Загальна характеристика емпіричної соціології
Розвиток соціології у XIX – XX ст
Соціологія сім’ї
Соціологія праці
Культура та її функції в суспільстві
Культура і контр культура
Соціальна структура суспільства
Освіта як соціальний інститут
Соціальна стратифікація
Ознаки соціальної групи. Класифікація груп
Соціальна мобільність
Соціалізація людини. Умови успішної соціалізації
Сім’я і школа як агенти соціалізації
Культурологічне пояснення причин девіації
Програма соціологічного дослідження
Вимірювання в соціології. Види соціологічних шкал: номінальна, рангова, метрична (інтервальна)
Особливості анкетування як виду опитування
Соціальний експеримент
Навигация
Ознаки соціальної групи. Класифікація груп
Соціологія: становлення та сучасність
119076
знаков
9
таблиц
0
изображений
29. Ознаки соціальної групи. Класифікація груп
Соціальна група – це найбільш загальне і специфічне поняття соціології, що означає певну сукупність людей, які мають загальні природні і соціальні ознаки і об’єднанні спільними інтересами, цінностями, нормами і традиціями, системою певних відносин, які регулюються формальними і неформальними соціальними інститутами.
Для виникнення груп необхідна внутрішня організація мета, конкретні форми соціального контролю, зразки діяльності.
Основні види соціальних груп
| За ступенем усталеності | За розмірами | За змістом |
| Нестійкі | Великі | Соціально – класові (верстви, стани, класи) |
| Середньо усталенні | Середні | Соціально –етнічні (роди, племена, народності, нації) |
| усталенні | Малі | Соціально –демографічні (молодь, діти, жінки, чоловіки і т. д) |
| Формальні | Соціально – професійні (вчителі, лікарі, та ін.) | |
| Неформальні | Соціально – територіальні (мешканці певної області, міста, району і т. д ) |
Нестійкі –носять випадковий характер, відрізняються слабкою взаємодією (тур група, мітенгуючі та ін.)
Групи середньої усталеності – трудовий колектив, студентська група та ін.
Усталені групи – такі як нація, класи.
Великі соціальні групи - групи які існують в масштабах країни (нації, класи, професійні об’єднання та ін)
Середні соціальні групи – це люди об’єднані спільними інтересами на рівні скажімо міста (мешканці міста)
Малі соціальні групи - об’єднання людей, в яких всі члени знаходяться в безпосередньому контакті, як правило вони нараховують від двох до кількох десятків людей. Ознака групи полягає в тому, що зміна однієї частини групи призводить до зміни стану всіх інших частин.
Основні особливості малої групи:
- прямий або опосередкований контакт між членами групи, міжособистісна взаємодія і взаємовплив;
- наявність загальної мети і діяльності, переважання спільних почуттів;
- внутрішньо – групова розподіленість функцій і соціальних ролей;
- спільність інтересів, соціальних норм, звичаїв, форм поведінки;
- певна локалізація у просторі і усталеність у часі.
Формальною (офіційною) називається група, яка утворюється на основі офіційного документу юридичних норм, установ, правил, службових інструкцій, приписів, правил тощо. Члени такої групи націлені на виконання якогось виду діяльності і знаходяться в ієрархічно структурованій підпорядкованості (футбольна команда, військовий підрозділ та ін)
Неформальною називається група, яка складається стихійно і не має особливих документів, які регламентують її функціонування, але вона також утворюється на основі загальних інтересів, прагнень, що об’єднують людей в більш або менш стійкі об’єднання. Поведінка такої групи регламентується особливими неписаними правилами, відносини між ними є тісними і залежними один від одного.
30. Класова система соціальної стратифікації та її особливості
Соціальна стратифікація – це ієрархічно організована структура соціальної нерівності, яка існує в певному суспільстві в денний історичний проміжок часу. Таку ієрархічно побудовану структуру соціальної нерівності можна уявити як розподіл суспільства на страти ( від лат. Stratum - пласт, прошарок).
В якості прикладу можна за рівнем добробуту виділити в сучасному українському суспільстві три основні страти: вищу, середню, нижчу.
| Основні страти | Рівень добробуту | Основне коло людей |
| Вищій клас | Дуже високий | Правляча еліта, крупні бізнесмени, банкіри, фінансисти, частина творчої інтелігенції. |
| Умовно середній | Від заможного до задовільного | Середні і дрібні підприємці і люди з постійною зайнятістю і регулярним одержанням доходу. |
| Нижчий клас | Низький і дуже низький | Люди, що живуть біля і за межею бідності. |
Отже, соціальна стратифікація – необхідне, неминуче явище, пов’язане з природною різноманітністю функцій соціальних ролей.
