Навигация
Незалежність: потреба в самоті
29376
знаков
0
таблиц
0
изображений
2.5 Незалежність: потреба в самоті
Згідно А. Маслоу, самоактуалізовані люди дуже мають потребу в недоторканності внутрішнього життя й самітності. Дійсно, відповідно до теорії 2ІАІ, люди повинні приймати рішення самостійно, а сам процес ухвалення рішення спричиняється особисту відповідальністю людини. Так, ірраціональний тип 2ІАІ при ухваленні рішення повинен прислухатися до себе, до своєму внутрішнього "відчуттю правильності" - і тому в цей час його контакти з іншими людьми повинні бути мінімальні. Раціональний же тип 2ІАІ ретельно порівнює різні можливі рішення між собою, до того ж він знає, що він "вселяємо" стосовно "соціально прийнятого" і "суспільній думці", і тому4 якщо хоче прийняти самостійне рішення - також повинен "вийти в самітність.
Люди, що знають свій тип 2ІАІ, також знають типи своїх друзів і вже давно визначилися з тими людьми, думка яких їм необхідно для прийняття рішень по тимі або інших питаннях. Вони знають, що зайве спілкування із цих питань може принести їм тільки шкода. "Нормальні" же люди - внаслідок такого їхнього поводження - часто можуть уважати їх байдужими, нетовариськими, зарозумілими й холодними.
А. Маслоу відзначав, що в самоактуалізованих людей з'являється потреба спілкування іншого рівня - спілкування із собою. Особливо це стає зрозумілим для координаторів, - знайти собі співрозмовника, з яким можна обговорити своє завдання - це величезна рідкість!
Люди, що знають свій тип 2ІАІ зберігають досить високий рівень спокою й незворушності, коли їх осягають "невдачі": вони розуміють, що для кожної ситуації можливі різні шляхи рішення, і що вони володіють усього лише одним з них! Тому також вони прагнуть мати завжди своя власна думка й власний погляд на ситуацію а не покладатися на думки й почуття інших людей. Це поводження також часто інретпритується навколишніми як потреба в самоті.
2.6 Автономія: незалежність від культури й оточення
А. Маслоу відзначав, що самоактуалізовані люди проявляють у своїх діях волю й незалежність від фізичного й соціального оточення. Саме це, відповідно до його концепції, дозволяє таким людям покладатися на свій власний потенціал і внутрішні джерела росту й розвитку.
Наприклад, відповідно до його поглядів, для самоактуалізованогоі студента вузу не обов'язкова "правильна" академічна атмосфера. Він може вчитися скрізь (наприклад, в оточенні однокурсників, мети яких лежать за межами навчання - наприклад, в області спорту або розваг), тому що в нього є він сам. У цьому змісті він є "самодостатнім" організмом.
Соціальні нормативи, вироблені суспільством, як треба з теорії 2ІАІ, не дають людині можливості виявити весь потенціал свого типу повною мірою: завжди є цілий ряд обмежень. Тому усвідомлення свого власного стилю керування, свого властиво розуміння миру, свого бачення миру й свого місця в ньому - все це вимагає незалежності від соціальних норм, їхнього переосмислення. Фактично, людина протягом практично всього свого життя займається усвідомленням суспільної (загальнолюдської) культури й "інтерпретацією" її у вигляді, зрозумілому для себе самого. (Надзвичайно цікаво, що тут ми маємо багато загального також із процесів становлення людини по К. Юнгу - процесом осмислення архетипів культури суспільства.)
А Маслоу відзначав, що самоактуалізовані люди головним для себе вважають саморозвиток і внутрішній ріст, - зовнішні почесті, престиж і високий статус для них є вторинними. Для координаторів це проявляється найбільшою мірою.
2.7 Свіжість сприйняття
Згідно А. Маслоу, самоактуалізовані люди мають здатність цінувати навіть самі звичайні події в житті, при цьому вони часто гостро відчувають новизну, випробовуючи при цьому благоговіння, задоволення й навіть екстаз. Вони рідко скаржаться на нудне або нецікаве життя. "Нудьга перебуває не поза, а усередині тебе" - можуть вони сказати своєму нудьгуючому співрозмовникові. Ключовим моментом відкритості для нових переживань є те, що самоактуалізовані люди не розділяють переживання на категорії й не женуть їх від себе.
Наприклад, для ірраціонального типу 2ІАІ сприйняття "тієї ж самого" події завжди пофарбовано його внутрішнім переживанням, його внутрішнім станом. Тому кожне "окреме" подія "офарблюється" його внутрішнім станом і викликає нові переживання, нове осмислення. Для раціонального типу 2ІАІ - для того взагалі "схожих" подій не існує! Адже він "настроєний" так, що завжди сприймає розходження! Тому для людини, що визначився зі своїм типом 2ІАІ - для нього мир постійно новий і цікавий. До того ж, визначившись зі своїм власним типом 2ІАІ, людина сприймає мир як арену для додатка своїх зусиль. А усвідомлення того, що він знає, як це він може зробити - це завжди надає новизну й викликає інтерес.
Особливо слід зазначити, що координатори, що сприймають мир на високому рівні ієрархії понять і змісту, конкретне подія, явище або ситуацію "піднімають" до висот міркування практично про всю світобудову!
Похожие работы
... ів є актуальною, оскільки на її основі реально можна розробити формувальні, розвивальні та оздоровчі структурні компоненти технологічних моделей у цілісній системі взаємодії соціальних інститутів суспільства у формуванні здорового способу життя дітей та підлітків. На основі інформації, яка отримана в результаті діагностики, реалізується методика розробки ефективних критеріїв оцінки інноваційних ...
... стом для людини. Для формування основних підструктур людини, для досягнення їм зрілості й суб'єкта спілкування, пізнання й діяльності, як індивідуальності сприятливим є період ранньої зрілості. Розділ 2. Структура спрямованості особистості соціального педагога 2.1 Особливості професійної діяльності соціального педагога Зміст роботи соціального педагога відповідно до кваліфікаційної ...
... ї соціалізація розглядається у взаємозв'язку з розвитком, вихованням і самовихованням особистості як суб'єкта соціальних відносин. Одним з перших у вітчизняній педагогіці порушив питання про соціалізацію як передумову виховання особистості В. Сухомлинський. Ще тоді, коли проблема соціалізації особистості вважалась „закритою" галуззю радянської педагогічної науки, він писав: „Суспільна сутність ...
... мотиваційних сил, але і створює свої, організаційно-ментальні форми, що якісно відрізняються від суми узагальнених індивідуальних проявів. Це породжує одну з найбільш складних проблем соціальної психології організацій – переходу або трансформації мотиваційних комплексів особистості в організаційні (колективні) форми як параметри організаційного клімату та формування особистіших «мотиваційних пол ...
0 комментариев