Головні методичні ідеї
Учні складають опорний конспект-схему разом з учителем. При цьому завдання вчителя – допомогти школяреві раціонально викласти матеріал, що вивчається
Тренінгові методики у вивченні хімії за лекційно-семінарською системою
Картки-завдання для організації самостійної роботи учнів при вивченні теми „Залізо та його сполуки”
Розв’яжіть кросворд “Метали”
Напишіть рівняння п’ятнадцяти реакцій за участю ферум (ІІ) оксиду, нітратної кислоти, води, сірки та продуктів їх взаємодії
Комплексна дидактична мета
Опрацюйте фрагмент підручника [1] (п.52, с.143) “Хімічні властивості” та фрагмент підручника [2] (с.140-141)
Виконайте самостійну роботу (підручник [2], с.144)
Здійсніть перетворення
Робота біля дошки за картками
Перевірка завдання № 1
Методична розробка інтегрованого уроку хімії та географії “Металургійний комплекс чорна металургія України”
У процесі одержання сталі у сталеплавильних печах, особливо конвертерах, виділяється багато і димових газів, що також містять отруйний чадний газ
Хід та організація дослідження у класах з поглибленим вивченням хімії
Результати експериментального навчання в класах з поглибленим вивченням хімії
Хід та організація дослідження в фізико-математичних класах
Навигация
Тренінгові методики у вивченні хімії за лекційно-семінарською системою
Особливості підвищення ефективності навчальної діяльності в спеціалізованих класах з поглибленим вивченням хімії на уроках з теми "Залізо та його сполуки"
143012
знаков
16
таблиц
28
изображений
1.3 Тренінгові методики у вивченні хімії за лекційно-семінарською системою
Закон України „Про освіту” висунув перед учительством задачу – сприяти формуванню в учнів фахового рівня, тобто навчальна діяльність у підсумку має не просто дати людині суму знань, умінь і навичок, а сформувати рівень її компетенції.
Поняття компетенції не зводиться ані до знань, ані до навичок, а належить до сфери вмінь. Власне, вміння – це компетенція в дії. Отож, під компетенцією розуміють загальну здатність, що базується на знаннях, досвіді, цінностях, схильностях, набутих завдяки навчанню.
Таким чином, на сучасному етапі перед учителями постає ряд проблем, що потребують розв’язання: інтенсифікація навчального процесу з дефіцитом навчального часу; активізація пізнавальної активності; забезпечення (злісності, універсальності та системності знань з хімії. Саме з такою метою розробляються та впроваджуються нові технології навчання. Проте, звична для нас класно-урочна система повністю не вичерпала себе. Якщо чітко розпланувати вивчення кожної теми, відмовитися від тотального використання комбінованих занять, розділити навчальний процес на певні етапи, що забезпечуватимуться типами уроків, можна досягти бажаного результату.
Хімію традиційно вважають „важким” предметом, що взагалі цілком обґрунтовано. Але значною мірою це твердження можна позбавити підґрунтя, якщо дещо змінити підхід до формування знань та їх контролю, особливо на першому етапі вивчення хімії. Якщо учнями міцно засвоєні хімічні поняття, вони вільно володіють спеціальними навичками, то подальші кроки у вивченні хімії не будуть викликати в них особливих труднощів. Досягти цього можна за допомогою спеціальних тренувальних вправ – так званого хімічного тренінгу.
Тренінг – це метод засвоєння, активізації, коригування знань, умінь і навичок.
Програма тренінгу:
- активізація й закріплення знань програмного матеріалу;
- формування спеціальних умінь і навичок;
- одержання нової інформації;
- оволодіння прийомами практичного застосування інформації у новій навчальній ситуації.
Цілі тренінгової роботи:
- навчити дітей усвідомлено оперувати поняттями, які вони одержують на уроках, застосувати їх у стандартних і нестандартних ситуаціях.
- Розвивати уяву, оригінальність, критичність, варіативність мислення, неординарність бачення проблеми, дослідницький оптимізм.
- Виховувати вміння працювати самостійно та у складі групи, не зупинятися на досягнутому.
Основна ідея тренінгу сприяти усвідомленню сутності хімічних понять,
довести спеціальні навички до автоматизму завдяки спілкуванню, взаємодопомозі та взаємоперевірці, робочій обстановці.
Правила тренінгу
Учителю:
1. Матеріал, що обирається для тренінгу, має бути дійсно вартим для запам’ятовування та посильним для учнів.
2. Треба намагатися знайти оптимальний варіант форми й змісту завдань.
3. Інструкції учням щодо об’єму, терміну, оцінювання роботи мають бути чіткими.
4. Треба продумати, якого складу мають бути групи учнів для виконання певних завдань.
5. Групи мають працювати самостійно під керівництвом лідера.
6. Необхідно продумати принцип, за яким учні будуть здійснювати само- та взаємоконтроль.
7. Аналізувати помилки (з’ясовувати, чи вірно зроблена робота) краще одразу після її виконання. Оцінку в журнал бажано виставляти тим учням, які досягли високого або достатнього рівня.
Учням:
1. Уважно ознайомтеся зі змістом роботи, яку потрібно виконати.
2. Усвідомте цілі роботи.
