52. Соціальний експеримент
Соціологічний експеримент - це спосіб одержання інформації щодо кількісних і якісних змін показників діяльності і поведінки соціального об’єкту внаслідок впливу на нього деяких керованих і контрольованих чинників.
Етапи соціологічного експерименту;
- збирання емпіричних даних;
- визначення вихідного стану досліджуваного об’єкту;
- виявлення тенденцій його розвитку;
- розробка теоретичних концепцій та умов експериментування;
- створення експериментальної ситуації;
- визначення та аналіз підсумків експерименту;
- запровадження висновків експерименту в життя.
Різновиди експерименту
За умовами проведення:
- польові – коли соціальний об’єкт перебуває у природних умовах свого функціонування;
- лабораторні – коли експериментальна ситуація і сам об’єкт формуються штучно.
За специфікою завдання:
- науково – дослідні – в ході яких перевіряється гіпотеза, яка містить елементи наукового знання;
- практичні – які мають на меті запровадження корисної новизни в масових масштабах;
За специфікою зведення гіпотези:
- Паралельні – у яких існують як експериментальна так і контрольна група, і доведення висунутих гіпотез здійснюється на основі порівняння стану двох об’єктів (експериментального і контрольного) в один і той же час;
- Послідовні – у яких контрольна група як самостійно існуючий, розташований поруч з експериментальною групою об’єкт відсутня.
Соціальний експеримент проводиться за тією ж схемою, лише в більших масштабах (наприклад на рівні країни).
53. Аналіз документів як метод соціологічного дослідження
Найдавнішим і найпоширенішим методом одержання соціологічної інформації є метод вивчення документів.
Під документом в соціології розуміють ті або інші джерела, які містять інформацію про соціальні факти і явища суспільного життя, про ті або інші соціальні суб’єкти, що функціонують в суспільстві.
Аналіз документів дає можливість побачити важливі сторони соціальної дійсності, допомагає виявити норми і цінності, притаманні суспільству, одержати відомості, необхідні для опису тих або інших соціальних структур і систем, простежити динаміку взаємодії між різними соціальними групами і окремими людьми.
За формою фіксації інформації документи діляться на:
- письмові документи ( в них відомості приводяться у формі тексту);
- статистичні данні (цифрова викладка інформації);
- іконографічна документація (кіно – відео – фото документація, картини);
- фонетичні документи (аудіо записи).
За статусом джерела документи ділять на офіційні і на неофіційні.
З точки зору спонтанності появи документи ділять на:
- мимовільні (створені незалежно від дослідника);
- задані (створені на прохання дослідника).
За ступенем опосередкованості виділяють первинні і вторинні документи – одні створені на основі безпосереднього досвіду автора, інші - на базі узагальнення первинних документів.
За критерієм авторства документи ділять на індивідуальні (створені одним автором) і колективні (створені декількома авторами, групою).
Методи аналізу документів
Традиційні: Формалізовані (контент –аналіз)
- Загальні (розуміння, інтуїція, осмислення);
- спеціальні (джерелознавчі, психологічні, юридичні методи).
В соціології найбільш поширеними є традиційний (класичний) і формалізований (якісно – кількісний) метод аналізу документів.
Традиційний аналіз дає суб’єктивну ( з точки зору дослідника) оцінку змісту документа.
Формалізований ( або котент – аналіз) - це метод дослідження, якій застосовується в різних гуманітарних науках. Суть цього методу зводиться до того, щоб знайти такі ознаки , риси, властивості документа (наприклад частота вживання певних термінів), які з необхідністю віддзеркалювали б певні суттєві сторони змісту. Тоді зміст документу стає вимірюваним, доступним точним обчислювальним операціям.
Основні напрямки використання контент – аналізу:
- виявлення і оцінка характеристик тексту як показників певних сторін об’єкту;
- виявлення причин, що обумовили появу повідомлення;
- оцінка ефекту впливу повідомлення.
Умови, за яких використання контент – аналіз в КДС стає необхідним:
- при вимозі забезпечити високій ступінь точності і об’єктивності аналізу;
- за наявності обширного за обсягом і несистематизованого матеріалу, коли безпосереднє використання останнього є затрудненим;
- при роботі з відповідями на відкриті запитання анкет і глибоких інтерв’ю, якщо категорії важливі для цілей дослідження, характеризуються певною частотою появи в документах, що вивчаються;
- коли велике значення для досліджуваної проблеми має сама мова джерела інформації, що вивчається, його специфічна характеристика.
... і; нечітко визначена щодо культурних запитів, ціннісних та культурних орієнтирів. ВИСНОВОК Таким чином, соціологія молоді безумовно являється однією зважливих складових соціологічного знання. Наскільки важливою і потрібною є соціологія молоді для української держави, що не так давно здобула незалежність і стала на шлях демократичних перетворень, можна простежити проаналізувавши завдання і ...
... і стосунки і систему соціальних інститутів або установ, регулюючу ці стосунки. У всіх приведених визначеннях підкреслюється соціальна структура, з одного боку, і соціальна поведінка (дія) — з іншою, як предмети соціологічного дослідження. Демографічна, економічна і класова структура суспільства, територіальні чинники, пануючі етичні, моральні і духовні цінності (що у загальних рисах складає соці ...
... ї держави і необхідністю радикального реформування системи національної освіти зросла актуальність проектування системи освіти та її складових з позицій наукового прогнозування. Активізувалися спроби побудови загальних концептуальних моделей соціології освіти, які б інтегрували різні напрями досліджень, а також вироблення проектниих моделей діяльності, кваліфікаційних характеристик спеціаліста. ...
... меж, що відрізняють їх за даною ознакою від решти суспільства, дасть підстави говорити про рівень реальної ідентифікації [35, 20]. 2. Ідентифікація особистості як об'єкт соціологічного аналізу В умовах соціокультурних трансформацій, що характеризують сучасний етап розвитку українського суспільства, досить актуальним стає необхідність соціального самовизначення особистості. Глобальні ...
0 комментариев