Прочитайте вірші, виразно вимовляючи наголошені і ненаголошені голосні

44. Прочитайте вірші, виразно вимовляючи наголошені і ненаголошені голосні.

Котик

Скочив котик, сів на плотик, миє ротик і животик.

Зайчик

Зайчик в поле поскакав,

Видно пару вушок.

За ним пёсик: гав, гав, гав!

Ловить за кожушок. Марійка Підгірянка

45. Прочитайте образні порівняння, скоромовки, прислів'я, приказки і загадки про тварин. Звертайте увагу на чітку вимову голосних. Поясніть значення прислів'їв. Опишіть одну з тварин, про яких ви прочитали або розповіли. Згадайте, які казки присвячені цим тваринам.

Вовк

Порівняння

Голодний, як вовк.

Скоромовки

Очиці у вовчиці, наче блискавиці.

Вовк-вовцюг вівцю волік,

Вона вовку вила в бік.

Як завив же вовк-вовцюг,

Миттю випустив вівцю.

Прислів'я та приказки

Бере вовк, та й вовка візьмуть.

Великій череді вовк не страшний.

Вовка ноги годують.

Вовка як не годуй, він усе в ліс дивиться.

Вовка в плуг, а він глядить у луг.

Вовк змінює шкуру, але ніколи свою натуру.

Вовк линяє, а вдачі не міняє.

Вовком орати не будеш.

Вовк старіє, та не добріє.

З вовком дружи, а камінь за пазухою держи.

Ми про вовка, — а вовк суне.

Не за те вовка б'ють, що сірий, а за те, що, овечку з'їв.

Загадки

Сірий, зубастий,

По полю блукає.

Ягнят шукає. (Вовк)

Сам собі в пітьмі світить.

Щоб з'їсти, кого намітить. (Вовк)

46. Замініть один голосний на інший, щоб утворилось нове слово. Слова запишіть, поставте наголос.

Граб (гриб), діти (дати), жити (жати), вада (вода), гриби (греби), лис (ліс), раки (роки, руки), кішка (кашка), знак (зник), заварений (завірений), грудка (грядка), сом (сум), бік (бак, бук, бик).

47. Прочитайте вірші. Знайдіть у них слова з літерами я, ю, є, ї. Скільки звуків вони позначають?

О мово рідна! Золота колиско,

в яких краях не побувала я, —

з тобою серцем і по-українськи

я вимовляю мамине ім'я.

3. Кучерява

Якось лісом кіт гуляв.

З усіма вітався: — Няв!

І у відповідь взаємно

З ним усі вітались чемно.

В. Верхосень

48. Прочитайте скоромовку. Випишіть слова зі звуком [й]. Зробіть звуко-буквений аналіз двох слів (на вибір).

Мусію, Мусію,

Муку сію,

Печу паляниці,

Кладу на полиці.

Народна творчість

49. Прочитайте прислів'я та приказки. Спишіть деякі з них. Букви я, є, ю, ї, що позначають два звуки, підкресліть двома рисками, букви я, є, ю, що позначають один звук, — однією.

·     До доброї криниці стежка втоптана.

·     Щоб рибу їсти, треба у воду лізти.

·     Коли на столі стоїть куліш, менше говори, а більше їж.

·     Хоч три дні не їсти, аби з печі не злізти.

·     У ледачого хазяїна і чоботи з ніг украдуть.

·     В роботі «ох», а їсть за трьох.

·     Вчення в щасті прикрашає, а в нещасті утішає.

 Отже, основне місце у системі роботи над орфоепією належить вправам, оскільки засвоєння знань на теоретичному і практичному рівнях проходить одночасно, доповнюючи одне одного. Вправи повинні бути різноманітними, з кожної теми подані в ієрархічній послідовності, містити елементи новизни, що потребує самостійного обґрунтування, певних інтелектуальних зусиль.

