Навигация
Прагматичний аспект перекладу концепту „red”
33858
знаков
1
таблица
0
изображений
2.1. Прагматичний аспект перекладу концепту „red”
Фразеологізми на позначення кольору можуть справляти певне враження (позитивне, негативне чи нейтральне) та викликати певні емоції. Характер впливу визначається трьома основними факторами:
- зміст висловлювання;
- сприйняття повідомлення залежить від характеру знаків, що складають висловлювання;
- прагматичний вплив висловлювання залежить від рецептора, що його сприймає [Гарбовский Н.К., 2004: 394].
Слід підкреслити, що співвідношення між прагматикою оригіналу та перекладу фразеологізмів з концептом „red” може бути різною, а прагматична адекватність перекладу необов'язково полягає у збереженні прагматики вихідного тексту. Німецький перекладознавець А. Нойберт запропонував відрізняти чотири типи прагматичних відносин при перекладі від найвищої можливості перекласти в прагматичному розумінні до неможливості відтворити прагматику оригіналу в перекладі. Така градація установлюється в залежності від характеру тексту оригіналу. Найповніше передається прагматична направленість оригіналу, що має однаковий прагматичний інтерес і для читачів перекладу.
Перший вид прагматичної адаптації має за мету забезпечити адекватне розуміння повідомлення рецепторами перекладу, орієнтуючись на "усередненого" рецептора.
Другий вид має за мету досягти правильного сприйняття змісту оригіналу, донести до рецептора емоційний вплив вихідного тексту.
Третій вид прагматичної адаптації - перекладач орієнтується не на рецептора, а на конкретного рецептора і на конкретну ситуацію спілкування.
Четвертий вид - вирішення "екстраперекладацької надзадачі". Вирішує якусь персональну задачу не пов'язану із точним відтворенням оригіналу.
Прагматичне значення - це відношення між знаком та людиною, суб'єктивне ставлення людей до одиниць мови, а через мову - до предметів та понять.
Прагматичне значення включає всі питання, пов'язані з різними ступенями розуміння тих чи інших мовних одиниць у мовленні або їх трактуванням залежно від мовного чи немовного досвіду людей, які беруть участь у процесі комунікації [Рецкер Я.И., 1974: 54].
Таким чином, прагматика - це вивчення, перш за все, екстралінгвістичних факторів мовлення:
- предмета;
- ситуації;
- учасників мовлення.
При визначенні прагматичного аспекту концепту „red” слід зазначити, що значення фразеологізмів не завжди збігаються в мові оригіналу та в мові перекладу. Так, наприклад в англійській мові лексема „red” частіше має негативну конотацію: сatch someone red-handed – спіймати когось на гарячому. Або такі фразеологічні звороти, як go to the red – приносити дефіцит, стати збитковим; показувати дефіцит, put in the red – привести до банкрутства, зробити нерентабельним, збитковим [Гарбовский Н.К., 2004: 394].
Отже, при передачі прагматичного значення концепту „red” важливо врахувати яке значення він має в мові оригіналу.
2.2. Передача експресивності фразеологічних одиниць концепту „red”
2.2.1. Лексичні фразеологізми
Фразеологічні сполучення, які співвідносяться зі словами, мають специфічні особливості. Треба відмітити ті, які мають значення для перекладацької проблематики. За В. Виноградовим фразеологічні одиниці характеризуються семантичною цілісністю, кожна одиниця має своє конкретне значення. Саме воно реалізується в мові. Такі фразеологічні звороти утворені від вільних словосполучень та співпадають з ними структурно [Виноградов В. С., 2001: 181].
Внутрішня форма фразеологізму – це лексико-семантичний зміст вільного словосполучення, на основі метафоричності якого виник фразеологізм, це той початковий образ, який дав йому змогу поступово набути значення стійкої фразеологічної одиниці. Звичайно, в сучасній мові ступінь вмотивованості цього значення різний. Важливо зазначити те, що у свідомості носія мови повинно закріпитися значення фразеологічного сполучення так, як закріплюються в свідомості значення самих слів. Це зумовлено тим, що внутрішня форма частіше може лише підказати, а не дати точне визначення фразеологізму.
