2.         Види й процеси маніпулятивного впливу.

·           орієнтований маніпулятивний вплив використовує наступні засоби

-     основний діючий агент – образ,

-     способи спонукання – пряма активізація мотиву, спокуса, провокація, спонукання інтересу,

-     мішені – бажання, інтереси,

-     автоматизми – міжмодальні асоціації, релевантність образа мотиву, наміченому як мішень впливу,

-     конвенціальною – орієнтований маніпулятивний вплив припускає:

·           основний діючий агент – соціальні схематизми: сценарії, правила, норми;

·           способи спонукання – створення ключових подразників, що визначають особливості ситуації спілкування: визначення ролей;

·           мішені – головні образи поводження;

·           автоматизми – соціально задані й індивідуально засвоєні програми життя, прийняті людиною сценарії поводження;

-     виразно орієнтувальний маніпулятивний вплив містить:

·           основний діючий агент – операційні схеми діяльності, їхня інерція, звички, логіка виконання дії;

·           способи спонукання – поштовх, додання прискорення;

·           мішені – способи поводження, структура діяльності;

·           автоматизми – інерція, прагнення до завершення.

-     в орієнтованому на умовиводи маніпулятивному впливі міститься:

·           основний діючий агент – когнітивна схема, стандартний умовивід;

·           способи спонукання – натяк, постановка завдання, імітація процесу рішення проблеми;

·           мішені – пізнавальні процеси, когнітивні установки;

·           автоматизми – керований умовивід, зняття когнітивного дисонансу.

-            для орієнтованого на особистісні структури манипулятивного впливи характерні:

·           основний діючий агент – вчинок, застосування рішення;

·           способи спонукання – актуалізація внутрішнього конфлікту, імітація процесу ухвалення рішення;

·           мішень – мотивація структури;

·           автоматизми – прийняття відповідальності за вистражданий у сумнівах вибір.

Захист від маніпуляції містить у собі наступні параметри:

1.      Види психологічних захистів.

-     міжособистісні захисти й захисти внутріособистісні.

Внутріособистісні захисти виникають в умовах внутріособистісної боротьби, що ведуть відносно самостійні особистісні підструктури, такі, наприклад, як окремі бажання, переваги, смаки, світогляд, думки, самооцінка, почуття впевненості в собі. Кожна з подібних структур має свої специфічні устремління, які, щонайменше, не збігаються, а в ряді випадків різко суперечать один одному. Кожна з них вносить свій внесок у формування зовнішнього поведінки людини або визначення особливостей його внутрішнього світу. На цьому полі відбувається природна конкуренція між ними. Саме в силу наявності боротьби й виникає необхідність у психологічних захистах.

Міжособистісні захисти також виникають в умовах боротьби, однак уже боротьба між людьми. Оскільки люди, що вступають у спілкування, є носіями незбіжних бажань, між ними природно виникають протиріччя. Там, де ці протиріччя виявляються особливо гострими, а зусилля по його рішенню неефективними, виникає конфлікт. Але навіть якщо боротьба не маніфестується в конфлікт саме її наявність викликає до життя взаємне прагнення захищатися.

-     базові захисні установки.

·           відхід – збільшення дистанції, переривання контакту, виведення себе за межі досяжності впливу агресора. Прояв цього виду захистів: зміна теми бесіди на безпечну, небажання загострювати відносини.

·           запобігання – збільшення дистанції, видалення агресора;

·           блокування – контроль впливу, що досягає суб'єкта захисту, виставляння перешкод на його шляху. Варіації: значеннєві семантичні бар'єри, рольові малюнки («маска», «персона» (Юнг) і т. п.

·           керування – контроль впливу, що виходить від агресора, вплив на його характеристики: плач, його ослаблені види – скарга, що ниє інтонація.

·           завмирання – контроль інформації про самого суб'єкта захисту, її перекручування або скорочення подачі. Прояву: маскування, обман, приховання почуттів, відмова від дій, щоб не проявляти себе.

·           ігнорування – контроль інформації про агресора, наявність іл характері погрози з його боку, обмеження по обсязі або перекручене сприйняття.

До об'єктивних умов і факторів, що впливають на формування комунікативної компетентності, ставляться:

1)   навколишнє середовище;

2)   соціально-економічна обстановка;

3)   загальний уклад життя;

4)   ситуаційні детермінанти життя.

Отже, комунікативна компетентність містить у собі:

·     творчий характер діяльності, особистий досвід, активний пошук різних підходів, особисту ініціативу й широку професійну комунікабельність;

·     оптимально реалізуючі потенційні можливості людини, як у сфері його діяльності, як й у повсякденному житті;

·     конгруентність (відповідність) висунутих цілей, завдань і функцій з індивідуальними можливостями, потребами й діями.

Таким чином, комунікативна компетентність – це усвідомлення можливості зміни стратегії взаємодії в потрібному напрямку для досягнення певної мети. Здатність швидко перешикуватися з однієї стратегії на іншу з використанням механізмів взаємодії, що приводять до поліпшення процесу. Подання про себе, впливає на спілкування з іншою людиною. Діти, що володіють комунікативними навичками, відкриті, чесні, уміють слухати іншої людини, здатні до пошуку компромісу.


Информация о работе «Корекція тривожності у молодших школярів»
Раздел: Психология
Количество знаков с пробелами: 152979
Количество таблиц: 12
Количество изображений: 1

Похожие работы

Скачать
79491
9
28

... ). [37, 19] Стан тривоги визначається як змінний психічний стан, який характеризується суб’єктивним відчуттям напруги, побоювання, підвищенням активності нервової системи (ситуативна тривожність). Тривога як риса (особистісна тривожність)– відносно стійка психічна структура з відповідними їй шаблонами поведінки, які виражаються в тенденції реагувати на ситуації, що сприймаються як загрозливі, ...

Скачать
60210
12
0

... перевантаження організму дитини навчанням; ·  завищені вимоги до дитини; ·  постійне порівнювання її з іншими дітьми; ·  розлучення батьків; ·  висока тривожність учителя чи батьків [6, 23]. Ознаки шкільної тривожності у молодшому шкільному віці : 1.  не може довго працювати, не стомлюючись; 2. їй важко зосередитися на чомусь; 3. будь-яке завдання викликає надмірне занепокоєння; 4. під ...

Скачать
85390
2
0

... ситуації в проблемних родинах свідчать про необхідність корекційних заходів на рівні школи для хоча б часткової зміни психологічного клімату в родинах. 4. Характеристика емоційних реакцій молодшого школяра Моральні якості. У молодшому шкільному віці в процесі навчання йде розвиток таких моральних почуттів, як любов до країни, колективізм, почуття товариства, дружби, боргу, честі. Усві ...

Скачать
90946
3
0

... здібностей дитини, створюючи цілий ряд дидактичних ігор типу «Шумові коробочки», «Нюхові баночки», «Рамки та втулки» та інше. Практичність знань про особливості інтелектуального розвитку молодшого школяра полягає для педагогів в тому, що вони повинні зрозуміти важливість та особливості періоду «конкретних операцій в процесі навчання». При чому діти виступають не пасивними спостерігачами, а ...

0 комментариев


Наверх