3.Прослухайте уважно інструктаж щодо виконання й оформлення роботи.
4. Критично оцініть свої можливості та визначте, яку частину роботи ви візьмете на себе, якщо це групова робота.
5. Під час роботи уважно слухайте товаришів і лідера групи.
6. У разі виникнення труднощів не соромтеся звертатися по допомогу.
7. Намагайтеся працювати швидко, не заважайте іншим.
8. Проаналізуйте отримані результати, зробіть висновки, оцініть власну діяльність.
Базові методи тренінгу:
- Індивідуальна робота;
- Робота у складі малої групи (два-чотири учні);
- Рольова гра;
Форми тренінгу:
- Робота у малих групах.
- Презентація.
- Дискусія.
- Самостійна робота.
- Вивчення конкретної ситуації.
- Дидактичні ігри – тренажери.
- Тестування.
- Розв’язування задач.
- Різноманітні вправи.
- Складання опорного конспекту.
- Озвучування готової схеми або її фрагмента.
- Диктанти.
- Усні рахунки.
- Міні-лекція.
- Ділові ігри.
Позитивні якості тренінгу:
- Усі учні залучаються до активної навчальної праці.
- Відбувається сприяння закріпленню набутих раніше й виробленню нових умінь і навичок.
- Реалізується навчальне спілкування.
- З’являється можливість перевірити й оцінити рівень знань усього класу.
- Відсутнє перевантаження домашніми завданнями.
- Підвищується інтерес до вивчення хімії.
- Тренінг не потребує тривалої попередньої підготовки.
Оптимальні варіанти застосування тренінгу:
1. Спеціальні уроки-тренінги.
2. Урок-практикум.
3. Урок-семінар (навчаюча, контролююча частини).
4. Повторювально-узагальнюючі лекції, семінари.
Вправи хімічного тренінгу потрібні не для підсумкового оцінювання знань учнів, а саме для засвоєння матеріалу, оволодіння нового предмета – тому слід мати на увазі, що учень повинен виконувати їх у гарному настрої. У кожному разі можна допустити, щоб він боявся вчителя, намагався уникнути його критичної оцінки. Учитель повинен бути консультантом, тренером-помічником. Тому дуже важливо, щоб оцінки за тренувально-контрольні роботи були „робочими”. Не слід негайно виставляти їх у журнал.
Крім того, вправи тренінгу дають змогу контролювати знання та вміння учнів на кожному уроці та кожному етапі вивчення теми.
Найбільш вдалими прикладами хімічного тренінгу вважаю такі: з теми „Залізо та його сполуки”.
1. Різноманітні завдання на закріплення вивченого матеріалу. Тексти завдань, віддрукованих різними кольорами, роздаються на кожну парту. Логіка кольорів, що використовуються:
Чорний – початковий, репродуктивний рівень;
Блакитний – середній рівень;
Зелений – достатній рівень;
Синій – високий рівень.
Кольорові позначення допомагають учневі контролювати ступінь свого руху, здійснювати самоконтроль, об’єктивно оцінювати свої можливості, надають впевненості у своїх силах. Такі завдання можуть застосовуватися для індивідуальної, парної, групової роботи, використовуватися для учнів одного, двох або більшої кількості варіантів. Учитель може звертатися до них після пояснення нового матеріалу або після певного етапу пояснення. Учні можуть контролювати ступінь свого розуміння матеріалу, роблячи позначки олівцем на тексті тренувальних завдань. Їх можна застосовувати у вигляді самостійної роботи під час перевірки домашнього завдання або усного опитування під час „розминки”.
Похожие работы
... і для розвитку пізнавального інтересу 7-10-річних учнів, оскільки в процесі пошуку учні мають можливість виявити активність мислення, ініціативу, утвердити себе. Для розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів у навчальному процесі необхідно забезпечити правильне співвідношення репродуктивної і продуктивної діяльності, уміле включення емоціогенного матеріалу, постійне стимулювання в учнів ...
... є чи методичне необґрунтоване використання на уроках етапу первинного сприймання нового. Актуалізація даної проблеми потребує аналізу передового педагогічного досвіду. 2.2 Забезпечення оптимального первинного сприймання навчального матеріалу у передовому педагогічному досвіді Як показує аналіз передового педагогічного досвіду, проведення підготовчої роботи до сприйняття нового матеріалу на ...
... класах проходить по-різному. Необхідна її адаптація до конкретних умов проведення [20]. РОЗДІЛ 3. МЕТОДИЧНІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОВЕДЕННЯ УРОКІВ З ТЕМИ „МЕТАЛИ” 3.1 Тематичне планування теми „Метали” Тема „Метали” вивчається в 9 класі в середині другого семестру навчального року, на вивчення теми передбачено програмою 22 години. Тематичне планування представлено в табл. 3.1. Таблиця ...
... і і розвитку пізнавальної активності молодших школярів на уроках рідної мови. Розділ ІІ. Методичне забезпечення вивчення прикметника як засобу формування пізнавальної активності молодших школярів 2.1 Методика вивчення теми «Прикметник» як вияв пізнавальної активності молодших школярів Одним з основних положень програми з української мови є всебічний розвиток усного й писемного мовлення ...
0 комментариев