Робота над вимовою звуків

2.3 Робота над вимовою звуків

Наведемо зразки орфоепічних вправ і завдань, які доцільно використовувати при вивченні правильної вимови звуків. Форми роботи, передбачені нами, — це вправи і завдання навчального, розвивального, проблемного, тренувального та ігрового характеру. Вони розміщені у порядку наростання складності завдань. Програмовий матеріал ілюструється підібраними нами поетичними творами (переважно дитячої літератури), значною кількістю українських прислів'їв, приказок, пісень, загадок, скоромовок, образних порівнянь, народних прикмет, приповідок, уривками з прозових творів класичної та сучасної української літератури.

Наведемо зразки цікавих матеріалів до розділу «Приголосні звуки».

І. Губні приголосні звуки [п], [п'], [б], [б'], [м], [м'], [в], [в'], [ф], [ф'].

1. Прочитайте вірші, чітко вимовляючи губні звуки у складах і словах.

Не цурайтесь того слова,

Що мати співала,

Як малого сповивала,

З малим розмовляла.

Т. Шевченко

На місяці можна ходити, стрибати,

Камінчики місячні можна збирати.

Ще можна стояти, сидіти, лежати,

І зайчиків місячних можна пускати...

Ну, словом, на Місяці є чим зайнятись.

Та спершу до Місяця треба дістатись. С. Коцький

2. Прочитайте скоромовки, виразно вимовляючи губні звуки.

Бабрались в брудній баюрі

Два бобри брунатно-бурі. —

Правда, брате бобре, добре?

— Дуже добре, брате бобре!

Б. Стельмах

Бук бундючивсь перед дубом.

Тряс над дубом бурим чубом.

Дуб пригнув до чуба бука —

Буде букові наука.

Народна творчість

3. Прочитайте приказки та прислів'я. Спишіть ті, де трапляються слова з коренем мудр-, мов-. Підкресліть букви, що позначають губні приголосні.

·     Вмієш казати, вмій і мовчати.

·     Мудрий з півслова розуміє.

·     Доброму слухачеві й півслова вистачить.

·     Малі люди вживають великі слова, а великі люди — малі.

·     Мовчання сотні слів варте.

·     Мудрим ніхто не народився, а навчився.

·     Слово срібло, мовчання — золото.

·     Що менше балакаєш, то більше чуєш.

·     Не вислухана мова не варта нічого.

·     Биків люблять за роги, а людину — за слово.

·     Набалакав — і в торбу не вбереш.

·     Мова — душа народу.

·     Вісті не лежать на місці.

·     Без вірного друга — велика туга.

·     Не дми в попіл, бо очі запорошиш.

Народна творчість

4. Прочитайте загадки, відгадайте їх. Особливу увагу при читанні звертайте на вимову губних приголосних. Відгадки запишіть, підкресліть букви, що позначають тверді губні приголосні.

Рідке, а не вода, біле, а не сніг. (Молоко)

Ногами у воді зав'яз.

Вода до пояса якраз.

Він простягнувся над водою.

Два береги з'єднав собою. (Міст)

Я веселенький звірок:

Плиг з ялинки на дубок. (Білка)

Попід лісом котилася діжа з тістом. (Місяць)

У куточку поселивсь

І мерщій обгородивсь,

Сплів драбинки про запас.

— Прошу, мухи, в гості вас! (Павук)

Народна творчість

5.Замініть тверді губні приголосні напівпом'якшеними. Прочитайте утворені слова.

Вил (віл), бик (бік), вити (віти), умити (уміти), пити (піти), миша (Міша), била (біла), бий (бій), мий (мій).

6. Звук [ф] замініть будь-яким іншим так, щоб утворилися нові слова.

Фото (лото), фара (пара), фазан (казан), фанера (манера), шафа (шана), фарш (марш), форма (норма), Уфа (ура), кафе (каже), факт (такт), фантик (бантик), фарс (барс), фіалка (піалка), верф (верх).

