Засоби поповнення фразеологічного фонду

2.1 Засоби поповнення фразеологічного фонду

2.1.1 Фразеологізація вільних словосполучень

Основними засобами поповнення фразеологічного фонду є фразеологізації вільних словосполучень та фразеологічна деривація, яка включає у себе прогресивну афіксальну, субститутивну афіксальну, регресивну афіксальну та без афіксальну фразеологічні деривації. Без афіксальну фразеологічну деривацію іноді називають фразеологічною конверсією.

Солодухо Є.М. розглядає фразеологізацію вільних словосполучень як «лінгвістичний процес, який не припиняє свого зв’язку з позамовними рівнями, долінгвістичними відношеннями протягом всього його розвитку» [53, с. 36]. Як ми бачимо, це визначення не дуже зрозуміле та не охоплює усіх аспектів фразеологізації.

У нашому дослідженні фразеологізація вільних словосполучень розуміється як найбільш продуктивний спосіб поповнення фразеологічного фонду сучасної англійської мови, суть якої полягає у переосмисленні значення при вторинній або третинній номінації.

На семантичному рівні термінологізація має відношення до звуження значення [26, с. 92-96], тобто термінологічні словосполучення, які використовуються у науково-технічних текстах, вживаються у своїх буквальних, перших значеннях. Але вони можуть вживатися у контексті художнього твору або у зальнолітературній мові як фразеологічні одиниці, які внаслідок процесу метафоризації набувають інше, фразеологічне значення [45, с. 52]. Наприклад, “critical mass” – фізичний термін «критична маса», функціонує як ФО із значенням «велика кількість» (фанатів на футбольному матчі), “common denominator” – математичний термін «спільний знаменник», функціонує як ФО із значенням «спільна подібна риса». Використання термінологічних словосполучень у нових переосмислених фразеологічних значеннях викликано потребою зробити мову більш метафоричною, експресивною та образною.

Як відомо, семантична структура фразеологічних одиниць створюється взаємодією їх лексичних компонентів, це твердження підтверджують не один учений [57, с. 62]. Проведене нами дослідження показало, що більшість фразеологічних інновацій є фразеологічними єдностями або зрощеннями, тобто переосмислені звороти зазнають семантичної модифікації різного ступеню складності, яка полягає в актуалізації потенційних сем та погані основних. Фразеологічні зрощення можуть бути представлені наступними прикладами: dressed up to the nines; down the pan; English as she is spoke; wet behind the ears [41, с. 86-88]. Фразеологічні єдності представлені наступними прикладами: third age; askable parent, a teflon politician, the teflon president [42, с. 75-78].

Семантичний аналіз показує, що в основу фразеологізації вільних словосполучень може лягти будь-яка семантична ознака предмету чи явища навколишньої дійсності. Конототивні та функціонально-стильові семи визначаються змістом внутрішнього образу, а також залежать від характеру семантичного зсуву. У процесі фразеологізації вільних словосполучень відбувається перерозподіл сем або їх значущості. Потенційні семи, які займають нижні яруси в ієрархії сем слова, актуалізуються в основні та диференціальні. Основні семи зазвичай гасяться.

Відмінність фразеологічної неологізації від лексичної полягає у вторинній номінації. На відміну від лексичних неологізмів, які виникли в термінологічних системах, фразеологічні неологізми у більшості випадків називають не нове, а вже давно відоме поняття.

Слід зауважити те, що при парадигматичному розгляді значення фразеологізмів враховується уся змістова структура, весь комплекс диференційних сем, конототивних, функціонально-стильових та дистрибутивних ознак, а також їх місто у відповідних семантичних полях. Що стосується синтагматики, то вона реалізує лише одне значення фразеологізму та відтінок цього значення. В синтагматичному плані фразеологізм характеризується лише як член одного синонімічного ряду і семантичного поля. Зміна зовнішніх фразеологічних зв’язків призводить до зміни парадигматичних зв’язків фразеологічної одиниці, до появи її нових значень. Так, фразеологізм може стати членом різних семантико-фразеологічних парадигм. Все це свідчить про системність фразеологічного складу мови, про потенційну здатність до постійного розвитку та поповнення фразеологічного фонду мови.

Переосмислення значення може мати місце на двох рівнях: на рівні сполучення слів (у повністю переосмислених ФО) та на рівні окремих компонентів (в частково переосмислених ФО). У першому випадку переосмислення розповсюджується на все сполучення слів, в результаті чого воно набуває цілісного значення, що не виводиться із значень його компонентів. У другому випадку переосмисленню підлягає лише частина або один із компонентів.

На проблему перекладу звертали свою увагу такі вчені як Я.І. Рецкер, І.В. Корунець, В.Н. Комісаров, А.Л. Коралова, О.В. Гаращенко [48, с. 145-147; 47, с. 128-134; 32, с. 153-157; 35, с. 168-169]. Виходячи з перекладацької точки зору О.В. Гаращенко поділяє англійські ФО на дві групи:

1) ФО, які мають еквіваленти в українській мові;

2) безеквівалентні ФО [18, с. 29].

