5.2. Визначення часу нагріву металу
Температура газів, що йдуть
середня температура в томильній зоні повинна бути на 50°С вище за температуру нагріву металу = 1240 + 50=1290°С.
Оскільки основним призначенням методичної зони є повільний нагрів металу до стану пластичності, то температура центру металу при переході з методичної зони в зварювальну повинна бути 400-500°С.
Різниця температур між поверхнею і серединою заготівки для методичної зони може прийматися
, де S – товщина, що прогрівається. Оскільки в методичній зоні відбувається двосторонній нагрів, то можна прийняти:
отже:
тобто приймаємо температуру поверхні заготівки в кінці методичної зони рівною 500°С.
Визначаємо орієнтовні розміри печі при дворядному розташуванні заготівок. Ширина печі рівна [7]:
![]()
По конструктивних міркуваннях висоту печі приймаємо рівною в томильній зоні 1,65 м, в зварювальній 2,8 м, в методичній зоні 1,6 м.
Знаходимо ступені розвитку кладки (на 1 м довжини печі).
Для методичної зони:
![]()
Для зварювальної зони
![]()
Для томильної зони
![]()
Визначаємо ефективну довжину променя
![]()
Методична зона

Зварювальна зона

Томильна зона

Визначення часу нагріву металу в методичній зоні.
Знаходимо ступінь чорноти димових газів
при середній температурі
.
Парціальний тиск СО2 і Н20 рівний:
![]()
![]()
![]()
![]()
По номограмах визначаємо
![]()
![]()
![]()
Тоді:
![]()
Приведений ступінь чорноти даної системи рівний:

де
– ступінь розвитку кладки;
– ступінь чорноти металу,
приймаємо![]()

Середній по довжині методичної зони коефіцієнт тепловіддачі випромінюванням визначається:

де
– коефіцієнт випромінювання абсолютно чорного тіла,
![]()
– температура газів та металу відповідно на початку та при кінці періоду нагріву у методичній зоні, °К.


Визначаємо температурний критерій
і критерій ![]()

Для середньовутлецевої сталі при середній по масі температурі металу:
![]()
![]()
по додатку 9 знаходимо
і ![]()
тоді критерій Біо:

приймемо 50°С
![]()
По знайдених значеннях
і
по номограмах для поверхні пластини знаходимо критерій Фур’є
Тоді час нагріву металу в методичній зоні печі рівняється:

Знаходимо температуру центру металу в кінці методичної зони при
і
температурний критерій ![]()
Температура центру сляба:
![]()
Визначення часу нагріву металу в зварювальній зоні.
Знайдемо ступінь чорноти димових газів при ![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
По номограмах знаходимо:
![]()
![]()
![]()
Тоді:
![]()
Приймаємо температуру поверхні металу в кінці першої зварювальної зони 1000°С.
Приведений ступінь чорноти першої зварювальної зони рівний:



Знаходимо середню по перетину температуру металу на початку першої зварювальної (в кінці методичної) зони:
![]()
Знайдемо температурний критерій для поверхні слябів:

Оскільки при середній температурі металу
![]()
Згідно додатку 9 теплопровідність вуглецевої сталі рівна
Вт/(м·К), а коефіцієнт температуропроводності
тоді:

При визначенні середньої температури металу в першій зварювальній зоні було прийнято, що температура в центрі сляба в кінці рівна 850°С. Тепер по номограмах знаходимо критерій Фур’є
Час нагріву в першій зварювальній зоні:

Визначаємо температуру в центрі сляба в кінці першої зварювальної зони. По номограмах при значенні
і
знаходимо значення
за допомогою якого визначаємо:
![]()
Визначення часу нагріву металу в другій зварювальній зоні.
Знаходимо ступінь чорноти димових газів при ![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
По номограмах знаходимо:
![]()
![]()
![]()
Тоді:
![]()
Приведений ступінь чорноти другої зварювальної зони рівний:



Знаходимо середню по перетину температуру металу на початку другої зварювальної зони:
![]()
Знайдемо температурний критерій для поверхні слябів в кінці другої зварювальної зони:

При середній температурі металу в зоні:
![]()
![]()
Тоді

Тепер по номограмах знаходимо
Час нагріву металу в другій зварювальній зоні рівно:

Визначаємо температуру в центрі сляба в кінці другої зварювальної зони. По номограмах при значенні
і
знаходимо значення
за допомогою якого визначаємо:
![]()
Визначення часу томління металу.
Перепад температур по товщині металу на початку томильної зони складає
Допустимий перепад температур в кінці нагріву складає ![]()
Ступінь вирівнювання температур рівний:

При коефіцієнті несиметричного нагріву
, критерій
для томильної зони згідно номограмам (крива 5) рівний 1,3. При середній температурі металу в томильній зоні:
![]()
![]()
Час томління:

Повний час перебування металу в печі рівний:
![]()
Результати розрахунку зображені на діаграмі, де показані зміни температур у процесі нагріву (рис. 5.2).
Для забезпечення продуктивності 50 т/г в печі повинно одночасно знаходитися наступна кількість металу:
![]()
Маса однієї заготівки рівна
![]()
Кількість заготівок, що одночасно знаходяться в печі:
![]()
При дворядному розташуванні заготівок загальна довжина печі:
![]()
При ширині печі
м площа падини:
![]()
Висоти окремих зон печі залишаємо тими ж, що були прийняті при орієнтовному розрахунку. Довжину печі розбиваємо на зони пропорційно часу нагріву металу в кожній зоні.
Довжина методичної печі:

Довжина першої зварювальної зони:

Довжина другої зварювальної зони:

Довжина томильної зони:


Напруга поду печі:
.
Конструкційні особливості печі.
Зведення печі виконуємо підвісного типу з шамоти товщиною 300 мм. Стіни печі мають товщину 460 мм, причому шар шамоти складає 345 мм і шар теплової ізоляції (діатомова цеглина) 115 мм.
Під томильної зони виконується тришаровим: цеглина тальку 230 мм, шамот 230 мм і теплова ізоляція (діатомова цеглина) 115 мм.
Довжина основних зон печі і самої печі в цілому відрізняється від тієї печі, що знаходиться на стані 2250. Це зв'язано з тим, що перевірочний розрахунок основних розмірів печі виконаний для слябу товщиною 100 мм, а в діючих печах нагрівають сляби товщиною до 250 мм. Заводські розміри печі враховують широкий сортамент металу, що нагрівається, тому пропонується залишити діючу піч.
0 комментариев