4. М.І. Пирогов про виховання дітей

У своїй статті «Питання життя» Пирогов обґрунтував свій ідеал моральної людини, виступав на захист всезагальної освіти. Він обурювався тим, що батьки не рахуючись із схильностями дітей, самоуправно і самовільно призначали свою дитину ще з пелюшок для тої чи іншої касти суспільства, поспішали підготувати її до виконання класових обов’язків, забуваючи про те, що треба перш за все забезпечити розвиток особистості, сформувати моральні переконання, необхідні людині у вступі на самостійний життєвий шлях. Він вказав на шкоду ранньої професіоналізації, спеціалізації в освіті як для самої людини, так і для суспільства.

Основою виховання моральної людини Пирогов вважав християнську релігію і наполягав на необхідності релігійного виховання дітей з якомога ранішого віку. Для зміни суспільного життя він бачив лише один шлях – виховання: «Виховання слід починати колиски, якщо ми бажаємо докорінного перевороту моралі, бажань. переконань суспільства» (3).

Початкове сімейне виховання дітей Микола Іванович вважав тією сходинкою, з якої починає формуватись моральна людина, тією основою, на якій базується подальша шкільна освіта.

Основні думки Пирогова про виховання моралі з раннього віку, про важливу, відповідальну роль матері у початковому сімейному вихованні дітей, про ідеал матері – виховательки зародились у нього задовго до опублікування статті «Питання життя» . Вони були висловлені педагогом у листах до своєї майбутньої дружини ще в 1850 році. Головне призначення матері, стверджував він, віддати себе повністю родині, справі виховання дитини, і жінка повинна бути підготовленою до виховної діяльності : «Неоціненне щастя, - писав Пирогов, - бути вихованим у перших роках дитинства освіченою матір’ю, знаючою і розуміючою всю висоту, всю святість свого покликання» (3). Щоб виконати це покликання, матері необхідно постійно займатись самовихованням та самоосвітою , мати здатність ясно і зрозуміло говорити з дітьми, а головне – постійно працювати над покращенням виховання дітей.

У статті «Питання життя» Пирогов піддав критиці постановку жіночого виховання в Росії, котре не відповідало на думку вченого, ні особистим схильностям, ні суспільному призначенню жінки. Він намагався підняти жінку в очах суспільства. Більше того, Пирогов вважав, що доглядаючи за колискою людини, запроваджуючи ігри її дитинства, навчаючи її вуста лепетати і перших слів, і першої молитви, жінки стають головними зодчими суспільства.

 Відмітивши, що у руках матерів лежить майбутність людини, Пирогов вказував на необхідність бережливого і уважного відношення до дітей , розум і серце яких під впливом виховання і навчання , подібно до м’якого воску, можуть приймати різні форми.

У сімейному виховання є більше можливостей , ніж у школі, керувати індивідуальним розвитком дитини, враховуючи її особливості та схильності.

Пирогов закликав вихователів і батьків добре вивчати духовний світ дитини, розумно направляти розвиток і виховання дітей.

М.І. Пирогов поставив на обговорення педагогів найважливіше питання педагогіки: яким повинен бути напрямок виховної роботи у сім’ї? Сам він дав цьому питанню оригінальну відповідь: у процесі сімейного виховання дітей для підготовки до школи мати повинна дати їм основи реальної освіти , широко використовуючи при цьому дитячі ігри.

Такі погляди Пирогова мали велике значення для педагогіки. Видатні педагоги ХІХ ст. використовували ідею реальної освіти дітей при складанні програм і методичних розробок ігор та занять, спостережень у природі, при проведенні найпростіших фізичних дослідів.

Гарячий патріот своєї Батьківщини, М.І. Пирогов вважав обов’язковим , об виховання і навчання проводились рідною мовою. Він поставав проти космополітизму у справі виховання і навчання дітей, котрий виражався в тому, що дітям привілегійованих верств населення з раннього віку гувернери прививали презирство до рідної мови і любов до іноземної. Пирогов був впевненим у тому, що потішний звичний спосіб навчання малолітніх, мало не грудних малюків, французькій, англійській мовам нерозумний , він соромить національне почуття, ніскільки не сприяючи поширенню наукових знань та розширенню мислительного кругозору в країні.

