Значення слова в англійській мові, його типи, мотивація, зміна значення при введенні нових лексичних одиниць на уроці

ЗНАЧЕННЯ СЛОВА В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ, ЙОГО ТИПИ, МОТИВАЦІЯ, ЗМІНА ЗНАЧЕННЯ ПРИ ВВЕДЕННІ НОВИХ ЛЕКСИЧНИХ ОДИНИЦЬ НА УРОЦІ

Курсова робота

ЗМІСТ

ЗМІСТ…………………………………………………………………………..2

ВСТУП………………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ 1

1.   ФОНЕТИЧНИЙ СКЛАД ТА ЗНАЧЕННЯ СЛОВА. ТИПИ ЗНАЧЕНЬ…5

1.1.     Значення слова. Загальні відомості…………………………………….5

1.2.     Типи значень……………………………………………………………..5

1.2.1.  Граматичне значення…………………………………………………….5

1.2.2.  Лексичне значення……………………………………………………….6

1.2.3.  Денотативне і коннотативне значення………………………………….7

2.   МОТИВАЦІЯ ЗНАЧЕННЯ………………………………………………….8

3.   ЗМІНА ЗНАЧЕННЯ СЛОВА. ПОЛІСЕМІЯ……………………………….10

РОЗДІЛ 2

Методична розробка з теми “Значення слова в англійській мові, його типи, мотивація, зміна значення при введенні нових лексичних одиниць на уроці”……………………………..………………………………………………12

Фрагмент уроку в 5-му класі……………………………………………………16

Фрагмент уроку в 7-му класі……………………………………………………19

Фрагмент уроку в 11-му класі…………………………………………………..22

ВИСНОВКИ…………………….………………………………………………..24

ЛІТЕРАТУРА………….………..………………………………………………..26

ДОДАТОК А…………………..…………………………………………………..27

ДОДАТОК В…………………..…………………………………………………..28

ВСТУП

Тема даного дослідження – “Значення слова, його типи, мотивація, зміна значення при введенні нових лексичних одиниць на уроці” – обрана не випадково. Об'єкт цього дослідження – слово, предмет – його значення. Мета – дослідити проблему значення слова в англійській мові та розробити методику введення цієї теми у навчальний процес у школі.

Введення поняття заначення слова у школі є дуже важливим, але, на жаль, цій проблемі приділяється не дуже багато уваги саме у цьому напрямку. Тому вона більш ніж актуальна.

Вивчати цю тему в школі дуже важливо. Із значенням слова учні стикаються відразу ж з вивченням першого слова англійською мовою, тому що кожне слово має явне значення – лексичне значення. Граматичному значенню також потрібно приділяти належну увагу, тому що воно беззаперечно має особливий вплив на лексичне.

Збільшення словникового запасу потребує особливої посидючості та терпіння: необхідно натикнутися на слово, подолати стадію пасивної цікавості (“А що воно означає? А, немає різниці…”), знайти слово у словнику, виписати його, вивчити слово, “загубити” папірець, де його записали, почати використовувати слово на письмі та в усному мовленні…

Вдома це вдається не кожному – діти шкільного (а особливо молодшого шкільного та середнього шкільного) віку відрізняються непосидючістю. Тому задача вчителя – скоординувати роботу дітей, зробити з ними якомога більше у процесі вивчення нової лексики. І тут виникає необхідність роз’яснення, що таке значення, що таке лексичне значення, граматичне, потрібно навчити дітей визначати різницю між типами значень; безумовно потрібно навчити їх вирізняти окремі відтінки значень, хоча при цьому зовсім необов’язково лякати дітей страшними словами “денотативне та коннотативне значення” – можна просто пояснити саму суть цього питання. Стосовно наявності значень у семантичній структурі слова поділяються на однозначні та багатозначні. Багатозначні слова численніші за однозначні. Тому знову ж таки виникає необхідність роз’яснення явища полісемії (багатозначності). Зміна та розвиток значень – це постійний мовний процес, активність якого складає історичний поступ лексики. Не можна вивчати лексику, не знаючи історичного розвитку слів – це головний фактор, який впливає на значення.

Великих досліджень у цій області не проводилося. Існує думка, що цю тему потрібно вводити в шкільну програму окремо, виділяючи спеціальні декілька годин у школі. Проводжуючи аналіз цієї проблеми, різноманітні анкетування, педагогічні спостереження, діагностичні та формуючі бесіди, синтез та систематизацію матеріалів, більшість учених дійшли висновку, що все ж таки доцільніше впроваджувати цю тему так званими “малими порціями”, тобто не виділяючи їх у окремі теми, а вводити при навчанні інших лексичних і граматичних тем.