Перехоимо до зіставного аналізу фразеологічних зворотів:
1) У мові прекладу є фразеологізм, який повністю співпадає з фразеологізмом мови оригіналу, тобто має теж саме значення, стилістичне забарвлення та туж саму внутрішню форму. Такі пари є повними еквівалентами. Вони мають високий ступінь адекватності лексико-граматичного складу, значення, образності та експресивно-стилістичного забарвлення. Але слід зазначити, що повна еквівалентність не абсолютна і такі фразеологізми можуть мати певну національну специфіку.
2) У мові перекладу є еквівалентна фразеологічна одиниця з таким же, що й в оригіналі або схожим значенням, однаковим стилістичним забарвленням та однаковою внутрішньою формою. Такі пари відносяться до неповних еквівалентів, тобто вони являть собою перекладацькі відповідники [Виноградов В. С., 2001: 183].
3) У мові перекладу є стилістично еквівалентне фразеологічне сполучення з таким же або близьким значенням як і в мові оригіналу, такі пари називаються частковими еквівалентами:
- пot worth a red cent, на позначення речей, які нічого не варті. В українській мові має такий частковий еквівалент: і ломаного гроша не коштує.
4) У мові перекладу є відповідне за стилістичним забарвленням та значенням слово:
- іn the red – має значення боргу, бути в боргу, бути збитковим;
- сome (get) out of the red – виплутатися з боргів; покрити дефіцит; почати давати прибуток;
- рut in the red – привести до банкрутства, зробити нерентабельним, збитковим.
Отже, якщо внутрішня форма фразеологізму не обігрується у мові, якщо немає натяку на образ, що лежить в його основі, немає двоплановості, то перекладач не повинен зберігати цей внутрішній образ, важливо лише передати змістову, емоційну та цільову інформацію фразеологізму оригіналу. Тому в перекладі фразеологічній одиниці може відповідати фразеологізм або слово, яке має еквівалентний обсяг інформації [Виноградов В. С., 2001: 184].
Похожие работы
... кінноти в одній мові використовується «кінь» в однині ("horse"), так само і «піхота» - "foot". Проте структура обох сталих висловів однакова. 2.3. Лінгвокультурологічні особливості вживання фразеологізмів в англійській та українській мовах Культуру загалом можна розглядати як знаково-семіотичну систему. Знак - це матеріальний предмет, дія чи подія, що виступає в якості означення або ...
... фоні якої висвітлюються домени позитивної та негативної тональності. Емоційні домени – фрагменти ЕКС, де акумулюються концептуалізації різноманітних емоцій, зокрема ЕК СТРАХ. Вербалізований засобами сучасної англійської мови ЕК СТРАХ визначається як один з базових концептів національної ЕКС, комплексне культурно та соціально детерміноване когнітивне утворення, яке фіксує знання про емоцію страх ...
... життя, світогляд, менталітет, національний характер та ідеологію людини. Відповідно, мова є способом пізнання, з допомогою якого людина пізнає світ та культуру, а ситуація є засобом формування соціолінгвістичної та соціокультурної компетенції мовця. В процесі дослідження було встановлено, комунікативна компетенція є явищем комплексним і включає в себе багато різних видів компетенцій, серед яких ...
... » [5, c.хiii]. При чому він додає свої зауваження щодо історичного поступу поглядів на роль ідіоматичних одиниць у художньому тексті – від заперечення їхнього позитивного впливу і навіть можливості використання у поетичному або прозаїчному художньому тексті до визнання їхнього права на існування та їхніх стилістичних функцій у художньому тексті: “This was not always recognized. Pearsall Smith in ...
0 комментариев