Розвиток просторових уявлень молодших школярів
Наукові основи вивчення геометричного матеріалу у початкових класах
Методика вивчення геометричного матеріалу у початкових класах
Ознайомлення з геометричними фігурами та задачами на їх розпізнавання
Відстань між містами дорівнює 70 км. Зобразіть цю відстань відрізком у зошиті, припустивши, що 1 см становить 10 км
Слід практикувати обчислення площі прямокутних ділянок за і планом
Навигация
Слід практикувати обчислення площі прямокутних ділянок за і планом
Формування геометричних понять у молодших школярів
59323
знака
2
таблицы
1
изображение
4. Слід практикувати обчислення площі прямокутних ділянок за і планом.
Для ознайомлення учнів з палеткою як інструментом для вимірювання площі фігур можна скористатися прийомом аналогії (масштабна лінійка, призначена для вимірювання довжини відрізка, палетка – для вимірювання площі фігури). Розкриваючи мету уроку, вчитель повідомляє дітям, що раніш вони знаходили площу фігури тільки прямокутної форми і робили це 2 правилом. Тепер потрібно навчитись з допомогою особливого пристрої знаходити площу фігур, що мають форму круга, будь-якого многокутник або фігури будь-якої форми. На фігуру накладають палетку – прозору плівку або пластинку, поділену на квадрати, – і лічать, скільки квадратів цієї палетку накладається на дану фігуру. На дошці вчитель креслить довільну криволінійну фігуру, накладає на неї палетку, показує спосіб підрахунку повних і неповних квадратів. (Палетка вчителя поділена на квадраті дециметри). Використовуючи зображення геометричних фігур, учні за допомогою палетки визначають їх площу. [15, 48]
Висновок
Сучасний шкільний курс математики має великі розвиваючі можливості завдяки своїй цілісності й логічній строгості. Ще К.Д. Ушинський писав: зробити серйозне заняття для дитини цікавим – ось завдання початкового навчання. Кожна здорова дитина потребує діяльності і до того ж серйозної діяльності. З перших же уроків привчайте дитину полюбити свої обов’язки й знаходити приємність в їх виконані».
Початковий період адаптації на уроках математики співпадає з проведенням підготовчої роботи до сприйняття понять числа, величини, дій з числами та ін. (дочисловий період). В цей період діти вчаться цілеспрямовано спостерігати над предметами і групами предметів у ході їх порівняння, розміщення у просторі, класифікації за ознаками (форма, розмір, колір), отримуючи при цьому кількісні і просторові уявлення. Відбувається розширення математичного кругозору і досвіду дітей, формуються їх комунікативні уміння. Особлива увага приділяється розвитку математичного мовлення дітей, вихованню їх особистісних якостей. Подальша робота з ознайомлення дітей з числами та діями з ними організовується з обов’язковим використанням предметної наочності в ході проведення дидактичних ігор, практичних робіт, екскурсій тощо. Залежно від характеру завдань на уроці діти можуть вставати з-за парт, підходити до столу вчителя, до книжкових полиць, до полиць із наочністю, іграшками та ін. Значне місце на уроках математики слід відводити дидактичним іграм, дозволяючи дітям час від часу рухатись, забезпечуючи зміну видів діяльності. Для розвитку просторових уявлень у першокласників корисно використовувати різноманітні дидактичні матеріали: будівельні набори, конструктори тощо. Вивчення окремих тем з математики у цей період може проходити не лише у класі, але і в добре обладнаній ігровій кімнаті, на уроках-іграх, поза межами класу, школи. Щотижня один урок математики доцільно проводити на повітрі. Так, при вивченні ознак предметів (порівняння предметів за кольором, розміром, формою) доцільним буде проведення екскурсій по школі, шкільному подвір’ю, на спортивний майданчик з включенням тематичних ігор, екскурсії у кабінет математики. Екскурсії в парк, вулицями міста, на пришкільну ділянку, рухливі ігри з різними завданнями допоможуть першокласникам у засвоєнні просторових уявлень, взаємного розміщення предметів. При вивченні матеріалу з порівняння груп предметів за їх кількістю, а також з лічби предметів доцільними будуть екскурсії в парк, у магазин.