Теоретична значущість цієї теми у лексикології та стилістиці безперечна, але і практичну цінність неможливо заперечувати, і більш того, усіляко підтримувати будь-які розробки з цієї теми.

У цій роботі буде зроблено спробу розкрити цю проблему, визначити основні принципи викладання цієї теми у школі, запропонувати один із способів вирішення її тощо. При розробці цього проекту будуть вирішуватиcя такі завдання:

1.   Опрацювати літературу за цією темою.

2.   Розглянути фонетичний склад слова та його значення, типи значення та його мотивацію, явище полісемії.

3.   Розробити методику введення теми у навчальний процес у школі.

4.   Розробити конспекти фрагментів уроків.

РОЗДІЛ 1

1.  ФОНЕТИЧНИЙ СКЛАД ТА ЗНАЧЕННЯ СЛОВА. ТИПИ ЗНАЧЕНЬ 1.1. Фонетичний склад та значення слова

Звукова форма має закріплене за нею (умовно, історично, етимологічно чи звуконаслідувально) значення. Більшість слів повсякденного вжитку можна прослідкувати до їхніх прамовних коренів, що вже і зробленно. Слова, які поєднані з конкретними речами, у безпосередній їх реалізації – мовленні чи письмі – викликають уяву і мовця, і слухача. Тому при вивченні фонетичної форми важливу роль відіграє співвіднесення – процес, що ним людина користується все своє життя, якими б фонетично різними ці форми не були.

1.2. Типи значень

Лише як мовна категорія значення охоплює всі об’єкти людського знання, уяви і вислову. У мовознавстві під значенням розуміли назву предмета, уяву про предмет, поняття, різноманітні стосунки (головним чином, між знаком і предметом), функцію слова, інваріант інформації, відображення дійсності. Значення у його широкому розумінні розбиває на сім складових частин Д.Ліч[1]: логічне або концептуальне, яке пов’язане з семантичним досвідом, коннотативне, стилістичне, афективне, рефлектне, колокативне (ситуативне) і тематичне. Значна увага приділяється граматичному значенню.

1.2.1. Граматичне значення

Слова, що належать до одного граматичного класу, мають, як правило, спільні риси. Ряд слів, скажімо, fact, book, face, number, при набуванні ознак множини чи родового відмінка об’єднується спільністю граматичних ознак і значенням морфеми, що охоплює морфологічні перетворення в один ряд подібності. Звідси форми facts, books, faces, numbers мають граматичне значення множини, форми fact’s, book’s, face’s, number’s – граматичне значення родового відмінка тощо. Граматичне значення мають часові форми дієслів, ступені порівняння прикметників тощо.

Граматичне значення – це значення формальної віднесеності слова, яка виражена залежними морфологічними елементами, що окремо не вживаються, наприклад, -s у house-s, -ing у writing та под.

Для кожного вислову обов’язкові граматичні значення часу, числа, відмінка, виду, порівняння тощо. А.К. Жолковський до граматичних знчень відносить і абстрактні значення контакту, володіння, знання, відчуття, волі, бажання, реальності, потенціальності, уміння.[2]

Таким чином, граматичне значення визначається наявністю певних морфологічних ознак, спільних для форми цілого ряду слів. У процесі утворення мовного потоку граматичні значення поєднуються з лексичними.

1.2.2. Лексичне значення.

Кожне слово, крім своїх граматичних зв’язків, має лексично-семантичне значення (зміст), історично або умовно закріплене. Воно може означати один чи кілька об’єктів, мати різні емоційні характери, зрештою, усе те, що належить до значення. У противагу граматичному значенню, воно тотожне у граматично різних формах. Усі форми слів house, houses, house’s, наприклад, пов’язані з поняттям житла.

Лексичне значення – це відбуток предмета реальної дійсності, яке стає фактом мови внаслідок утворення постійного зв’язку змісту з формою, у якій воно реалізується, входить до струкури мовної одиниці як ознака, спільна для всіх мовних ситуацій. “Лексичне значення – це не засіб реалізації якоїсь величини, а її наявність”[3].