Висновки

Орфоепія – це сукупність правил (норм) літературної вимови звуків і словосполучень. Орфоепічні норми регулюють вибір акустичних варіантів фонеми або фонем. Серед орфоепічних норм виділяються акцентологічні норми (норми наголошування), що регулюють вибір варіантів розташування і переміщення наголошеного складу серед ненаголошених. Також орфоепічні норми регулюють правильну літературну вимову звуків і словосполучень, наголос у словах. Сучасні норми української орфоепії є єдиними для всіх фонетичними законами літературної мови. Своєрідність їх залежить від змісту мовлення, його призначення та умов. Правильне уживання звука як найменшої одиниці мовлення є важливим елементом у досягненні мелодійності мови.

Лінгвістично звуками називають найменші одиниці мовного потоку, з яких в мові складаються слова. Звуки утворюють зовнішню, звукову оболонку слів і тим самим допомагають відрізнити одне слово від іншого. Слова розділяються за кількістю звуків, з яких вони створені, набором цих звуків та їх послідовністю. Звукові як лінгвістичній одиниці властива автономність. Відриваючись від конкретної морфеми, звук набуває певної самостійності, незалежності, автономності. Коли звук пориває з лексичним або граматичним значенням, він перестає бути словом чи морфемою і стає самостійною звуковою одиницею. Всебічне вивчення фонетичної структури української мови передбачає також дослідження наголосу, який виявляється у зростанні інтенсивності, тривалості, в змінах частоти основного і власного тону голосного.

До школи діти приходять уже із сформованими вимовними навичками, які не завжди є орфоепічними. Саме тому в початкових класах слід проводити велику орфоепічну роботу з їх перебудови. Під керівництвом учителя налагоджуються нові зв'язки, які тільки в результаті довготривалої роботи можуть стати постійними. Саме тому треба організувати роботу так, щоб заняття з орфоепії стали систематичними, і тільки тоді можна сформувати орфоепічні навички.

Вироблення орфоепічних навичок в учнів 1—4 класів проходить три етапи. Учень повинен уміти сприймати потрібний звук на слух, вимовляти його як окремо, так і в мовному оточенні. При цьому в період формування орфоепічних умінь переважають аналітичні прийоми навчання. Далі йде процес переростання орфоепічних умінь в орфоепічні навички. В даній ситуації учні навчаються вільно, але ще зосереджено вимовляти потрібні звуки у будь-яких позиціях. При виробленні навичок застосовуються як аналітичні, так і імітаційні прийоми. Третій етап — це процес автоматизації орфоепічних навичок. Основним прийомом є імітаційний, при цьому учні відтворюють орфоепічне звучання слів автоматично.

Вироблення, формування й закріплення орфоепічних навичок в учнів початкових класів вимагає того, щоб ці процеси були дидактично спланованими. Тому орфоепічна робота повинна проводитись упродовж вивчення всього курсу української мови. Найбільша увага орфоепічним питанням має приділятися при вивченні розділу «Фонетика».

 Для успішної реалізації навчальних завдань у процесі викладання фонетики потрібно запроваджувати наявні активні методи навчання, що стимулюють позитивну мотивацію роботи, забезпечують розумову і мовленнєву активність. Оптимальними з цього погляду є виконання вправ і завдань навчального, розвивального, проблемного, тренувального та ігрового характеру. При цьому засвоєння знань на теоретичному і практичному рівнях проходить одночасно, доповнюючи одне одного. Дані завдання повинні бути різноманітними, поданими в ієрархічній послідовності, містити елементи новизни, що потребує обґрунтування їх методики, певних інтелектуальних зусиль учнів під час опрацювання.

У процесі теоретичного вивчення орфоепії слід застосовувати поясню-вально-ілюстративний (слово вчителя, пояснення з використанням підручника) і частково-пошуковий (бесіда, спостереження над мовою) методи. Зістав-лення артикуляції різних звуків в українській мові, порівняння діалектної вимови з літературною допоможе усвідомити специфіку кожного звука. Належне місце в роботі над фонетикою й орфоепією мають зайняти наочні й технічні засоби. Різноманітною має бути система тренувальних вправ з фонетики й орфоепії: фонетичний розбір, списування з фонетичним і орфоепічним завданням, навчальні диктанти, робота з орфоепічним словником, виразне читання текстів, вивчення напам'ять спеціально підібраних текстів з метою удосконалення орфоепічних навичок.

