Семантична класифікація

1.2.3 Семантична класифікація

До семантичної класифікації фразеологічних одиниць зверталися такі вчені, як Н.М. Шанський, В.В. Виноградов, Ш. Баллі, В.В. Єлісеїва, Г.Б. Антрушина, Н. Завідонова, А.В. Кунін [9, с. 181; 71, с. 265; 24, с. 29; 27, с. 40-42; 59, с. 196-197; 36, с. 271-276]. Дану класифікацію підтримують велика кількість вчених, її вважають беззаперечною та найбільш вдалою. І.Б. Монін зауважую той факт, що ФО різняться як функціонально, так і семантично, тому дуже важко чітко окреслити коло об’єктів фразеології [44, с. 7]. Отже, визначення семантики ФО є однією з важливих проблем у лінгвістиці.

У межах даної класифікації ми зробили спробу класифікувати ФІ відповідно до семантичного критерію. По-перше, хочеться нагадати про особливості семантичної класифікації.

Отже, класифікація В.В. Виноградова представляє собою доповнення та уточнення фразеологічної схеми, що була запропонована Ш. Баллі. Розглянемо цю класифікацію.

Ш. Баллі сформулював основну ідею, за якою розробив свою класифікацію: «Розуміння слів завжди залежить від розуміння цілого, а значення цілого висвічується значенням окремих слів та висловів. Так, він виділяв три розряди семантичних одиниць:

1. Звичайні сполучення, у яких один із елементів має обмежену сполучуванність з іншими словами (тяжка хвороба).

2. Фразеологічні групи, у яких два поняття, що утворюють фразеологічну одиницю, зливаються в одне (здобути перемогу).

3. Фразеологічні єдності, що позначають одне нерозкладне ціле.

Як ми можемо бачити з запропонованої класифікації, Ш. Балі не розмежовує фразеологічні зрощення, він відносить їх до групи фразеологічних єдностей [цит. по 59, с. 197].

Більш повна класифікація була запропонована В.В. Виноградовим. Так він виділяє наступні типи:

1. Фразеологічні зрощення – тип фразеологічних абсолютно неподільних, нерозкладних одиниць, значення яких не залежить від лексичного складу та значень їх компонентів. Значення фразеологічних зрощень умовне та довільне, як значення невмотивованого слова. Іноді даний тип ФО називають ідіомами. Західний учений Г. Хорн називає фразеологічні зрощення як «фіксовані ідіоми» (“fixed idioms”), які мають переважно константу залежність компонентів [69, с. 245].

Нова фразеологія представлена наступними прикладами: bad-debt art; badge item; big media; black helicopter; to black hole (v.); besnide manner; black on black; blue hot; blue-on-blue; blue states; blue districts; bot herding; brain burn; bricks and mortar; bummer beat; Christmas creep; Christian Identity; civil partnership; climate canary; climate port; club-sandwich generation; coalmine fire; cookie pass; corridor cruiser; cosmetic underclass; covert couture; defensive pessimist; deja dit; digital disconnect; digital divide; falling knife; fast packing.

«Фразеологічне зрощення представляє собою семантичну одиницю, що є однорідною зі словом, яке не має внутрішньої форми» [15, с. 147].

 Фразеологічним зрощенням притаманна граматична, семантична та синтаксична варіативність. Наприклад, граматична варіативність виражається у граматичних формах дієслова (наприклад, показати кузькіну матір, показав кузькіну матір, показала кузькіну матір, показували кузькіну матір). Ідіома «кузькіна матір» залишається незмінною.

Основною ознакою фразеологічного зрощення є його неподільність, неможливість виведення значення цілого зі значень його компонентів. Фразеологічне зрощення не має внутрішньої форми. «Воно – це хімічне сполучення якихось розчинених з точки зору сучасної мови аморфних лексичних частин» [15, с. 124]. Фразеологічне зрощення представляє собою своєрідні синтаксичні складені слова, які виступають у ролі частин речення або цілих речень, їх розглядають як своєрідні складні лексичні одиниці.

В.В. Виноградов виділяє чотири типи фразеологічних зрощень:

- фразеологічні зрощення, у складі яких є застарілі, невживанні, незрозумілі або вимерлі слова (наприклад, рос. «у черта на куличках», «попасть впросак», «во всю Ивановскую»;

- фразеологічні зрощення, до складу яких входять граматичні архаїзми, що представляють собою синтаксичне неподільне ціле (наприклад, рос. «была – не была», «и вся недолга», «ничтоже сумняшеся»;

- фразеологічні зрощення, що зазнали експресивної індивідуалізації, тому вони нерозкладні як лексично, так і семантично (наприклад, рос. «чего доброго», «вот тебе и на»);

- фразеологічні зрощення, що представляють собою семантичну єдність, у якій лексичне значення компонентів не важливе для розуміння загального змісту (наприклад, рос. «сидеть на бобах», «души не чаять»).