Прямі, номінативні значення безпосередньо пов’язані з поняттями. Їм властива і лексико-семантична узагальненність. Так, у слові land визначаються три основні значення:

1)   earth, ground, soil;

2)   country, fatherland, nation;

3)   province, district, region, territory, tract, plot;

звідси ці значення виводимо, як “земля взагалі”, “земля людей” і “частина землі, теріторія”[4]. Решта значень для цього слова є сукупністю лексико-семантичних варіантів.

Сукупність лексичних і граматичних значень складає лексикограматичну структуру слова.

1.2.3. Денотативне і коннотативне значення.

Якщо значення співвідноситься з данним референтом і вказує на поняття, воно є денотативним. Денотативне значення може змінитися в історичних періодах, тобто діахронно, а у синхронному плані воно стійке і постійне. Воно досить спільне для усіх носіїв мови, хоча останні мають про нього неоднакову уяву.

Денотативне значення пов’язане безпосередньо з денотатом – об’єктом визначення. Об’єкти, що їх визначає мовне значення, неоднорідні.

Коннотативне значення – це відносна комунікативна цінність мовної одиниці, яка часто знаходиться поза концептуальним змістом. Наприклад, до коннотативного значення слова woman англійський мовознавець Д.Ліч відносить не лише фізичні, але і психічні і суспільні характеристики (суспільність, материнські інстинкти); їй можуть бути властиві риси, які швидше типові, ніж незмінні (багато розмовляє, має досвід куховарства, носить властивий їй одяг). Коннотативне значення охоплює удавані властивості: жінці приписуються такі ознаки як “слабка”, “плаксива”, “боязка”, “емоційна” поряд з такими рисами як “м’яка”, “лагідна”, “чуйна”, “працьовита”. Коннотації змінюються залежно від часу і оточення, від особи до особи у тій же мовній спілці.[5]

Як додатковий зміст мовної одиниці, коннотація існує у вигляді параллельних семантичних відтінків, які накладені на основне значення. Вона відбиває різні експресивні, емоційні та оцінювальні обертони і може надавати певного описового відтінку всьому вислову.

2. МОТИВАЦІЯ ЗНАЧЕННЯ

Високий ступінь абстрагування, що властивий значенню, його гнучкість у лексичних зв’язках з іншими одиницями словника у значній мірі визначаються мотиваційними особливостями лексичних одиниць. Загальновизнаними є чотири види мотивації: фонетико-морфологічна, етимологічна, морфологічна та зумовлена семантичним полем.

Фонетико-морфологічна мотивація, або наслідувальна, спирається на явище звуконаслідування. Її найпереконливіші випадки реалізації відносять до прямого наслідування природних звуків. Існує, як відомо із загального мовознавства, звуконаслідувальна теорія походження і розвитку мови. Так, серед англійських дієслів із значенням “бити” є набори, що об’єднуються єдиним інваріантом, який зберігає остаточні явища звуконаслідувального характеру, поєднані з звуковою мотивацією, наприклад: whip, whack, swish, slap. У структурі значення цього ряду є компоненти, поєднані як з дією особи, так і свистом повітря, що його розтинає зброя або батіг. Залишки ономатопеї спостерігються і в словах, які означають зіткнення (речей, транспорту і подібне). Лексико-семантичне значення ряду слів супроводжується звуковими ефектами. Про сучасну продуктивність цієї мотивації говорити важко, оскільки вона склалася історично.[6] Проте залишки звуконаслідування у мові досить міцні – вони лише стерлися у процесі довгого вжитку.

Етимологічна мотивація, що заснована на зв’язку слова з історичними джерелами – словами, які існували у мові раніше. Визначення початкового значення і подальший його розвиток – невід’ємна частина історичного дослідження значення. Етимологічно значення власне англійських слів складають дійсний грунт мови. Їх можна прослідкувати до найдавніших писемних пам’ятників і навіть до реконструйованих праіндоєвропейських джерел. Значення таких слів як shine, bid, bind, bear, fare, fall денотативно не змінилося протягом відомого нам часу їхнього вживання. Серед власномовних слів вирізняємо такі, що мають первинне етимологічне значення, наприклад, ache, яке з самого початку означало “to throb with pain”, та слова, значення яких інтегрувало якісь інші початкові значення: acre, наприклад, у давньоанглійській мові означало field – поле. Етимологічні дані відсутні лише в поодиноких словах, як, наприклад, у слові dodge.

