Санація шлюбу

3.5 Санація шлюбу

Ми розглянули умови, за яких шлюб є недійсним як сам по собі, так і може визнаватися і визнається таким. Проте існують такі обставини, за яких недійсний шлюб все ж таки може визнаватися дійсним. Так, відповідно до статті 40 Сімейного кодексу, шлюб не може бути визнаний недійсним, якщо на момент розгляду справи судом відпали обставини, які засвідчують відсутність згоди на шлюб або небажання особи створити сім'ю. Визнання судом шлюбу, укладеного з порушенням встановлених законом вимог, дійсним в юридичній літературі називається санацією (оздоровленням) шлюбу. Тобто мова йде про такі ситуації, коли особа, з якою уклали шлюб без її згоди, надалі таку згоду дає або коли особи, які уклали фіктивний шлюб, вирішили по-справжньому створити сім'ю.

В частині 5 статті 39 Сімейного кодексу зазначено: якщо шлюб зареєстрований з особою, яка вже перебуває у шлюбі, то в разі припинення попереднього шлюбу до анулювання актового запису щодо повторного шлюбу останній стає дійсним з моменту припинення попереднього шлюбу. А частина 3 41 статті кодексу встановлює, що шлюб може бути визнаний недійсним у разі вагітності дружини або народження дитини в усиновлювача та усиновленої ним дитини, у двоюрідних брата і сестри, у тітки / дядька та племінника / племінниці, у осіб, які не досягли шлюбного віку, або ж якщо особи вже досягли шлюбного віку чи їм було надано право на шлюб. Проте санація шлюбу неможлива, якщо він був укладений між близькими родичами або ж з недієздатною особою.

Вітчизняний законодавець не дає прямої відповіді, з якого часу шлюб, укладений з порушенням встановлених правил і визнаний судом дійсним, є санованим. В юридичній літературі висловлюються дві протилежні точки зору з цього приводу. Одні фахівці вважають, що шлюб визнається дійсним з моменту його укладання (винятком є реєстрація шлюбу з особою, яка не розірвала попередній шлюб). У такому разі шлюб буде дійсним з моменту припинення попереднього. На думку ж інших, суд може прийняти рішення щодо дійсності шлюбу лише з того часу, коли обставини, що були перешкодою для укладання шлюбу, відпали.

Ще одне важливе питання: чи може суд і в яких випадках просто відмовити у визнанні шлюбу недійсним? Відповідь знаходимо у "Юридичному довіднику": так, може, якщо буде встановлено, що подружні відносини між сторонами все ж склалися. Покажемо це на прикладі. Д. і П. зареєстрували шлюб у 1992 році. До того кожен з них був одруженим і мав дітей: П. – сина, а Д. – сина і дочку. Д. до реєстрації шлюбу проживав з дітьми в 2 кімнатах комунальної квартири загальною площею 20,4 м², а П. із сином в однокімнатній квартирі розміром у 18 м². Після реєстрації шлюбу Д. і П. з обопільної згоди обміняли займані приміщення, переселившись в трикімнатну квартиру розміром 40,2 м².

У квітні 1993 р. П. звернулася з позовом до Д. про визнання шлюбу недійсним, посилаючись на те, що відповідач зареєстрував з нею шлюб не маючи наміру створити сім'ю і на початку квітня 1993 р., припинив з нею подружні відносини. Позивачка стверджувала також, що Д., вступаючи з нею в шлюб, мав на меті лише поліпшити за її рахунок свої житлові умови. Однак ці ствердження позивачки не були підтверджені доказами. Навпаки, зі справи було видно, що і дружина, і чоловік, виховуючи неповнолітніх дітей, мали потребу один в одному й у створенні родини, для чого спеціально зверталися за сприянням у службу знайомств міста. З цією ж метою як П., так і Д. вживали активних заходів щодо обміну своїх квартир, щоб мати загальну житлову площу. Цього позивачка в суді не заперечувала. До того ж, А. і К., з якими був укладений договір обміну, показали в суді, що всі питання, пов'язані з обміном квартир, вирішувала саме вона. До того ж ще й квапила з оформленням договору. Отже, доводи П. про прагнення відповідача до поліпшення своїх житлових умов за рахунок її однокімнатної квартири не підтверджені доказами. Навпаки, як видно зі справи, чоловік у зв'язку з виниклим конфліктом зайняв зі своїми дітьми кімнату розміром 15 м², тоді як дружині та її сину залишив в користування дві кімнати розміром 25,2 м². До того ж, у своїх листах, відправлених до суду, відповідач заявив, що він не претендує на житлову площу позивачки. Не знайшли підтвердження і висновки П. про фіктивність шлюбу і в показаннях свідків. Судом же було встановлено, що насправді конфлікт між сторонами виник на ґрунті ревнощів Д., що звинувачував дружину в порушенні подружньої вірності, що аж ніяк не може служити підставою для винесення судом рішення про визнання шлюбу недійсним.

