Операции, осуществляемые коммерческими банками
Методологические основы бухгалтерского учета в банках
Параметры договоров и аналитических счетов
Механизм прямых корр. отношений между КБ
Открытие текущих счетов физическим лицам
Открытие уполномоченными банками Украины счетов в иностранной валюте
Порядок осуществления кассовых операций приходными кассами
Учет операций, осуществляемых расходными кассами
Расчеты с применением платежных поручений
Расчеты с применением расчетных чеков
Особенности расчетов в электронных системах
Учёт операций по расчётам с акционерами
Классификация доходов и расходов банка как объектов учета
Правила учета доходов и расходов коммерческого банка
Сущность и принципы отражения кредитных операций в учетной системе банка. Документальное оформление выдачи кредита
Бухгалтерський облік видачі кредиту
Облік погашення кредиту та процентів за його користування
Облік формування і використання резервів
Облік окремих кредитних операцій
Сутність депозитних операцій комерційних банків
Правила бухгалтерського обліку депозитних операцій
Облік строкових вкладів фізичних осіб до КБ
Загальні вимоги до обліку операцій в
Облік обмінних операцій з іноземною валютою
Бухгалтерській облік валютних операцій банку
Під час оформлення звіту працівником банку до от банком платіжного
Навигация
Сутність депозитних операцій комерційних банків
Учет в банках
239826
знаков
0
таблиц
2
изображения
12.1. Сутність депозитних операцій комерційних банків,
їх класифікація та загальна характеристика
Депозит (вклад – від латинського depositum – переданий на збереження) – кошти, внесені в комерційний банк клієнтами – фізичними та юридичними особами, які зберігаються на їх рахунках і використовуються
відповідно до режиму рахунку і банківського законодавства.
В Україні порядок залучення комерційними банками коштів юридичних і фізичних осіб на депозитні рахунки регламентується «Правилами здійснення депозитних операцій для банківських депозитів», затвердженими Постановою правління НБУ від 30.06.98. № 250.
Згідно з цими правилами депозитна операція – це операція із залучення коштів на вклади та розміщення ощадних (депозитних) сертифікатів.
Суб’єктами депозитних операцій є комерційні банки, які виступають як позичальники, а також кредитори – власники коштів.
Об’єктом депозитних операцій є кошти, передані комерційному банку на умовах, визначених довгосторонньою угодою (з виплатою процентів
або на безпроцентній основі).
Депозити за своїм економічним значенням можуть бути як пасивними, так і активними.
Активні депозити – розміщення банківських коштів на вклади в інші банки. Депозитні операції можуть бути активними лише на міжбанківському кредитному ринку.
Пасивні депозити – це кошти, залучені банком.
Класифікація вкладів (депозитів) здійснюється за різними ознаками, основними серед яких є:
вид і статус вкладника;
термін вкладу.
За першою ознакою розрізняються вклади юридичних і фізичних осіб, резидентів і нерезидентів.
За строками використання коштів депозити поділяються на:
депозити до запитання;
депозити на визначений строк (строкові);
ощадні вклади.
Депозити до запитання – це кошти на поточних, бюджетних рахунках, кошти підприємств і організацій у розрахунках; кошти на кореспондентських рахунках за розрахунками з іншими банками, кредитні залишки на рахунках іноземних банків – кореспондентів і які використовуються їх власниками для здійснення розрахунків, платежів та на інші потреби. Залишки на цих рахунках постійно змінюються, мають короткостроковий характер. Умови сплати процентів за залишками коштів на цих рахунках визначаються у двосторонніх угодах щодо їх відкриття.
У більшості банків вклади до запитання становлять найбільшу частку в структурі залучених коштів. Це найбільш дешеве джерело банківських ресурсів. Власник рахунку може в будь-який момент вилучити кошти, тому банк повинен мати завжди високоліквідні активи за рахунок зменшення частки менш ліквідних, але таких, що дають високі доходи. Тому на залишок коштів на рахунках до запитання виплачуються низькі відсотки. Для комерційного банку вклади до запитання є трудомісткими і дохід від комісійних зборів за обслуговування рахунків не завжди покриває ці витрати.