Морфологічна мотивація стосується лише слів, що складаються з більше, ніж однієї морфеми.

Морфологічна мотивація реалізується за допомогою словотворчих морфем, особливо суфіксів. Слова scholarly, kingly, soldierly вважаються морфологічно умотивованими, оскільки до іменникових основ додається суфікс -ly, який одночасно претворює іменник у прикметник і надає слову ознак, притаманих як іменникові, так і прислівникові.

Мотивація, зумовлена семантичним полем – найскладніший тип мотивації. Окреме значення лексеми або один із компонентів цього значення може набирати переваги над рештою компонентів чи, навіть, над прямим визначенням у контексті. Інколи слово набуває нового значення, що відрізняється від традиційного, умотивованого етимологічно. Тому цей тип мотивації у значній мірі грунтується на стосунках слова з позамовними реаліямиі функціональних зв’язках нового семантичного угрупування. Так, нового значення у наш час набули слова загальновживані слова chip i card.

Мотивація семантичного поля особливо важлива для визначення інваріанта – значення, спільного для споріднених понять. Так, значення, to dance є інваріантним серед лексико-граматичного об’єднання dance, frolic, jive, waltz, shimmie, boogie-woogie, glide, rock, twist. Інваріантне значення мотиваційно ширше від спільного синонімічного значення, проти інваріанти можна розрізняти навіть серед синонімічного ряду. У ряді синонімів із значенням “рухатись” існують два протиставлені інваріанти: - arrive, come, reach.

Такі головні мотиваційні особливості значення слова.

3. ЗМІНА ЗНАЧЕННЯ СЛОВА. ПОЛІСЕМІЯ

“Протягом відомої нам історії розвитку більшість слів, бодай частково, змінювала своє значення. Слова, як правило, набувають нових значень, інколи втрачаючи при цьому значення старі.”[7]

Розглядаючи слова act i chart діахронно, доходимо висновку, що їхні значення змінились. Chart, яке початково означало “уклад, хартія”, набуло значення “схема, карта”. Слово act, яке означало (і означає тепер) “дія”, поступово набуло значення “закон”, що особливо характерно для новітнього часу.

В інших випадках старе значення продовжує співіснувати з новим, і в таких випадках виникає багатозначність або полісемія.

Дуже важливо розрізняти між лексичним значенням слова у мовленні та його семантичною структурою у мові. Значення у мовленні контекстуально. Якщо досліджувати, наприклад, слово bother у нижчеслідуючому: Life doesn’t often bother to be charming since childhood has passed (Braine), ми бачимо його у у певному контексті, що уособливлює його і робить можливим тільки одне значення: “to take the trouble”. Це поняття отримує іронічне емоційне забарвлення, яке викриває протагоністичний погляд на життя як цинічний і песимістичний. Це забарвлення слова bother поєднується із загальноприйнятим стилістичним тоном. Так як будь-яке слово фактично має тільки одне значення, воно моносемантично, але воно може нести складене поняття або емоції багатьох видів.

Полісемія існує тільки в мові, але не в мовленні. Сумарні підсумки багатьох контекстів, де слово може зустрітися, дозволяє нами простежити і записати випадки ідентичного значення і випадки розходження у значенні. Вони регіструються і класифікуються лексикографами і їх можна знайти у словниках.

Наприклад, ми читаємо, що bother має два значення як дієслово:

1). to worry or to cause trouble

2). to take trouble

Слово, яке має більш, ніж одне значення у мові, називається полісемантичним.

Полісемія не пов’язана з комунікативною функцією мови, тому що в кожному окремому випадку ситуація і контекст, тобто, середовище слова, залишає тільки одне з усіх можливих значень і робить мовлення однозначним.

Полісемія наслідувальна у самій природі слів або понять, тому що вони завжди містять у собі узагальнення декількох рис об’єкту. Деякі з цих рис притамані й іншим об’єктам. Звідси можливість ідентичних назв для об’єктів, яким властиві загальні риси.

Таким чином, полісемія – це характеристика багатьох слів у багатьох мовах, якими б різними вони не були. Але вона більше властива англійській мові, ніж російській, завдяки односкладовій природі англійських слів та домінуючій кількості кореневих слів.