Критерії стратифікації: дохід, освіта, влада, престиж.
Дохід - вимірюється в певній грошовій одиниці, які одержує окремий індивід (індивідуальний дохід), або сім’я (сімейний дохід) за певний проміжок часу (неділя, місяць, рік).
Освіта - вимірюється кількістю років навчання (початкова школа – 4 роки і т. д.). Наприклад, професор проходить близько 20 років формального навчання.
Влада вимірюється кількістю людей, на яких розповсюджується прийняте вами рішення. Влада – можливість нав’язувати свою волю або рішення іншим людям, незалежно від їх волі.
Престиж - повага статусу, яка склалася в громадській думці.
Поняття соціальної стратифікації відображає наявність у певному суспільстві численних соціальних утворень, представники яких різняться між собою нерівним обсягом влади та матеріального багатства, прав та обов’язків, привілеїв та престижу. В такому ієрархічно вибудованому розподілі соціокультурних благ знаходить свій вираз сутність соціального розшарування, з допомогою якого суспільство отримує можливість стимулювати одні види діяльності та взаємодії, толерантно ставитись до інших та боротися з небажаним.
Сучасне суспільство орієнтується на фіксований успіх, досягнення якого відкриває більші перспективи і в набутті влади.
Відкритість сучасного суспільства створила умови для вільного переміщення індивіда із класу в клас (наприклад із середнього до вищого). Таке переміщення може бути викликане різними причинами (багато в чому залежить від самої людини її активності, здібностей, таланта і вольових якостей) і носить назву соціальної мобільності.
Відкрите суспільство передбачає високій рівень соціальної мобільності, тобто можливість горизонтальних і вертикальних соціальних переміщень. Водночас воно є плюралістичним і терпимо ставиться до різних форм самореалізації особистості, допускає різний рівень лояльності до самого себе. А це можна розглядати як оду з передумов виділення в ньому ще однієї стратифікаційної групи – маргіналів. Ним позначають «нетипових» представників своєї соціальної спільноти, які, як правило формують власне соціальне середовище, створюють свою субкультуру, дистанціюються від своєї соціальної верстви. Категорією «маргінали» ряд соціологів також позначає людей, які в силу різних обставин втратили, чи добровільно відмовились від зв’язків не тільки із своєю стратою із якої вони вийшли, але й з суспільством в цілому. Це декласовий елемент, люмпен – пролетаріат.
Стратифікації притаманні декілька системних властивостей:
- соціальність (позабіологічність) цього явища;
- традиційність, оскільки нерівність становища різних груп зберігається протягом всієї історії цивілізації;
- універсальність, тобто її історична зумовленість не забезпечує можливості оцінки її оптимальності стосовно конкретного суспільства;
- функціональність, тобто визнання її історичної неминучості передбачає відмову від методологічного сприйняття соціальної нерівності як зла , небажаного в суспільстві феномена, що дозволяє соціології перейти від виконання ролі соціальної критики, від прояву ціннісного почуття справедливості до наукового аналізу реальних відносин між людьми, причин і умов їх існування, їх одвічності і корисності для функціонування суспільства, його розвитку.
Похожие работы
... і; нечітко визначена щодо культурних запитів, ціннісних та культурних орієнтирів. ВИСНОВОК Таким чином, соціологія молоді безумовно являється однією зважливих складових соціологічного знання. Наскільки важливою і потрібною є соціологія молоді для української держави, що не так давно здобула незалежність і стала на шлях демократичних перетворень, можна простежити проаналізувавши завдання і ...
... і стосунки і систему соціальних інститутів або установ, регулюючу ці стосунки. У всіх приведених визначеннях підкреслюється соціальна структура, з одного боку, і соціальна поведінка (дія) — з іншою, як предмети соціологічного дослідження. Демографічна, економічна і класова структура суспільства, територіальні чинники, пануючі етичні, моральні і духовні цінності (що у загальних рисах складає соці ...
... ї держави і необхідністю радикального реформування системи національної освіти зросла актуальність проектування системи освіти та її складових з позицій наукового прогнозування. Активізувалися спроби побудови загальних концептуальних моделей соціології освіти, які б інтегрували різні напрями досліджень, а також вироблення проектниих моделей діяльності, кваліфікаційних характеристик спеціаліста. ...
... меж, що відрізняють їх за даною ознакою від решти суспільства, дасть підстави говорити про рівень реальної ідентифікації [35, 20]. 2. Ідентифікація особистості як об'єкт соціологічного аналізу В умовах соціокультурних трансформацій, що характеризують сучасний етап розвитку українського суспільства, досить актуальним стає необхідність соціального самовизначення особистості. Глобальні ...
0 комментариев