Висновок

Отже, в даній курсовій роботі було зроблено спробу якнайповніше розкрити поняття шлюбу, зазначено необхідні умови для вступу до шлюбу, порядок укладення шлюбу, а також випадки, коли шлюб являється недійсним.

Новий Сімейний кодекс розкриває поняття шлюбу лише в тих межах, в яких відносини шлюбу піддаються регламентації сімейно-правовими нормами і розглядає його просто як сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Але ж в цьому визначенні не зазначено, наприклад, що ґрунтується цей союз обов’язково на вільній згоді осіб поєднати свої долі. Тому доцільніше дати таке визначення шлюбу: шлюб – це вільний, спрямований на створення сім'ї союз рівноправних жінки та чоловіка, укладений з додержанням умов та форми, встановлених законом, який породжує взаємні права та обов’язки подружжя. Шлюб є основою сім'ї, яка, згідно статті 3 Сімейного кодексу, є первинним та основним осередком суспільства.

Будь-який шлюб, якщо до нього підходити з правової точки зору, є в кожному випадку цілком конкретним правовідношенням, тобто відношенням, породжуючим певні права та обов'язки. Реєстрація шлюбу – це юридичний акт. У сукупності зі згодою на вступ до шлюбу він створює шлюбний союз як цілісне і складне правовідношення між жінкою і чоловіком.

Для укладення шлюбу необхідно дотримуватися двох головних вимог: вільної згоди жінки та чоловіка на укладення шлюбу, а також, безперечно, досягнення шлюбного віку. І якщо у останньому випадку ще можна дійти компромісу (наприклад, вагітність жінки, яка не досягла шлюбного віку, і дозвіл суду у такому випадку на укладення шлюбу), то наявність першої умови необхідна для укладення шлюбу (це положення затверджено навіть у Основному Законі нашої держави – Конституції, а саме – у статті 51).

Другий розділ роботи присвячений не менш цікавому та важливому питанню – порядку укладення шлюбу. Спочатку жінка та чоловік, які мають намір створити сім'ю, звертаються до державного органу реєстрації актів цивільного стану. Він приймає заяву за наявності всіх необхідних документів (паспорту / паспортних документів, а також документів про припинення попередніх шлюбів, якщо такі були; якщо особи не досягли шлюбного віку – свідоцтва про народження, довідки з місця проживання, дозволу суду). Законодавством на орган РАЦСу також покладений обов’язок ознайомити майбутнє подружжя з їхніми правами та обов’язками.

З моменту подання заяви про реєстрацію шлюбу до органів реєстрації актів цивільного стану жінка та чоловік вважаються зарученими. Сам же шлюб реєструється після спливу одного місяця від дня подання особами заяви про реєстрацію шлюбу (проте за наявності поважних причин керівник державного органу РАЦСу дозволяє реєстрацію шлюбу як до спливу цього строку, так і після, тобто відкласти реєстрацію за існування відомостей про наявність перешкод до реєстрації шлюбу). Даний час (місяць) дається майбутнім молодятам для того, щоб вони пересвідчилися в правильності рішення поєднати свої долі. А місцем реєстрації шлюбу є зазвичай державний орган РАЦСу, проте Сімейний кодекс встановлює можливість реєстрації шлюбу в інших місцях за заявою наречених та при наявності поважних причин.

Не варто забувати і про те, що існують випадки, коли шлюб є недійсним (наприклад, коли одна з осіб вже перебуває у іншому шлюбі), коли він є таким на підставі рішення суду (фіктивний шлюб, а також укладений без вільної згоди), а також коли він може визнаватися недійсним (наприклад, з особою, яка приховала тяжку хворобу). Якщо наречені були відсутні в момент реєстрації шлюбу, то такий шлюб за статтею 48 Сімейного кодексу взагалі є неукладеним.

Визнання шлюбу недійсним анулює всі права та обов’язки подружжя. Але бувають випадки, коли один з подружжя не знав і не міг знати про перешкоди до реєстрації шлюбу. В такому випадку застосовуються норми 46 статті Сімейного кодексу, що зазначає вичерпний перелік прав, які має така особа. Відмітимо, що добросовісність однієї з осіб, які зареєстрували недійсний шлюб, частково паралізує негативні наслідки визнання шлюбу недійсним.

Цікаво, що в юридичній літературі є ще таке поняття, як санація шлюбу, тобто його оздоровлення. Так, відповідно до статті 40 Сімейного кодексу шлюб не може бути визнаний недійсним, якщо на момент розгляду справи судом відпали обставини, які засвідчували відсутність згоди особи на шлюб або її небажання створити сім'ю.