Чим більше відносна частотність слова, тим більше число елементів, які складають семантичну структуру, тобто тим більш полісемантичим воно є. Ця регулярність, звісно, статистична, а не стала.[8]

РОЗДІЛ 2

Методична розробка з теми “Значення слова в англійській мові, його типи, мотивація, зміна значення при введенні нових лексичних одиниць на уроці”

Як ми на практиці можемо застосувати вищесказане? У будь-якому класі на будь-якому уроці учні і перекладають тексти, і пишуть твори, і складають діалоги та монологи, – тож, загалом, зі значенням слова учні так чи інакше стикаються на кожному уроці, самі того не підозрюючи.

Більш того, вони так чи інакше стикаються із різними типами значень – і граматичним, і лексичним, і денотативним і конотативним, тому що майже кожному слову властиві ці значення.

 На граматичне значення особливу увагу потрібно звертати при вивченні таких тем, як множина іменників, присвійний відмінок іменників, порівняльні ступені прикметників, прислівників тощо. Вже тут потрібно знайомити учнів з поняттям граматичного значення слова. А зважаючи на те, що ці теми починають вивчати вже на молодшому етапі вивчення англійської мови, то й поняття це вводиться на цьому ж етапі, але, звичайно, адаптоване під рівень учнів.

Наприклад, при вивченні граматичної теми “Множина іменнників” потрібно завважити, що іменники у множині мають граматичну категорію множини, яка виражається закінченням –s у більшості випадків. Але існують також такі слова, граматична категорія яких виражається по-іншому (men, women, teeth, geese etc). Так, у школі це пояснюється, але потрібно акцентувати увагу саме на тому, що множина – це окрема граматична категорія, тобто слова у множині становлять окремий граматичний клас. У цьому випадку доречно дати мовні вправи з таким завданням: “Визначте, які з перелічених іменників належать до граматичного класу множини”. Важлива саме така постановка питання – таким чином акцент буде робитися саме на тому, що множина – це граматичний клас. Або такий вид вправи – знайдіть у тексті слова, що належать до граматичного класу множини.

Таким же чином пояснюються і інші теми, зазначені вище (присвійний відмінок іменників, порівняльні ступені прикметників, прислівників тощо).

 З лексичним значенням учнів знайомлять вже з вивченням першого слова англійською мовою і надалі, тому що це відбуток предмета реальної дійсності, воно стає фактом мови внаслідок утворення постійного зв’язку змісту з формою, у якій воно реалізується, входить до струкури мовної одиниці як ознака, спільна для всіх мовних ситуацій. Лексичне значення – це не засіб реалізації якоїсь величини, а її наявність. Тому не потрібно спеціальне цілеспрямоване впровадження цієї теми на уроках – вона впроваджується так чи інакше, без неї неможливе саме вивчення англійської мови.

При реалізації продуктивних видів мовленнєвої діяльності необхідно володіти лексико-смисловими та лексико-тематичними асоціаціями, співвідносити нові слова з раніше засвоєними, вибирати потрібне слово з синонімічних та антонімічних порівнянь, вибирати еквівалентні поняття, прогнозувати на рівні форми та змісту, пристосовуватися до індивідуальної здатності того, хто говорить і володіти швидкою реакцією правильно використовувати слова, враховуючи норми мови та ситуації спілкування.

Для рецептивних видів мовленнєвої діяльності: аудіювання, читання – необхідно співвідносити зоровий образ з семантикою, долати спрямованість уваги на внутрішнє артикулювання, диференціювати антонімічні та синонімічні явища, володіти механізмом рецептивного комбінування, користатися словотворчою і контекстуальною здогадкою, миттєво визначати графічний образ по звукомоторному, широко використовувати прогнозування.

Для обох видів мовленнєвої діяльності потрібно перш за все і найголовніше – розуміти, що таке лексичне значення слова.

Лексичні одиниці завжди вводяться або в тексті, або в бесіді, або в ситуаціях. Тільки на самому початку навчання – у реченнях.

З денотатами і коннотатами ми стикаємося, коли починаємо вивчати мову глибше – коли підвищується складність текстів, і таким чином виникають відтінки значень слів. Коннотація – це відносна комунікативна цінність мовної одиниці, яка часто знаходиться поза концептуальним змістом, тому це недосяжно для молодшого рівня навчання, і починати це вивчати потрібно, починаючи з середнього етапу.