Відсутність слова у лексичній системі мови на сучасному етапі розвитку не говорить про те, що словосполучення характеризується ідіоматичною неподільністю. Існують випадки, коли слово вийшло з лексичної системи мови, але живі його розгалуження у вигляді однорідних морфем, тому вираз можна розкласти на лексеми (наприклад, рос. «навострить уши»). У фразеологічному зрощенні зміст цілого не витікає зі значень його компонентів, навіть при можливості семантичного зіставлення або протиставлення лексичних елементів (наприклад, рос. «ни к селу, ни к городу».

Граматичні архаїзми найчастіше підтримують внутрішню ідіоматичність виразу, але не створюють його. Їх не складно зрозуміти при наявності у сучасній мові їхніх відповідних форм (наприклад, рос. «положа руку на сердце», «сидеть сложа руки», «средь бела дня», «на босу ногу»).

В.В.Виноградов зауважує, що «цілісною ідіоматичною єдністю є будь-який лексично незрозумілий з точки зору сучасної системи вираз, що вводиться у літературу як «чужорідне тіло», як «цитата» з іншої мови або діалекту» (наприклад, рос. «ничтоже сумняся», «притча во языцех») [15, с. 149].

Фонетичні та стилістичні фактори суттєво впливають творення фразеологізмів. Так, наприклад, фразеологічні зрощення, що підпадають під категорію стану або дієслова, зазнають фонетичного або евфонічного впливу (рос. «с боку припека»). Експресивні та емоційні допомагають відокремити експресивну фразу з контексту та перетворити її на фразеологічне зрощення. До таких експресивних виразів належать такі: рос. «чего доброго», «поминай как звали», «черта два!», «неровен час!», «вот тебе на».

2. Фразеологічні єдності – тип фразеологічних одиниць, які володіють властивістю потенційної образності, мають переносне, цілісне та вмотивоване значення, що є результатом злиття значень лексичних компонентів (age fraud; aggressive profiling; alpha consumer; alpha dog; alpha earner; alpha girl; baby hunger; bait car; bandit sign; big box church; black-and-black evidence; beauty junkie; Botox party; briefcase nuke; brokeback marriage; business casual; buzz marketing; candidate species; celebrity worship syndrome; green building).

Г. Хорн називає фразеологічні єдності як «мобільні ідіоми» (“mobile idioms”). Вони поділяються в свою чергу на мобільні ідіоми, що утворенні на основі метафоричного перенесення та ті, що не утворені на основі метафоричного перенесення [69, с. 245]. Переносне значення фразеологічних одиниць є потенційним джерелом каламбурів та метафор. Семантична замкненість фразеологічної єдності може створюватись евфонічними та формально-граматичними засобами, такими як римові співзвучності, алітерації та ін.

Внутрішня форма фразеологічної єдності може бути втрачена, проте її завжди можна відновити або замінити новою. Наприклад, фразеологічна єдність рос. «крапивное семя» у літературі XVIII-XIX ст. позначало урядовців, проте вже у 30 рр. XIX ст. дана одиниця почала вживатися як епітет урядовців-харабників, що надало їй зневажливого забарвлення. Фразеологічні єдності строго відповідають ознаці семантичної неподільності, оскільки підстановка синоніма або заміну слів неможлива без повного руйнування образного або експресивного змісту фразеологічної одиниці. Значення цілого не розкладається на окремі лексичні значення компонентів, а виводиться зі значення їх семантичного злиття.

Фразеологічні єдності утворюються різними шляхами:

а) шляхом синтаксичної спеціалізації фрази, тобто її використання у строго фіксованій граматичній формі. Наприклад, фразеологічна одиниця рос. «ноль внимания» зазвичай використовується у функції предикату;

б) за наявності у лексико-семантичній решітці фразеологічної одиниці експресивних відтінків значення, наприклад: рос. «убил бобра», «чего изволите!», «час от часу не легче», «что ему делается?», «плакали наши денежки», «держи карман шире»;

в) на основі цілісних словесних груп, що є термінами, тобто виступають у номінативній функції. Більша частина таких термінів виходить за межі наукової сфери та входить до класу загальновживаної лексики, наприклад: задній прохід, пряма кишка, знак питання, боротьба за існування, атестат зрілості, карета швидкої допомоги, дім відпочинку;

г) на основі народної творчості, до якої належать фразові штампи, кліше, цитати, крилаті вислови, народні прислів’я та приказки.