Сім'я – дуже важлива, дуже відповідальна справа людини. Сім'я дає повноту життя, сім'я дає щастя, але кожна сім'я, особливо в сучасному житті, є насамперед великою справою, яка має державне значення. І тому цілком природно, що зараз держава все більше уваги приділяє питанням шлюбу та сім'ї. Вона захищає права сім'ї як основної ланки суспільства. І, звичайно, важливе значення для майбутнього подружжя має знання умов та порядку укладення шлюбу, а також обізнаність щодо своїх майбутніх прав та обов’язків.

Додаток

Додаток 14

до пункту 4.1. Правил

реєстрації актів цивільного

стану в Україні

До ________________________

(назва органу реєстрації

__________________________

актів цивільного стану)

від _______________________

(прізвища, імена,

___________________________

по батькові батьків)

Реєстрацію шлюбу призначено

на "____"__________ 20__ р.

о _____ годині _____ хвилин

___________________________

(підпис посадової особи,

яка приймала заяву)

Шлюб зареєстрований

___________________,

(число, місяць, рік)

актовий запис N ____

Місце для квитанції про

сплату державного мита

ЗАЯВА

про реєстрацію шлюбу

Перешкод до укладання шлюбу в нас немає.

Виявляючи взаємну згоду на вступ до шлюбу, просимо зареєструвати його в установленому законодавством порядку.

Після реєстрації шлюбу бажаємо мати прізвище:

З умовами і порядком укладення шлюбу ознайомлені, взаємно обізнані про стан здоров'я та сімейний стан. Права й обов’язки як майбутніх подружжя і батьків нам роз'яснили.

Про відповідальність за надання недостовірних відомостей відділу реєстрації актів цивільного стану попереджені.

Підписи наречених:

Він ________________________

(дошлюбне прізвище)

Вона ______________________

(дошлюбне прізвище)

"____"__________ 20__ р.

місце реєстраційного

штампа (відмітки)

Список використаної літератури та джерел законодавства

1.         Декларація прав людини, прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року

2.         Конституція України

3.         Сімейний кодекс України, чинний з 1 січня 2004 року

4.         Науково-практичний коментар Сімейного кодексу України – К., 2003

5.         Кодекс про шлюб та сім'ю України

6.         Кодекс о браке и семье Украины / Научно-практический комментарий. – Х., 2001

7.         Кодекс про шлюб та сім'ю УРСР 1969 р.

8.         Сімейний кодекс Російської Федерації

9.         Цивільний кодекс

10.       Цивільно-процесуальний кодекс України

11.       Закон України "Про державне мито"

12.       Закон України "Про органи реєстрації актів громадянського стану"

13.       Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України

14.       Правила реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджені наказом Мін'юсту України від 18 жовтня 2000 року №52/5 (у редакції наказу міністерства від 18 листопада 2003 року № 140/5)

15.       Антокольская М.В. Гражданское право / Учебник. – М., 1999

16.       Антокольская М.В. Семейное право / Учебник. – М., 1999

17.       Афанасьєва Т.М. Сім'я / Навчальний посібник – К., 1988

18.       Гопанчук В.С. Сімейне право України / Підручник. – К., 2002

19.       Дзера О.В. Сімейне право України / Навчальний посібник. – К., 1997

20.       Иоффе О.С. Советское гражданское право (Ч. 3) – Л., 1965

21.       Кузнецов И.М. Комментарий к Семейному кодексу Российской Федерации. – М., 1996

22.       Матвеев Г.К. История семейно-брачного законодательства Украинской ССР – К., 1960

23.       Матвеев Г.К. Советское семейное право. – К., 1982

24.       Пчелинцева Д.М. Семейное право России / Учебник для вузов. – М., 2001

25.       Ромовская З.В. Защита в советском семейном праве. – Л., 1985

26.       Ромовська З.В. Сімейний кодекс України: Погляд у майбутнє // Право України. – 2001. – № 2

27.       Рясенцев В.А. Семейное право. – М., 1971

28.       Шахматов В.П. Молодая семья. – К., 1985

29.       Газета "Факты", стаття "В Украине стали чаще жениться и реже разводиться"

30.       www.kontrakty.com.ua / Бремя семейных уз, 21.04.2004

31.       www.liga.net / Мониторинг СМИ, 23.04.2004

32.       www.tehnopolis.com.ua / С Нового года – новый Семейный кодекс, 11.12.2003

33.       www.virtlib.odessa.net / Юридический справочник, 20.05.2004

1 [www.virtlib.odessa.net, Юридический справочник, 20.05.2004]

2 [Антокольская М.В. "Семейное право", 2001]

1 [Матвеев Г.К. "История семейно-брачного законодательства Украинской ССР", 1960]