Література
1. Алексюк А.М. Загальні методи навчання в школі. – 2-е вид., пероробл. і допов. – К.: Рад. шк., 1981. – 206 с.
2. Артемьев А.К. Состав и методика формирования геометрических умений школьников. Приволжское книжное издательство. Пензенское отделение, 199. – 385 с.
3. Бантова М.О. Бельтюкова Г.В. Полевщикова О.М. Методика викладання математики в початкових класах, – Київ: Вища школа 1982 – 171 С.
4. Башмаков М.И. Теория и практика продуктивного обучения. – М.: Нар. образование, 2000. – 248 с.
5. Бевз Г.П. Методика викладання математики: Навч. посіб. – К.: Вища шк., 1989. – 367 с.
6. Богданович М.В. Урок в початковій школі. Посібник для вчителя. – Київ: Радянська школа, 1990 – 192 с.
7. Богданович М.В., Козак М.В., Король Я.А. Методика викладання математики в початкових класах: Навч. посібник. – 2-е вид., перероб. і доп. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2001. – 368 с.
8. Великохатська Л.Ф. Кочіна Л.П. Наочність на уроках математики в 1–3 класах, – Київ: Радянська школа, 1979 – 41 с.
9. Глейзер Г.Д. Развитие пространственных представлений школьников при обучении геометрии. – М.: Педагогика, 1998. – 104 с.
10. Груденов Я.И. Психолого-педагогичеокие основы методики обучения математике. – М.: Педагогика, 1997. – 158 с.
11. Довга Т.Я., Завіна В.І. Шляхи раціоналізації навчальної праці молодших школярів // Початкова шк. – 1990. – №3. – с. 58–60.
12. Друзі Б.Г. Творчі вправи з математики для початкових класів. – Київ: Радянська школа, 1988 – 37 с.
13. Друзь Б.Г. Творчі вправи з математики для початкових класів: Посібник для вчителів. – К.: Рад. шк., 1988.
14. Дятлова С.І. Наочні посібники для уроків математики. Початкова школа, – 1997 №5
15. Епишев О.Б., Крупич В.И. Учат школьников учиться математике: Формирование приемов учебной деятельности: Кн. для учителя. – М.: Просвещение, 1990. – 126 с.
16. Завдання навчання математики в І-III класах // Бантова М.О., Бельтюкова Г.В., Полевщикова О.М. Методика викладання математики в початкових класах / За загальною редакцією М.О. Бантової. – Київ: Головне видавництво видавничого об’єднання «Вища школа» 1977. – С. 7–8.
17. Зильберберг Н.И. Урок математики: подготовка и проведение: Кн. Для учителя. – М.: Просвещение: АО «Учеб.лит.», 1995. – 178 с.
Похожие работы
... культури учнів початкових класів, поглибити розуміння дітьми взаємозв’язків у природі, взаємозалежності між її об’єктами та явищами. Однією з педагогічних умов ефективного формування екологічної культури молодших школярів є цілеспрямоване та системне планування уроків, виховних заходів з використанням екологічно спрямованого матеріалу, зв’язок його з життям, що забезпечує підпорядкованість всієї ...
... . 2.2 Формування наукового світогляду молодших школярів в процесі застосування засобів художньо-творчої діяльності в навчально-виховному процесі Метою формуючого експерименту ми визначили формування світогляду молодших школярів засобами художньо-творчої діяльності. Формуючий експеримент здійснювався протягом 5 тижнів з використанням системи різноманітних засобів (див. додаток Б, В, Г, Є, ...
... порівняно з контрольним значно підвищився рівень розвитку графічних умінь. Це свідчить про ефективність застосовуваного напрямку роботи. 2.3 Обґрунтування ефективних шляхів і засобів формування графічних умінь у молодших школярів на уроках трудового навчання Перед сучасною школою стоїть складне і відповідальне завдання — формування особистості, здатної самостійно оволодівати знаннями і вміти ...
... галицького побутового костюма на спеціалізованих уроках образотворчого мистецтва у 3 класі (див. додатки Б-В). Вирішальним для учнів початкових класів в плані формування художньо-конструктивного мислення молодших школярів засобами галицького побутового костюма були зміст і якість проведення уроків образотворчого мистецтва. В результаті впровадження в систему занять з образотворчого мистецтва ...
0 комментариев