Таким чином, вивчення орфоепії української мови має велике значення на усіх етапах навчання. Особливо важливим є засвоєння такого матеріалу в початкових класах.

Список використаних джерел

1.     Адаменко Л.П. Роздавальний матеріал з розділу «Фонетика» // Українська мова і література в школі.— 1997.— № 9.— С. 59-63.

2.     Бадер В. Класифікація помилок у мовленні молодших школярів // Рідна школа. – 1999. – №9. – С. 53-55.

3.     Бадер В. Розвиток орфоепічних умінь першокласників // Початкова школа. - 1997. – №7. – С. 9-10.

4.     Бадер В.І. Удосконалення мовленнєвого розвитку молодших школярів // Педагогіка і психологія. – 1998. – №4. – С. 31-36.

5.     Бернштейн С.И. Основные понятия фонологии // Вопросы языко-знания. – 1962. – №5. – С. 137-139.

6.   Білецька М.А. Українська мова в 2 класі чотирирічної початкової школи. – К.: Основи, 1997. – 127 с.

7.     Бойко В. Проблема орфоепії української літературної мови // Мовознавство. – 1987. - №11. – С. 12-14.

8.     Бондар О.І., Карпенко Ю.О., Микитин-Дружинець М.Л. Сучасна українська мова. – К.: Академія, 2006. – 368 с.

9.     Бондаренко А.А. Изучение ударения в начальной школе // Начальная школа. - 1989. – №3. – С. 19-20.

10.   Бондаренко А.А. Работа над ударением в начальных классах // Начальная школа. - 1989. – №2. – С. 18-21.

11.   Варемус К.І. Пізнавальні завдання орфоепічного змісту для учнів початкових класів // Початкова школа – 1999.– № 8.– С. 53-56

12.   Варзацька Л.О. Активізація мовленнєвої діяльності учнів // Початкова школа. – 1991. – №2. – С. 28-31.

13.   Вашуленко М. Навчання української мови в 2 класі // Початкова школа. – 2003. – №1. – С. 42–46.

14.   Вашуленко М. С. Державний освітній стандарт з української мови (початкова ланка) // Початкова школа. — 1997. - № 2. - С.2-5.

15.   Вашуленко М.С. Орфоепія і орфографія в 1-3 класах. – К.: Рад. школа, 1982. – 104 с.

16.   Винницький В. М. Наголос у сучасній українській мові. - К.: Рад. шк., 1984. – 162 с.

17.   Вікова та педагогічна психологія / О.В. Скрипченко, Л.В. Долинська, З.В. Огороднійчук та ін. – К.: Просвіта, 2001. - 416 с.

18.   Воскресенська Н.О. та ін. Українська мова у 4 класі чотирирічної початкової школи. – К.: Основи, 1994. – 184 с.

19.   Гвоздев А.Н. Вопросы изучения детской речи. - М.: Изд-во АПН РСФСР, 1961. – 562 с.

20.   Горбунцова Т.Ю.Цікаві вправи та ігри на уроках української мови у початкових класах. – К.: Рад. школа, 1996. – 120с.

21.   Горелов И.Н., Седов К.Ф. Основы психолингвистики. – М.: Лабиринт, 1998. – 256 с.

22.   Городівський В.Н. Дидактичний матеріал з української мови для 3 класу. – К., 1976. – 96 с.

23.   Грищенко А.П. та ін. Сучасна українська мова. - К.: Либідь, 1991. - С. 67-71.

24.   Державна національна програма “Освіта” (Україна ХХІ ст.). – К.: Райдуга, 1994. – 61 с.

25.   Доленко М.Т., Дацюк І.І., Кващук А.Г. Сучасна українська мова. – К.: Радянська школа, 1964. – С. 163-178.

26.   Дорошенко С.І. та ін. Методика викладання української мови: Навч. пос. – К.: Вища школа, 1992. – 380 с.

27.   Жовтобрюх М. А. Про деякі тенденції в розвитку сучасної української орфоепії // Українське усне літературне мовлення. - К.: Наук, думка, 1967. – С. 124—136.

28.   Жовтобрюх М.А. Основні принципи української літературної вимови // Укр. мова і літ. в шк. – 1976. - №6. – С. 63—75.

