Загальна характеристика емпіричної соціології
Розвиток соціології у XIX – XX ст
Соціологія сім’ї
Соціологія праці
Культура та її функції в суспільстві
Культура і контр культура
Соціальна структура суспільства
Освіта як соціальний інститут
Соціальна стратифікація
Ознаки соціальної групи. Класифікація груп
Соціальна мобільність
Соціалізація людини. Умови успішної соціалізації
Сім’я і школа як агенти соціалізації
Культурологічне пояснення причин девіації
Програма соціологічного дослідження
Вимірювання в соціології. Види соціологічних шкал: номінальна, рангова, метрична (інтервальна)
Особливості анкетування як виду опитування
Соціальний експеримент
Навигация
Розвиток соціології у XIX – XX ст
Соціологія: становлення та сучасність
119076
знаков
9
таблиц
0
изображений
8. Розвиток соціології у XIX – XX ст.
В першій половині XIX ст.. домінуючим видом діяльності соціологів багатьох країн були прикладні соціологічні дослідження.
З 60 – 80х XIX соціологи Західної Європи і США починають розробку проблем самої соціологічної теорії, пов’язаних з процесом інтеграції різних напрямів у соціології.
Під школою в соціології розуміють групу соціологів, яка працює в межах виробленої нею самою дослідницьких традицій.
Напрями об’єднують соціологів, які займаються розробкою ідентичної проблематики, або мають спільну світоглядну направленість.
У ХХ ст. найбільш плідно соціологія розвивалась в Європі та США. Широке використання математики і статистики, методів моделювання і наукового експерименту зробили соціологію в США точною наукою.
Серед американських теоретиків загальновідомий Ф. Тейлор (1856 – 1915), який розробив систему наукової організації праці і раціонального управління (менеджменту).
Однією з помітних в соціології ХХ ст.. є аналітична школа (або емпірична соціологія), яка сформувала в своєму руслі дві основні течії – академічну і прикладну.
Завдання першої вбачається у створенні систем наукового знання про окремі галузі явища суспільного життя (напр.. соціологія праці, соціологія міста тощо), які використовуються в якості методологічної основи конкретних соціологічних досліджень.
Завдання другої – організація цих націлених на розв’язування чітко визначених практичних завдань і безпосередньо пов’язаних з використанням функцій соціальної інженерії, досліджень.
В першій половині ХХ ст.. домінуюче положення в американський соціології займала Чиказька школа, яка здійснила значний вплив на формування світової емпіричної соціології. Найвідоміші представники цієї школи – Р. Парк, У. Томас, А. Смол та ін.
Значний вклад у розвиток емпіричної соціології внесли соціологи Гарвардського університету. Тут зусиллями професора Е. Мейо (1880 – 1949) і його колег розроблялись індустріальна соціологія і доктрина людських відносин, а також соціологія управління.
Під впливом американської соціології в 60 – 70 –і роки активно формувалась німецька соціологічна школа. В 80 – 90рр ХХ ст. сферою особливого і постійного інтересу в німецькій емпіричній соціології стає розвиток соціології праці, а в її межах індустріальної соціології.
9. Становлення соціологічної думки в Україні
Початком самостійних соціологічних праць слід вважати дослідження женевського гуртка українських учених у 80х роках ХІХ ст.. ,які друкувалися в часописи «Громада» (Женева) і в окремих виданнях. Серед відомих представників українських соціологів кінця ХІХ початку ХХ ст. є:
С.А. Подольський (1850 – 1891рр) – відомий укр. економіст і публіцист, який висунув ідею, що поряд з боротьбою за існування діє закон зростання солідарності. С.А. Подольському належить праця «Ремесла і хваброики на Україні», яку було опубліковано в Женеві. У ній вчений аналізує становище різних груп робітників на Україні, їх відносини з працедавцями тощо;
М.П. Драгоманов (1841 – 1895) - відомий укр. політичний діяч вчений і публіцист;
Ф.К. Вовк (1847 – 1918рр) - етнограф, антрополог і політичний діяч – досліджував розвиток етнічних спільнот і таких соціальних інститутів як наука, релігія, сім’я. Основна праця – «Студії з української етнографії та етнології».
М.І Зібер (1841 – 1888) – його соціологічні інтереси були зосередженні навколо проблем суспільства, суспільного розвитку, історичної соціології. Основна праця Зібера «Вибрані економічні твори».
Праці з соціології належать багатьом укр. вченим та політичним діячам серед них: М. Грушевський, І.Франко, С.С. Дністрянський, М. І Туган – Барановський та ін.