Шестирічний вік дітей Пирогов вважав найсприятливішим часом для того, щоб починати навчання дітей грамоті. Винятком може бути слабкий загальний розвиток дитини. Батькам і вихователям слід спостерігати за ходом розумового розвитку дитини і у відповідний момент скористатися її інтересом до грамоти , щоб почати систематичні заняття.

Пирогов висловлював цінні думки про психологію дитячої уваги, про засоби її розвитку з раннього віку. Пирогов розглядав увагу як особливий стан напруження тих частин мозку, які сприймають принесені органами чуттів враження, підкреслював необхідність індивідуалізувати прийоми і засоби виховання у дітей уважності.

Микола Іванович вважав, що для розвитку мислення потрібна не лише наочність, яка впливатиме на органи відчуттів, але й слово. Він вважав, що дар слова – це єдиний і неоціненний засіб проникнути у середину, значно глибше, ніж шляхом лише самих зовнішніх відчуттів. Цінним було й твердження вченого про те, що наочність і слово повинні використовуватись у тісному поєднанні.

Однією з найважливіших умов виховання і навчання Пирогов вважав хорошу дисципліну. Він засуджував казармений режим, сваволю, якы поширювались у школах того часу, бездушне відношення до дітей і вимагав гуманності і сердечності при підтриманні дисципліни. У випадку провини учня педагог повинен уважно врахувати обставини, за яких скоєна провина, об’єктивно оцінити його , довести до свідомості учня його провину і справедливість призначеного за неї покарання.

У своїй статті «Чи треба сікти дітей, і сікти у присутності інших дітей?» (1858р.), котра стала відгуком на службовий звіт директора гімназії Одеського учбового округу, Пирогов принципово засудив тілесні покарання дітей і гаряче доводив, що застосування різок антипедагогічне, що тілесні покарання знищують в дитині сором, розбещують дітей і повинні бути відмінені.

Однак він не був до кінця послідовним у цьому питанні. У наступному, 1859 році Пирогов опублікував циркуляр по Київському учбовому округу «Основні засади правил про провини і покарання учнів гімназій Київського учбового округу», в котрому принципово відкидаючи різки, на практиці вважав, однак, неможливим обійтись без них і радив застосовувати їх у гімназіях як виключну міру і лише за постановою педагогічної ради.


Информация о работе «Педагогічна діяльність Миколи Івановича Пирогова»
Раздел: Педагогика
Количество знаков с пробелами: 32853
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
114647
3
0

... . — М.: ACADEMIA, 2001. — 414с. 18.         Катровский А.П. Формирование и развитие территориальной структуры высшего образования России. — М.: Междунар. отношения, 2003. — 204с. 19.         Коржів Д.Ю. Розвиток системи вищої освіти в Україні (кінець ХІХ – початок ХХ століть). — Вінниця: ПП «Центр генеалогії і біографіки», 1996. — 16с. 20.         Кравець В. Історія української школи і педа

Скачать
68313
0
0

... читачів. І лише згодом, з 1991 року почали робитись перші організаційні заходи по виданню його праць, присвячених 150-річчю з дня народження Михайла Драгоманова. 3.2 Історичні дослідження Творчий доробок Михайла Петровича Драгоманова становить десятки томів і є невичерпним джерелом для з’ясування багатьох важливих проблем вітчизняної історії. Значна частина написаного ним за тридцять років ...

Скачать
424186
2
0

... . – 158 с. 331. Эрн В.Ф. Г.С.Сковорода: Жизнь и ученье. – М.: «Товаричество тип. Мамонтова», 1913. – 242 с. 332. Эрн В.Ф. Сочинения. – М.: Правда, 1991. – 576 с. 333. Юркевич П. Философские произведения. – М.: Правда, 1990. – 670 с. 334. Ярема Я. Українська духовність в її історично – культурних виявах. – Львів, 1937. 335. Ярмусь С. Духовність ...

Скачать
51491
0
0

... лька десятків років тому. 4. Микола Федорович Гамалія Велика заслуга в розвитку імунології, теорії інфекції належить М.Ф. Гамалії, відкрившому також явище бактеріофагії. Микола Федорович Гамалія – видатний вчений, мікробіолог, епідеміолог, інфекціоніст. Народився 5 лютого 1859 року в Одесі. Закінчив Новоросійський університет в Одесі (1880 рік), а в 1883 році, по закінченню Воєнно-медичної ...

0 комментариев


Наверх