ІІ. Передньоязикові свистячі приголосні [с], [с'], [з], [з'], [ц], [ц'].

7. Прочитайте вірші, виразно вимовляючи тверді та м'які свистячі приголосні.

Вітер в гаї не гуляє,

Вночі спочиває;

Прокинеться — тихесенько

в осоки питає: «Хто се, хто се по сім боці

Чеше косу? Хто се?

Хто се, хто се по тім боці

рве на собі коси?

Хто се? Хто се?» — тихесенько

Спитає, повіє.

Та й задріма, поки неба

Край зачервоніє.

Т. Шевченко

Цибулина

Цапок цибулі назбирав,

В хліві над нею міркував:

«Цей харч гіркий — не для цапка,

Цапкові їжа не така».

В. Гринько

Поки чистила цибулину,

не одну пролила сльозину,

та почистила, хоч і плакала,

хоч і слізоньки рясно капали.

Що ті слізоньки? То дрібниця.

Я — матусина помічниця.

В. Кленц

8. Прочитайте скоромовки, зважаючи на вимову свистячих приголосних. Які з цих приголосних дзвінкі, які глухі? Випишіть слова, у яких є м'які зубні [с'], [з'], [ц'].

Коза в лузі — лоза в тузі.

Бери лозу, жени козу.

***

Коза казала козенятам,

Щоб зачиняли завжди хату.

Очиці у вовчиці, наче блискавиці.

***

У сіни Мусій сіно носив.

***

Сидить горобець на сосні.

Заснув і упав уві сні.

Якби не упав уві сні —

Сидів би він ще на сосні.

9. Прочитайте приказки і прислів'я. Запишіть їх, підкреслюючи букви, що позначають свистячі приголосні.

·     Або розумно сказати, або зовсім змовчати.

·     Молодець проти овець, а проти молодця і сама вівця.

·     Дивиться лисицею, а думає вовком.

·     За один раз не зітнеш дерева враз.

·     Хто за все береться, тому нічого не вдається.

Народна творчість

10. Прочитайте і відгадайте загадки, запишіть їх. Букви, що позначають м'які свистячі приголосні, підкресліть двома рисками, а ті, що позначають тверді, — однією.

Хто вона?

Сидить хитра баба на верхівці граба.

«Ой не злізу з граба! — каже діткам баба.

— Вдень люблю я спати,

А вночі — літати».

***

Заховалася в траві дивачка —

Елегантна і прудка конячка:

Білих і чорних смужок багато.

Розмальовані ходять мама і тато,

А лоша смугасте стрибає завзято.

11. Замініть приголосні [c], [з] м'якими [с'], [з']. Які слова у вас утворились?

Сила (сіла), сил (сіль), сипати (сіпати), саду (сяду), сиру (сіру), оси (осі), сини (сіни), квас (квась), перелаз (перелазь), зліз (злізь), на вози (на возі), рис (рись).

ІІІ. Передньоязикові зубні приголосні [т], [т'], [д], [д'], [п], [п'].

12. Прочитайте вірші, чітко вимовляючи передньоязикові зубні звуки.

Рідний край

У всіх людей своя святиня,

Куди не глянь, де не спитай,

Рідніша їм своя пустиня.

Аніж земний в пустині рай,

Їм красить все їх рідний край.

Нема без кореня родини.

А нас, людей, без Батьківщини.

М. Чернявський

В лісочку на галявці

Озерце синє є.

Маленьке оленятко

Водичку з нього п'є.

І кличе свою мамцю,

аж вітерець притих.

І падають краплинки

Із ріжок золотих.

І. Мачкович

13. Прочитайте скоромовки, виразно вимовляючи тверді та м'які передньоязикові зубні звуки.

Одиничка — одиначка,

Неабияка дивачка!

Одиничці все однак,

Що й сусіда — одинак!

***

У домі Діми дим.

Ой, ходім туди, ходім

Рятувати Дімин дім.

