2. Види й процеси маніпулятивного впливу.
· орієнтований маніпулятивний вплив використовує наступні засоби
- основний діючий агент – образ,
- способи спонукання – пряма активізація мотиву, спокуса, провокація, спонукання інтересу,
- мішені – бажання, інтереси,
- автоматизми – міжмодальні асоціації, релевантність образа мотиву, наміченому як мішень впливу,
- конвенціальною – орієнтований маніпулятивний вплив припускає:
· основний діючий агент – соціальні схематизми: сценарії, правила, норми;
· способи спонукання – створення ключових подразників, що визначають особливості ситуації спілкування: визначення ролей;
· мішені – головні образи поводження;
· автоматизми – соціально задані й індивідуально засвоєні програми життя, прийняті людиною сценарії поводження;
- виразно орієнтувальний маніпулятивний вплив містить:
· основний діючий агент – операційні схеми діяльності, їхня інерція, звички, логіка виконання дії;
· способи спонукання – поштовх, додання прискорення;
· мішені – способи поводження, структура діяльності;
· автоматизми – інерція, прагнення до завершення.
- в орієнтованому на умовиводи маніпулятивному впливі міститься:
· основний діючий агент – когнітивна схема, стандартний умовивід;
· способи спонукання – натяк, постановка завдання, імітація процесу рішення проблеми;
· мішені – пізнавальні процеси, когнітивні установки;
· автоматизми – керований умовивід, зняття когнітивного дисонансу.
- для орієнтованого на особистісні структури манипулятивного впливи характерні:
· основний діючий агент – вчинок, застосування рішення;
· способи спонукання – актуалізація внутрішнього конфлікту, імітація процесу ухвалення рішення;
· мішень – мотивація структури;
· автоматизми – прийняття відповідальності за вистражданий у сумнівах вибір.
Захист від маніпуляції містить у собі наступні параметри:
1. Види психологічних захистів.
- міжособистісні захисти й захисти внутріособистісні.
Внутріособистісні захисти виникають в умовах внутріособистісної боротьби, що ведуть відносно самостійні особистісні підструктури, такі, наприклад, як окремі бажання, переваги, смаки, світогляд, думки, самооцінка, почуття впевненості в собі. Кожна з подібних структур має свої специфічні устремління, які, щонайменше, не збігаються, а в ряді випадків різко суперечать один одному. Кожна з них вносить свій внесок у формування зовнішнього поведінки людини або визначення особливостей його внутрішнього світу. На цьому полі відбувається природна конкуренція між ними. Саме в силу наявності боротьби й виникає необхідність у психологічних захистах.
Міжособистісні захисти також виникають в умовах боротьби, однак уже боротьба між людьми. Оскільки люди, що вступають у спілкування, є носіями незбіжних бажань, між ними природно виникають протиріччя. Там, де ці протиріччя виявляються особливо гострими, а зусилля по його рішенню неефективними, виникає конфлікт. Але навіть якщо боротьба не маніфестується в конфлікт саме її наявність викликає до життя взаємне прагнення захищатися.
- базові захисні установки.
· відхід – збільшення дистанції, переривання контакту, виведення себе за межі досяжності впливу агресора. Прояв цього виду захистів: зміна теми бесіди на безпечну, небажання загострювати відносини.
· запобігання – збільшення дистанції, видалення агресора;
· блокування – контроль впливу, що досягає суб'єкта захисту, виставляння перешкод на його шляху. Варіації: значеннєві семантичні бар'єри, рольові малюнки («маска», «персона» (Юнг) і т. п.
· керування – контроль впливу, що виходить від агресора, вплив на його характеристики: плач, його ослаблені види – скарга, що ниє інтонація.
· завмирання – контроль інформації про самого суб'єкта захисту, її перекручування або скорочення подачі. Прояву: маскування, обман, приховання почуттів, відмова від дій, щоб не проявляти себе.
· ігнорування – контроль інформації про агресора, наявність іл характері погрози з його боку, обмеження по обсязі або перекручене сприйняття.
До об'єктивних умов і факторів, що впливають на формування комунікативної компетентності, ставляться:
1) навколишнє середовище;
2) соціально-економічна обстановка;
3) загальний уклад життя;
4) ситуаційні детермінанти життя.
Отже, комунікативна компетентність містить у собі:
· творчий характер діяльності, особистий досвід, активний пошук різних підходів, особисту ініціативу й широку професійну комунікабельність;
· оптимально реалізуючі потенційні можливості людини, як у сфері його діяльності, як й у повсякденному житті;
· конгруентність (відповідність) висунутих цілей, завдань і функцій з індивідуальними можливостями, потребами й діями.
Таким чином, комунікативна компетентність – це усвідомлення можливості зміни стратегії взаємодії в потрібному напрямку для досягнення певної мети. Здатність швидко перешикуватися з однієї стратегії на іншу з використанням механізмів взаємодії, що приводять до поліпшення процесу. Подання про себе, впливає на спілкування з іншою людиною. Діти, що володіють комунікативними навичками, відкриті, чесні, уміють слухати іншої людини, здатні до пошуку компромісу.
... ). [37, 19] Стан тривоги визначається як змінний психічний стан, який характеризується суб’єктивним відчуттям напруги, побоювання, підвищенням активності нервової системи (ситуативна тривожність). Тривога як риса (особистісна тривожність)– відносно стійка психічна структура з відповідними їй шаблонами поведінки, які виражаються в тенденції реагувати на ситуації, що сприймаються як загрозливі, ...
... перевантаження організму дитини навчанням; · завищені вимоги до дитини; · постійне порівнювання її з іншими дітьми; · розлучення батьків; · висока тривожність учителя чи батьків [6, 23]. Ознаки шкільної тривожності у молодшому шкільному віці : 1. не може довго працювати, не стомлюючись; 2. їй важко зосередитися на чомусь; 3. будь-яке завдання викликає надмірне занепокоєння; 4. під ...
... ситуації в проблемних родинах свідчать про необхідність корекційних заходів на рівні школи для хоча б часткової зміни психологічного клімату в родинах. 4. Характеристика емоційних реакцій молодшого школяра Моральні якості. У молодшому шкільному віці в процесі навчання йде розвиток таких моральних почуттів, як любов до країни, колективізм, почуття товариства, дружби, боргу, честі. Усві ...
... здібностей дитини, створюючи цілий ряд дидактичних ігор типу «Шумові коробочки», «Нюхові баночки», «Рамки та втулки» та інше. Практичність знань про особливості інтелектуального розвитку молодшого школяра полягає для педагогів в тому, що вони повинні зрозуміти важливість та особливості періоду «конкретних операцій в процесі навчання». При чому діти виступають не пасивними спостерігачами, а ...
0 комментариев