29.   Заяць Я.М. та ін. Уроки рідної мови. 3 клас. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2006. – 336 с.

30.   Заяць Я.М., Оношків О.П. Уроки рідної мови. 2 клас. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2006. – 296 с.

31.   Зівако В., Непийвода С. Цікаві завдання з української мови в почат-ковій школі. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2008. – 128 с.

32.   Иванова С.Ф. Речевой слух и культура речи. – М.: Просвещение, 1970. – 110 с.

33.   Ігнатенко Т. Творчі завдання на уроках розвитку мовлення // Початкова школа. – 2006. – №2. – С. 11–12.

34.   Капацина В.І. Вивчення наголосу // Початкова школа. – 1994. – №5. – С. 13-15.

35.   Капська А.Й. Як навчати учнів виразно читати. – К.: Рад. школа, 1978. – 150 с.

36.   Караман С. Методика розвитку зв’язного мовлення. Ознайомлення з мовними нормами // Українська література в загальноосвітній школі. – 2004. – №2. – С. 47–50.

37.   Кацюк Л.В. Розвиток фонематичних умінь // Поч. школа. – 1993. – №2. – С. 25-29.

38.   Коляда О. Комплексні завдання для самостійних робіт з української мови // Початкова школа. - 1997. - №2. - С. 14-16.

39.   Коструба П.П. Фонетика сучасної української літературної мови (Курс лекцій для студентів філологічного факультету). – Ч. 1. – Львів, 1963. – 100 с.

40.   Кузьмінський А.І., Омельяненко В.Л. Педагогіка: Підручник. – К.: Знання-Прес, 2003. – 418 с.

41.   Лабащук М.С. Психологія мовленнєвої діяльності. – Тернопіль: ТДПІ, 1995. – 110 с.

42.   Ладоня І.О. Українська мова: Навч. посібник. – К.: Вища школа, 1993. – 143 с.

43.   Леонтьев А.А. Язык, речь и речевая деятельность. – М.: Просвещение, 1969. – 264 с.

44.   Львов М.Р. Методика обучения русскому языку в начальных классах. – М.: Просвещение, 1987. – 342 с.

45.   Малярук А.Я. Дидактичний матеріал для виправлення мовних недоліків. – К.: Ірпінь, 1997. – 408 с.

46.   Медушевський А.П. Викладання фонетики і морфології української мови у восьмирічній школі. – К.: Радянська школа, 1962. – 468 с.

47.   Мельничайко В.Я. Удосконалення змісту і методів навчання рідної мови. – К.: Рад. школа, 1982. – 216 с.

48.   Миронюк Н.П. Орфоепія в 4-8 класах. – К.: Радянська школа, 1986. – 144 с.

49.   Мовчун Л. Норма і відхилення: мовні помилки-штампи // Початкова школа. – 1999. – №1. – С. 27-29.

50.   Наконечний С.Ф. Орфоепічні норми та їх значення // Укр. мова і літ. в шк. – 1958. - №1. – С. 60—72.

51.   Наумчук М.М. Дидактичний матеріал з української мови в 4 класі. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2005. – 80 с.

52.   Наумчук М.М. Сучасний урок української мови в початковій школі (Методика і технологія навчання). – Тернопіль: Астон, 2002. – 352 с.

53.   Наумчук М.М., Гузар О.В. Методика та технологія уроків рідної мови в початковій школі. – Тернопіль: Підручники & посібники, 1999. – 244 с.

54.   Никольская С.Т. Техника речи. – М.: Просвещение, 1979. – 206 с.

55.   Одинцова Г., Кодлюк Я. Цікавинки на уроках рідної мови: Посібник. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2001. – 128 с.

56.   Перебийніс В.С. Кількісні та якісні характеристики системи фонем сучасної української літературної мови. – К.: Наук. думка, 1970. – 272 с.

57.   Передрій О.Т. Подолання у першокласників вимовних вад фонетичного рівня // Початкова школа. – 1995. – №1. – С. 11-14.

58.   Пономарів О.Д. Сучасна українська мова. – К.: Либідь, 1991. – 362 с.