Народна творчість

14. Прочитайте прислів'я та приказки. Спишіть їх, підкресліть букви на позначення твердих приголосних [д], [т], [н] однією рискою, м'яких [д'], [т'], [н'] — двома.

·     Зроби діло до неділі.

·     І будень, і неділя — лінивому все безділля.

·     Десять разів відміряй, а один відріж.

·     Тень, тень — аби збути день.

·     Купив дуду на свою біду.

Народна творчість

15. Прочитайте загадку. Відгадку запишіть, підкресліть букви на позначення твердих звуків [д], [т], [н] і м'яких [д'] [т'] [н'].

Вона тоненька та міцна,

латає кожухи і свитки.

І зветься штука чарівна —

Ви здогадались, дітки?... (Нитка)

16. Замініть тверді приголосні [д], [т], [н] м'якими [д'] [т'] [н']. Які слова у вас утворилися?

Стиг (стіг), дим (дім), багатий (багатій), синив (синів), порад (порадь), завод (заводь), стан (стань), дружний (дружній), тин (тінь), радити (радіти), ран (рань), кін (кінь), полин (полинь), знати (зняти), дати (діти).

IV. Передньоязикові сонорні звуки [р], [р'], [л], [л'].

17. Прочитайте вірш, чітко артикулюючи приголосні [p], [л], [p'], [л'].

Просо

Рано-вранці вийшов рак

Сіять моркву, кріп і мак.

Говорив рак раченятку:

— Підготуй гарненько грядку!

О. Павленчук

18. Прочитайте скоромовки, звертаючи особливу увагу на вимову приголосних [p], [л], [p'], [л']. Спишіть скоромовки, підкресліть звертання.

Росте липа коло Пилипа,

Пилип біля липи очима кліпа.

***

Не клюй, курко, крупку,

Не кури, котику, люльку.

19. Спишіть прислів'я та приказки, у яких йдеться про тварин і птахів. Букви на позначення приголосних [л], [л'] підкресліть.

·     Брехнею світ пройдеш, та назад не повернешся.

·     Рада б душа в рай, та гріхи не пускають.

·     Овечку стрижуть, а баран трясеться.

·     Не плюй у криницю, бо прийдеш по водицю.

Народна творчість

20. Відгадайте загадки. Спишіть відгадки, які називають тварин або птахів. Букви на позначення сонорних приголосних [р], [р'] підкресліть.

Плету хлівець на четверо овець,

А на п'яту кізочку. (Рукавиця)

Хату він на хаті має

І жабкам рахунок знає.

Прилетів він іздалека,

А зовуть його... (лелека).

Метаграма

Ви, дітки, враз пізнаєте мене.

Я — сильний вітер, що дерева гне.

Склад ки допишете в кінці —

Солодкі вийдуть корінці. (Буря — буряки)

21. Замініть твердий [р] на м'який [р']. Які слова у нас утворились?

Рад (ряд), бура (буря), рив (рів), корив (корів), грим (грім), Крим (крім), раба (ряба), буру (бурю), гору (горю), зораний (зоряний), рис (ріс).

22. Замініть [л] на [р]. Які слова у вас утворились?

Лак (рак), лама (рама), малина (Марина), палити (парити), плавити (правити), валити (варити), лови (рови), Лука (рука), жалко (жарко), Валя (Варя), лити (рити), булка (бурка), жалити (жарити).

23. Додайте або вилучіть літеру л, щоб утворилось нове слово.

Куб (клуб), булки (буки), сон (слон), лось (ось), відплив (відпив), кози (козли), вити (влити), виплив (випив).

24. Замініть твердий [л] на м'який [л']. Які слова у вас утворились?

Галка (галька), толу (Толю), лук (люк), лак (ляк), лада (ляда), мілка (мілька), сіл (сіль), біла (біля), Лола (Льоля), лила (Ліля), білити (біліти), булка (булька), долу (долю).

V. Передньоязикові злиті (африкати) [дж], [дж'], [дз], [дз'].

25. Прочитайте вірш, правильно вимовляючи африкати.

