Соціальна структура суспільства

23. Соціальна структура суспільства

Соціальна структура суспільства - це сукупність його елементів і зв’язків між ними.

Елементи соціальної структури:

-    статуси і ролі;

-    індивіди (люди);

-    соціальні групи і спільноти; соціальні інститути і організації;соціальні взаємодії; соціальні відносини;

-    соціальні функції.

Статуси поділяються на соціальні і особисті.

Соціальний статус – становище індивіда у суспільстві у відповідності з його статтю, віком, походженням, освітою, власністю сімейним становищем тощо. Особистий с т а т у с - становище індивіда в малій групі (сім’я, частина трудового, навчального колективу тощо), яке визначається ставленням до нього оточуючих людей.

Статуси пов’язані між собою соціальними функціями, які проявляються через соціальні відносини. Якщо статуси дають нам статичну, то ролі динамічну картину суспільства. Індивіди, займаючи той чи інший статус, виконують між собою соціальну взаємодію. Сукупність статусів і ролей складає фундамент соціальної структури суспільства. Їх кількість, порядок і розташування , характер залежності один від одного, визначають зміст конкретної структури конкретного суспільства.

Соціальні ролі – це певні способи дій, поведінки індивіда або групи, які відповідають прийнятим у суспільстві нормам та здійснюються у залежності від соціального статусу.

С о ц і а л ь н а г р у п а – загальне поняття соціології що означає певну сукупність людей, які мають загальні природні і соціальні ознаки і об’єднанні спільними інтересами, цінностями, нормами і традиціями, системою певних відносин, які регулюються формальними і неформальними соціальними інститутами. Для виникнення групи обхідна певна внутрішня організація, мета, конкретні форми соціального контролю, зразки діяльності.

С о ц і а л ь н і с п і л ь н о т и – це емпірично фіксовані, реально існуючі об’єднання інде видів, які є відносною цілісністю, що може виступати як об’єкт соціального впливу, володіє емерджентними властивостями, тобто знов виникає в результаті об’єднання за певними характеристиками, не завжди притаманними окремим індивідам.

Соціальні інститути - сукупність юридичних норм, що регулюють соціально – правові відносини (інститут наслідування, шлюбу тощо ).

В залежності від сфер соціальних відносин виділяють такі соціальні інститути:

- економічні, які забезпечують відтворення і розподіл матеріальних благ, організацію праці, грошовий обіг і т. д.;

- політичні - зв’язані з встановленням виконання і підтримуванням влади;

- соціальні або суспільні;

- інститути стратифікації – визначають розміщення позицій та ресурсів;

- виховні і культурні – створені для зміцнення і розвитку культури, для соціалізації кожного покоління (родинні інститути, сім’я, школа, наукові інститути);

- релігійні, які регламентують відносини людей з представниками релігійних структур (служителів церкви);

- відтворення (інститути шлюбу, сім’ї ).

С о ц і а л ь н і о р г а н і з а ц і ї - штучно сконструйовані спільності людей. Соціальна організація – це в широкому понятті будь-яка організація в суспільстві; у вузькому поняті – соціальна підсистема організації.

Термін організація використовується в декількох значеннях:

-    елемент соціальної структури суспільства;

-    як вид діяльності якої-небудь групи;

-    як сутність внутрішньої упорядкованості, узгодженості функціонування елементів системи.

Основні риси соц. організацій:

-    утворюються для реалізації певних цілей, прагнуть як можна швидше і ефективніше досягти цих цілей;

-    члени організації розподіляються відповідно ієрархічній драбині відповідно статусів і ролей;

-    виникає на основі поділу праці, її спеціалізації по функціональній ознаці;

-    управляючі підсистеми формулюють свої механізми і засоби регулювання і контролю за діяльністю різних елементів організації.

24. Соціальні інститути

Соціальні інститути - сукупність юридичних норм, що регулюють соціально – правові відносини (інститут наслідування, шлюбу тощо ).