Це явище складніше. Тут вже потрібно привчати дітей до того, що необхідно більше уваги приділяти відтінкам значення. Потрібно дати дітям поняття про коннотацію – те, що слова можуть мати не тільки своє пряме значення, але й додаткове значення – емоційне забарвлення – у певному контексті. Потрібно дати дітям вправи на розрізнення значень слів в різних контекстах. Наприклад, завдання будуть звучати таким чином: “Послухайте і порівняйте, яке емоційне забарвлення – коннотативне значення – одного й того ж слова у декількох реченнях:

1.   – She is afraid of mice! She is a real woman!

2.   – She took care of him up to his death… She is a real woman.

3.   – She looks so gorgeous in her evening gown! She is a real woman!

Учні повинні визначити, що денотативне (пряме лексичне) значення слова “жінка” – особа жіночої статі; у першому реченні коннотативне значення (або, якщо в них викликає непорозуміння цей науковий термін, можна використати фрази типу “емоційне забарвлення” – але краще з самого початку привчати їх до цього терміну, тому що він найточніше характеризує явище) – означає “панікер, боязлива (coward)”; у другому – “чуйна, лагідна, дбає про ближнього (soft, tender, caring)”; у третьому – “леді (lady)”.

Можна навести безліч таких прикладів і знайти у підручниках безліч вправ такого типу, але, на жаль, з іншим завданням. Потрібно змінити завдання і довести визначення денотату та коннотату до автоматизма, щоб учнів не лякали ці поняття.

Поняття про мотивацію слів потрібно давати тільки на старших етапах навчання. Це явище пояснюється тільки у випадку зіткнення з ним у процесі навчання – такі випадки будуть зустрічатися часто при вивченні нової лексики, тому потрібно вводити поняття мотивацїї цілеспрямовано, але знову ж таки, невеликим об’ємом інформацїї. Потрібно пояснити, що таке мотивація, яким чином вона пов’язана зі значенням слова і чому їй приділяють таку увагу. Також розкрити, наскільки важливо розуміти цю проблему у лексикології, щоб вивчати англійську мову.

Розкрити суть мотивації особливо важливо при вивченні суфіксів та префіксів в англійській мові (морфологічна мотивація) – наприклад, при вивченні граматичної теми “Прислівник”. Слова scholarly, kingly, soldierly вважаються морфологічно умотивованими, оскільки до іменникових основ додається суфікс -ly, який одночасно претворює іменник у прикметник і надає слову ознак, притаманих як іменникові, так і прислівникові.

Феномен фонетико-морфологічної мотивації може вивчатися не цілеспрямовано – тільки при вивченні новой лексики. Коли у тексті трапляються такі слова, як whip, whack, swish, slap, clatter, rumble, totter, треба пояснити схожість звучання цих слів з їх значенням.

Певною проблемою є також і введення поняття полісемїї на уроках. На тих уроках, де буде вводитися поняття полісемії, повинно бути багато творчих завдань на складання речень, монологів, діалогів, використовуючи різні значення слів. Нижче наведено декілька прикладів уроків, у яких зроблено спробу дати приклади введення поняття полісемії в уроки.

Фрагмент уроку у 5-му класі

Good morning, children. Sit down, please. Запишіть тему уроку: Meals. Table Manners. Сьогодні ми узагальнимо те, що ми вже вивчали за цією темою на протязі декількох уроків. Open your books at page 99, exercise 17. Давайте відкриємо підручники (Happy English 1 [5-6 класи]) на сторінці 99, вправа 17. Давайте розподілимо між собою фрази. Але у нас кожний повинен прочитати хоча б одну фразу і перекласти її (Додаток А).

Прочитали, переклали – а зараз хто мені скаже, як англійською мовою буде “Ти хочеш чаю?”?

-     Would you like some tea?

А хто мені скаже, як перекладається саме слово like?

-     Подобатися, любити.

Бачите, а ось цю фразу ми перекладаємо, не вживаючи саме цього перекладу. Знаєте чому? Тому що це слово у англійській мові багатозначне. Ми з вами вже вчилися працювати зі словниками. Напевно, ви вже бачили там слова, які мають не одне значення, а два, три або більше. До таких слів відноситься і like.

Давайте відкриємо словнички і подивимося, які ще значення має слово like у англійській мові.

Тож, яке перше значення слова like, зазначене у словнику?

-     Знаходити приємним, любити.

А друге?

-     Схожий, подібний.

А де ж щось, що хоч трошки нагадує нашу фразу “Ти хочешь чаю?” Немає… А вся справа у тому, що це слово має окремі значення у окремих фразах. Одну ми уже знаємо – Would you like some tea? Давайте зараз запишемо деякі ще.