Джміль

Без веселого джмеля

Посмутнішала б земля.

Він весною у садку

Носить золото пилку.

Добре трудяться джмелі,

Щоб цвіло все на землі.  В. Земной

26. Прочитайте скоромовки, злито артикулюючи приголосні [дж], [дж'], [дз], [дз']. Випишіть слова, у яких с зазначені звуки, відповідні буквосполучення підкресліть.

Ведмедику-ледащо,

На пасіку вліз нащо?

Буду джмеликом дзижчати.

Буду мед я куштувати.

***

Женя з бджільми не дружив —

Завжди Женя бджіл дражнив.

Женю бджоли не жаліли

І дражнила нажалили.

Народна творчість

27. Спишіть прислів'я та приказки. Підкресліть буквосполучення на позначення звуків [дж], [дж'].

·     Одна бджола багато меду не наносить.

·     Бджола мала, а й та працює.

·     Бджола летить, де мед пахтить.

·     Бджоли раді цвіту, люди раді меду.

·     В кого бджоли, в того і мед.

·     Добру людину бджола не кусає.

Народна творчість

28. Прочитайте і відгадайте загадки. Відгадки залишіть, підкресліть злиті приголосні. Зробіть звуко-буквений аналіз цих слів.

На городі молода

пишні коси розпліта,

у зеленії хустинки

золоті хова зернинки. (Кукурудза)

Пооблітала квіточки

В гайочку і в лужку —

Тепер скуштують діточки

Солодкого медку. (Бджола)

Народна творчість

VІ. Передньоязикові шиплячі звуки [ш], [ш'], [ж], [ж'], [ч], [ч'], звукосполучення [шч].

29. Прочитайте вірші; чітко вимовляючи тверді і напівпом'якшені шиплячі звуки.

Жабка вчила жабенятко

Жваве квакати в калюжі.

Жабеня сказало жабці:

— Горло вже втомилось дуже.

В. Кленц

Ще дощ іде, періщить злива,

щенятко вимокло, як хлющ,

а щиглик, щебетун щасливий,

щебече, пурхнувши на кущ.

Н. Забіла

30. Прочитайте скоромовки, чітко артикулюйте шиплячі приголосні.

Жовте жито жук жував

і з Женею жартував.

Жартом-жартом — і у Жені

жовтий жук живе у жмені.

***

Сів шпак на шпаківню,

заспівав шпак півню:

— Ти не вмієш так, як я,

Так, як ти, не вмію я. Народна творчість

31. Прочитайте прислів'я. Спишіть речення, де переважає звук [ш].

·     Менше говори — більше діла твори.

·     З добрим дружись, а лихих стережись.

·     Для мишки нема звіра страшнішого від кішки.

·     Під лежачий камінь вода не тече.

32. Прочитайте загадки, чітко вимовляйте шиплячі звуки. Відгадки запишіть, підкреслюючи букви на позначення приголосних [ш], [ш'], [ж], [ж'], [ч], [ч']. Зробіть звуко-буквений аналіз слів щука, щупальця.

У воді водиться, з хвостом родиться,

А як виростає, хвіст відпадає. (Жаба)

Бачити — не бачить.

Чути — не чує.

Мовчки говорить.

Добре мудрує. (Книжка)

То холодним, то гарячим

Вдома кожен мене бачив.

І співаю я від жару,

І пускаю носом пару. (Чайник)

Ходить, бродить по болоті,

Хоче жабку упіймати,

Принести в гніздечко потім

Своїм діточкам пухнатим. (Чапля)

33. Замініть звук [ш] звукосполученням [шч]. Запишіть слова, що утворилися, проставте наголос.

Плюш (плющ), шабель (щабель), шипучий (щипучий), ширити (щирити), Шурик (щурик), пишу (пищу), шип (щип).

VІІ. Задньоязикові приголосні звуки [г], [г'], [к], [к'], [х], [х'], [ґ], [ґ'].

34. Виразно прочитайте вірш, звертаючи увагу на вимову задньоязикових приголосних.

