Комплексна дидактична мета

2.1 Комплексна дидактична мета

1.На прикладі Феруму конкретизувати знання учнів про особливості будови атомів металів побічних підгруп.

2.Удосконалити вміння прогнозувати властивості елементів і сполук на основі положення в Періодичній системі, будови атома і типу зв’язку.

3.Вивчити фізичні та хімічні властивості заліза.

4.Вивчити фізичні та хімічні властивості оксидів, гідроксидів і солей Феруму (ІІ) і (ІІІ).

5.Удосконалити вміння розв’язувати розрахункові, розрахунково-експериментальні та експериментальні задачі.

6.Удосконалити вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між будовою, властивостями, застосуванням простих і складних речовин.

7.Здійснити дедуктивні умовиводи про склад, будову та властивості речовин, робити висновки та узагальнення.

Шкільні підручники [1, 23, 30, 28, 6, 8, 3, 16] науково і змістовноподають матеріал, мають малюнки і коротенькі схеми-описи Але зміст підручників орієнтується на учня з середніми, навіть низькими здібностями. А в класи з поглибленим вивченням хімії йдуть діти, що свідомо прагнуть більшого. їх не влаштовує звичайна програма, їм тісно в рамках 45 хв. уроку.

Взагалі тема „Залізо та його сполуки" викладається у 9 класі. Згідно програм (25, 26) на неї відводиться 2 годин.

Аналізувавши досвід роботи в 9 класі в спеціалізованій школі №5 та НВК (школі-ліцей) № 28 ми пропонуємо нову методику, розроблену нами.

Пропонована методика викладання даної теми ґрунтується на поєднанні модульного навчання з лекційно семінарською системою навчання, сприяє розвитку самостійності, логічного мислення, глибині засвоєння знань. Методика розрахована на те, щоб учні мали можливість повністю засвоїти стандарт і перейти на більш високий рівень навчання, досягати поставленої мети, планувати навчальний матеріал, організовувати навчальну діяльність, організовувати та контролювати свою роботу на уроці. Ця методика допомагає організувати самостійну роботу всього класу і кожного учня зокрема з урахуванням його здібностей і знань. З-поміж запропонованих завдань є і посильні, важкі для учнів, що викликає пізнавальний інтерес, бажання самостійно знайти істину.

Переваги модульної системи полягають ще й у тому, що вона дає можливість вчителеві та учню багато зробити на уроці, більше часу залишається на закріплення матеріалу, на розвиток логічного мислення учнів, зменшує обсяг домашніх завдань.

Основна одиниця навчального матеріалу при цій системі навчання - логічно завершений розділ програми, розрахований приблизно на І -2 години навчального часу, який поділяється на кілька етапів:

-     перший етап - мотивація навчальної діяльності та підготовка досприйняття нового матеріалу;

-     другий етап - одержання учнями нових знань та їх засвоєння;

-     третій етап - систематизація й узагальнення одержаних знань;

-     четвертий етап - контроль знань (завершення).

Послідовна реалізація етапів вивчення навчальної теми здійснюється за схемою:

І. Вступне заняття передбачає підготовку учнів до сприйняття нового матеріалу за рахунок повторення навчального матеріалу вивчених тем з предмету або тем інших навчальних предметів, які є базовими для засвоєння розділу, завдяки чому реалізуються принцип інтеграції навчальних предметів і між предметні зв'язки, що забезпечує цілісність шкільної освіти.

Наявність такого вступного заняття з теми є важливим елементом структури навчального процесу, за допомогою якого в учнів формується потрібна мотивація вчення. Таке заняття допомагає учням усвідомити себе як суб'єкт навчальної діяльності й тому свідомо вивчити навчальний матеріал

1-й модуль:

За формою роботи передбачається лекція, але в чистому вигляді лекція не відбувається, адже учні вже добре знають, яким шляхом визначити властивості елементів за будовою їхніх атомів, самостійно складають електронну конфігурацію атомів, визначають ступені їх окиснення, складають формули основних сполук заліза. Учні самостійно працюють над вивченням властивостей заліза, тим паче, що вони певною мірою схожі з уже вивченими властивостями інших металів.

У ході уроку поступово складається опорний конспект.

2-4 Модуль:

Він відводиться на виконання практичної роботи, в процесі якої учні ще раз повторюють і закріплюють матеріал попереднього уроку, і на розв'язування задач однієї з форм попереднього контролю. На цьому уроці вже можна оцінити засвоєння учнями матеріалу першого модуля.

5 Модуль:

У ньому розглядаються оксигеновмісні сполуки заліза. Форма проведення, як і першого модуля, - евристична бесіда, де більша частина матеріалу вивчається учнями самостійно. Знову демонструється кіно фрагмент і проводиться демонстраційний експеримент. Так вивчається та частина, де розглядаються спільні з іншими металами властивості заліза.