59.   Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1–4 класи. – К.: Початкова школа, 2006. – 432 с.

60.   Прокопова Л.І. Приголосні фонеми сучасної української літературної мови // Експериментально-фонетичне дослідження. – К.: Вид- во КДУ, 1958. – 149с.

61.   Росетті А. Вступ до фонетики. – К.: Вища школа, 1974. – 138 с.

62.   Савченко О.Я. Сучасний урок у початкових класах. – К.: Магістр. – 1997. – 255 с.

63.   Сапун Г. Збірник диктантів і завдань для тематичного опитування. 1-4 класи. Тернопіль: Підручники і посібники, 2008. – 176 с.

64.   Симоненкова Л.М. Вивчення фонетики і морфології в умовах місцевих говорів. – К.: Рад. школа, 1971. – 94 с.

65.   Скуратівська Г. Формування загальнонавчальних умінь під час вивчення фонетики, графіки, орфоепії, орфографії // Методика мови. –2003. - №6. – С. 13-16.

66.   Сучасна українська літературна мова / За ред. А.П.Грищенка. – К.: Вища школа. – 1997. – С. 365–378.

67.   Сучасна українська літературна мова: Вступ. Фонетика / За заг. ред. І.К. Білодіда. – К.: Наук. думка, 1969. – 436 с.

68.   Тимошенко П.Д. З історії формування орфоепічних норм української літературної мови (дожовтневий період) // Українське усне літературне мовлення. - К.: Наук, думка, 1967. – С. 114—124.

69.   Тоцька Н.І. Фонетика української мови та її вивчення в початкових класах. - К.: Рад. шк., 1976. – 226 с.

70.   Українська мова з методикою навчання в початкових класах. – Інтегрований курс: Підручник для педагогічних вузів / За ред А.П.Ка-ніщенко, Г.О.Ткачук. – К.: Промінь, 2003. – 232 с.

71.   Хорошковська О. Розвиток українського мовлення молодших школярів // Початкова школа. – 1997. – №8. – С. 14-16.

72.   Чуйко Г.А. Методика викладання української мови в початкових класах. – К.: Радянська школа, 1966. – 340 с.

73.   Шандрівська Г. Контрольні роботи з української мови в початкових класах. – Тернопіль: підручники і посібники, 2008. – 48 с.

74.   Шкуратяна Н. Г. Орфоепічні вправи // Укр. мова і літ. в шк. – 1964. - №5. – С. 14-17.

75.   Шкуратяна Н.Г., Шевчук С.В. Сучасна українська літературна мова: Навчальний посібник. – К.: Література, 2000. – 688 с.

76.   Якобсон Р.О. Звук и значение. Речевая коммуникация. Язык в отноше-нии к другим системам коммуникации // Якобсон Р.О. Избранные работы. – М., 1985. – 466 с.

Додатки

Конспекти уроків рідної мови з елементами орфоепії (2 клас)

 

Додаток А

Тема. Звуки мовлення. Букви. Каліграфічне написання малих букв алфавіту.

 

Мета. Закріплювати уявлення дітей про фонетичну і графічну системи рідної мови, вчити розрізняти звуки і букви, удосконалювати навички каліграфічного написання букв алфавіту, розвивати фонематичний слух, виховувати любов до рідної мови.

Обладнання. Малюнок Пізнайка, загадки, етимологічний словник, предметні малюнки, алфавіт.

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

Щоб помилки хитрі й спритні не ховались у рядках,

щоб всі букви в кожнім слові опинились на місцях,

будем гарно працювати, свою пильність розвивати.

II. Повторення вивченого у 1 класі.

1. Вступне слово.

— Наша мова — це величезна Країна, де мирно живуть найрізноманітніші мовні явища: великі — такі як текст, речення, середні — слова з різними значеннями і зовсім маленькі, майже непомітні — звуки, букви, розділові знаки.

2.Ознайомлення з підручником М.А. Білецької та М.С. Вашуленка "Рідна мова", частина перша.

3.Читання вірша Л. Забашти "Рідна мова".

·  Як називається наша мова?

·  Чому її потрібно вивчати і знати?