Методичне забезпечення вивчення прикметника як засобу формування пізнавальної активності молодших школярів 2.1 Методика вивчення теми «Прикметник» як вияв пізнавальної активності молодших школярів Одним з основних положень програми з української мови є всебічний розвиток усного й писемного мовлення ...
0 комментариев