Створення проблемних ситуацій дозволяє підвести учнів до висновку сполук заліза. Вивчення матеріалу про компонентні сполуки можна винести на самостійне опрацювання за підручником або заслухати у вигляді учнівських доповідей, підготовлених заздалегідь. Завдання підготувати таку інформацію треба давати лише за власним бажанням учнів. Додому діти отримують невелике завдання: попрацювати з опорним конспектом, доповнити його своїми прикладами та висновками.

6-7Модуль:

Змістовно-пошуковий, адаптивно-перетворюючий та коригувально-смисловий

Передбачається у формі семінару-практикуму, на якому проводиться робота з опорним конспектом, відбувається поглиблення знань з теми, розв'язування задач. Тут же може проходити і попереднє оцінювання знань, наприклад, за вміння розв'язувати задачі, робити висновки за опорним конспектом, за наведення цікавої інформації чи іншу форму роботи. Все це проводиться у формі групової роботи.

8 Модуль:

Проводиться як семінар-контроль знань, іншими словами, - усна тематична атестація. План проведення такого семінару складається наперед, тому учні мають можливість вибрати питання, найбільш близькі їм за ступенем засвоєння; мають змогу повністю проявити свою творчість - діти готуються до цього уроку з бажанням проявити себе якимось чином, складають вірші, міні-оповідання, кросворди, казки, готують питання для брейн-рингів тощо. Уроки такого типу, як правило, проходять в атмосфері загального піднесення, кожен хоче висловити власну думку, тому вчителю проводити такі уроки дуже важко. Щоб встигнути зробити все заплановане, потрібна попередня серйозна підготовка. На цьому занятті оцінюються знання кожного учня не лише керівником-консультантом груп, але й учителем, який дає повну обгрунтовану мотивацію цієї оцінки.

9 Модуль:

Може плануватися з орієнтацією на кількість навчального часу, необхідність підтвердження оцінки чи за планом вчителя. Ця контрольна робота або письмове тематичне оцінювання за різнорівневими диференційованими індивідуальними завданнями, тому в класі однакових завдань не буває, знання оцінюються повно та об'єктивно.

У процесі вивчення хімії блоки навчального матеріалу в більшості випадків збігаються з назвою теми, як, наприклад, пропонується в новому підручнику неорганічної хімії.

На початку вивчення кожного блоку навчального матеріалу учням дається змодульований за уроками план його вивчення, позначаються уроки практичних робіт, уроки попереднього контролю, терміни проведення самостійних робіт і тематичних атестацій. Користуючись таким планом, учні самостійно можуть визначити тему та мету уроку, відповідно підготуватися, щоб одержати кращу оцінку.

Для кожного модулю складені пакети пізнавальної діяльності, де розподілені завдання на кожний урок, наведені опорні конспекти, визначені різнорівневі індивідуальні завдання для самостійної роботи з підручником та дидактичним матеріалом на уроках. З такими пакетами учні можуть працювати після уроків додатково.

2.2 Ферум. Будова атома Феруму. Фізичні властивості заліза

Варіант І.

Мета: ознайомитись з положенням Феруму в Періодичній системі хімічних елементів і будовою його атома.

1.    Прочитайте фрагмент підручника [1] (п.51, с.142).

2.    Розкажіть про місце Феруму в Періодичній системі хімічних елементів і зобразіть будову його атома. Напишіть електронну формулу атома Феруму.

3.    Опрацюйте фрагмент підручника [2] (п.37, с.138) – до пункту „Поширення в природі”.

4.    У чому особливість будови атомів металів побічних підгруп? Заповніть запропоновану таблицю і зробіть висновок про будову атомів елементів побічних підгруп.

Запам’ятайте!

-      Метали побічних груп мають особливість у будові атомів: валентні електрони в атомі розташовуються не лише на зовнішньому, але й на передостанньому енергетичному рівні.

-      У металів побічних підгруп в утворенні зв’язків бере участь різна кількість валентних електронів.

-      Особливість будови атомів металів побічних підгруп має впливати на властивості елементів та їх сполук.

Зверніть увагу!

Ці висновки потрібні для вивчення Феруму та його сполук.

Мета: пригадати всі види хімічних зв’язків і типи кристалічних ґраток.

Визначте, яка з цих кристалічних ґраток є металічною.

Опрацюйте фрагмент „Фізичні властивості” у підручнику [1] (с. 143) й у підручнику [2] (с. 140), а також „Фізіологічну дію” у підручнику [2] (с. 139).

Які спільні фізичні властивості характерні для металів?

Опишіть Ферум за планом:

а)положення в Періодичній таблиці;

б)будова атома;

в)окисно-відновна здатність (схематично);

г)ступені окислення (передбачте);

д)сполуки (запропонуйте).

Перевірте один одного, виставте оцінки.

Варіант ІІ.

Тема: Ферум – представник елементів побічної підгрупи. Фізичні та хімічні властивості Феруму.

Мета уроку: повторити матеріал про особливості електронної будови атомів елементів побічних підгруп, на прикладі Феруму розширити знання про фізичні та хімічні властивості металів.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: Періодична система Д.І.Менделєєва, ряд напруг.

Хід уроку

І. Організаційний момент

Оголошення теми і мети уроку, постановка задач уроку.