За часів Радянської влади з середини 30х років з посиленням репресій відбувається майже повне згортання соціологічних досліджень. Такий стан речей, по відношенню до соціології, тривав майже 30років. Лише в кінці 60х було видано праці «Соціологія на Україні» Л.В. Сохань та збірник АН УСР «Філософія та соціологія» В кінці 80х на початку 90х ставлення до соціології змінюється. В 1990р відкривається інститут соціології в системі НАН, створюється Соціологічна асоціація України. З 1998р починає виходити часопис «Соціологія : теорія, методика, маркетинг».
Нині соціологія знаходиться в пошуках власної автентичності, виробляє свою методологічну базу, концептуальну схему та відповідний їм котигоріальний апарат. В якості центрального поняття - громадянське суспільство, а сама соціологія розуміється як самостійна наука про соціальні спільноти – суб’єкти, механізми їх становлення функціонування і розвитку.
10. Соціологія освіти
Соціологія освіти виділилась в окрему галузь в 50 – 60і роки ХХ ст.
Соціологія освіти – галузь соціологічного знання, яка вивчає закономірності та функціонування освіти як соціокультурного інституту, її взаємодію з іншими інститутами і суспільством загалом, а також соціокультурні процеси і соціальну політику у сфері освіти.
В предмет дослідження соціології освіти входять:
- проблеми соціального пізнання і соціального виховання, функцій і розвитку системи освіти, освітньої політики;
- стан і динаміка соціально - культурних процесів у сфері освіти;
- закони, принципи, механізми, технології навчання соціокультурній дійсності;
- проблеми життєвого самовизначення, самореалізації і самоутвердження учнів та студентів;
- проблеми вибору учнями та студентами моральних та інших цінностей життя, визначення свого місця в ньому, свого власного призначення;
- пошук джерел розкриття пізнавальних можливостей особистості, її виховання та навчання в реальних умовах життя людей;
- взаємодія системи освіти з іншими сферами життя, процеси, що виникають під час цієї взаємодії, вплив освіти на розвиток людини, її підготовленість до подальшого суспільного життя.
Структура соціології освіти:
| Теоретична соціологія освіти | Займається розробкою теоретико – методологічних проблем реформування освіти, взаємодії державної соціальної політики і громадського суспільства у сфері виховання підростаючого покоління, розробкою моделі освіти на ближчу і подальшу перспективу, визначення шляхів оптимізації освітньої системи тощо. |
| Прикладна (емпірична) соціологія освіти | Діагностика соціально – педагогічної ефективності різних типів стилів життя, традицій культури, форм соціального спілкування і взаємодії соціальних груп (дітей, вчителів, батьків тощо) |
| Експериментально – прикладна соціологія освіти | Спрямована на розробку нових соціально – педагогічних, соціально культурних центрів, форм і методів виховної роботи. Соціальної допомоги ,педагогічної корекції, соціальної роботи на вулицях і дитячих майданчиках тощо. |
Похожие работы
... і; нечітко визначена щодо культурних запитів, ціннісних та культурних орієнтирів. ВИСНОВОК Таким чином, соціологія молоді безумовно являється однією зважливих складових соціологічного знання. Наскільки важливою і потрібною є соціологія молоді для української держави, що не так давно здобула незалежність і стала на шлях демократичних перетворень, можна простежити проаналізувавши завдання і ...
... і стосунки і систему соціальних інститутів або установ, регулюючу ці стосунки. У всіх приведених визначеннях підкреслюється соціальна структура, з одного боку, і соціальна поведінка (дія) — з іншою, як предмети соціологічного дослідження. Демографічна, економічна і класова структура суспільства, територіальні чинники, пануючі етичні, моральні і духовні цінності (що у загальних рисах складає соці ...
... ї держави і необхідністю радикального реформування системи національної освіти зросла актуальність проектування системи освіти та її складових з позицій наукового прогнозування. Активізувалися спроби побудови загальних концептуальних моделей соціології освіти, які б інтегрували різні напрями досліджень, а також вироблення проектниих моделей діяльності, кваліфікаційних характеристик спеціаліста. ...
... меж, що відрізняють їх за даною ознакою від решти суспільства, дасть підстави говорити про рівень реальної ідентифікації [35, 20]. 2. Ідентифікація особистості як об'єкт соціологічного аналізу В умовах соціокультурних трансформацій, що характеризують сучасний етап розвитку українського суспільства, досить актуальним стає необхідність соціального самовизначення особистості. Глобальні ...
0 комментариев