I like – Мені подобається

something like – близько, приблизно

and the like – тощо

Бачите, у кожній з цих фраз слово like має трішки інше значення.

А давайте тепер звернемося до слова, яке найчастіше тут зустрічається і означає подяку. Яке це слово?

-     Please.

Що воно означає?

-     Будь ласка.

Так, будь ласка, а коли ми можемо вживати це слово в українській мові? Перше, як у цьому тексті, – коли дякуємо за те, що нам зробили, а ще?

-     Коли відповідаємо на подяку: “Дякую.” – “Будь ласка!”

Так, а як ми повинні відповісти в англійській мові?

-     You are welcome. / It’s a pleasure. / Don’t mention it.

Так, вірно, і ми не можемо на подяку “Thank you” відповісти в англійській мові “Please.”

Бачите, багатозначні слова зустрічаються не тільки в англійській мові, але і в українській, і, можу вас запевнити, у багатьох їнших мовах.

Тому не дивуйтеся, якщо у словничку, коли ви будете шукати значення слова, ви знайдете не одне, а декілька.

Але більшість інших слів, які зустрічаються у нас у діалозі, – однозначні, тобто мають тільки одне значення: milk означає молоко і ніщо інше, white and black – чорне і біле, coffee and tea – кава та чай.

Як ви гадаєте, які слова тут ще однозначні, і це легко визначити?

-     Sugar, toast, butter.

Так, що у цих словах спільного? Вони означають предмети або матеріали, які мають свою певну назву, так? І тому вони однозначні.

Зрозуміли? Тепер ви не будете лякатися, якщозамість одного значення у словничку ви знайдете декілька?

Добре, а тепер давайте розіграємо свою ситуацію. Уявимо, що ми за столом обідаємо. Зверніться до вправи 7, сторінка 92. Уявіть, що у нас на столі є все, що зазначено у цій вправі.

Запропонуйте щось своєму сусідові по парті. А ваш сусіда повинен відповісти, хоче він цього чи ні. Не забувайте, що треба бути ввічливими!

(Робота ланцюжком по партах).

Ми сьогодні добре попрацювали. Найввічливішими за столом у нас сьогодні виявилися … . Вони отримують найвищий балл. Менш ввічливими у нас були … , і вони отримують по 11 баллів. Інші отримують такі оцінки: … .

Ми сьогодні згадали, як треба поводитися за столом. А також ви тепер знаєте, що існують такі слова, які мають декілька значень, у залежності від того, де вони використовуються.

Запишіть домашнє завдання. Вивчити напам’ять діалог Breakfast Time (вправа 17) і драматизувати його у класі.

Фрагмент уроку у 7-му класі

Good morning, children. Sit down, please. Put down the theme of the lesson: “Leisure Time. The verbs to do and to make”. Запишіть тему уроку: “Leisure Time. The verbs to do and to make”

Put down two sentences. Запишіть два речення:

I do my morning exercises every day.

My father makes little ships in bottles.

Скажіть мені, як перекладається слово do?

-     Робити.

А make?

-     Теж робити.

А чим же вони тоді відрізняються? Російською мовою – і те “робити”, і те “робити”. Чому в англійській це два різних слова?

-     Тому що do більше означає “виконувати якусь роботу”, make – “виробляти, виготовляти”.

Давайте спробуємо вставити потрібні слова у ці речення – де треба ставити do, а де make.

I will … some tea for you if you want.

Day in day he promises me what I … to other women but doesn’t keep her word.

Take this medicine, it will … good for you.

… me smile, because I’m tired of grief.

… our house, Cinderella, then wash the dishes, depart cereal and corn, plant five bushes of roses – and then you may go to the ball.

What is he doing? He … the house for his little sister’s dolls.

Так, але мало того, що слово російське слово “робити” може перекладатися двома шляхами, ще й самі ці слова в англійській мові ають декілька значень – у залежності від контексту, в якому вони знаходяться. Зараз ми спробуємо визначити декілька цих значень.

Давайте почнемо з дієслова do. Запишіть декілька речень.

1.   Don’t do harm to anyone if you don’t want once to be hurt yourself.

2.   I’m full, that will do, do not order anything else!

3.   She goes where I do.

4.   Do come tonight!

Давайте спробуємо визначити роль дієслова do у цих реченнях і спробуємо перекласти його, якщо це можливо.