Гуси гучно ґелготали,

горобці зерно клювали.

Гонять гуси горобців,

голубок на ґанок сів.

О.Кононенко

35. Прочитайте скоромовки. Випишіть такі, у яких переважають звуки [к], [к'], [ґ].

Гуска грає на гітарі.

Ґелґотить гусак гагарі.

Горобець гука грака.

Ґава гатить гопака.

***

Дві ґави зранку

Гасали по ґанку.

Ґави просили

На ґанку сніданку.

36. Прочитайте загадки, відгадайте їх. відгадки запишіть, підкресліть букви, що позначають задньоязикові приголосні. Зробіть звуко-буквений аналіз двох слів (на вибір).

Метаграми

На далекому я Сході,

і завжди в морській воді;

коли к на г змінити,

стану деревом тоді. (Краб, граб)

По траві вона ходила

Та й побігла до води.

Я додав одну лиш букву –

Вийшов хлопець хоч куди. (Коза, козак)

VІІІ. Дзвінкі ([б], [д], [д'], [ґ], [ж'], [з], [з'], [г], [дж], [дз], [дз']) і глухі ([п], [т], [т'], [к], [ш], [с], [с'], [х], [ч], [ц], [ц']) приголосні.

37. Прочитайте вірші. Знайдіть пари слів, що розрізняються дзвінкими і глухими приголосними. Випишіть їх, підкресливши букви на позначення протиставлених дзвінких і глухих приголосних.

В дощ шукав у лісі гриб,

Й захворів тепер на грип.

Лікував я довго зуб,

на обід поїв лиш суп.

Д. Чередниченко

38. Прочитайте подані тексти. Знайдіть пари слів, приголосні у яких утворюють пари за глухістю-дзвінкістю. Випишіть їх, букви на позначення протиставлених приголосних підкресліть.

Сьогодні малята копають грядки:

уперше в житті вони садять квітки.

Від цього і радість у них на лиці,

і сонце вітає малих: — Молодці!

***

І ось вже на ніжки звелись в квітнику

біленькі нарциси шнурочком в рядку..

крокіс, чорнобривці, нагідки, розмай —

квітуй, розквітай, наш улюблений край.

М. Познанська

39. Прочитайте вірші, виразно вимовляючи наголошені і ненаголошені голосні.

В сад загляне — білий цвіт.

В поле йде — зелений слід.

Де не буде місяць травень.

Виростають квіти й трави.

В. Мордань

Це не вигадка, не казка,

що віднині я школярик.

Ось портфелик мій, будь ласка,

а в портфелику — букварик.

В. Скомаровський

40. Дзвінкий [б] замініть парним глухим [п]. Прочитайте слова, що утворилися. Спишіть їх, ставлячи наголос. Поясніть значення слова бір.

Боки (поки), пані (бані), мав би (мавпи), полем (болем), беру (перу), біб (піп), гриб (грип), брати (прати), куб (куп), бити (пити), бір (пір).

41. Замініть глухі [с], [c'] дзвінкими [з], [з']. Прочитайте слова, що утворилися.

Складіть речення із словами кіска, кізка.

Коса (коза), сірка (зірка), сон (зон — Р. в. мн.), кіска (кізка), село (зело), свити (звити), вус (вуз), ліс (ліз), рас (Р. в. мн. від раса) (раз).

42. Замініть приголосний [д] на [т]. Запишіть слова, що утворилися.

Дам (там), дачка (тачка), дочка (точка), душ (туш), дим (тим), душ (туш), плоди (плоти), дома (Тома), двори (твори), дому (тому), одуд (отут), пуд (пут), дерен (терен).

43. Замініть дзвінкий [ж] на глухий [ш]. Які слова у вас утворилися?

Жито (шито), сажа (Саша), жати (шати), жир (шир), жити (шити), шах (жах), жар (шар), ножі (ноші), кажу (кашу), дужі (душі).

ІХ. Голосні звуки [е], [и], [і], [а], [о], [у].