Фразеологічні еквіваленти можуть бути двох видів. По-перше, це моноеквіваленти, тобто постійні рівнозначні відповідники, які є єдиним можливим перекладом і не залежать від контексту. По-друге, це поліеквівалентні ФО, які мають декілька варіантів перекладу на українську мову [47, с. 128-134].

Еквіваленти також поділяються на:

1. Повні – це українські еквіваленти, що є моно еквівалентами англійських фразеологізмів та збігаються з ними за значенням, лексичним складом, образністю, стилістичною спрямованістю та граматичною структурою. До цієї групи належать фразеологізми інтернаціонального характеру, що походять із міфології, біблійних історій чи є історичними фактами: Augean stables – «авгієві стайні», burn one’s boat – «спалити свої кораблі»; in the seventh heaven – «на сьомому небі».

2. Часткові – це українські еквіваленти, які містять лексичні, граматичні чи лексико-граматичні розбіжності за умови наявності однакового значення та тієї ж стилістичної спрямованості. Часткові лексичні еквіваленти поділяються на дві групи: а) українські еквіваленти англійських фразеологізмів, що збігаються за значенням, стилістичною спрямованістю, образністю, але дещо відрізняються за лексичним складом. Наприклад: kill the goose that lays the golden eggs – «вбити курку, що несе золоті яйця», light as a feather – «легкий як пушинка»; б) українські еквіваленти англійських фразеологізмів, що збігаються за значенням, стилістичною спрямованістю, але різняться за образністю. Наприклад: be born with a silver spoon in one’s mouth – «народитися в сорочці»; a fly in the ointment – «ложка дьогтю в діжці меду»; birds of feather flock together – «рибак рибака бачить здалека».

Слід зауважити, що ФО слід перекладати дослівно, незважаючи на існування повного або часткового еквіваленту. Дослівний переклад чи калькування є важливим при перекладі фразеологізмів, образність яких має неабияке значення для повного розуміння тексту, а заміна його іншим образом не дає достатнього ефекту. Дослівний переклад часто застосовують при необхідності перекласти текст, який містить розширену метафору, фразеологічні синоніми, гру слів чи каламбур. Калькування дає можливість передати зміст англійського фразеологізму, що є неможливим за умови вжитку вільного необразного словосполучення. Таким чином, при перекладі фразеологізму використовують такі типи перекладу: дослівний, описовий (або калькування).

Слід зауважити, що одиниці вищих рівнів мовної ієрархії можуть бути замінені на одиниці нижчих рівнів. Наприклад, фразеологізми, що мають структуру фрази, можуть бути перекладені одним словом, а фразеологізми, що мають структуру речення, фразою чи словом [32, с. 153-157].

Фразеологічні одиниці не тільки важко визначити у тексті, але й важко перекладати. Багато людей не знають взагалі, як можна перекласти фразеологічні інновації. Деякі учені вважають, що перекладач має керуватись знанням мови оригіналу, що саме контекст стає вирішальних моментом при перекладі, оскільки він несе в собі інформативність, спрямовує вибір лексичних, фразеологічних та інших засобів [20, с. 99].

 Безеквівалентні фразеологізми, тобто ті ФО англійської та російської мови є найбільш складними під час перекладу, які не мають відповідностей у фразеологічній системі іншої мови, являють собою складність для перекладу. А.Ф. Арсентєва поділяє їх на три групи:

1)         ФО мови-джерела, семантику яких можна передати на мові-рецепторі тільки за допомогою словосполучень, розгорнутих описів: Dr. Jekyll and Mr. Hyde – людина, в якій отримують перемагають то добрий, то злий; to wash the milk off one’s liver – подолати свою боягузливість. Підбір перекладацьких еквівалентів до цієї групи доцільно проводити способами калькування та дескриптивно;

2)          ФО мови-джерела, які мають семантичну відповідність в мові-рецепторі у вигляді окремої лексеми (монолексеми) або набора окремих лексем. Даній групі ФО притаманний лексичний спосіб перекладу: put on side – хвастати; airs and graces – манірність; wander in one’s mind – марити; leading (shining) light – світило; a freak of nature – виродок. У даних прикладах спостерігається повна невідповідність плану виразу. У перекладі передаються лише сигнікативно-денотативне значення, суб’єктивно-оцінна конотація та частково емоційно-експресивна конотація;

ФО мови-джерела, семантика котрих може бути передана як за допомогою окремих лексем, так і за допомогою словосполучень та розгорнутих описів: prunes and prisms – жеманна манера говорити; blow one’s horn – хвалитися; sweat blood – страждати, зазнавати мук; have the blues – нудьгувати [10, с. 116-119].