ІІ. Перевірка домашнього завдання

1.     Питання 8.

2.     Задача 3.

3.     Самостійна робота (виконується через копіювальний папір). Запишіть рівняння реакцій, за допомогою яких можна здійснити перетворення. Там, де необхідно, запишіть скорочені йонні рівняння реакцій. В реакції № 1 підберіть коефіцієнти методом електронного балансу (один з аркушів здається на перевірку).

Після закінчення роботи (7 хвилин) учні здають аркуші; звіряють результати самостійної і домашньої роботи з виконаним на дошці.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1.  В чому полягає особливість будови атома Феруму?

2.  Які ступені окислення можливі для Феруму, виходячи з того, що це – метал?

Складаємо опорну схему-конспект.

Фізичні властивості:

сріблясто-білий метал, важкий, має магнітні власти-

вості.

Хімічні властивості:

В природі:

 - магнетит;

 - гематит;

 - лимоніт, бурий залізняк;

 - пірит.

Одержання

Чистого заліза:

відновлення оксидів воднем, алюмінієм, електроліз водних розчинів солей.

Чавуну, сталі:

відновлення оксидів коксом або чадним газом.

IV. Домашнє завдання

В.Ф.Фельдман, Г.С.Рудзитис „Химия, 9”, п.51, 52 стор.143, пит.4 письмово.

2.3 Ферум в природі. Одержання заліза в лабораторії та промисловості.

Мета: засвоїти знання про знаходження заліза у природі, способи його одержання: закріпити вміння складати окисно-відновні реакції?

1. Опрацюйте фрагмент підручника [1] (п.52, с.142, 143) та підручником [2] (с.139). Користуючись мініпідручником, запишіть основні природні сполуки Феруму в зошиті.

Запам’ятайте їх!

1. Які сполуки Феруму найбільш поширені у природі?

2. Опрацюйте фрагмент мініпідручника та підручника [1] (с.143, п. ”Одержання”).

Запишіть рівняння реакцій:

а) відновлення оксидів воднем, визначте окисник та відновник:

б) відновлення Феруму з його оксидів метало термічним способом:

в) рівняння розкладу ферум пентакарбонілу;

г) відновлення Феруму за допомогою карбон (ІІ) оксиду:

д) електроліз водного розчину ферум (ІІІ) сульфату та ферум (ІІ) хлориду.

Розв’яжіть задачі:

Варіант 1. В якій масі магнітного залізняку, що містить 0,22 масової частки домішок, міститься 5 т Феруму?

Варіант 2. Зразок сидериту містить 42% Феруму. Обчисліть масову частку ферум (ІІ) карбонату у зразку.

Перевірте всі самостійно виконані вправи. Взаємо оцініть один одного.

2.4. Хімічні властивості заліза.

Мета: на основі знань про загальні властивості металів вивчити властивості заліза: його взаємодію з простими і складними речовинами, закріпити вміння складати окисно-відновні реакції та реакції йонного обміну.

Похожие работы

Розвиток пізнавальних інтересів молодших школярів у роботі над фразеологізмами

Скачать

202112

12

1

... і для розвитку пізнавального інтересу 7-10-річних учнів, оскільки в процесі пошуку учні мають можливість виявити активність мислення, ініціативу, утвердити себе. Для розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів у навчальному процесі необхідно забезпечити правильне співвідношення репродуктивної і продуктивної діяльності, уміле включення емоціогенного матеріалу, постійне стимулювання в учнів ...

Дидактичні умови забезпечення оптимального первинного сприймання навчального матеріалу у молодших школярів

Скачать

175928

1

1

... є чи методичне необґрунтоване використання на уроках етапу первинного сприймання нового. Актуалізація даної проблеми потребує аналізу передового педагогічного досвіду.   2.2 Забезпечення оптимального первинного сприймання навчального матеріалу у передовому педагогічному досвіді Як показує аналіз передового педагогічного досвіду, проведення підготовчої роботи до сприйняття нового матеріалу на ...

Методичне забезпечення вивчення теми "Метали" в 9 класі

Скачать

103760

1

2

... класах проходить по-різному. Необхідна її адаптація до конкретних умов проведення [20]. РОЗДІЛ 3. МЕТОДИЧНІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОВЕДЕННЯ УРОКІВ З ТЕМИ „МЕТАЛИ” 3.1 Тематичне планування теми „Метали” Тема „Метали” вивчається в 9 класі в середині другого семестру навчального року, на вивчення теми передбачено програмою 22 години. Тематичне планування представлено в табл. 3.1. Таблиця ...

Вивчення теми "Прикметник" як засіб формування пізнавальної активності молодших школярів

Скачать

208241

22

1

... і і розвитку пізнавальної активності молодших школярів на уроках рідної мови.   Розділ ІІ. Методичне забезпечення вивчення прикметника як засобу формування пізнавальної активності молодших школярів   2.1 Методика вивчення теми «Прикметник» як вияв пізнавальної активності молодших школярів Одним з основних положень програми з української мови є всебічний розвиток усного й писемного мовлення ...