Найбільш стабільними під кутом зору прогнозування рівня залишків і визначення термінів повернення коштів є строкові вклади (депозити).
Строкові вклади (депозити) – це гроші, які розміщуються їх власниками у банку для зберігання та зараховуються на відповідні депозитні рахунки на визначений термін із виплатою обумовлених процентів. Комерційний банк зацікавлений у залученні вкладів на визначений термін, тому що вони є стабільні й дають змогу банку використовувати кошти вкладників протягом тривалого часу.
За терміном строкові депозити класифікують:
депозити терміном до 1 місяця;
депозити терміном від 1 до 3 місяців;
депозити терміном від 3 до 6 місяців;
депозити терміном від 6 до 12 місяців;
депозити терміном більше 1 року;
депозитні сертифікати.
Якщо вкладник продовжує зберігати гроші на депозитному рахунку після обумовленого терміну, він може розпоряджатися ним як поточним рахунком.
Вклади коштів юридичних і фізичних осіб на депозитний рахунок банком оформлюються шляхом:
відкриття строкового депозитного рахунку з укладанням договору
банківського вкладу (видачею ощадної книжки);
видачі ощадного (депозитного) сертифікату.
Строкові кошти суб’єктів господарської діяльності обліковуються за рахунками 2-го класу розділу 26 «Кошти клієнтів банку» Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України. Рахунки цього розділу групуються за двома основними ознаками:
за характером клієнтів банку (суб’єкти господарської діяльності чи фізичні особи);
за терміном депозитів (кошти до запитання і строкові кошти).
Згідно з названими ознаками розділ 26 містить 6 груп рахунків.
260 «Кошти до запитання суб’єктів господарської діяльності»;
261 «Строкові кошти суб’єктів господарської діяльності»;
262 «»Кошти до запитання фізичних осіб»;
263 «Строкові кошти фізичних осіб»;
264 «Кошти виборчих фондів»;
265 «Кошти небанківських фінансових установ».
В аналітичному обліку банки можуть вести окремі особові рахунки за видами вкладів, а також у розрізі вкладників.
Ощадні вклади населення слугують власникам для накопичення грошових заощаджень.
Похожие работы
... лицевые счета по поставщикам. Фактор перечисляет средства поставщику мемор ордером (МО), который выписывается в двух экз :1-ый - после совершения операции по счетам помещается в документы дня банка, а 2-ой направляется поставщику для учета полученных сумм. Фактор также открывает внебалансовый счет 99811, по приходу проводятся суммы платежных требований, подлежаших оплате поставщику, а в расход ...
... в связи с рождением второго или третьего ребенка после получения ссуды 88 73.4 Заключение Таким образом, сегодня в Российской Федерации существует развитая система учета кредитов банков для предприятия. Однако, с совершенствованием средств ведения бухгалтерии: автоматизация проводок, внедрение компьютерных систем обработки и сбора учетной информации, отражения первичных ...
... каждый рабочий день? Какие составляющие учетной политики банка определяют порядок учета имущества банка? Что такое переоценка активов по справедливой стоимости? В какой степени в бухгалтерском учете банков воплощается принцип открытости? В чем состоит основное отличие кассового метода отражения доходов и расходов банка от действующего метода начислений? Что представляет собой рабочий план ...
... и производство деталей для легковых автомобилей и грузовых автомобилей малой грузоподъемности. Каждые полгода осваивается новое изделие. Ежегодно 10% прибыли предприятия направляется на конструирование исследовательской деятельности. 2.2 Учет кредитов банка и заемных средств на ООО "Авто-Тренд" Аналитический и синтетический учет кредитов банка на ООО "Авто-Тренд" В соответствии с Планом ...
0 комментариев