В.В. Виноградов виділяє чотири суттєві ознаки фразеологічних єдностей. Слід зауважити те, що фразеологічні єдності не завжди характеризуються всіма чотирма ознаками, але для їхнього функціонування достатньо мати хоча б одну. Так фразеологічні єдності характеризуються наступними ознаками: 1) наявністю переносного, образного та цільного значення. Ці показники не завжди є прозорими, їх важко відрізняти за зовнішніми параметрами, тому їх треба передчувати; 2) експресивна насиченість; 3) неможливість заміни синонімом жодного з лексичних елементів фразової єдності; 4) можливість семантичної заміни всієї фразової єдності подібним за значенням словом або виразом.

Фразеологічні єдності легко виділити з тексту як за зовнішніми, так й за внутрішніми ознаками. Зовнішні ознаки фразеологічної єдності є умовними, обманними, непостійними та не мають вирішального значення. Це, насамперед, незмінний порядок слів та неможливість заміни синонімом або будь-яким іншим словом жодне з тих, що входить до складу фразеологічної єдності. До внутрішніх ознак фразеологічної єдності відносяться: можливість заміни всієї фразеологічної єдності одним словом, що має таке саме лексичне значення, змістова нерозкладність фразеологічної єдності на елементи; наявність лексичних, синтаксичних або семантичних архаїзмів; невідповідність будови фрази існуючім синтаксичним відношенням; еліпсиси, плеоназми, що входять до складу фрази; можливість словотвірного перетворення цілої фрази в єдине складне слово.

3) фразеологічне сполучення – тип фразеологічних одиниць, у яких один компонент характеризується фразеологічно зв’язаним значенням та обмеженою валентністю, а інший компонент має вільне значення та вільну сполучуванність. Нова фразеологія представлена наступними прикладами: acoustic privacy; American exceptionalism; fast fashion. У даній фразеологічний групі значення компонентів відокремлюються більш чітко, хоч вони залишаються ще зв’язаними. Серед фразеологічних сполучень виділяють два типи: аналітичний тип, що допускає підстановку синонімів та синтетичний, що прискорюють перехід від фразеологічного сполучення до фразеологічної єдності. Значення елементів фразеологічного сполучення у певній мірі рівноправні. Для фразеологічного сполучення характерна наявність синонімічного зворота, що зв’язаний із ним стрижневим словом [15, с. 121-161].

Н.М. Шанський підтримує семантичну класифікацію, що була розроблена В.В. Виноградовим на основі класифікації Ш. Баллі, та доповнює її ще одним типом. Як він справедливо зауважив, «подальше вивчення російської фразеології, окрім трьох типів, що були визначені В.В. Виноградовим (зрощень, єдностей, сполучень), виявило наявність серед них ще однієї групи – фразеологічних виразів» [59, с. 197]. На думку Н.М. Шанського, фразеологічні вирази – це стійки за складом та вживанням фразеологічні звороти, які є семантично подільними та складаються із слів з вільними значеннями (наприклад: рос. «любви все возрасты покорны», «оптом и в розницу», «всерьез и надолго», «Волков боятся – в лес не ходить», социалистическое соревнование»). Фразеологічні вирази відрізняються від фразеологічних сполучень тим, що в них немає фразеологічно зв’язаного значення, але їхні компоненти не можуть мати синонімічних замін, які можливі для у випадку із фразеологічними сполученнями; вони не відтворюються мовцями у процесі мовлення, а виступають як готові одиниці з постійним складом та значенням.

Фразеологічні інновації представлені наступними прикладами: better dead than zooed - краще бути мертвим ніж знаходитися в неволі; dog that caught the car - людина, яка досягла своєї мети, але не знає що робити далі; don’t ask, don’t tell (policy) - “політика нейтралітету“ стосовно сексуальної орієнтації військовослужбовців; eat what you kill - отримувати те, що заробив (діловий принцип, який полягає в тому, що особа, яка завершує якусь роботу, повинна за неї отримати фінансову винагороду; pay as you throw - оплата за вивезення сміття і відходів у залежності від їх кількості.

Отже, як ми бачимо фразеологічні інновації найкраще класифікувати відповідно до семантичного критерію. Отже, ФІ поділяються на фразеологічні сполучення, фразеологічні вирази, фразеологічні єдності та фразеологічні зрощення, а отже це говорить про те, що семантичний критерій класифікації є універсальним параметром.