1.   робити, виконувати + виступає як допоміжне дієслово

2.   годитися, підходити, бути достатнім + виступає як допоміжне дієслово

3.   замість іншого дієслова – НЕ ПЕРЕКЛАДАЄТЬСЯ!

4.   для підсилення дієслова – ПРЯМО НЕ ПЕРЕКЛАДАЄТЬСЯ, можно перекласти часткою “же”.

Ми зараз записали і переклали декілька основних випадків вживання дієслова do.

Але ж ми знаємо вже, що є такі фрази, в яких воно використовується, але не перекладається зовсім. Це так звані стабільні фрази. Ми вже вчили деякі з них, наприклад

How do you do? Що це означає?

-     Як поживаєте?

Так, але якщо ми дослівно переведемо, у нас вийде якась нісенітниця, так? Далі, to do one’s best.

-     Робити все можливе.

There is nothing to be done.

-     Нічого не можна зробити.

To do a room.

-     Прибирати в кімнаті.

To do one’s bit.

-     Привносити свою частку.

Бачите, ми з вами вже знаємо стільки виразів з цим словом. А скільки їх ще! Давайте зараз спробуємо розібрати таким же чином і дієслово make.

1.   He has made an attempt to break free but hasn’t succeed in it.

2.   This plant makes auto vehicles.

3.   He always makes plans but everything goes vice verse.

4.   With my shout I made the children become silent.

5.   He said, “Yes, sure,” and made for his house.

Давайте тепер тут визначимо значення дієслова. Це трохи складніше, але ми впораємося.

1.   робити

2.   виготовляти, виробляти

3.   складати

4.   змушувати

5.   прямувати до …

Давайте згадаємо, які вирази ми знаємо з цим дієсловом.

-     to make acquaintance – знайомитися;

-     to make money – заробляти гроші;

-     to make a promise – обіцяти;

-     make use of – використовувати.

Ну що, спробуємо скласти свої речення? По три на кожне дієслово, причому ви мені роз’ясните, коли складете, яке значення має це дієслово у кожному вашому реченні, згода?

(Учні складають речення, перевірка завдання).

OK, we have worked much today and you’ve got such marks.

Добре, ми сьогодні багато працювали і ви отримали такі оцінки.

Що ми сьогодні зробили? Ми розібрали різницю між дієсловами do та make, згадали деякі випадки їх використання і визначили, що ці слова є якими? Багатозначними.

Ваше домашнє завдання – знайти у словничку інші вислови, де використовуються do та make. Придумати з ними речення.

Фрагмент уроку в 11-му класі

Good morning, children. Sit down, please. Put down the theme of the lesson: “You and the English Speaking World”. Запишіть тему уроку: “You and the English Speaking World ”.

Сьогодні ми з вами прочитаємо дещо нове про людей, що розмовляють тією мовою, яку ми з вами вивчаємо, – тобто англійською. А також поговоримо про багатозначні слова. Хотілося б нагадати, коли ви працювали зі словниками, ви, напевно, помітили, що багато слів мають по два, три, а те й чотири чи п’ять значень. Якщо ви пам’ятаєте, такі слова називаються багатозначними.

Давайте почитаємо текст, спробуємо знайти у ньому багатозначні слова, а також спробуємо згадати значення цих слів і змалювати контекст, у якому вони можуть бути вживані. Вам потрібно буде також навести приклади – речення, у яких вживається дане слово з даним значенням.

Протягом роботи ви можете користуватися словником, але намагайтеся давати визначення англійською мовою.

Текст “Tea in Britain” (O. Lytvyniuk Bright English 11) – див. Додаток В.

trouble (n) –

1.   неприємність, біда; 2. клопоти; 3. несправність

Phrases: 1. to get into trouble – потрапити в біду, ускочити в халепу

2. it is too much trouble – це дуже клопітно

3. ask/look for trouble – лізти на ріжна

put (v) –

1.       покласти, поставити; 2. оцінити, визначити (розмір, кількість) – ~ at; 3. помістити; 4. виразити (словами); 5. кидати

Phrases: to put aside – відкладувати, переносити

to put away – прибирати

to put down – записувати

to put off – знімати з себе

to put on – вдягати

to put out – заважати комусь

to put up at – залишатися у готелі

to put heads together – радитися

to put on airs – пишатися

to put out of temper – виводити з себе

sweet (adj) –