В залежності від сфер соціальних відносин виділяють такі соціальні інститути:

- економічні, які забезпечують відтворення і розподіл матеріальних благ, організацію праці, грошовий обіг і т. д.;

- політичні - зв’язані з встановленням виконання і підтримуванням влади;

- соціальні або суспільні;

- інститути стратифікації – визначають розміщення позицій та ресурсів;

- виховні і культурні – створені для зміцнення і розвитку культури, для соціалізації кожного покоління (родинні інститути, сім’я, школа, наукові інститути);

- релігійні, які регламентують відносини людей з представниками релігійних структур (служителів церкви);

- відтворення (інститути шлюбу, сім’ї ).

Складові елементи соціального інституту:

- своя мета, тобто має коло питань, які охоплює своєю діяльністю;

- певне коло функцій передбачених для розв’язання цих питань;

- наявність засобів і установ, за допомогою яких досягаються цілі інституту ( матеріальні, символічні або ідеальні);

- наявність певних санкцій як с стосовно осіб, що виконують інституціоналізовані функції, так і стосовно осіб, що є об’єктом стосовно цих санкцій.

В залежності від сфери дії функцій соціальні інститути ділять на :

- реляційні, які визначають ролеву структуру суспільства за різними критеріями: від статі і віку до виду занять і здібностей;

- релятивні, які визначають можливість індивідуальної поведінки стосовно існуючих в суспільстві норм дій, а також санкції, що карають порушників (всі види механізмів соціального контролю: культурні, зв’язані з релігією, наукою, ідеологією, мистецтвом і т д)

- інтегративні – інститути пов’язані з соціальними ролями, відповідальними за забезпечення інтересів соціальної спільності як цілого.

Етапи утворення соціального інституту:

- виникнення потреби, виникнення якої вимагає сумісних організованих дій, регулювання спільних цілей;

- поява соціальних норм і правил в ході стихійної соціальної взаємодії, яка здійснюється методом проб і помилок;

- поява процедур пов’язаних з нормами і правилами;

- інституалізація норм і правил, процедур, тобто їх прийняття, практичне застосування;

- встановлення системи санкцій для встановлення норм і правил, дефіренційованість їх застосування в окремих випадках;

- створення системи статусів і ролей, які охоплюють всіх без виключення членів інституту.

Похожие работы

Соціологія молоді – як важлива складова соціології

Скачать

61510

0

0

... і; нечітко визначена щодо культурних запитів, ціннісних та культурних орієнтирів. ВИСНОВОК Таким чином, соціологія молоді безумовно являється однією зважливих складових соціологічного знання. Наскільки важливою і потрібною є соціологія молоді для української держави, що не так давно здобула незалежність і стала на шлях демократичних перетворень, можна простежити проаналізувавши завдання і ...

Предмет соціологічного знання

Скачать

65624

0

0

... і стосунки і систему соціальних інститутів або установ, регулюючу ці стосунки. У всіх приведених визначеннях підкреслюється соціальна структура, з одного боку, і соціальна поведінка (дія) — з іншою, як предмети соціологічного дослідження. Демографічна, економічна і класова структура суспільства, територіальні чинники, пануючі етичні, моральні і духовні цінності (що у загальних рисах складає соці ...

Дослідження теоретичної концепції системи освіти с позиції соціології

Скачать

86303

1

19

... ї держави і необхідністю радикального реформування системи національної освіти зросла актуальність проектування системи освіти та її складових з позицій наукового прогнозування. Активізувалися спроби побудови загальних концептуальних моделей соціології освіти, які б інтегрували різні напрями досліджень, а також вироблення проектниих моделей діяльності, кваліфікаційних характеристик спеціаліста. ...

Ідентифікація у сучасній соціології

Скачать

58690

2

0

... меж, що відрізняють їх за даною ознакою від решти суспільства, дасть підстави говорити про рівень реальної ідентифікації [35, 20].   2. Ідентифікація особистості як об'єкт соціологічного аналізу В умовах соціокультурних трансформацій, що характеризують сучасний етап розвитку українського суспільства, досить актуальним стає необхідність соціального самовизначення особистості. Глобальні ...